www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ньютонівство Ньюто нівство англ Newtonianism система поглядів заснована на думках принципах і методах англійського вчено

Ньютонівство

Ньюто́нівство (англ. Newtonianism) — система поглядів, заснована на думках, принципах і методах англійського вченого Ісаака Ньютона (1642—1727). Характеристиками ньютонівської філософії є відмова від непідтверджених припущень, використання методу аналізу й синтезу, застосування математичних методів.

Визначення ньютоніанства ред.

Першим визначив ньютонівство на початку XVIII століття Джон Гарріс[en]. У своєму ««Lexicon Technicum[en]» він писав, що хоча це поняття означає «вчення Ісаака Ньютона про всесвіт, зокрема про небесні тіла, їхні закони й взаємний вплив», далі він уточнює, що це поняття застосовується дуже по-різному та призводить до плутанини; тому він вказує п'ять різних розумінь терміна.

Згідно зі словами американського історика науки Бернарда Коена[en], у XVIII столітті були дві наукові традиції ньютонівства: гіпотетично-експериментальна, пов'язана з трактатом Ньютона «Оптика», й математико-дедуктивна, що стосується «Математичних начал натуральної філософії».

Розвиток вчення ред.

В Англії ред.

Див. також: Релігійні погляди Ісаака Ньютона

Бувши палким християнином, Ісаак Ньютон вважав, що в основі природи знаходиться порядок, установлений божественним творцем. Через деякі причини Ньютон не вважав, що потрібно оприлюднювати свої богословські праці, тому значна частина з них з'явилася по смерті вченого. В опублікованих за його життя працях викладалися тільки ті погляди, які не суперечили панівним в Англії того часу. Згідно з уявленнями Ньютона, вивчення явищ природи має наштовхувати на думки про існування живої, розумної й повсюдної Істоти. Побоюючись, що в результаті читання його «Математичних начал натуральної філософії» (1687) єретики утвердяться у своїх помилках, Ньютон до другого видання цієї праці в 1713 році вклав додаток «Загальна схолія[en]», де сформулював біблійне бачення всемогутньої істоти. У другому виданні «Оптики» (1717) Ньютон пов'язує натуральну філософію з богослов'ям, обґрунтовуючи існування Бога за допомогою телеологічної аргументації. «Начала» Ньютона стали дуже важливими в Англії після Славної революції, після якої Вільгельм Оранський посів престол. Ньютонівський божественним чином контрольований всесвіт став зразком для уряду вігів і лояльних до них ліберальних християн. Божественний порядок системи Ньютона припускав стабільність суспільного ладу. Християнські натуралісти й прихильники природної теології[en] отримали підґрунтя для суперечок із прихильниками атомізму, оскільки хаотичний рух атомів не міг призвести до тогочасного устрою. За згодою Ньютона, його послідовники богослови Річард Бентлі (1662—1742) і Самюель Кларк[en] (1675—1729) використовували теорії свого вчителя для підтримки монархії й державної церкви.

Подання науки як форми вихваляння Бога Отця описував Роберт Бойль, який у своїй книзі Christian Virtuoso доводив, що експериментальна філософія допомагає людині бути хорошим християнином і те, що Бог вимагає не поверхневого, а глибокого вивчення його праць. Не тільки вивчення астрономічних явищ дозволяє пізнати його славу, а й дослідження устрою будь-якого найдрібнішого м'яза. Джон Рей і Френціс Вілбі[en] шукали Бога у флорі й фауні, Роберт Гук спостерігав його у волосинках сирного кліща[en], Бойль — у русі частинок. У працях Генрі Мора[en] наводилися телеологічні обґрунтування створення різних тварин, рослин і мінералів. У 1692 році Річард Бентлі зібрав всі ці докази, назвавши їх теорією Ньютона. У 1704 році Самюель Кларк[en] через філософію сформулював ці думки. У роботі «Physico-Theology» друг Ньютона Вільям Дерем[en] (1657—1735) виводив властивості Бога з властивостей його створінь. У перші десятиліття XVIII століття уявлення про перевагу ньютонівської картини світу як вищої форми вихваляння створеного Богом світу стало загальною думкою. У цілому, всі ці дослідження були спрямовані проти епікурейського атеїзму, вчень Томаса Гоббса й Бенедикта Спінози. Сам Ньютон ставився до цього переважно доброзичливо, хоча деякі з поглядів його прихильників суперечили його власним. Уведений Джоржем Чейном[en] (1671—1743) за схожістю із законом всесвітнього тяжіння принцип «возз'єднання з Богом» був, на думку Ньютона, занадто близький до неоплатонізму; Ньютон підготував «викриття» фізико-теології Дерема; математичні та статистичні методи богослов'я Джона Крега[en] (1663—1731) суперечили підходу Ньютона до тлумачення пророцтв. Телеологічна аргументація, часто вживана його учнями, була занадто близька до того, щоб вважати зрозумілими наміри Бога — єресі, на думку Ньютона.

Ньютон і його послідовники доводили відсутність суперечностей між Святим Письмом і знаннями про природу. «Telluris Theoria Sacra» Томаса Бернета[en], що вийшла в 1681 році, описала пояснення Всесвітнього потопу на основі теорії порожнистої Землі, Ньютон запропонував своє бачення цих думок із метою з'ясувати те, яким чином Бог повинен був спочатку розташувати планети, щоб їхній рух відповідав тому, що спостерігається. У цьому напрямку працював Вільям Вістон[en] (1667—1752), в його книзі «A New Theory of the Earth» (1696) були сформульовані наступні постулати:

  1. Буквальний сенс Біблії правдивий і реальний в тих випадках, коли немає очевидних суперечностей;
  2. Те, що можна пояснити природним шляхом, може бути пояснено також через вплив вищих сил;
  3. Те, що давня традиція вважала справжнім про устрій природи, походженням світу або про давні царства, цілком може бути правдивим, тією мірою, яка не суперечить Писанню, розуму та філософії.

Використовуючи математичну термінологію, наступник Ньютона на лукасівській кафедрі довів, що через 1700 років після Створення світу, в четвер 27 листопада, комета пройшла через атмосферу Землі й своїм хвостом викликала потоп. Хоча, мабуть, Ньютон не був у всьому згоден зі своїм учнем, але висловлені в цій книзі ідеї він прийняв. У тому ж дусі була написана книга Джона Вудварда «An Essay toward a Natural History of the Earth and Terrestrial Bodies» (1695), в якій доводилося, що знайдені викопні залишки доводять біблійні відомості про потоп, а їхній розподіл у глибинних шарах пояснювався опусканням під дією сили тяжіння.

У континентальній Європі ред.

Примітки ред.

  1. Cohen, 1966, с. 180.
  2. Cohen, 1966, с. 179.
  3. Lightman, 2011, с. 254.
  4. Lightman, 2011, с. 255.
  5. Manuel, 1974, с. 33-34.
  6. Manuel, 1974, с. 35-36.
  7. Manuel, 1974, с. 37-38.

Література ред.

  • Cohen I. B. Franklin and Newton: An Inquiry into Speculative Newtonian Experimental Science and Franklin's Work in Electricity as an Example thereof. — Harvard University Press, 1966. — 657 p.
  • Lightman B. Unbelief / Ed. by J. H. Brooke, R. L. Numbers. — Science and Religion around the World. — 2011. — P. 252-277.
  • Manuel F. E. The Religion of Isaac Newton. — Oxford : Clarendon Press, 1974. — 141 p. — ISBN 0 19 826640 5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nyuto nivstvo angl Newtonianism sistema poglyadiv zasnovana na dumkah principah i metodah anglijskogo vchenogo Isaaka Nyutona 1642 1727 Harakteristikami nyutonivskoyi filosofiyi ye vidmova vid nepidtverdzhenih pripushen vikoristannya metodu analizu j sintezu zastosuvannya matematichnih metodiv Zmist 1 Viznachennya nyutonianstva 2 Rozvitok vchennya 2 1 V Angliyi 2 2 U kontinentalnij Yevropi 3 Primitki 4 LiteraturaViznachennya nyutonianstva red Pershim viznachiv nyutonivstvo na pochatku XVIII stolittya Dzhon Garris en U svoyemu Lexicon Technicum en vin pisav sho hocha ce ponyattya oznachaye vchennya Isaaka Nyutona pro vsesvit zokrema pro nebesni tila yihni zakoni j vzayemnij vpliv dali vin utochnyuye sho ce ponyattya zastosovuyetsya duzhe po riznomu ta prizvodit do plutanini tomu vin vkazuye p yat riznih rozumin termina 1 Zgidno zi slovami amerikanskogo istorika nauki Bernarda Koena en u XVIII stolitti buli dvi naukovi tradiciyi nyutonivstva gipotetichno eksperimentalna pov yazana z traktatom Nyutona Optika j matematiko deduktivna sho stosuyetsya Matematichnih nachal naturalnoyi filosofiyi 2 Rozvitok vchennya red V Angliyi red Div takozh Religijni poglyadi Isaaka Nyutona Buvshi palkim hristiyaninom Isaak Nyuton vvazhav sho v osnovi prirodi znahoditsya poryadok ustanovlenij bozhestvennim tvorcem Cherez deyaki prichini Nyuton ne vvazhav sho potribno oprilyudnyuvati svoyi bogoslovski praci tomu znachna chastina z nih z yavilasya po smerti vchenogo V opublikovanih za jogo zhittya pracyah vikladalisya tilki ti poglyadi yaki ne superechili panivnim v Angliyi togo chasu Zgidno z uyavlennyami Nyutona vivchennya yavish prirodi maye nashtovhuvati na dumki pro isnuvannya zhivoyi rozumnoyi j povsyudnoyi Istoti Poboyuyuchis sho v rezultati chitannya jogo Matematichnih nachal naturalnoyi filosofiyi 1687 yeretiki utverdyatsya u svoyih pomilkah Nyuton do drugogo vidannya ciyeyi praci v 1713 roci vklav dodatok Zagalna sholiya en de sformulyuvav biblijne bachennya vsemogutnoyi istoti U drugomu vidanni Optiki 1717 Nyuton pov yazuye naturalnu filosofiyu z bogoslov yam obgruntovuyuchi isnuvannya Boga za dopomogoyu teleologichnoyi argumentaciyi 3 Nachala Nyutona stali duzhe vazhlivimi v Angliyi pislya Slavnoyi revolyuciyi pislya yakoyi Vilgelm Oranskij posiv prestol Nyutonivskij bozhestvennim chinom kontrolovanij vsesvit stav zrazkom dlya uryadu vigiv i loyalnih do nih liberalnih hristiyan Bozhestvennij poryadok sistemi Nyutona pripuskav stabilnist suspilnogo ladu Hristiyanski naturalisti j prihilniki prirodnoyi teologiyi en otrimali pidgruntya dlya superechok iz prihilnikami atomizmu oskilki haotichnij ruh atomiv ne mig prizvesti do togochasnogo ustroyu Za zgodoyu Nyutona jogo poslidovniki bogoslovi Richard Bentli 1662 1742 i Samyuel Klark en 1675 1729 vikoristovuvali teoriyi svogo vchitelya dlya pidtrimki monarhiyi j derzhavnoyi cerkvi 4 Podannya nauki yak formi vihvalyannya Boga Otcya opisuvav Robert Bojl yakij u svoyij knizi Christian Virtuoso dovodiv sho eksperimentalna filosofiya dopomagaye lyudini buti horoshim hristiyaninom i te sho Bog vimagaye ne poverhnevogo a glibokogo vivchennya jogo prac Ne tilki vivchennya astronomichnih yavish dozvolyaye piznati jogo slavu a j doslidzhennya ustroyu bud yakogo najdribnishogo m yaza Dzhon Rej i Frencis Vilbi en shukali Boga u flori j fauni Robert Guk sposterigav jogo u volosinkah sirnogo klisha en Bojl u rusi chastinok U pracyah Genri Mora en navodilisya teleologichni obgruntuvannya stvorennya riznih tvarin roslin i mineraliv U 1692 roci Richard Bentli zibrav vsi ci dokazi nazvavshi yih teoriyeyu Nyutona U 1704 roci Samyuel Klark en cherez filosofiyu sformulyuvav ci dumki U roboti Physico Theology drug Nyutona Vilyam Derem en 1657 1735 vivodiv vlastivosti Boga z vlastivostej jogo stvorin U pershi desyatilittya XVIII stolittya uyavlennya pro perevagu nyutonivskoyi kartini svitu yak vishoyi formi vihvalyannya stvorenogo Bogom svitu stalo zagalnoyu dumkoyu U cilomu vsi ci doslidzhennya buli spryamovani proti epikurejskogo ateyizmu vchen Tomasa Gobbsa j Benedikta Spinozi 5 Sam Nyuton stavivsya do cogo perevazhno dobrozichlivo hocha deyaki z poglyadiv jogo prihilnikiv superechili jogo vlasnim Uvedenij Dzhorzhem Chejnom en 1671 1743 za shozhistyu iz zakonom vsesvitnogo tyazhinnya princip vozz yednannya z Bogom buv na dumku Nyutona zanadto blizkij do neoplatonizmu Nyuton pidgotuvav vikrittya fiziko teologiyi Derema matematichni ta statistichni metodi bogoslov ya Dzhona Krega en 1663 1731 superechili pidhodu Nyutona do tlumachennya proroctv Teleologichna argumentaciya chasto vzhivana jogo uchnyami bula zanadto blizka do togo shob vvazhati zrozumilimi namiri Boga yeresi na dumku Nyutona 6 Nyuton i jogo poslidovniki dovodili vidsutnist superechnostej mizh Svyatim Pismom i znannyami pro prirodu Telluris Theoria Sacra Tomasa Berneta en sho vijshla v 1681 roci opisala poyasnennya Vsesvitnogo potopu na osnovi teoriyi porozhnistoyi Zemli Nyuton zaproponuvav svoye bachennya cih dumok iz metoyu z yasuvati te yakim chinom Bog povinen buv spochatku roztashuvati planeti shob yihnij ruh vidpovidav tomu sho sposterigayetsya U comu napryamku pracyuvav Vilyam Viston en 1667 1752 v jogo knizi A New Theory of the Earth 1696 buli sformulovani nastupni postulati Bukvalnij sens Bibliyi pravdivij i realnij v tih vipadkah koli nemaye ochevidnih superechnostej Te sho mozhna poyasniti prirodnim shlyahom mozhe buti poyasneno takozh cherez vpliv vishih sil Te sho davnya tradiciya vvazhala spravzhnim pro ustrij prirodi pohodzhennyam svitu abo pro davni carstva cilkom mozhe buti pravdivim tiyeyu miroyu yaka ne superechit Pisannyu rozumu ta filosofiyi Vikoristovuyuchi matematichnu terminologiyu nastupnik Nyutona na lukasivskij kafedri doviv sho cherez 1700 rokiv pislya Stvorennya svitu v chetver 27 listopada kometa projshla cherez atmosferu Zemli j svoyim hvostom viklikala potop Hocha mabut Nyuton ne buv u vsomu zgoden zi svoyim uchnem ale vislovleni v cij knizi ideyi vin prijnyav U tomu zh dusi bula napisana kniga Dzhona Vudvarda An Essay toward a Natural History of the Earth and Terrestrial Bodies 1695 v yakij dovodilosya sho znajdeni vikopni zalishki dovodyat biblijni vidomosti pro potop a yihnij rozpodil u glibinnih sharah poyasnyuvavsya opuskannyam pid diyeyu sili tyazhinnya 7 U kontinentalnij Yevropi red Primitki red Cohen 1966 s 180 Cohen 1966 s 179 Lightman 2011 s 254 Lightman 2011 s 255 Manuel 1974 s 33 34 Manuel 1974 s 35 36 Manuel 1974 s 37 38 Literatura red Cohen I B Franklin and Newton An Inquiry into Speculative Newtonian Experimental Science and Franklin s Work in Electricity as an Example thereof Harvard University Press 1966 657 p Lightman B Unbelief Ed by J H Brooke R L Numbers Science and Religion around the World 2011 P 252 277 Manuel F E The Religion of Isaac Newton Oxford Clarendon Press 1974 141 p ISBN 0 19 826640 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nyutonivstvo amp oldid 39469785