Огнища́нин, також тивун огнищний — головний управитель князівських маєтків у Київській Русі 10-12 ст., боярин. Назва посади пов'язана зі словом огнище в значенні або «вогнище, дім, дим», або «зрубаний і спалений ліс для орання».
У віданні огнищанина був увесь адміністративний апарат княжого господарства: збирач княжих прибутків, завідувач княжими стайнями і табунами. За «Руською Правдою», замах на життя огнищанина карався великим штрафом. У випадку вбивства огнищанина вбивця або верв, на чиїй території було знайдено тіло, сплачували штраф у розмірі 80 гривень срібла (за смерда і холопа — 5 гривень, вільну людину — 40 гривень).
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
Посилання Редагувати
- Огнищанин // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1185. — 1000 екз.