Овсюки Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надійні авт

50°01′11″ пн. ш. 32°29′12″ сх. д. / 50.01972° пн. ш. 32.48667° сх. д. / 50.01972; 32.48667Координати: 50°01′11″ пн. ш. 32°29′12″ сх. д. / 50.01972° пн. ш. 32.48667° сх. д. / 50.01972; 32.48667

Відстань до
обласного центру

220 км

Відстань до
районного центру

16 км

Місцева влада

Адреса ради

37460, Полтавська область, Гребінківський район, с. Овсюки

Карта

Овсюки

Мапа

Овсюки у Вікісховищі

Географія Редагувати

Село Овсюки знаходиться на правому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Покровщина, нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Яблуневе, на протилежному березі - села Горби і Рудка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Історія Редагувати

З ІСТОРІЇ СЕЛА ОВСЮКИ

Єдине на Гребінківщині козацького походження село Овсюки,так само як і не козацькі села Короваї і Кулаженці,було уже позначено на карті Боплана,складеній ще в 1650 році.По ревізії(перепису)1721 року в Овсюках значилось(тільки чоловічої статі)”Козаків можніх-26,збіднілих козаків-2,посполитих(селян)достатніх-8,бобилів(одиноких,які не мали земельних наділів)-14.

В 1871 році в селі було хат:71,що належили виборним козакам,44-козакам підпомічникам(збіднілому прошарку козацтва,який не міг себе забезпечити необхідним військовим спорядженням,вони допомагали виборним козакам вести військову службу),37-посполитих селян.

У 1863 році тут було 188 дворів,в яких проживало 667 душ чоловічої статі,і 695 жіночої(разом це-1362 душі).

У 1910 році в селі налічувалось 362 господарстви,в тому числі:козацьких-270,селянських-77,інших-15.Кількість населення 2230 душ(!).

Було декілька дворянських сімей:Ворони,Жолобецьких-внуків, Чевельч̀ів,Чернишів,козацького походження,які вислужили дворянство у місцевих закладах. Про це свідчать їхні вуличні прізвиська,наприклад:”секретаренки”.

У цьому ж 1910 році в хуторі Окопи,що був при Овсюках налічувалось 10 господарств з населенням 77 душ обох статей.Як відмічав історик В.Милорадович,народ в Овсюках красивий,з темним волоссям і очима,але схильні до суперечок,не поступливий та гордовитий.

Козаки назмвали селян мужиками.Одяг носили красивий:корткі корсетки,темних кольорів до 3-12 вусів,з зеленою тясьмою,ватняки і ватжулі довгі і темні”.

У 1904 році В.Милорадович із розповідей старожил записав:

“У старину був чоловік Овсюк,і по йому становилися Овсюки.Років 300 селу.В старовину набіги селян були:народ вийде жати-ставить віху на могилі.Як той віху похилив,люди тікають на село.Котре не втече ,так у полон забирали”.Село до 1803 року відносилось до Пирятинського повіту,а після 1803 року –до Лубенського,після 1935-до Гребінківського району.В.Милорадович описував село:”Посередині села на вздовж тягнеться вузький вигін.На північ від нього до річки прилягає куток Заяр’я,віддалений від села яром,житло козаків Шевченків.Далі паралельно йдуть два кутки:Лисокобилки,населені казенними селянами (це ці що працювали не на поміщика,а на державні землі),та Жаданівка,розташовна на широкій вулиці від річки,житло Галаганів,прийшлих з із погребів,Пиртянського повіту,Жаданів,та Карпенків.

Ще далі овалом вздовж річки,яка в цьому місті називається Чевельчею,розташований куток тогож імені,населений козаками Чевельчами,очевидно з Денисівської Чевельчі(нинішнього Орижицького району).

Поряд з Чевельчою-Плисівщина,житло Плисів,за нею Басівщина-житло Басів,та Жолобецьких-внуків які відтіль з Польщі прийшли.Від Басівщини осібний провулок веде до чотирикутного поселення серед вигону-дворян Жолобецьких,внуків.

За Басівщиною лежить Рубанівщина,населена Рубанами,і далі Натягайлівка-поселення в полі,зайняте іншими козаками.

На південь від вигону біля поля розмістились три кутки:Кашпурівщина,це з боку Яблунева-житло Кашпурів,Холошівщина-житло Холошів,та Андрушівщина,на якій раніше жив поміщик Андре,а після його смерті куток цей залишився за селянами Терещенками і Яромленками.У центрі села стоїть третя за рахунком Троїцька церква,.Перша маленька побудована 1732 року(першим священником у Овсюках був Стефан Ворона),вкрита гонтом(дранкою,дошчеками з пазами);друга була побудована в 1827 році,іконостас з якої було поставлено з притворнової церкви побудованої 1978 році. Звертає на себе увагу патріархальна дбайливість прихожанок,які повісили на на ікони стрічки,намисто і рушники.

Овсюки було заможним селом:дві козацькі сім’ї мали 60 десятин землі,деякі по 20 десятни,більшість по 3-4 десятини,безземельних-лише декілька пришельців”.

Ось така багатовікова історія нашого села.

В цих історичних переказах збережено лексику того часу.Село засноване на початку 17 століття двома козаками — братами Овсюками (звідки й назва). На відміну від сусідніх сіл (так званих «панських»), Овсюки були селом козацьким. До 1930-х років налічувало близько 1000 дворів (5-6 тис. людей).

20 лютого 1881 року розпорядженням Полтавської єпархії було висловлено подяку козакам с. Овсюків Лубенського повіту - Чевельчі Володимиру та Чевельчі Семену за здійснення значної пожертви у понад 100 рублів сріблом на Овсюківську церкву.

Інфраструктура Редагувати

У селі є православна церква, школа, дитячий садок, будинок культури, магазини, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, стадіон. Газифіковане, водопровід. Автобусне сполучення до центру громади міста Гребінка.

Пам'ятки Редагувати

У селі розташована пам'ятка природи — ботанічний заказник Плисів Яр.

Відомі уродженці Редагувати

Михайловський Петро Іванович (2 липня 1897 — 1963) — український інженер-геодезист, кандидат технічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Галерея Редагувати

Про подяку овсюківським козакам Чевельчі Володимиру та Семену у 1881 році

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.

Посилання Редагувати

Історія села Овсюки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Овсюки

[1] . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.