Ва́рвар (грец. βάρβαρος, множина βάρβαροι — «іноземці», буквально — «ті, що бурмочуть») — зневажливий термін, яким позначають людину, представника певного народу або племені, що дійсно або уявно перебуває на доцивілізаційному або нижчому цивілізаційному рівні розвитку. Слово «варвар» має грецьке походження, однак поняття «варвар» і «варварство» має аналоги у інших не-елліністичних світоглядних системах світу. Є таке ім'я чоловіче.[джерело?]
Європа Редагувати
Ім'ям «варварів» греки називали всіх, хто не належав до їх народності, надаючи йому відтінку зневаги. Римляни в тому ж сенсі вживали це словосполучення, називаючи всіх неримлян і негреків «barbari»; але наприкінці імперії через часті сутички з германцями цей термін переважно використовувався відносно останніх.
Він настільки увійшов в життєвий обіг, що самі германці стали називати себе «barbari», що видно з їхніх юридичних пам'яток. Згодом германці й інші народи Заходу, бажаючи окреслити грубість, жорстокість і взагалі низький розвиток східних народів, називали їх тим самим ім'ям.
У даний час це слово зробилося цілком загальним і нерідко вживається в повсякденному житті, проте необхідно мати на увазі, що правильне його використання не дозволяє змішувати це словосполучення з терміном «дикі, дикуни».
Україна Редагувати
В Русі з 10 століття до московських часів 18 століття дикість, некультурність або ворожість того чи іншого етносу виражалось через узагальнювальний суфікс «-ва»: «литва», «мордва», «татарва» тощо.[джерело?]
Східна Азія Редагувати
Китай Редагувати
У стародавньому Китаї існувало поняття аналогічне грецькому «варвари». Китайці уявляли собі світ Піднебесною, в центрі якого знаходилася китайська цивілізація, а довкола неї мешкали дикі племена іноземців. Останні називалися їді (夷狄) або сиї (四夷, «четвірка варварів») і класифікувалися за чотирма сторонами світу. На заході жили сіжун (西戎, «західні душогуби»), на півночі — бейді (北狄, «північні собаки»), на сході — дун'ї (東夷, «східні карлики»), а на півдні — наньмань (南蠻, «південні гадюки»). «Серединні країни» чжунго та пізніше китайська імперія вважалися втіленням культури, а іноземні країни були лише периферією, що потребувала окультурення. Іноді власні назви іноземних народів і країн складалися з ієрогліфів, що мали негативне значення. Це були знаки, що позначали тварин або містили натяк на фізичну, моральну чи соціальну неповноцінність китайських сусідів. Наприклад, гунів називали сюнну (匈奴, «полохливі раби»), чжурчженів — нюйчжень (女真, «справжні жінки»), ухуанів — вувань (烏丸, «воронячі яйця»), японців — во (倭, «карлики»), монголів — менгу (蒙古, «дурні старці»), тощо.
Див. також Редагувати
- Гой
- Гяур
- Китайці та варвари
- релігійна дискримінація та нетолерантність
- сегрегація
- ізоляція культурна та ізольовані цивілізації
Примітки Редагувати
- Залежно від оцінки суспільства, до якої належить «варвар», термін може приймати різні смислові значення: якщо оцінка негативна, то під «варваром» розуміють дику, неосвічену, некультурну людину; якщо ж позитивна, то у «варварі» вбачають незіпсовану сучасною цивілізацією шляхетну людину.
- У китайському слові «Україна» (烏克蘭, Вукелань) використовується ієрогліф «ворона» 烏: птах, який в давнину використовувався як символ сонця[en]. Повний переклад назви країни («ворон підкорюїє орхідею») не має сенсу: як і у багатьох інших випадках то лише передача назви засобами китайської мови.
Посилання Редагувати
Джерела та література Редагувати
- 張岱年主編 『中華思想大辞典』、 吉林人民出版社、 1991.
- 増田義郎著 『アジア人の価値観』（アジア研究所叢書 13）, 亜細亜大学アジア研究所、 1999.
| Це незавершена стаття про Стародавню Грецію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з китайської історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |