Оврах Володимир Михайлович (нар. 10 лютого 1953, Миргород) — український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений художник України, народний художник України (2020), член Національної спілки художників України
| Оврах Володимир Михайлович | |
|---|---|
| Народження | 10 лютого 1953 (70 років) Миргород, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
| Національність | українець |
| Країна | СРСР→ Україна |
| Жанр | живопис, скульптура, кераміка, графіка |
| Навчання | Миргородський керамічний технікум (1972) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977) |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | декоративно-прикладне мистецтво (кераміка) |
| Вчитель | Панащатенко Валентина Степанівна і Мисак Сергій Кузьмич |
| Працівник | Баранівський порцеляновий завод |
| Нагороди | |
| |
Біографія ред.
Освіта ред.
Володимир Оврах у 1972 році закінчив Миргородський керамічний технікум імені М. В. Гоголя з відзнакою (педагоги з фаху: С. Мисак, Д. Хожай), а потім навчався на відділенні художньої кераміки Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва, який закінчив у 1977 році. Педагоги з фаху — М. Гладкий, В. Горбалюк, Н. Федчун.
Творчість ред.
Учасник обласних та республіканських виставок. У 1977—2002 рр. разом з дружиною Тамарою Євгенівною працював на Барановському фарфоровому заводі.
Учасник арт-проекту «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен» та виставки «Сучасне професійне декоративне мистецтво України», «Трансформація образу».
Художник — учасник багатьох живописно-графічних пленерів у Вінниці, Одесі, Хмільнику, Грушівці на Миколаївщині, Селищі, учасник симпозіуму кераміки у латвійському Дзинтарі та Опішні на Полтавщині.
Брав участь у міжнародній виставці «Сучасне декоративне мистецтво України» приуроченій до 50-річчя членства України в ЮНЕСКО у Парижі (Франція).
Працює в галузі монументального мистецтва, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, графіки і живопису.
Член Національної Спілки художників України з 1983 р. Член правління Вінницької обласної організації Національної спілки художників України.
У 2017 р. В. Оврах отримав почесне звання — кращий художник України, а також нагрудний срібний знак із коштовною позолотою.
Мешкає та працює у Вінниці.
Творчий доробок ред.
- Монументально-декоративна композиція «Панацея» (співавтор — художник Тамара Оврах), встановлена 1999 р. у Трускавці в пансіонаті Південно-Західної залізниці «Світязянка».
- Декоративно-тематичні композиції: «Три грації» (1993), «Очима нащадків» (2005); «Скриня», «Сусідки» (2006); «Епіцентр» (2007).
- Монументально-декоративне панно «Освіта, мистецтво» (1995) для екстер'єру Баранівської СЗОШ № 1, що на Житомирщині.
- Композиція «Колос» (2007, Вінниця).
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 рр.. Відкрито 2008 р. у Вінниці біля центрального міського парку та площі Василя Стуса.
- Інтерактивна скульптура «Художник» (співавтори — скульптори Андрій та Роман Оврахи), виготовлена коштом власниці арт-галереї «ІнтерШик» Людмили Бушинської та відкрита у Вінниці у жовтні 2009 р..
- Скульптурна композиція «Несу свій хрест» (2010), знаходиться в експозиції музею сучасного Подільського мистецтва у Винниці;
- Пам'ятний знак Героям Небесної Сотні (співавтори — скульптори Андрій та Роман Оврахи), встановлений у листопаді 2015 р. у сквері Героїв Майдану у Бродах перед Бродівським педагогічним коледжем ім. М. Шашкевича, відкриття відбулося 29 травня 2016 р.;
- Пам'ятник С. Петлюрі, погруддя композитору Миколі Леонтовичу у Вінниці (2017);
- Пам'ятний знак жертвам масових репресій, які проводилися у СРСР у 1937—1938 рр. встановлений на римо–католицькому цвинтарі міста Бар (2017);
- Пам'ятник «Борцям за волю України» (співавтори — скульптори Андрій та Роман Оврахи), відкритий 24 серпня 2013 р. у місті Погребище;.
- Пам'ятник Героям Майдану (співавтори — скульптори Андрій та Роман Оврахи), відкритий 1 грудня 2014 р. у Тячеві.
- Меморіальна таблиця соратнику Симона Петлюри — сотнику Армії УНР Семену Якерсону, встановлена на будівлі Вінницького торгово-економічного інституту КНТУ, поруч із колишнім розташуванням будинку, де мешкала родина Якерсонів. До наших днів ця споруда не збереглася. Ініціаторами встановлення меморіальної таблиці є благодійний фонд «Героїка» та декілька громадських організацій;
- Бронзова скульптура Євгенії Францівні Прунмаєр — австрійці, коштом якої у 1874 р. спорудили у Вінниці готель «Франція», відкрита 25 листопада 2013 р. біля входу до готелю.
- 1988 — «Легенди рідного краю»;
- 1989 — «Старий Немирів», «Птахи»;
- 1991 — «Весілля»;
- 2000 — «Воронячий чай»;
- 2001 — «Кераміка з сухим зіллям», «Студент академії мистецтв», «Стамбул. Голуба мечеть»;
- 2003 — «Пієта»;
- 2005 — «Немирів. Старий млин»;
- 2006 — «Чумацький шлях», «Композиція-2», «Берегиня»;
- 2007 — «Подолянка», «Карпати», «Синьогори», «Зимовий ранок», «Між сузір'ям риб», «Гармонист», «Композиція», «Пам'яті народного майстра кераміки О. Бахматюка», «Рибалка», «Хатина лісника», «Квочка», «Зелена левада»;
- 2008 — «Архітектурна Вінниця», «Стара ферма», «Костел в Полонному», «Осінь в Карпатах», «Решетилівка. Народження образу», «Етносвято», «Трипільська Венера», «Бандурист», «Гніздо лелеки»;
- 2009 — «Початок», «Перекотиполе», «Годувальниця», «На Андрія», «Пилип Орлик», «Митрополит Андрей Шептицький», «На околиці», «Бабин півень», «Вінницька Єрусалимка», «Квіти»;
- 2010 — «Літописець. Вінницькі мури», «Просвітитель. Вінницькі мури», «Колядники», «Півонії», «Стара Вінниця»;
- 2014 — «Бузок», «Свята неділя», «Карпати. Тухля».
Родина ред.
Одружений з Тамарою Євгенівною Оврах, з нею разом виховали двох синів — Андрія та Романа. Діти продовжили справу батьків — стали відомими скульпторами. Дружина старшого сина Андрія — Оврах Ольга Володимирівна (дівоче прізвище — Данилюк, дочка різьбяра Володимира Данилюка) також є скульптором.
Література ред.
- Сентемон Наталя Секрети творчості Володимира Овраха: [про ювілейну виставку Володимира Михайловича Овраха] / Н. Сентемон // Світлиця. — 2013. — № 1. — С. 21-24.
- Оврах Владимир: «Мне не нравятся оба памятника Шевченко, а тот, что предлагают на Театральной — это вообще почти экстремист»: [про творчість вінницького художника, скульптора, кераміста Володимира Овраха] / В. Оврах; записав И. Заиковатый // Вінницькі реалії. — 2014. — 5 лютого. — С. 8-9.
- Оврах Володимир. Каталог. Живопис / Оврах В. — Вінниця : Консоль, 2007. — 33 с.
- Оврах Володимир. Живопис. Альбом / Дідур Л. — Вінниця : Митці Вінниччини, 2010. — 36 с.
Примітки ред.
- Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- Вінницька обласна організація Національної Спілки художників України
- Оврах Владимир: «Мне не нравятся оба памятника Шевченко. А тот, что предлагают на Театральной — это вообще почти экстремист»(рос.)
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Кераміка України: Оврах Володимир Михайлович, Оврах Тамара Євгенівна
- ↑ Оврах Володимир Михайлович
- Володимир Оврах створив схожу на себе скульптуру
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
- Пам'ятки монументального мистецтва: пам'ятник Героям Небесної сотні
- У Вінниці біля училища культури і мистецтв відкрили погруддя композитору Миколі Леонтовичу
- На Вінниччині освятили пам'ятний знак жертвам масових репресій 1937—1938 рр.
- «Очистимо владу — буде порядок». Вінниччина відзначила 22-у річницю Незалежности України
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- У Вінниці у середу в межах відзначення 100-річчя Української революції відкрили меморіальну дошку соратнику Симона Петлюри — сотнику Армії УНР Семену Якерсону.
- Засновниця готелю «Франція» прописалася у Вінниці назавжди
- Володимир Оврах і Тамара Оврах
- Оврах Ольга Володимирівна