www.wikidata.uk-ua.nina.az

Одоакр Одоа кр грец Ὀδόακρος Odóakros або Одоа кер лат Odoacer 433 0433 15 березня 493 вождь германців федератів у Півні

Одоакр

Одоа́кр (грец. Ὀδόακρος, Odóakros), або Одоа́кер (лат. Odoacer; 433(0433) — 15 березня 493) — вождь германців-федератів у Північній Італії. Скинув останнього римського імператора Ромула й проголосив себе королем Італії (476–493). В історіографії традиційно вважається особою, яка поховала Західну Римську імперію. Перший правитель-варвар, що керував Італією. Походив з теренів держави гунів. Представник германської спільноти: у різних джерелах постає як скір, руг, тюринг або гот. Брав участь у битві на Каталунських полях на боці гунів (451). Згодом був командиром германців-федератів у римській армії (470—476), клієнтом східноримського імператора Зенона, від якого отримав титул патриція. Підняв повстання германців у Північній Італії, внаслідок якого було скинуто західноримського імператора Ромула (476). Проголосив себе королем. Розпочав війну проти Зенона (484), ругів (487–488) і готів короля Теодоріха. Підступно вбитий Теодоріхом на бенкеті примирення в Равенні. В середньовічній і ранньомодерній традиції помилково сприймався як «король ругів-рутенів», один із перших руських правителів. У козацькому «Літописі Величка» згадується як князь Одоа́цер.

Одоакр
лат. Odoacer
Одоакр
476 — 15 березня 493
Попередник: засновано
Наступник: Теодоріх Великий
 
Народження: 433(0433)
Pannonia Primad, Західна Римська імперія
Смерть: 15 березня 493(0493-03-15)
Равенна, Італія
Поховання: Рим
Країна: Kingdom of Italyd
Релігія: Аріанство
Батько: Едіка
Мати: Малгирда
Шлюб: Сванігільда
Діти: Теласій, Юліан Авреолін

 Медіафайли у Вікісховищі

Імена Редагувати

  • Одоа́кр (грец. Ὀδόακρος) — грецький варіант імені.
  • Одоа́кер, або Одоа́цер (лат. Odoacer) — латинський варіант імені.
  • Одовакер (лат. Odovacer), або Одовакар (лат. Odovacar) — інші варіанти імені у джерелах.

Біографія Редагувати

Походження Редагувати

Етнічна приналежність Одоакра невідома. Сучасні історики пов'язують його із германцями — скірами, готами або тюрингами. Існує також гіпотеза гунського походження Одоакра.

Історики античності і середньовіччя вважали Одоакра германцем. Зокрема, Йордан в «Гетиці» асоціював його зі східно-германськими племенами з середнього басейну Дунаю — скірами, герулами і ругіями. У деяких місцях того самого твору він називає Одоакра «королем туркілінгів» (Torcilingorum rex) — племені або роду, які не згадуються в інших джерелах. В книзі «Romana» Одоакр фігурує як нащадок ругів або єдиноплемінник якогось Рогуса (Odoacer genere Rogus). Відомо, що гунський правитель Аттіла мав дядька на ім'я Рогус, тому, можливо, Одоакр міг бути його родичем.

Пріск Панійський описував Одоакра як представника скірів; мовляв він був сином Едеко і братом Гунуульфа. Цю думку повторює Іоанн Антіохійський. Ким був Едеко — невідомо: під таким іменем згадується гунський посол до Константинополя, а також ватажок скірів у праці Йордана, що були розбиті готами в 469 р.

Теофан Сповідник називає Одоакра готом, а Марцелін Коміт — королем готів.

В сучасній історіографії так само немає відповіді про етнічне походження Одоакра. Зокрема, італійський історик М. Фрасетто вважав Одоакра скіром. Дослідник Е. Дженсен припускав змішане походження: матір'ю Одоакра була готка, а батьком гун Едеко. Б. Макбайн заперечував гуннську приналежність Одоакра, посилаючись на те, що джерела називають його ким завгодно — то «скіром», то «ругом», то навіть «готом» — але ніколи «гуном». П. Макджордж так само заперечувала гунську гіпотезу і наголошувала на змішаному походженні Одоакра: він був точно германцем, можливо напів-скіром, напів-тюрингом (оскільки сприймала «туркілінгів» у праці Йордана за описку), і міг мати родинні зв'язки із іншими племенами

Король Редагувати

Європа в 477 р.
   Королівство Одоакра
   Східна Римська імперія
   Сасаніди

У 476 році Одоакр усунув останнього західно-римського імператора Ромула Августула і проголосив себе королем.

Саме тоді у Римі відбувся черговий державний переворот, коли імператор Юлій Непот був скинутий магістром армії Флавієм Орестом, який проголосив імператором свого 15-річного сина Ромула Августа. Флавій Орест почав проводити досить жорстку політику, спрямовану на наведення порядку в країні та обмеження впливу на неї варварських племен. Останнім це вкрай не сподобалося, вони висунули Оресту вимогу передати їм 1/3 італійських земель. Відмова Ореста привела до чергової війни варварів із Римом, на чолі яких вони, власне, і поставили князя ругів з Норику Отка, ім'я якого в латинській версії трансформувалося як Одоакр. 5 вересня 476 року він розбив Ореста біля Тицини, а його сина Ромула відправив до в'язниці в один із замків Кампанії.

Практично уся подальша історія панування Одоакра була пов'язана з Далмацією. Так сталося, що першим його, як імператора, противником став скинутий ще 475 року Юлій Непот, який втік до Далмації, заснував там свою державу і почав вимагати повернення йому римського трону. Явно не без допомоги Одоакра в Далмації була організована змова, в результаті якої Овід і Віатор вбили Непота, що дало привід імператору у 480 році рушити свої війська на Далмацію і після кількох битв у 481 році приєднати її до своїх володінь.

Одоакр і Теодоріх

Незабаром після подій в Далмації у Візантії розпочалося повстання проти імператора Зенона, який вперто вважав себе сюзереном Одоакра. Переконливих доказів того, що це також була справа рук Одоакра, який вирішив діяти за вже випробуваною в Далмації схемою, немає, але диму без вогню не буває і не випадково після придушення цього заколоту Зенон вирішив за будь-яку ціну скинути свого римського колегу. З цією метою Зенон вступив у союз з королем остготів Теодоріхом, який сам прагнув заволодіти Італією, і з 488 року розпочалася ціла серія битв (над річкою Ізонцо, біля Верони, над річкою Адда), після чого у 493-го Одоакр вирішив укласти з Теодоріхом мир, поділити з ним Італію та спільно правити, перебуваючи у Равенні.

Однак готи не мали наміру дотримуватися умов миру: запросили Одоакра на урочисту учту — і 6 березня 493 року під час гостини підступно вбили. Винищили також всю родину князя, його дружину заморили голодом у в'язниці, сина відправили нібито на заслання до Галлії, але дорогою також підступно вбили.

Одоакр правив Італією близько 13-ти років; здійснив реформу, завдяки якій воїни-варвари отримали землю як звичайні федерати; призначав консулів; видавав закони як римський імператор. Але (за суттю своєю) правління його було подібним до правління в усіх германських державах на римській території, тому прихід до влади Одоакра вважається падінням Західної Римської імперії.

У культурі Редагувати

Середньовіччя Редагувати

Згадка про Одоакра на таблиці з катакомб Зальцбурга
  • Одоакр вважався королем ругів, які помилково асоціювалися у середньовіччі з рутенами (русами), і називався у середньовічних джерелах «королем рутенів» (лат. Odoacer Rex Rhutenorum). Плита з латинським написом при церкві св. Петра під Зальцбургом повідомляє:
Року Божого 477 Одоакер, король рутенів, а також гепідів, готів, унгарів і герулів, виступаючи проти церкви Божої, благочестивого Максима з його 50 учнями, що молилися з ним в цій печері, за сповідання віри жорстоко мучено та скинуто вниз, а провінцію Норикум мечем і вогнем спустошивши ».

Цей напис вигравіюваний на мармуровій плиті, встановленій у катакомбах «Монашої Гори» колишнього міста Ювавума — фортеці в провінції Норик, яка за своє багатство і величні палаци була названа «Північним Римом» (нині Зальцбург).

Українська традиція Редагувати

  • Одоакр як «Одонацер» згадується у козацькому «Літописі Величка» під 1648 роком, коли гетьман Богдан Хмельницький звернувся до українського народу у своєму «Білоцерківському універсалі» з приводу війни з Річчю Посполитою:
Навіть Стародавній Рим (що може називатися матір'ю всіх європейських міст), який володів багатьма державами й монархіями і пишався колись своїми шістьмастами сорока п'ятьма тисячами війська, в давні віки взяла й чотирнадцять літ тримала далеко менша проти згаданої збірна бойова сила русів із Ругії від Балтицького, або Німецького помор'я, на чолі яких стояв тоді князь Одонацер, — сталося це в році 470 після Різдва Господнього. Отож ми йдемо за прикладом наших давніх предків, отих старобутніх русів, і хто може заборонити нам бути воїнами і зменшити нашу лицарську відвагу!
  • Там само під 1657 роком генеральний писар Запорізького війська Самійло Зорка, стоячи над труною Хмельницького, виголосив промову, в якій прирівняв гетьмана до Одоакра: «Милий вождю! Древній руський Одонацер!»

Примітки Редагувати

  1. Kim, H. The Huns, Rome, and the Birth of Europe. Cambridge: Cambridge University Press, 2013. p. 82.
  2. Reynolds & Lopez 1946, p. 44.
  3. Frassetto 2003, p. 275.
  4. Jensen 2018, p. 16.
  5. Macbain 1983, p. 325.
  6. MacGeorge 2002, p. 286.
  7. Орбіні С.… 90-91
  8. Літопис Готфріда Вінтерберського ХІІ ст. [240. 13–14].
  9. ↑ Величко С. Літопис. Т. 1. Київ, 1991. С. 140—141.

Бібліографія Редагувати

Джерела Редагувати

Монографії, статті Редагувати

  • Amory, P. People and Identity in Ostrogothic Italy, 489–554. Cambridge; New York: Cambridge University Press, 1997.
  • Frassetto, M. Encyclopedia of Barbarian Europe: Society in Transformation. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, 2003.
  • Jensen, E. Barbarians in the Greek and Roman World. Cambridge; Indianapolis: Hackett, 2018.
  • Heather, P. The Goths. Oxford: Blackwell, 1996.
  • Heather, P. The Fall of the Roman Empire: A New History of Rome and the Barbarians. Oxford and New York: Oxford University Press, 2005.
  • Macbain, B. Odovacer the Hun? // Classical Philology. 78 (1983) 1: 323–327.
  • MacGeorge, P. Late Roman Warlords. Oxford and New York: Oxford University Press, 2002.
  • Martindale, J.R. Odoacer // The Prosopography of the Later Roman Empire. Vol. 2 (A.D. 395–527). London; New York: Cambridge University Press, 1980.
  • Reynolds, R.; Lopez, R. Odoacer: German or Hun? // The American Historical Review. 52 (1946) 1: 36–53.
  • Thompson, E.A. Romans and Barbarians: The Decline of the Western Empire. Madison, WI: University of Wisconsin Press, 1982.
  • Wolfram, H. The Roman Empire and its Germanic Peoples. Berkeley, Los Angeles: University of California Press, 1997.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одоакр

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Odoa kr grec Ὀdoakros Odoakros abo Odoa ker lat Odoacer 433 0433 15 bereznya 493 vozhd germanciv federativ u Pivnichnij Italiyi Skinuv ostannogo rimskogo imperatora Romula j progolosiv sebe korolem Italiyi 476 493 V istoriografiyi tradicijno vvazhayetsya osoboyu yaka pohovala Zahidnu Rimsku imperiyu Pershij pravitel varvar sho keruvav Italiyeyu Pohodiv z tereniv derzhavi guniv Predstavnik germanskoyi spilnoti u riznih dzherelah postaye yak skir rug tyuring abo got Brav uchast u bitvi na Katalunskih polyah na boci guniv 451 1 Zgodom buv komandirom germanciv federativ u rimskij armiyi 470 476 kliyentom shidnorimskogo imperatora Zenona vid yakogo otrimav titul patriciya Pidnyav povstannya germanciv u Pivnichnij Italiyi vnaslidok yakogo bulo skinuto zahidnorimskogo imperatora Romula 476 Progolosiv sebe korolem Rozpochav vijnu proti Zenona 484 rugiv 487 488 i gotiv korolya Teodoriha Pidstupno vbitij Teodorihom na benketi primirennya v Ravenni V serednovichnij i rannomodernij tradiciyi pomilkovo sprijmavsya yak korol rugiv ruteniv odin iz pershih ruskih praviteliv U kozackomu Litopisi Velichka zgaduyetsya yak knyaz Odoa cer Odoakr lat OdoacerOdoakrKorol Italiyi476 15 bereznya 493Poperednik zasnovanoNastupnik Teodorih Velikij Narodzhennya 433 0433 Pannonia Primad Zahidna Rimska imperiyaSmert 15 bereznya 493 0493 03 15 Ravenna ItaliyaPohovannya RimKrayina Kingdom of ItalydReligiya ArianstvoBatko EdikaMati MalgirdaShlyub SvanigildaDiti Telasij Yulian Avreolin Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Imena 2 Biografiya 2 1 Pohodzhennya 2 2 Korol 3 U kulturi 3 1 Serednovichchya 3 2 Ukrayinska tradiciya 4 Primitki 5 Bibliografiya 5 1 Dzherela 5 2 Monografiyi statti 5 3 Dovidniki 6 PosilannyaImena RedaguvatiOdoa kr grec Ὀdoakros greckij variant imeni Odoa ker abo Odoa cer lat Odoacer latinskij variant imeni Odovaker lat Odovacer abo Odovakar lat Odovacar inshi varianti imeni u dzherelah Biografiya RedaguvatiPohodzhennya Redaguvati Etnichna prinalezhnist Odoakra nevidoma Suchasni istoriki pov yazuyut jogo iz germancyami skirami gotami abo tyuringami Isnuye takozh gipoteza gunskogo pohodzhennya Odoakra Istoriki antichnosti i serednovichchya vvazhali Odoakra germancem Zokrema Jordan v Getici asociyuvav jogo zi shidno germanskimi plemenami z serednogo basejnu Dunayu skirami gerulami i rugiyami U deyakih miscyah togo samogo tvoru vin nazivaye Odoakra korolem turkilingiv Torcilingorum rex plemeni abo rodu yaki ne zgaduyutsya v inshih dzherelah V knizi Romana Odoakr figuruye yak nashadok rugiv abo yedinopleminnik yakogos Rogusa Odoacer genere Rogus Vidomo sho gunskij pravitel Attila mav dyadka na im ya Rogus tomu mozhlivo Odoakr mig buti jogo rodichem 2 Prisk Panijskij opisuvav Odoakra yak predstavnika skiriv movlyav vin buv sinom Edeko i bratom Gunuulfa Cyu dumku povtoryuye Ioann Antiohijskij Kim buv Edeko nevidomo pid takim imenem zgaduyetsya gunskij posol do Konstantinopolya a takozh vatazhok skiriv u praci Jordana sho buli rozbiti gotami v 469 r Teofan Spovidnik nazivaye Odoakra gotom a Marcelin Komit korolem gotiv V suchasnij istoriografiyi tak samo nemaye vidpovidi pro etnichne pohodzhennya Odoakra Zokrema italijskij istorik M Frasetto vvazhav Odoakra skirom 3 Doslidnik E Dzhensen pripuskav zmishane pohodzhennya matir yu Odoakra bula gotka a batkom gun Edeko 4 B Makbajn zaperechuvav gunnsku prinalezhnist Odoakra posilayuchis na te sho dzherela nazivayut jogo kim zavgodno to skirom to rugom to navit gotom ale nikoli gunom 5 P Makdzhordzh tak samo zaperechuvala gunsku gipotezu i nagoloshuvala na zmishanomu pohodzhenni Odoakra vin buv tochno germancem mozhlivo napiv skirom napiv tyuringom oskilki sprijmala turkilingiv u praci Jordana za opisku i mig mati rodinni zv yazki iz inshimi plemenami 6 Korol Redaguvati nbsp Yevropa v 477 r Korolivstvo Odoakra Shidna Rimska imperiya SasanidiU 476 roci Odoakr usunuv ostannogo zahidno rimskogo imperatora Romula Avgustula i progolosiv sebe korolem Same todi u Rimi vidbuvsya chergovij derzhavnij perevorot koli imperator Yulij Nepot buv skinutij magistrom armiyi Flaviyem Orestom yakij progolosiv imperatorom svogo 15 richnogo sina Romula Avgusta Flavij Orest pochav provoditi dosit zhorstku politiku spryamovanu na navedennya poryadku v krayini ta obmezhennya vplivu na neyi varvarskih plemen Ostannim ce vkraj ne spodobalosya voni visunuli Orestu vimogu peredati yim 1 3 italijskih zemel Vidmova Oresta privela do chergovoyi vijni varvariv iz Rimom na choli yakih voni vlasne i postavili knyazya rugiv z Noriku Otka im ya yakogo v latinskij versiyi transformuvalosya yak Odoakr 5 veresnya 476 roku vin rozbiv Oresta bilya Ticini a jogo sina Romula vidpraviv do v yaznici v odin iz zamkiv Kampaniyi Praktichno usya podalsha istoriya panuvannya Odoakra bula pov yazana z Dalmaciyeyu Tak stalosya sho pershim jogo yak imperatora protivnikom stav skinutij she 475 roku Yulij Nepot yakij vtik do Dalmaciyi zasnuvav tam svoyu derzhavu i pochav vimagati povernennya jomu rimskogo tronu Yavno ne bez dopomogi Odoakra v Dalmaciyi bula organizovana zmova v rezultati yakoyi Ovid i Viator vbili Nepota sho dalo privid imperatoru u 480 roci rushiti svoyi vijska na Dalmaciyu i pislya kilkoh bitv u 481 roci priyednati yiyi do svoyih volodin nbsp Odoakr i TeodorihNezabarom pislya podij v Dalmaciyi u Vizantiyi rozpochalosya povstannya proti imperatora Zenona yakij vperto vvazhav sebe syuzerenom Odoakra Perekonlivih dokaziv togo sho ce takozh bula sprava ruk Odoakra yakij virishiv diyati za vzhe viprobuvanoyu v Dalmaciyi shemoyu nemaye ale dimu bez vognyu ne buvaye i ne vipadkovo pislya pridushennya cogo zakolotu Zenon virishiv za bud yaku cinu skinuti svogo rimskogo kolegu Z ciyeyu metoyu Zenon vstupiv u soyuz z korolem ostgotiv Teodorihom yakij sam pragnuv zavoloditi Italiyeyu i z 488 roku rozpochalasya cila seriya bitv nad richkoyu Izonco bilya Veroni nad richkoyu Adda pislya chogo u 493 go Odoakr virishiv uklasti z Teodorihom mir podiliti z nim Italiyu ta spilno praviti perebuvayuchi u Ravenni Odnak goti ne mali namiru dotrimuvatisya umov miru zaprosili Odoakra na urochistu uchtu i 6 bereznya 493 roku pid chas gostini pidstupno vbili Vinishili takozh vsyu rodinu knyazya jogo druzhinu zamorili golodom u v yaznici sina vidpravili nibito na zaslannya do Galliyi ale dorogoyu takozh pidstupno vbili 7 Odoakr praviv Italiyeyu blizko 13 ti rokiv zdijsniv reformu zavdyaki yakij voyini varvari otrimali zemlyu yak zvichajni federati priznachav konsuliv vidavav zakoni yak rimskij imperator Ale za suttyu svoyeyu pravlinnya jogo bulo podibnim do pravlinnya v usih germanskih derzhavah na rimskij teritoriyi tomu prihid do vladi Odoakra vvazhayetsya padinnyam Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi U kulturi RedaguvatiSerednovichchya Redaguvati nbsp Zgadka pro Odoakra na tablici z katakomb ZalcburgaOdoakr vvazhavsya korolem rugiv yaki pomilkovo asociyuvalisya u serednovichchi z rutenami rusami i nazivavsya u serednovichnih dzherelah korolem ruteniv lat Odoacer Rex Rhutenorum Plita z latinskim napisom pri cerkvi sv Petra pid Zalcburgom povidomlyaye nbsp Roku Bozhogo 477 Odoaker korol ruteniv a takozh gepidiv gotiv ungariv i geruliv vistupayuchi proti cerkvi Bozhoyi blagochestivogo Maksima z jogo 50 uchnyami sho molilisya z nim v cij pecheri za spovidannya viri zhorstoko mucheno ta skinuto vniz a provinciyu Norikum mechem i vognem spustoshivshi 8 nbsp Cej napis vigraviyuvanij na marmurovij pliti vstanovlenij u katakombah Monashoyi Gori kolishnogo mista Yuvavuma forteci v provinciyi Norik yaka za svoye bagatstvo i velichni palaci bula nazvana Pivnichnim Rimom nini Zalcburg Ukrayinska tradiciya Redaguvati Odoakr yak Odonacer zgaduyetsya u kozackomu Litopisi Velichka pid 1648 rokom koli getman Bogdan Hmelnickij zvernuvsya do ukrayinskogo narodu u svoyemu Bilocerkivskomu universali z privodu vijni z Richchyu Pospolitoyu nbsp Navit Starodavnij Rim sho mozhe nazivatisya matir yu vsih yevropejskih mist yakij volodiv bagatma derzhavami j monarhiyami i pishavsya kolis svoyimi shistmastami soroka p yatma tisyachami vijska v davni viki vzyala j chotirnadcyat lit trimala daleko mensha proti zgadanoyi zbirna bojova sila rusiv iz Rugiyi vid Baltickogo abo Nimeckogo pomor ya na choli yakih stoyav todi knyaz Odonacer stalosya ce v roci 470 pislya Rizdva Gospodnogo Otozh mi jdemo za prikladom nashih davnih predkiv otih starobutnih rusiv i hto mozhe zaboroniti nam buti voyinami i zmenshiti nashu licarsku vidvagu 9 nbsp Tam samo pid 1657 rokom generalnij pisar Zaporizkogo vijska Samijlo Zorka stoyachi nad trunoyu Hmelnickogo vigolosiv promovu v yakij pririvnyav getmana do Odoakra Milij vozhdyu Drevnij ruskij Odonacer 9 Primitki Redaguvati Kim H The Huns Rome and the Birth of Europe Cambridge Cambridge University Press 2013 p 82 Reynolds amp Lopez 1946 p 44 Frassetto 2003 p 275 Jensen 2018 p 16 Macbain 1983 p 325 MacGeorge 2002 p 286 Orbini S 90 91 Litopis Gotfrida Vinterberskogo HII st 240 13 14 a b Velichko S Litopis T 1 Kiyiv 1991 S 140 141 Bibliografiya RedaguvatiDzherela Redaguvati Jordan Getika Velichko S V Litopis v 2 t per i koment V O Shevchuka Kiyiv Dnipro 1991 T 1 Monografiyi statti Redaguvati Amory P People and Identity in Ostrogothic Italy 489 554 Cambridge New York Cambridge University Press 1997 Frassetto M Encyclopedia of Barbarian Europe Society in Transformation Santa Barbara CA ABC CLIO 2003 Jensen E Barbarians in the Greek and Roman World Cambridge Indianapolis Hackett 2018 Heather P The Goths Oxford Blackwell 1996 Heather P The Fall of the Roman Empire A New History of Rome and the Barbarians Oxford and New York Oxford University Press 2005 Macbain B Odovacer the Hun Classical Philology 78 1983 1 323 327 MacGeorge P Late Roman Warlords Oxford and New York Oxford University Press 2002 Martindale J R Odoacer The Prosopography of the Later Roman Empire Vol 2 A D 395 527 London New York Cambridge University Press 1980 Reynolds R Lopez R Odoacer German or Hun The American Historical Review 52 1946 1 36 53 Thompson E A Romans and Barbarians The Decline of the Western Empire Madison WI University of Wisconsin Press 1982 Wolfram H The Roman Empire and its Germanic Peoples Berkeley Los Angeles University of California Press 1997 Dovidniki Redaguvati Odoaker Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1191 1000 ekz Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Odoakr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Odoakr amp oldid 40445288