Никола Лазаров (болг. Никола Лазаров; нар. 1 квітня 1870, Карлово — 14 червня 1942, Софія) — болгарський архітектор, його ім'я одне з найвідоміших в архітектурному та будівельному минулому Болгарії.
| Никола Лазаров | |
|---|---|
| болг. Никола Лазаров | |
| | |
| Ім'я при народженні | болг. Никола Иванов Лазаров |
| Народився | 1 квітня 1870 Карлово |
| Помер | 14 червня 1942 (72 роки) Софія |
| Громадянство | Болгарія |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Спеціяльна архітектурна школаd |
| Знання мов | болгарська і французька |
| Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d] |
|
Біографія ред.
Народився 1 квітня 1870 року в Карлово. Закінчив архітектурний факультет як державний стипендіат у Парижі. Невдовзі після завершення навчання відкрив приватне архітектурне бюро в Софії. Його роботи — Пам'ятник визволителям і Пам'ятник загиблим у Сербсько-болгарській війні (1885) в Русе. Розробив понад 60 чудових будівель у Софії та багатьох містах по всій країні.
Лазаров залишив по собі велику архітектурну спадщину, одна з найкрасивіших будівель в місті Варна — будинок Петко Бакирджієва біля входу в Морський сад, відомий як «Маленький палац» (1899). Разом з архітектором Германом Мейєром спроектував палац Евксиноград. У 1899 році побудував на вулиці Браття Шкорпил № 2 чудовий будинок фармацера Раді Русева. У 1905 спроектував готель «Royal» на вулиці Охрид. У 1911 році виграв конкурс на будівництво гімназії (сьогодні Економічний університет — Варна) та Драматичний театр. Також за його проектами була побудована будівля Петара Бончева (сьогодні це готель «Сплендид») та ряд інших приватних будинків. У 1912 року Лазаров спроектував будинок міського голови Александра Василєва, відомий також як «Маленький патріотичний дім». Усі ці будівлі є пам'ятками архітектури, культурною та історичною спадщиною Болгарії.
Найвідоміші проекти ред.
Джерела ред.
- «Никола Иванов Лазаров (1870—1942)» [ 28 червня 2021 у Wayback Machine.], блог «Архитекти на България 1944» (болг.)
- Петра Ташева, «Никола Лазаров — Архитект Софийски» [ 28 червня 2016 у Wayback Machine.], в-к «Дума», бр. 142, 25 юни 2016 г. (болг.)
- Арх. Милена Милкова, «Къщите на архитект Никола Лазаров» [ 7 серпня 2018 у Wayback Machine.], сп. «Още за къщата», бр. 10, 2006 (болг.)
Посилання ред.
- Петър Йокимов, Любинка Стоилова. Архитект Никола Лазаров [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Царски дворец Врана. Фонд за опазване на историческото наследство «Цар Борис и Царица Иоанна». (болг.)
- Архитект Софийски — Никола Лазаров [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Исторически маршрути («Historical Routes Sofia»). (болг.)