www.wikidata.uk-ua.nina.az

Незначне старіння темп старіння який важко статистично відрізнити від нуля у масштабах даної вибірки а також нестаріння

Незначне старіння

Незначне старіння — темп старіння, який важко статистично відрізнити від нуля у масштабах даної вибірки, а також «нестаріння» — нульову кореляцію між віком й імовірністю смерті. Іншими словами, мова йде від випадків потенційного безсмертя до видів істоти яких демонструють величезну максимальну тривалість життя (МТЖ), через що ми не можемо візуально спостерігати ознак їх старіння. Цей термін вперше введено Калебом Фінчем[en] у 1990 році.

Морський їжак Червоного моря (Strongylocentrotus franciscanus)- тварина, яка демонструє незначне старіння

Сутність процесу Редагувати

У 2001 році Фінч[en] і Остед запропонували мінімальні критерії для віднесення того чи іншого біологічного виду до категорії видів для яких характерне незначне старіння: відсутність вікового зростання темпу смертності і захворюваності після статевого дозрівання, зниження темпу розмноження і ряд фізіологічних показників. Такі істоти повинні старіти так поволі, що зафіксувати будь-які вікові зміни було б практично неможливо. На сайті AnAge є перелік видів для яких характерне незначне старіння.

У цьому переліку є морський окунь алеутський (Sebastes aleutianus);— МТЖ 205 років; черепахи: Chrysemys picta;— МТЖ 61 років; Emydoidea blandingii;— МТЖ 77 років; Terrapene carolina ;— МТЖ 138 років; морський їжак Strongylocentrotus franciscanus ;— МТЖ 200 років; двостулковий молюск Arctica islandica ;— МТЖ 400 років; сосна остиста (Pinus longaeva) — МТЖ 4731 років.

Гідра (Cnidaria vulgaris) — потенційно безсмертна істота

Безумовно, список бази даних AnAge неповний, і його необхідно поповнити гідрою Cnidaria vulgaris, так як потенційне безсмертя цього виду кишковопорожнинних доведене Даніелем Мартінезом у 1998 році. Також потенційно безсмертна медуза Turritopsis nutricula . Гідроїдні — модульні організми на стадії поліпу, але медузоїдна стадія унітарна. Більшість медуз після завершення репродуктивного циклу гинуть, але Turritopsis nutricula повертається до ювенальної стадії — модулярного поліпу, уникаючи смерті. Такий цикл Turritopsis nutricula може повторювати нескінченно, що робить її потенційно безсмертною. Окрім того, ряд сторінок згаданої вище бази даних AnAge присвячені видам губок, які демонструють рекордне довголіття не тільки серед тварин, але і серед інших живих істот. Наприклад, рекорд тривалості життя серед Animalia демонструє екземпляр антарктичної губки Anoxycalyx joubini, вік якої оцінюють від 15 до 23 тис. років.

У науковій літературі часто згадують види щук, осетерів, білугу (Husa husa), а також групер — кораловий лосось (Plectropomus pessuliferus), гігантський групер (Epinephelus lanceolatus) американський омар (Homarus americanus) і т. д. як такі для яких характерне незначне старіння. Можливо видів із незначним старінням набагато більше ніж тих, про які відомо сучасній біологічній науці.

Недавно факт незначного старіння серед прісноводих двостулкових молюсків встановив російський дослідник В. В. Зюганов[en]:— прісноводна річкова скойка (Margaritifera margaritifera) має найдовшу тривалість життя серед прісноводих безхребетних тварин — МТЖ 210 — 250 років і для неї характерне незначне старіння.

Більш того, і серед наземних рослин (Embryophyta) значна частина видів демонструє незначне старіння. Рекорд тривалості життя належить екземпляру Posidonia oceanica— його вік оцінюють в 100 000 років . Друге місце належить клонам, які протягом тисячоліть не втрачають своїх ювенальних якостей, наприклад, клон Lomatia tasmanica[en] має вік 43 тис. років. Деякі дерева — баобаби, драконові дерева, ліванські кедри і т. д. живуть тисячі років, тому частину деревних форм відносять до категорії видів для яких характерне незначне старіння.

Сучасні погляди на природу та механізми незначного старіння Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2015)
Цей розділ описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. Будь ласка, удоскональте цей розділ, за потреби обговоривши проблему на сторінці обговорення. (жовтень 2015)

Перераховані у списку чинники провокують старіння, скорочуючи життя всім живим істотам, окрім тих видів для яких характерне незначне старіння.

  1. мутації генів
  2. оксиданти
  3. укорочення теломер
  4. метилювання ДНК
  5. глікозування білків і ДНК
  6. нестабільність генома
  7. гормональний дисбаланс
  8. канцерогенез
  9. шкідливий вплив стресорних факторів.

Чому організм видів для яких характерне незначне старіння нечутливий до таких небезпечних загроз — думка сучасних дослідників розходиться.

В. В. Зюганов[en] вважає, що як правило, види тварин із незначним старінням мають безперервний асимптотичний ріст і їх репродуктивна здатність зазвичай не зменшується, а навпаки, збільшується з віком, оскільки позитивно корелює з розмірами тіла. Узагальнення польових спостережень приводить до висновку, що тварини із незначним старінням не вмирають від випадкових причин, як вважає ряд геронтологів, а гинуть з голоду або по-суті від геометричних наслідків свого безперервного росту — надкрупних розмірів, що призводить до виходу з своєї екологічної ніші — втрати необхідної спритності у добуванні їжі і як фінал — від дефіциту поживних речовин. Як доказ В. В. Зюганов дає дуже цікавий приклад з гігантським групером (Epinephelus lanceolatus), який має МТЖ близько 100—120 років.

Спостереження в Індійському океані за харчовою поведінкою цих велетнів завдовжки 2.5 метра і вагою до 400 кг показали, що гігант програє конкуренцію із молодими особинами в охороні індивідуальних ділянок. Якщо поряд молодий самець, то він атакує старенького, тому що спритніший . Старий підтискає хвіст і тікає. А старенькому так хотілося скуштувати краба, але на своїй території він це вже зробити не може. Результат - програш унаслідок конкуренції. Тобто, стареньким або їжі не вистачає, або накопичуються негативні ефекти від стресів.

Старенькому не вистачає проворності дати здачі молодому конкурентові через свої дуже крупні розміри, а також через крупні розміри він не може залізти у печерку відпочити. Фактично, він виростає зі своєї екологічної ніші, але не старіє. У нього прекрасний зір, він бачить найменше ворушіння вусиків креветки з-під будь-якого каменя.

А. В. Макрушин[ru], один із співавторів гіпотези еволюційного виникнення процесів старіння та онкогенеза вважає, що первинний механізм старіння виник на «колоніально-сидячому» етапі еволюції Metazoa. Модульний організм — донорно-акцепторна система у якої процеси ембріогенеза і старіння відбуваються по життєво і одночасно. У сидячих колоніальних видів Metazoa руйнування важливих органів — складова частина нормального онтогенезу, що супроводжує ітеропарне і семельпарне безстатеве розмноження. Старий модуль може відмерти, віддаючи ресурси новому. Поживні речовини від одного модуля передаються іншим, що може детермінувати локальне старіння «непотрібного» модуля через потребу колонії міняти форму через зміну оточення. Цей процес супроводжує інволюція паренхимних клітин, і зрештою смерть модуля. У модульних видів істотою, що володіє унікальним генотипом, є колонія, яка виникла із зіготи. Тому смерть модулів не прискорює еволюцію, так як призводить цю істоту до смерті, а навпаки омолоджує її. Кожен модуль, перш ніж померти через старість, породжує декілька дочірніх модулів. А. В. Макрушин робить висновок, що саме завдяки заміні старих модулів молодими, істоти перших на Землі Metazoa, так і багатьох нині існуючих модульних видів були потенційно безсмертними. А. В. Макрушин визнає факти незначного старіння у унітарних видів, але заперечує можливість у них випадків потенційного безсмертя.

У наш час виникла інтрига навколо астроцитарної гіпотези старіння ссавців. Згідно з постулатами цієї гіпотези серед філогенетичних гілок хребетних, види із незначним старінням можуть бути виявлені у риб, хвостатих амфібій, черепах, і можливо, у птахів на фоні того, що заперечується можливість існування видів із незначним старінням у ссавців. Окрім того, автор астроцитарної гіпотези старіння ссавців]] О. Г. Бойко також не визнає можливість існування видів із незначним старінням і серед ряду філ безхребетних: Appendicularia, Nematoda, Rotifera і Insecta так як для них характерна елімінація стовбурових клітин у організмі дорослих особин після закінчення ембріогенезу . У 2008 році група Рошель Баффенштейн повідомила про факт незначного старіння серед ссавців — кротячого пацюка (Heterocephalus glaber) . Але цей факт був поставлений під сумнів Калебом Фінчем[en], як такий, що не відповідає критеріям незначного старіння. Також цей факт не визнав автор астроцитарної гіпотези старіння ссавців. З російських учених за групу Рошель Баффенштейн «хворіють» академік В. П. Скулачов та наймолодший доктор наук Росії Олексій Москальов, який також є опонентом астроцитарної гіпотези старіння ссавців.

У багатьох країнах світу створені центри для дослідження феномена незначного старіння.

Таким чином, старіння — не обов'язковий атрибут існування багатоклітинних організмів, оскільки багато видів можуть чудово існувати без нього . Смерть від старості є винахід еволюції, і саме у цьому велика правда Августа Вейсмана.

Література Редагувати

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Finch C.E. (1990). Longevity, Senescence, and the Genome.. Chicago: Univ. of Chicago Press. 
  2. ↑ Finch C.E., Austad S.N. (2001). History and prospects: symposium on organisms with slow aging. Exp. Gerontol. 36: 593–597. 
  3. ↑ Species with Negligible Senescence. AnAge. 2010. 
  4. Martinez, D.E. (1998) «Mortality patterns suggest lack of senescence in hydra.» Exp. Gerontol. 1998 May;33(3):217-225. Full text.
  5. Piraino S., Boero F., Aeschbach B., Schmid V., 1996 (1996). Reversing the life cycle: medusae transforming into polyps and cell transdifferentiation in Turritopsis nutricula (Cnidaria, Hydrozoa). Biol. Bull. 190: 302–312. 
  6. Gatti S., 2002. (2002). The role of sponges in high-Antarctic carbon and silicon cycling: a modelling approach. Ber. Polarforsch. Meeresforsch. 434: 1–125. 
  7. Зюганов В.В. (2004). Арктические долгоживущие и южные короткоживущие моллюски жемчужницы как модель для изучения основ долголетия.. Успехи геронтол. 14: 21–31. 
  8. . Ibiza Spotlight. 2006. Архів оригіналу за 26 грудня 2007. Процитовано 6 травня 2010. 
  9. Lynch A. J. J., Barnes R. W., Cambecedes J., Vaillancourt R. E.,1998. (1998). Genetic evidence that Lomatia tasmanica (Proteaceae) is an ancient clone. Aust. J. Bot. 46: 25–33. 
  10. Зюганов В.В. (2008). НЕСТАРЕЮЩИЕ ЖИВОТНЫЕ. ПОЧЕМУ ОНИ ЖИВУТ ДОЛГО, НО НЕ ВЕЧНО?. Использование и охрана природных ресурсов в России (информационно-аналитический бюллетень) № 2 (98). С. 30-36. Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 11 грудня 2010. 
  11. Макрушин А. В. (2004). Эволюционные предшественники онкогенеза и старческой инволюции. Успехи геронтол. 13: 32–43. 
  12. Макрушин А. В., Худолей В. В. (1991). Опухоль как атавистическая адаптивная реакция на условия окружающей среды. Журн. общ. биол. 52: 717–722. 
  13. Макрушин А. В. (2001). Как мог возникнуть механизм старческой инволюции. Успехи геронтол. 7: 50–51. 
  14. Макрушин А. В. (2008). Как и почему возникли механизмы старения и онкогенеза: гипотеза. Журн. общ. биол. 69: 19–24. 
  15. Boyko O.G. (2004). Do mammals die young!? An age-dependent mechanism of mammals self-destruction. Ukr. Bioorg. Acta 1–2: 3–12. 
  16. Бойко А.Г. (2007). Дифференцировка клеток радиальной глии в астроциты - вероятный механизм старения млекопитающих. Журнал общей биологии. 68. № 1.: 35–51. 
  17. ↑ Бойко А.Г., Лабас Ю.А., Гордеева А.В. (2010). Очерк филогенетической истории феномена старения Metazoa (К вопросу создания общей теории старения Metazoa). Успехи геронтол. 23: 21–29. 
  18. Buffenstein R. (2008). Negligible senescence in the longest living rodent, the naked mole-rat: insights from a successfully aging species. J. Comp. Physiol. B. 178: 439–445. 
  19. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 6 травня 2010. 
  20. Guerin J. (2010). Emerging area of aging research: long-lived animals with "negligible senescence. Ann N Y Acad Sci. 1019: 518 – 520. 
  21. Weismann A. (1889). Essays upon heredity and kindred biological problems.. Vol. 1. Oxford: Claderon Press,. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Neznachne starinnya temp starinnya yakij vazhko statistichno vidrizniti vid nulya u masshtabah danoyi vibirki a takozh nestarinnya nulovu korelyaciyu mizh vikom j imovirnistyu smerti Inshimi slovami mova jde vid vipadkiv potencijnogo bezsmertya do vidiv istoti yakih demonstruyut velicheznu maksimalnu trivalist zhittya MTZh cherez sho mi ne mozhemo vizualno sposterigati oznak yih starinnya Cej termin vpershe vvedeno Kalebom Finchem en 1 u 1990 roci Morskij yizhak Chervonogo morya Strongylocentrotus franciscanus tvarina yaka demonstruye neznachne starinnya Zmist 1 Sutnist procesu 2 Suchasni poglyadi na prirodu ta mehanizmi neznachnogo starinnya 3 Literatura 4 Dzherela 5 PrimitkiSutnist procesu RedaguvatiU 2001 roci Finch en i Osted 2 zaproponuvali minimalni kriteriyi dlya vidnesennya togo chi inshogo biologichnogo vidu do kategoriyi vidiv dlya yakih harakterne neznachne starinnya vidsutnist vikovogo zrostannya tempu smertnosti i zahvoryuvanosti pislya statevogo dozrivannya znizhennya tempu rozmnozhennya i ryad fiziologichnih pokaznikiv Taki istoti povinni stariti tak povoli sho zafiksuvati bud yaki vikovi zmini bulo b praktichno nemozhlivo Na sajti AnAge 3 ye perelik vidiv dlya yakih harakterne neznachne starinnya U comu pereliku ye morskij okun aleutskij Sebastes aleutianus MTZh 205 rokiv cherepahi Chrysemys picta MTZh 61 rokiv Emydoidea blandingii MTZh 77 rokiv Terrapene carolina MTZh 138 rokiv morskij yizhak Strongylocentrotus franciscanus MTZh 200 rokiv dvostulkovij molyusk Arctica islandica MTZh 400 rokiv sosna ostista Pinus longaeva MTZh 4731 rokiv nbsp Gidra Cnidaria vulgaris potencijno bezsmertna istotaBezumovno spisok bazi danih AnAge 3 nepovnij i jogo neobhidno popovniti gidroyu Cnidaria vulgaris tak yak potencijne bezsmertya cogo vidu kishkovoporozhninnih dovedene Danielem Martinezom 4 u 1998 roci Takozh potencijno bezsmertna meduza Turritopsis nutricula 5 Gidroyidni modulni organizmi na stadiyi polipu ale meduzoyidna stadiya unitarna Bilshist meduz pislya zavershennya reproduktivnogo ciklu ginut ale Turritopsis nutricula povertayetsya do yuvenalnoyi stadiyi modulyarnogo polipu unikayuchi smerti Takij cikl Turritopsis nutricula mozhe povtoryuvati neskinchenno sho robit yiyi potencijno bezsmertnoyu Okrim togo ryad storinok zgadanoyi vishe bazi danih AnAge 3 prisvyacheni vidam gubok yaki demonstruyut rekordne dovgolittya ne tilki sered tvarin ale i sered inshih zhivih istot Napriklad rekord trivalosti zhittya sered Animalia demonstruye ekzemplyar antarktichnoyi gubki Anoxycalyx joubini vik yakoyi ocinyuyut vid 15 do 23 tis rokiv 6 U naukovij literaturi chasto zgaduyut vidi shuk oseteriv bilugu Husa husa a takozh gruper koralovij losos Plectropomus pessuliferus gigantskij gruper Epinephelus lanceolatus amerikanskij omar Homarus americanus i t d yak taki dlya yakih harakterne neznachne starinnya Mozhlivo vidiv iz neznachnim starinnyam nabagato bilshe nizh tih pro yaki vidomo suchasnij biologichnij nauci Nedavno fakt neznachnogo starinnya sered prisnovodih dvostulkovih molyuskiv vstanoviv rosijskij doslidnik V V Zyuganov en prisnovodna richkova skojka Margaritifera margaritifera maye najdovshu trivalist zhittya sered prisnovodih bezhrebetnih tvarin MTZh 210 250 rokiv i dlya neyi harakterne neznachne starinnya 7 Bilsh togo i sered nazemnih roslin Embryophyta znachna chastina vidiv demonstruye neznachne starinnya Rekord trivalosti zhittya nalezhit ekzemplyaru Posidonia oceanica jogo vik ocinyuyut v 100 000 rokiv 8 Druge misce nalezhit klonam yaki protyagom tisyacholit ne vtrachayut svoyih yuvenalnih yakostej napriklad klon Lomatia tasmanica en maye vik 43 tis rokiv 9 Deyaki dereva baobabi drakonovi dereva livanski kedri i t d zhivut tisyachi rokiv tomu chastinu derevnih form vidnosyat do kategoriyi vidiv dlya yakih harakterne neznachne starinnya 2 Suchasni poglyadi na prirodu ta mehanizmi neznachnogo starinnya RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2015 Cej rozdil opisuye stanovishe lishe v okremij krayini chi regioni ale ne v usomu sviti Bud laska udoskonalte cej rozdil za potrebi obgovorivshi problemu na storinci obgovorennya zhovten 2015 Pererahovani u spisku chinniki provokuyut starinnya skorochuyuchi zhittya vsim zhivim istotam okrim tih vidiv dlya yakih harakterne neznachne starinnya mutaciyi geniv oksidanti ukorochennya telomer metilyuvannya DNK glikozuvannya bilkiv i DNK nestabilnist genoma gormonalnij disbalans kancerogenez shkidlivij vpliv stresornih faktoriv Chomu organizm vidiv dlya yakih harakterne neznachne starinnya nechutlivij do takih nebezpechnih zagroz dumka suchasnih doslidnikiv rozhoditsya V V Zyuganov en vvazhaye sho yak pravilo vidi tvarin iz neznachnim starinnyam mayut bezperervnij asimptotichnij rist i yih reproduktivna zdatnist zazvichaj ne zmenshuyetsya a navpaki zbilshuyetsya z vikom oskilki pozitivno korelyuye z rozmirami tila Uzagalnennya polovih sposterezhen privodit do visnovku sho tvarini iz neznachnim starinnyam ne vmirayut vid vipadkovih prichin yak vvazhaye ryad gerontologiv a ginut z golodu abo po suti vid geometrichnih naslidkiv svogo bezperervnogo rostu nadkrupnih rozmiriv sho prizvodit do vihodu z svoyeyi ekologichnoyi nishi vtrati neobhidnoyi spritnosti u dobuvanni yizhi i yak final vid deficitu pozhivnih rechovin Yak dokaz V V Zyuganov daye duzhe cikavij priklad z gigantskim gruperom Epinephelus lanceolatus yakij maye MTZh blizko 100 120 rokiv 10 nbsp Sposterezhennya v Indijskomu okeani za harchovoyu povedinkoyu cih veletniv zavdovzhki 2 5 metra i vagoyu do 400 kg pokazali sho gigant prograye konkurenciyu iz molodimi osobinami v ohoroni individualnih dilyanok Yaksho poryad molodij samec to vin atakuye starenkogo tomu sho spritnishij Starij pidtiskaye hvist i tikaye A starenkomu tak hotilosya skushtuvati kraba ale na svoyij teritoriyi vin ce vzhe zrobiti ne mozhe Rezultat progrash unaslidok konkurenciyi Tobto starenkim abo yizhi ne vistachaye abo nakopichuyutsya negativni efekti vid stresiv Starenkomu ne vistachaye provornosti dati zdachi molodomu konkurentovi cherez svoyi duzhe krupni rozmiri a takozh cherez krupni rozmiri vin ne mozhe zalizti u pecherku vidpochiti Faktichno vin virostaye zi svoyeyi ekologichnoyi nishi ale ne stariye U nogo prekrasnij zir vin bachit najmenshe vorushinnya vusikiv krevetki z pid bud yakogo kamenya nbsp A V Makrushin ru odin iz spivavtoriv gipotezi evolyucijnogo viniknennya procesiv starinnya ta onkogeneza 11 12 vvazhaye sho pervinnij mehanizm starinnya vinik na kolonialno sidyachomu etapi evolyuciyi Metazoa Modulnij organizm donorno akceptorna sistema u yakoyi procesi embriogeneza i starinnya vidbuvayutsya po zhittyevo i odnochasno U sidyachih kolonialnih vidiv Metazoa rujnuvannya vazhlivih organiv skladova chastina normalnogo ontogenezu sho suprovodzhuye iteroparne i semelparne bezstateve rozmnozhennya 13 Starij modul mozhe vidmerti viddayuchi resursi novomu Pozhivni rechovini vid odnogo modulya peredayutsya inshim sho mozhe determinuvati lokalne starinnya nepotribnogo modulya cherez potrebu koloniyi minyati formu cherez zminu otochennya Cej proces suprovodzhuye involyuciya parenhimnih klitin i zreshtoyu smert modulya U modulnih vidiv istotoyu sho volodiye unikalnim genotipom ye koloniya yaka vinikla iz zigoti Tomu smert moduliv ne priskoryuye evolyuciyu tak yak prizvodit cyu istotu do smerti a navpaki omolodzhuye yiyi Kozhen modul persh nizh pomerti cherez starist porodzhuye dekilka dochirnih moduliv A V Makrushin 14 robit visnovok sho same zavdyaki zamini starih moduliv molodimi istoti pershih na Zemli Metazoa tak i bagatoh nini isnuyuchih modulnih vidiv buli potencijno bezsmertnimi A V Makrushin viznaye fakti neznachnogo starinnya u unitarnih vidiv ale zaperechuye mozhlivist u nih vipadkiv potencijnogo bezsmertya U nash chas vinikla intriga navkolo astrocitarnoyi gipotezi starinnya ssavciv Zgidno z postulatami ciyeyi gipotezi sered filogenetichnih gilok hrebetnih vidi iz neznachnim starinnyam mozhut buti viyavleni u rib hvostatih amfibij cherepah i mozhlivo u ptahiv na foni togo sho zaperechuyetsya mozhlivist isnuvannya vidiv iz neznachnim starinnyam u ssavciv Okrim togo avtor astrocitarnoyi gipotezi starinnya ssavciv O G Bojko 15 16 takozh ne viznaye mozhlivist isnuvannya vidiv iz neznachnim starinnyam i sered ryadu fil bezhrebetnih Appendicularia Nematoda Rotifera i Insecta tak yak dlya nih harakterna eliminaciya stovburovih klitin u organizmi doroslih osobin pislya zakinchennya embriogenezu 17 U 2008 roci grupa Roshel Baffenshtejn povidomila pro fakt neznachnogo starinnya sered ssavciv krotyachogo pacyuka Heterocephalus glaber 18 Ale cej fakt buv postavlenij pid sumniv Kalebom Finchem en yak takij sho ne vidpovidaye kriteriyam neznachnogo starinnya Takozh cej fakt ne viznav avtor astrocitarnoyi gipotezi starinnya ssavciv Z rosijskih uchenih za grupu Roshel Baffenshtejn hvoriyut akademik V P Skulachov ta najmolodshij doktor nauk Rosiyi Oleksij Moskalov yakij takozh ye oponentom astrocitarnoyi gipotezi starinnya ssavciv 19 U bagatoh krayinah svitu stvoreni centri dlya doslidzhennya fenomena neznachnogo starinnya 20 Takim chinom starinnya ne obov yazkovij atribut isnuvannya bagatoklitinnih organizmiv oskilki bagato vidiv mozhut chudovo isnuvati bez nogo 17 Smert vid starosti ye vinahid evolyuciyi i same u comu velika pravda Avgusta Vejsmana 21 Literatura RedaguvatiFinch C E 1990 Longevity Senescence and the Genome Chicago Univ of Chicago Press 922 p Finch C E Austad S N 2001 History and prospects symposium on organisms with slow aging Exp Gerontol V 36 4 6 P 593 597 Human Aging Genomic Resources Aging longevity and life history of Scolymastra joubini 2007 Zyuganov V V 2004 Arkticheskie dolgozhivushie i yuzhnye korotkozhivushie mollyuski zhemchuzhnicy kak model dlya izucheniya osnov dolgoletiya Uspehi gerontol T 14 S 21 31 Zyuganov V V 2008 NESTAREYuShIE ZhIVOTNYE POChEMU ONI ZhIVUT DOLGO NO NE VEChNO Ispolzovanie i ohrana prirodnyh resursov v Rossii informacionno analiticheskij byulleten 2 98 S 30 36 Arhiv originalu za 4 veresnya 2011 Procitovano 11 grudnya 2010 Makrushin A V Kak i pochemu voznikli mehanizmy stareniya i onkogeneza gipoteza Zhurn obsh biol 2008 T 69 1 S 19 24 Makrushin A V Pervichnyj mehanizm stareniya gipoteza Uspehi gerontol 2006 T 19 S 25 27 Makrushin A V Evolyucionnye predshestvenniki onkogeneza i starcheskoj involyucii Uspehi gerontol 2004 T 13 S 32 43 Makrushin A V Kak mog vozniknut mehanizm starcheskoj involyucii Uspehi gerontol 2001 T 7 S 50 51 Makrushin A V Hudolej V V Opuhol kak atavisticheskaya adaptivnaya reakciya na usloviya okruzhayushej sredy Zhurn obsh biol 1991 T 52 5 S 717 722 Buffenstein R Negligible senescence in the longest living rodent the naked mole rat insights from a successfully aging species J Comp Physiol B 2008 Vol 178 P 439 445 Finch C E 2009 Update on Slow Aging and Negligible Senescence A Mini Review Gerontology 55 307 313 Boyko O G 2004 Do mammals die young An age dependent mechanism of mammals self destruction Ukr Bioorg Acta 1 2 3 12 Bojko A G 2007 Differencirovka kletok radialnoj glii v astrocity veroyatnyj mehanizm stareniya mlekopitayushih Zhurnal obshej biologii 68 1 35 51 Bojko A G Labas Yu A Gordeeva A V 2010 Ocherk filogeneticheskoj istorii fenomena stareniya Metazoa K voprosu sozdaniya obshej teorii stareniya metazoa Uspehi gerontol 23 1 21 29 Moskalev A A 2010 Evolyucionnye predstavleniya o prirode stareniya Differencirovka kletok radialnoj glii v astrocity veroyatnyj mehanizm stareniya mlekopitayushih Uspehi gerontol 23 1 9 20 Guerin J 2004 Emerging area of aging research long lived animals with negligible senescence Ann N Y Acad Sci 1019 518 520 Dzherela RedaguvatiStarist akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi moviPrimitki Redaguvati Finch C E 1990 Longevity Senescence and the Genome Chicago Univ of Chicago Press a b Finch C E Austad S N 2001 History and prospects symposium on organisms with slow aging Exp Gerontol 36 593 597 a b v Species with Negligible Senescence AnAge 2010 Martinez D E 1998 Mortality patterns suggest lack of senescence in hydra Exp Gerontol 1998 May 33 3 217 225 Full text Piraino S Boero F Aeschbach B Schmid V 1996 1996 Reversing the life cycle medusae transforming into polyps and cell transdifferentiation in Turritopsis nutricula Cnidaria Hydrozoa Biol Bull 190 302 312 Gatti S 2002 2002 The role of sponges in high Antarctic carbon and silicon cycling a modelling approach Ber Polarforsch Meeresforsch 434 1 125 Zyuganov V V 2004 Arkticheskie dolgozhivushie i yuzhnye korotkozhivushie mollyuski zhemchuzhnicy kak model dlya izucheniya osnov dolgoletiya Uspehi gerontol 14 21 31 Ibiza s Monster Marine Plant Ibiza Spotlight 2006 Arhiv originalu za 26 grudnya 2007 Procitovano 6 travnya 2010 Lynch A J J Barnes R W Cambecedes J Vaillancourt R E 1998 1998 Genetic evidence that Lomatia tasmanica Proteaceae is an ancient clone Aust J Bot 46 25 33 Zyuganov V V 2008 NESTAREYuShIE ZhIVOTNYE POChEMU ONI ZhIVUT DOLGO NO NE VEChNO Ispolzovanie i ohrana prirodnyh resursov v Rossii informacionno analiticheskij byulleten 2 98 S 30 36 Arhiv originalu za 4 veresnya 2011 Procitovano 11 grudnya 2010 Makrushin A V 2004 Evolyucionnye predshestvenniki onkogeneza i starcheskoj involyucii Uspehi gerontol 13 32 43 Makrushin A V Hudolej V V 1991 Opuhol kak atavisticheskaya adaptivnaya reakciya na usloviya okruzhayushej sredy Zhurn obsh biol 52 717 722 Makrushin A V 2001 Kak mog vozniknut mehanizm starcheskoj involyucii Uspehi gerontol 7 50 51 Makrushin A V 2008 Kak i pochemu voznikli mehanizmy stareniya i onkogeneza gipoteza Zhurn obsh biol 69 19 24 Boyko O G 2004 Do mammals die young An age dependent mechanism of mammals self destruction Ukr Bioorg Acta 1 2 3 12 Bojko A G 2007 Differencirovka kletok radialnoj glii v astrocity veroyatnyj mehanizm stareniya mlekopitayushih Zhurnal obshej biologii 68 1 35 51 a b Bojko A G Labas Yu A Gordeeva A V 2010 Ocherk filogeneticheskoj istorii fenomena stareniya Metazoa K voprosu sozdaniya obshej teorii stareniya Metazoa Uspehi gerontol 23 21 29 Buffenstein R 2008 Negligible senescence in the longest living rodent the naked mole rat insights from a successfully aging species J Comp Physiol B 178 439 445 Moskalev A A Evolyucionnye predstavleniya o prirode stareniya Uspehi gerontol 2010 T 23 1 S 9 20 Arhiv originalu za 17 bereznya 2012 Procitovano 6 travnya 2010 Guerin J 2010 Emerging area of aging research long lived animals with negligible senescence Ann N Y Acad Sci 1019 518 520 Weismann A 1889 Essays upon heredity and kindred biological problems Vol 1 Oxford Claderon Press Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Neznachne starinnya amp oldid 40714028