Огульчанська волость

Огульчанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Валківського повіту Харківської губернії з центром у селі Огульці.

Огульчанська волость
Центр	Огульці
Площа	14 670 (1885)
Населення	7185 осіб (1885)
Густота	44.8 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 3 сільських громад. Населення — 7185 осіб (3614 осіб чоловічої статі та 3571 — жіночої), 1368 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	9174	4790
Приватної власності	5430	1615
Іншої власності	66	66
Загалом	14670	6471

На 1862 рік до складу волості входили:

• поселення Огульці;
• хутір Цибулинків;
• хутір Буцький;
• хутір Золочевський;
• хутір Свиларевий;
• хутір Лиховий;
• поселення Адринка;
• хутір Мокрий Рокитний;
• хутір Сухий Рокитний;
• хутір Семлянецків;
• хутір Островерхів;
• поселення Черемушна;
• хутір Гончарів;
• хутір Паньків;
• хутір Явдокименко.

Найбільші поселення волості станом на 1885:

• Огульці — колишнє власницьке і державне село за 12 верст від повітового міста, 2760 осіб, 580 дворів, православна церква, школа, 4 лавки, базари по неділя, 4 ярмарки на рік. За 6 верст — фаянсова фабрика. За 5 верст — з паровим млином. За 3 версти — залізнична станція Валки.
• Одринка — колишнє власницьке село, 529 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, 3 лавки.
• Черемушна — колишнє власницьке село при річці Черемушна, 849 осіб, 149 дворів, православна церква, 2 лавки.

Найбільше поселення волості станом на 1914 рік:

• село Огульці — 5138 мешканців.

Старшиною волості був Євдокименко Микола Йосипович, волосним писарем — Швидкий Йосип Лазарович, головою волосного суду — Залотько Тимофій Степанович.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
• рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.