Асґард (давньосканд. Ásgarðr) — це місто, що, за скандинавськими міфами, створили собі боги аси. У міфі Асґард описують так: «Там споруджено святилище з дванадцятьма тронами для богів і престолом для найголовнішого з них — Одіна. Святилище з чистісінького золота, що має назву Чертог радості».
У скандинавській міфології небесне місто, оселя богів асів. Асґардці — істоти порядку, ведучи війну з ванами — істотами природи, побудували укріплений Асґард. Пізніше асґардці здружилися з ванами, обмінялися богами, і з тих пір живуть у світі один у одного. Крім богів і богинь, в Асґарді живуть діви-воїни — валькірії. Інша група богів, вани, жили у Ванагеймі. Один з трьох коренів Світового Древа — Іґґдрасіля — тягнеться в бік Асґарду.
У Молодшій Едді розповідається, що Асґард був побудований Йотуном-каменярем [ ] за допомогою свого коня Свадільфарі, і за це асґардці повинні були віддати сонце, місяць і богиню Фрейю. Але Локі, перетворившись на кобилу, відволік коня Свадільфарі від роботи, і, оскільки робота не була виконана в строк, боги уникнули розплати. А велетень був убитий Тором, коли у гніві став метати в асґардців будівельні камені.
Усі боги жили в одному місці, але у кожного був свій чертог. У верховного бога Одіна — , палац зі срібною покрівлею. Неподалік, у Вальгалі, живуть полеглі на полі битви воїни — ейнгерії. У вартового богів Геймдалля свій чертог — Гімінб'єрг, у бога грому Тора — Трудгейм, у Фрейї — Фолькванґ.
В Асґарді розташована Вальгалла — оселя полеглих у бою воїнів. Асґард протиставлений Мідґардові — поселенню людей. За межами Мідґарда знаходиться інший, прикордонний світ — Утґард, що ототожнюється з пустельною країною велетнів на краю землі — Йотунгеймом.
Література
- Владимир Щербаков Асгард — Город Богов (Москва, Молодая гвардия 1991 г) (рос.)
- Маковский М. М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках: Образ мира и миры образов. — М.: Гуманитарный изд. центр «ВЛАДОС», 1996. (рос.)
- Маковский М. М. Язык — миф — культура. Символы жизни и жизнь символов. — М.: Инт-т русск. яз. им. В. Виноградова, 1996. (рос.)
- Асґардгард // Мифологический словарь/ Гл. ред. Е. М. Мелетинский. — М.:Советская энциклопедия, 1990. — 672 с. (рос.)
- Скандинавские сказания / Под ред. Б. И. Пуришева. — М.: Дет. лит., 1970. (рос.)
- Снорри Стурлусон. Круг земной (Heimskringla) / Ю. К. Кузьменко, О. А. Смирницкая, М. И. Стеблин-Каменский. — М.: Наука, 1980. — 687 с. — (Литературные памятники). (рос.)
- Элиаде М. История веры и религиозных идей: От Гаутамы Будды до триумфа христианства. — М.: Академический проект, 2009. (рос.)
- Лев Конов «Асґардгард» Опера-эпос для детей в 2-х Актах по книге Снорри Стурлусона «Младшая Эдда» на музыку Эдварда Грига и Льва Конова. — М.: Конов Л. Н., 2012 г. — 152 с. — 12 экз. (рос.)
Це незавершена стаття з . Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Asgard znachennya Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Asgard davnoskand Asgardr ce misto sho za skandinavskimi mifami stvorili sobi bogi asi U mifi Asgard opisuyut tak Tam sporudzheno svyatilishe z dvanadcyatma tronami dlya bogiv i prestolom dlya najgolovnishogo z nih Odina Svyatilishe z chistisinkogo zolota sho maye nazvu Chertog radosti U skandinavskij mifologiyi nebesne misto oselya bogiv asiv Asgardci istoti poryadku veduchi vijnu z vanami istotami prirodi pobuduvali ukriplenij Asgard Piznishe asgardci zdruzhilisya z vanami obminyalisya bogami i z tih pir zhivut u sviti odin u odnogo Krim bogiv i bogin v Asgardi zhivut divi voyini valkiriyi Insha grupa bogiv vani zhili u Vanagejmi Odin z troh koreniv Svitovogo Dreva Iggdrasilya tyagnetsya v bik Asgardu U Molodshij Eddi rozpovidayetsya sho Asgard buv pobudovanij Jotunom kamenyarem sumnivno za dopomogoyu svogo konya Svadilfari i za ce asgardci povinni buli viddati sonce misyac i boginyu Frejyu Ale Loki peretvorivshis na kobilu vidvolik konya Svadilfari vid roboti i oskilki robota ne bula vikonana v strok bogi uniknuli rozplati A veleten buv ubitij Torom koli u gnivi stav metati v asgardciv budivelni kameni Usi bogi zhili v odnomu misci ale u kozhnogo buv svij chertog U verhovnogo boga Odina palac zi sribnoyu pokrivleyu Nepodalik u Valgali zhivut polegli na poli bitvi voyini ejngeriyi U vartovogo bogiv Gejmdallya svij chertog Giminb yerg u boga gromu Tora Trudgejm u Frejyi Folkvang V Asgardi roztashovana Valgalla oselya poleglih u boyu voyiniv Asgard protistavlenij Midgardovi poselennyu lyudej Za mezhami Midgarda znahoditsya inshij prikordonnij svit Utgard sho ototozhnyuyetsya z pustelnoyu krayinoyu veletniv na krayu zemli Jotungejmom LiteraturaVladimir Sherbakov Asgard Gorod Bogov Moskva Molodaya gvardiya 1991 g ros Makovskij M M Sravnitelnyj slovar mifologicheskoj simvoliki v indoevropejskih yazykah Obraz mira i miry obrazov M Gumanitarnyj izd centr VLADOS 1996 ros Makovskij M M Yazyk mif kultura Simvoly zhizni i zhizn simvolov M Int t russk yaz im V Vinogradova 1996 ros Asgardgard Mifologicheskij slovar Gl red E M Meletinskij M Sovetskaya enciklopediya 1990 672 s ros Skandinavskie skazaniya Pod red B I Purisheva M Det lit 1970 ros Snorri Sturluson Krug zemnoj Heimskringla Yu K Kuzmenko O A Smirnickaya M I Steblin Kamenskij M Nauka 1980 687 s Literaturnye pamyatniki ros Eliade M Istoriya very i religioznyh idej Ot Gautamy Buddy do triumfa hristianstva M Akademicheskij proekt 2009 ros Lev Konov Asgardgard Opera epos dlya detej v 2 h Aktah po knige Snorri Sturlusona Mladshaya Edda na muzyku Edvarda Griga i Lva Konova M Konov L N 2012 g 152 s 12 ekz ros Ce nezavershena stattya z Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi