www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обатуров Геннадій Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Обатуров Геннадій Іванович Обатуров 9 січня

Обатуров Геннадій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Обатуров.

Геннадій Іванович Обатуров (9 січня 1915(19150109), село Мале Заречено Слободського повіту В'ятської губернії — 29 квітня 1996, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач Прикарпатського військового округу, начальник Військової академії імені Фрунзе, генерал армії (1979). Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання. Член ЦК КПУ в 1971—1976 р.

Геннадій Іванович Обатуров
рос. Геннадий Иванович Обатуров
Народження 9 січня 1915(1915-01-09)
Слобідський повітd, Вятська губернія, Російська імперія
Смерть 29 квітня 1996(1996-04-29) (81 рік)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1935—1992
Партія КПРС
Звання  Генерал армії
Командування 6-а гвардійська танкова армія, Прикарпатський військовий округ і Військова академія імені М. В. Фрунзе
Війни / битви Німецько-радянська війна
Придушення угорської революції 1956 року
Вторгнення у Чехословаччину 1968
Китайсько-в'єтнамська війна
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Інших держав:

Біографія ред.

Народився 9 січня 1915 року (по старому стилю 27 грудня 1914) у селянській родині в селі Мале Заречено Маракулінської волості Слободського повіту В'ятської губернії (тепер Нагорського району Кіровської області, РФ).

У 1930 році закінчив Нагорську семирічну школу селянської молоді. У 1930—1933 роках навчався в Нижегородському (Горьковському) кооперативному технікумі на відділенні громадського харчування, технік-технолог кулінарії.

У 1933—1935 роках — завідувач виробництва відділу громадського харчування В'ятського міського робітничого кооперативу.

З жовтня 1935 року — у Червоній армії. У 1938 році закінчив Орловське бронетанкове училище імені Фрунзе. Служив на Далекому Сході. Був командиром взводу, інструктором вогневої справи стрілецького полку. У квітні 1939 року був призначений помічником начальника штабу стрілецького полку з розвідки.

У 1939—1941 роках — слухач командного факультету Військової академії бронетанкових військ, який закінчив у липні 1941 року.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1941 — квітні 1942 року — викладач тактики Військової академії бронетанкових військ у місті Ташкенті.

Учасник німецько-радянської війни. З кінця травня 1942 року служив заступником начальника штабу танкової бригади 11-го танкового корпусу Брянського фронту, був важко поранений. Після лікування в Кемеровському госпіталі, у листопаді 1942 року призначений заступником командира танкового полку 11-ї армії Північно-Західного фронту. З жовтня 1943 року служив начальником штабу 13-ї гвардійської механізованої бригади Південного, 3-го і 2-го Українського фронтів. У 1944—1945 роках — командир 13-ї гвардійської механізованої бригади, з якою воював у Румунії, Болгарії, Югославії та Угорщині. У 1945 році — командир окремого танкового батальйону.

З грудня 1945 по 1950 рік — командир 13-го гвардійського механізованого полку.

У 1950—1952 роках — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

У 1952—1957 роках — командир 33-ї гвардійської механізованої дивізії Окремої механізованої армії у місті Тимишоара, Народна Республіка Румунія. Брав активну участь у придушенні Угорської революції 1956 року.

У вересні — листопаді 1957 року навчався на Вищих академічних курсах при Академії Генерального штабу.

У лютому 1958 — травні 1960 року — командир 12-го армійського корпусу Північно-Кавказького військового округу.

У травні 1960 — липні 1966 року — командувач 6-ї гвардійської танкової армії Київського військового округу.

У липні 1966 — травні 1968 року — заступник командувача військ Північно-Кавказького військового округу.

З травня 1968 року — заступник командувача військ Червонопрапорного Прикарпатського військового округу. У серпні 1968 року керував введенням радянських військ у Чехословаччину.

З липня 1969 року по січень 1970 року — тимчасово виконував обов'язки командувача військ Прикарпатського військового округу.

У січні 1970 — липні 1973 року — командувач військ Червонопрапорного Прикарпатського військового округу.

У серпні 1973 — лютому 1979 року — 1-й заступник Головного інспектора Міністерства оборони СРСР.

У 1979—1982 роках — головний військовий радник СРСР при Міністерстві національної оборони Соціалістичної Республіки В'єтнам. З жовтня 1979 року очолював роботу по створенню Народної армії Кампучії, керував групами радянських військових радників в Лаосі, Кампучії та В'єтнамі.

У листопаді 1982 — 1985 року — начальник Військової академії імені Фрунзе.

У 1985—1992 роках — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

З 1992 року у відставці. Проживав у Москві. Похований на Троєкурівському кладовищі.

Звання ред.

Нагороди ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Obaturov Gennadij Ivanovich Obaturov 9 sichnya 1915 19150109 selo Male Zarecheno Slobodskogo povitu V yatskoyi guberniyi 29 kvitnya 1996 misto Moskva radyanskij vijskovij diyach komanduvach Prikarpatskogo vijskovogo okrugu nachalnik Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze general armiyi 1979 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 8 go sklikannya Chlen CK KPU v 1971 1976 r Gennadij Ivanovich Obaturovros Gennadij Ivanovich ObaturovNarodzhennya 9 sichnya 1915 1915 01 09 Slobidskij povitd Vyatska guberniya Rosijska imperiyaSmert 29 kvitnya 1996 1996 04 29 81 rik Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi 1935 1992Partiya KPRSZvannya General armiyiKomanduvannya 6 a gvardijska tankova armiya Prikarpatskij vijskovij okrug i Vijskova akademiya imeni M V FrunzeVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaPridushennya ugorskoyi revolyuciyi 1956 rokuVtorgnennya u Chehoslovachchinu 1968Kitajsko v yetnamska vijnaNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za bojovi zaslugi Inshih derzhav Zmist 1 Biografiya 2 Zvannya 3 Nagorodi 4 PosilannyaBiografiya red Narodivsya 9 sichnya 1915 roku po staromu stilyu 27 grudnya 1914 u selyanskij rodini v seli Male Zarecheno Marakulinskoyi volosti Slobodskogo povitu V yatskoyi guberniyi teper Nagorskogo rajonu Kirovskoyi oblasti RF U 1930 roci zakinchiv Nagorsku semirichnu shkolu selyanskoyi molodi U 1930 1933 rokah navchavsya v Nizhegorodskomu Gorkovskomu kooperativnomu tehnikumi na viddilenni gromadskogo harchuvannya tehnik tehnolog kulinariyi U 1933 1935 rokah zaviduvach virobnictva viddilu gromadskogo harchuvannya V yatskogo miskogo robitnichogo kooperativu Z zhovtnya 1935 roku u Chervonij armiyi U 1938 roci zakinchiv Orlovske bronetankove uchilishe imeni Frunze Sluzhiv na Dalekomu Shodi Buv komandirom vzvodu instruktorom vognevoyi spravi strileckogo polku U kvitni 1939 roku buv priznachenij pomichnikom nachalnika shtabu strileckogo polku z rozvidki U 1939 1941 rokah sluhach komandnogo fakultetu Vijskovoyi akademiyi bronetankovih vijsk yakij zakinchiv u lipni 1941 roku Chlen VKP b z 1940 roku U 1941 kvitni 1942 roku vikladach taktiki Vijskovoyi akademiyi bronetankovih vijsk u misti Tashkenti Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z kincya travnya 1942 roku sluzhiv zastupnikom nachalnika shtabu tankovoyi brigadi 11 go tankovogo korpusu Bryanskogo frontu buv vazhko poranenij Pislya likuvannya v Kemerovskomu gospitali u listopadi 1942 roku priznachenij zastupnikom komandira tankovogo polku 11 yi armiyi Pivnichno Zahidnogo frontu Z zhovtnya 1943 roku sluzhiv nachalnikom shtabu 13 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi Pivdennogo 3 go i 2 go Ukrayinskogo frontiv U 1944 1945 rokah komandir 13 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi z yakoyu voyuvav u Rumuniyi Bolgariyi Yugoslaviyi ta Ugorshini U 1945 roci komandir okremogo tankovogo bataljonu Z grudnya 1945 po 1950 rik komandir 13 go gvardijskogo mehanizovanogo polku U 1950 1952 rokah sluhach Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR U 1952 1957 rokah komandir 33 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi diviziyi Okremoyi mehanizovanoyi armiyi u misti Timishoara Narodna Respublika Rumuniya Brav aktivnu uchast u pridushenni Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku U veresni listopadi 1957 roku navchavsya na Vishih akademichnih kursah pri Akademiyi Generalnogo shtabu U lyutomu 1958 travni 1960 roku komandir 12 go armijskogo korpusu Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu U travni 1960 lipni 1966 roku komanduvach 6 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Kiyivskogo vijskovogo okrugu U lipni 1966 travni 1968 roku zastupnik komanduvacha vijsk Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu Z travnya 1968 roku zastupnik komanduvacha vijsk Chervonoprapornogo Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U serpni 1968 roku keruvav vvedennyam radyanskih vijsk u Chehoslovachchinu Z lipnya 1969 roku po sichen 1970 roku timchasovo vikonuvav obov yazki komanduvacha vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U sichni 1970 lipni 1973 roku komanduvach vijsk Chervonoprapornogo Prikarpatskogo vijskovogo okrugu U serpni 1973 lyutomu 1979 roku 1 j zastupnik Golovnogo inspektora Ministerstva oboroni SRSR U 1979 1982 rokah golovnij vijskovij radnik SRSR pri Ministerstvi nacionalnoyi oboroni Socialistichnoyi Respubliki V yetnam Z zhovtnya 1979 roku ocholyuvav robotu po stvorennyu Narodnoyi armiyi Kampuchiyi keruvav grupami radyanskih vijskovih radnikiv v Laosi Kampuchiyi ta V yetnami U listopadi 1982 1985 roku nachalnik Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze U 1985 1992 rokah vijskovij inspektor radnik Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Z 1992 roku u vidstavci Prozhivav u Moskvi Pohovanij na Troyekurivskomu kladovishi Zvannya red general major tankovih vijsk 1954 general lejtenant tankovih vijsk 22 02 1963 general polkovnik tankovih vijsk 29 04 1970 general armiyi 1979 Nagorodi red dva ordeni Lenina 8 01 1985 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 8 01 1975 tri ordeni Chervonogo Prapora 25 10 1944 26 10 1955 orden Suvorova 2 go st 18 12 1956 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go st 30 08 1944 11 03 1985 orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go st 8 03 1944 tri ordeni Chervonoyi Zirki 23 01 1943 06 11 1945 21 02 1969 rosijskij orden Zhukova 7 11 1995 rosijskij orden Druzhbi 16 02 1995 mongolskij orden Bojovogo Chervonogo Prapora v yetnamskij orden Vijskovih zaslug 1 go st yugoslavskij orden Partizanska Zirka 1 go st bolgarskij orden Narodna Respublika Bolgariya 2 go st rumunskij orden Zahist Vitchizni 3 go st ugorskij orden Zaslug Ugorskoyi Narodnoyi Respubliki 3 go st medali Pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 7 01 1965 Posilannya red 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obaturov Gennadij Ivanovich amp oldid 31601097