Незалежний орден Дивних стипендіатів

Незалежний Орден Дивних Стипендіатів (англ. The Independent Order of Odd Fellows; IOOF )  — це неполітичний та несектантський міжнародний братський орден Дивних стипендій. Він був заснований у 1819 році Томасом Уайлді в Балтиморі, штат Меріленд, США. Еволюціонуючи з Ордена Дивних Стипендіатів, заснованого в Англії в 1700-х роках, IOOF спочатку був зафрахтований Незалежним Орденом Одфеллоуз Манчестерського Єднання в Англії, але функціонував як незалежна організація з 1842 року, хоча він підтримує міжбратерські стосунки з Англійським Орденом. Орден також відомий як Братство Потрійного Зв'язку, посилаючись на символ «Потрійні Зв'язки», натякаючи на його девіз «Дружба, Любов і Правда».

Незалежний орден Дивних стипендіатів
англ. Independent Order of Odd Fellows
Тип	організація Таємне товариство fraternal order^d
Засновник	Томас Уайлді
Засновано	1819
Країна	США
36°05′55″ пн. ш. 80°14′46″ зх. д. / 36.09881000002777540° пн. ш. 80.24619900002778650° зх. д. / 36.09881000002777540; -80.24619900002778650Координати: 36°05′55″ пн. ш. 80°14′46″ зх. д. / 36.09881000002777540° пн. ш. 80.24619900002778650° зх. д. / 36.09881000002777540; -80.24619900002778650
Вебсайт: odd-fellows.org
Незалежний орден Дивних стипендіатів у Вікісховищі

У той час, як кілька неофіційних лож дивних стипендіатів існували в Нью-Йорку близько 1806–1818 рр. через їхні чартерні відносини, американські дивні стипендіати вважаються заснованими у Вашингтонській ложі № 1 у Балтиморі в таверні Сім зірок 26 квітня 1819 р. Томас Уайлді разом з деякими соратниками, які зібрались у відповідь на рекламу в Новій Республіці. Наступного року ложа приєдналася до Незалежного ордена Манчестерської єдності Оддфеллів і отримала повноваження створювати нові ложі. Раніше Уайлді приєднався до Великого Об'єднаного Ордена Одфеллів (1798-) в 1804 р., але після цього відбувся розкол Незалежного Ордена Одфеллів Манчестерського Єднання (1810-) до імміграції до США в 1817 р.

У 1842 р. Після елементарної суперечки про владу американські ложі сформували систему управління, окрему від англійського ордену, і в 1843 р. прийняли назву Незалежний орден дивних стипендіатів.

Незалежний орден Дивних стипендіатів став першим братством у Сполучених Штатах, до якого увійшли як чоловіки, так і жінки, коли 20 вересня 1851 року він прийняв «Прекрасну ступінь Ревеки» за ініціативою Шуйлера Колфакса, пізніше віце-президента США.

Окрім братської та розважальної діяльності, Незалежний Орден Дивних Стипендіатів пропагує етику взаємності та доброчинності, маючи на увазі натхнення іудео-християнської етики. Найбільша суверенна велика ложа з усіх братських орденів Дивних стипендіатів з 19 століття, до неї входять близько 600 000 членів, розділених приблизно на 10 000 лож у 26 країнах , визнана між братськими дружинами за величиною, що мешкає в Британії. Незалежний Орден Одфеллів Манчестерської Єдності.

Історія

Британо-американець Томас Уайлді (1782–1861) засновник Вашингтонської ложі №1

Попередник

Ложі «Дивних стипендіатів» вперше були задокументовані в 1730 р. в Англії з яких виникло багато організацій.

Хоча кілька неофіційних лож дивних стипендіатів існували в Нью-Йорку десь у період з 1806 по 1818 рік, американські дивні стипендіати вважаються заснованими у Вашингтонській ложі № 1 у Балтіморі в таверні «Seven Stars» 26 квітня., 1819, Томасом Уайлді разом з деякими соратниками, які зібрались у відповідь на рекламу в газетах. Наступного року ложа приєдналася до Незалежного ордена Манчестерської єдності Оддфеллов і отримала повноваження створювати нові ложі. Уайлді приєднався до Великого Об'єднаного Ордена Оддфеллоу в 1804 році, а потім приєднався до його осколкового ордену - Незалежного Ордену Одфеллоуз Манчестер Юніті до імміграції до США в 1817 році.

Фонд

У 1842 р. після елементарної суперечки щодо участі американських лож у процедурах прийняття рішень, унаслідок розколу за расовою ознакою, деякі американські ложі утворились із виключно білим членством та окремою системою управління від англійського ордену. У 1843 році вони змінили назву своєї організації на Незалежний Орден Дивних.

19 століття

У наступні роки по всій країні були створені ложі, спочатку на сході, а пізніше на заході. Також у 1842 році англійські великі ложі Одфеллоу видали ордер афроамериканському моряку на ім'я Пітер Огден з Нью-Йорка; на відміну від Уайлді та IOOF, ложі Огдена та афроамериканців Odd Fellows ніколи не відокремлювались від англійського ордену, і вони залишаються частиною Великого Об'єднаного Ордена Дивних Стипендіатів (GUOOF) все ще має штаб-квартиру у Філадельфії.

20 вересня 1851 р. IOOF стало першим національним братством, яке прийняло як чоловіків, так і жінок, коли створило Дочок Ревеки. Силою, що стояла за рухом, був Шуйлер Колфакс (віце-президент США (1869–1873) за президента Улісса С. Гранта). Як у Дивних, так і у Ревекк є додаткові відділення, відомі як Табори та Войовничі Патріархи.

Громадянська війна в Америці (1861–1865) зруйнувала IOOF в Америці; кількість членів зменшилася, і багато лож не змогли продовжувати свою роботу, особливо в південних штатах. Після Громадянської війни, з початком індустріалізації, погіршення соціальних обставин привело до IOOF велику кількість людей, і ложі зібралися.

Протягом наступного півстоліття, відомого також як «золотий вік братерства» в Америці, Дивні стипендіати стали найбільшими серед усіх братських організацій (на той час навіть більшими, ніж масонство). До 1889 р. IOOF мав ложі в кожному американському штаті.

У 1896 р. Всесвітній альманах показав «Дивних» як найбільшу серед усіх братських організацій.

Наприкінці ХІХ століття Орден поширився на більшість решти світу, заснувавши ложі в Америці, Австралазії та Європі. Згідно з Журналом щорічного повідомлення Суверенної Великої Ложі за 1922 рік, сторінка 426, повідомлялося, що там проходило 2676582 члени. Хоча ці дані з 1921 р. можуть не бути точним зенітом членства, організація зазнала втрат у складі 23,5% між 1920-1930 рр. і постійно зменшувалась.

20 століття

American Odd Fellows святкують 100-річчя американського Oddfellowship у червні 1919 року.

Велика депресія та запровадження «Нового курсу » Франкліна Д. Рузвельта призвели до зменшення членства. Під час депресії люди не могли собі дозволити членські внески «Дивних стипендіатів», а коли соціальні реформи «Нового курсу» почали діяти, потреба у соціальній роботі «Дивних стипендіатів» зменшилася.

У 1971 році IOOF змінив свою конституцію, скасувавши лише пункт про білих. У 1979 році орден налічував 243 000 членів.

Деякі гілки ордену (тобто деякі країни) дозволили жінкам приєднатися до самого Дивного стипендіата, що призвело до зниження значення Ревекк. Крім того, додаткові гілки та їх ступені в деяких країнах стають менш важливими або занадто трудомісткими, і поступово від них відмовляються. ^{[джерело?]}

21 століття

Незважаючи на те, що протягом 20 століття загалом зменшилось членство у братських організаціях, членство в 21 столітті почало збільшуватися. ^{[джерело?]}

Організація

Поточний статус

IOOF продовжує діяти в XXI столітті з ложами по всьому світу і, як стверджується, є «найбільшим об'єднаним міжнародним братським орденом у світі під однією головою» причому кожна ложа працює з Суверенною Великою Ложею, розташованою в США. Крім того, Незалежний Орден Одфеллоуз Манчестерської Єдності та IOOF визнали один одного міжбратерськими; члени Манчестерської єдності та IOOF можуть відвідувати помешкання один одного і можуть прийматися як брати і сестри. В даний час існує близько 12 000 лож з майже 600 000 членів.

Одиниці ордену в США включають:

• Lodge Odd Fellows
• Ложа Ревекк
• Табір
• Жіночий табір допоміжний (LEA)
• Патріархи войовничі
• Жінки допоміжні патріархи войовничі (LAPM)
• Ложі молодших дивних співробітників
• Клуб дівчат Theta Rho
• Об’єднані молодіжні групи
• Зета Лямбда Тау

Завдання

Як організація, Незалежний Орден Дивних Стипендіатів має на меті створити основу, яка сприяє особистому та соціальному розвитку. Ступені та заходи, спрямовані на вдосконалення та піднесення кожної людини на вищий, благородний план; висловити співчуття та допомогу нужденним, полегшивши їх тягар, позбавивши темряви відчаю; воювати проти пороків у будь-якій формі і бути великою моральною силою та впливом на благо людства. Викладання в Ордені проводяться шляхом прикладу ступенів членства. Ступені присвоюються кандидату їхньою ложею, і це викладання принципів та істин шляхом церемоній та символів. Ступені представлені здебільшого за допомогою алегорії та драми. Для «Дивних стипендіатів» ступені в «Дивній стипендії» підкреслюють залишення старого життя та початок кращого, прийняття мандрівників та допомогу тим, хто потребує. Ложі також забезпечують міжнародну соціальну мережу членів у 26 країнах. Команда IOOF полягає в тому, щоб «відвідувати хворих, позбавляти людей, що страждають, ховати мертвих і виховувати сироту». Зокрема, IOOF зазначив наступні цілі:

Міжнародна діяльність

В країні існувала одна ложа «Дивних співробітників» - Буенос-Айрес-Ложа № 1, заснована 1 січня 1903 року, у якій було 32 члени. Останнє повідомлення з ложі було отримано Суверенною Великою Ложею в 1912 році

В штаті Новий Південний Уельс існувала ложа Ордена відданих і незалежних чужих людей, що відбулася 24 лютого 1836 року. Ложа була створена в Новій Зеландії в 1843 році. Десь у 1850 р. у Вікторії була створена австралійська Верховна Велика Ложа, і цей орган в 1861 р. Вів переговори щодо приналежності до Великої Ложі США. Також зазначається, що стародавній незалежний орден чужих людей існував з 1861 по 1954 рік у штаті Вікторія, Тасманія та Південна Австралія.

Незалежний орден дивних стипендіатів в Австрії був вперше сформований як клуб у 1911 році. Після Першої світової війни умови змінилися, і клуб був заснований як Friedens Lodge №1 4 червня 1922 р. у Відні, за яким слідували Lodge Ikarius №2, Pestalozzi Lodge 3 та Fridtjof Nansen Lodge No.4. Лагер Моцарта Лагер № 1 також був відкритий 3 червня 1932 р.

Перша ложа за Незалежним орденом чужих людей, Бельгійська ложа №1, була заснована 13 червня 1911 року в Антверпені. 15 березня 1975 року в Антверпені було засновано будинок № 1 «Аврора Ревека». У країні було відкрито ще дві ложі.

Перша філія IOOF у Бразилії був створений 16 лютого 2020 року. Це була історична дата для країни. До країни було направлено спеціальну делегацію з 3-ма людьми, Едвардом Джонсоном, Мішель Гекарт та Хенком Дюпре, які допомогли у створенні фонду. Бразильська ложа N 01. була відкрита 18 членами-засновниками, а першим благородним грандом у Бразилії став Габріель Боні Сутіл. Ложа Бразилії N 01 залишається відкритою, і члени працюють над зростанням IOOF в країні.

Зал Одфеллоуз у Стрітсвіллі, штат Міссісога, побудований в 1867 році. Будівля була продана в 1972 році.

Ще в 1815 році в Галіфаксі, Нова Шотландія, існували дві ложі під Манчестерським Союзом Незалежних Орденів чужих людей, відомі як Королівська Веллінгтонська Ложа №1 та Лояльна Ложа Bon Accorde №2.  IOOF в Канаді має 7 Великих Лож, а саме: Велику Ложу Альберти, Велику Ложу Атлантичних провінцій, Велику Ложу Британської Колумбії, Велику Ложу Манітоби, Велику Ложу Онтаріо, Велику Ложу Квебеку та Велику Ложу Саскачеван.

Перша ложа під незалежним орденом, відома як Ложа Вальпараїсо № 1, була заснована доктором Корнеліусом Логаном, Великим Сиром, 15 квітня 1874 року. У наступні роки було засновано чотири додаткові ложі, а 18 листопада 1875 року - Велику ложу Чилі. Однак через політичну ситуацію в країні ложі в країні були зменшені до 3 діючих лож у 1888 р. і статут Великої ложі був зданий. У вересні 2012 року в країні було 3 будиночка для чужих та 3 будиночка для Ревекк.

Незалежний орден дивних стипендіатів був заснований на Кубі, коли 26 серпня 1883 року в Гавані була заснована Ложа Порвенір №1. У наступні роки тоді було засновано більше лож. У 2012 році на Кубі було близько 116 чужих лож, 50 ложів Ревек, 33 табори, 12 кантонів та 2 молодші ложі, загалом на Кубі близько 15 000 членів.

Перша спроба встановити Незалежний орден чужих людей у тому, що згодом перетворилося на Чехію, була в 1905 р. Шляхом створення Ложі дружби № 8 у Саксонії. Але нестабільний політичний та соціальний стан країни гальмував розвиток. Фактичний розвиток IOOF розпочався після створення Чехословаччини. Однак під час Другої світової війни ложі були заборонені та скасовані. IOOF почав знову активувати ложі в 1989 році, побудувавши перший зал Дивних стипендіатів у Чехії в 1996 році. У 2010 році була заснована ложа Martel Rebekah No.4 як будиночок для жінок.

Незалежний орден дивних стипендіатів був заснований у Королівстві Данія в 1878 році та Ревеках в 1881 році. У вересні 2012 р. IOOF мав понад 112 чужих лож і 94 ложі Ревекки, із загальним числом членів 14500 в Данії. Штаб-квартира Великої ложі IOOF Королівства Данія знаходиться в палаці Дивних співробітників у Копенгагені.

Незалежний орден дивних стипендіатів був офіційно заснований в Домініканській Республіці, коли доктор Хоакін Балагер № 1 був заснований 24 лютого 2007 року в місті Сан-Крістобаль.

Незалежний Орден Дивних Стипендіатів був заснований в Естонії, коли Велику Ложу Фінляндії в 1993 році та ложу Ревека в 1995 році заснували 1-ю Ложу Дивних Друзів.

Після того, як у 1895 р. була заснована Велика ложа Швеції Незалежних орденів Дивних стипендіатів, у Фінляндії пробудився інтерес до стипендій Дивних. Після проголошення незалежності Фінляндії в 1917 р. Ідея створення Ложі дивних співробітників у Фінляндії була знову піднята. Кілька зацікавлених людей із містечка Вааса в провінції Остроботня змогли приєднатися до лож шведських чужаків, поки Суверенна Велика Ложа остаточно не дозволила Великій Ложі Швеції офіційно заснувати IOOF у Фінляндії в 1925 році. Першим заснованим будиночком було названо будинок Васа №1 у прибережному містечку Вааса. Потім були створені додаткові ложі в Гельсінкі в 1927 році і третя ложа в Турку в 1931 році. Дивні співробітники у Фінляндії стикалися з великими труднощами в 1930-х роках і під час війни. Особливо питання приміщення було досить складним протягом багатьох років. Однак усі три ложі, створені до війни, продовжували свою діяльність майже без перерв. Лише після війни, в 1951 році, була створена наступна ложа. Відтоді розвиток був стабільним і досить швидким. На початку 1980-х років кількість братських лож становила 35, а кількість сестринських лож - 19, що вело до установи Великої ложі Фінляндії 2 червня 1984 року. У 2008 році у Фінляндії було 57 лож Дивних стипендіатів і 48 лож Ревекки, в яких було близько 8200 членів.

Перша ложа згідно з Незалежним орденом Дивних стипендіатів була заснована 1 грудня 1870 р. у Вюртемберзі, Німеччина, доктором Джоном Ф. Морсом, колишнім великим магістром у Каліфорнії та членом Каліфорнійської ложі чужих людей №1 у Сан-Франциско, Каліфорнія, США Після закладу Вюртемберзької ложі, 30 березня 1871 р. Були засновані інші ложі, в тому числі Германська ложа № 1 у Берліні; Ложа Helvetia №1 у Цюріху, Швейцарія, 2 квітня 1871 р .; Lodge Saxonia No 1 у Дрездені 6 червня 1871 р .; та ложі Шиллера No 3 у Штутгарті 25 травня 1872 року. Протягом перших десятиліть було засновано багато лож, у тому числі 56 лож у 1870-х, 20 лож у 1880-х, 41 лож у 1890-х, а кількість членів становила майже 4000 братів. Офіційне заснування Великої ложі IOOF Німецької імперії відбулось 28 грудня 1872 року.

Незалежний орден дивних стипендіатів в Ісландії був заснований у серпні 1897 р. Під юрисдикцією Великої ложі IOOF Королівства Данія, поки 31 січня 1948 р. Він не створив Велику ложу Ісландії. У грудні 2017 року було 28 лож диваків, 18 лож Ревекки, 6 таборів чужих товаришів і 5 таборів Ревекки – близько 3900 членів.

Незалежний орден дивних стипендіатів був вперше введений в країну, коли в 1895 році в Неаполі була заснована Коломбо-ложа № 1.

Перша ложа в Мексиці за незалежним орденом чужих людей, відома під назвою Ridgely Lodge №1, була заснована 5 серпня 1882 року. У наступні роки було відкрито кілька лож, які досягли до 5 лож у 1895 році. Однак політична ситуація вплинула на їхній прогрес. У 2012 році була одна ложа «Дивних співробітників» і одна Ложа Ревеки, відновлена в 1996 році

Paradijs Loge nr. 1 (Paradise Lodge №1) була заснована в Амстердамі 19 березня 1877 р. Л. Елканом та Г. Е. ван Ерпеном, колишніми членами ложі Odd Fellows у Сполучених Штатах. Ця ініціатива розпочалася в 1876 році, але спочатку нідерландський уряд не був задоволений. Згодом він припинив свій опір пізніше того ж року. Наступною проблемою був переклад ритуалів, поєднаний із визнанням Суверенської ложі (Суверенна Велика Ложа). Врешті-решт, засновник німецького ордена, Ostheim був призначений Gedeputeerd Грот сир пакет Nederland і встановив перший голландський рада. У 1899 р. у Гаазі та Гронінгені були створені ложі. Також у 1899 році була заснована перша Nederlandse Grootorde (Велика ложа Нідерландів). 2 вересня 1911 року перша бельгійська ложа, Belgia Loge nr. 201, був заснований в Антверпені, і Орден змінив свою назву на Orde in Nederland en België. ^{[джерело?]}

З 1800-х років у Нігерії існували різні ордени Дивних стипендіатів.  Незалежний орден Дивних стипендіатів відновив ложі в країні в 2008 році. У січні 2012 року в країні було чотири ложі «Дивних товаришів».

Незалежний орден дивних стипендіатів був заснований в Норвегії в 1898 році і є однією з найсильніших юрисдикцій з точки зору членства. У січні 2010 року в країні налічувалось 151 чужою ложею та 125 ложами Ревеки та близько 23 414 членів.

Незалежний орден дивних стипендіатів, Істмійський канал №1, був заснований в Горгоні, 17 вересня 1907 р. В Панамі. Хартія була забезпечена за заявою названих прохачів. 5 жовтня 1907 р. було оголошено спеціальне засідання для створення 25-ти класів

Незалежний орден дивних стипендіатів був заснований у Польщі в Познані в 1876 році та у Вроцлаві (тоді Бреслау) у 1879 році. Регіональна Велика ложа Сілезії та Познані була створена в 1885 році, яка відкрила ложі в Бидгощі в 1895 році, Гнєзно в 1896 році, Торуні в 1898 році, Гданську в 1899 році, Пілі 1899 та Грудзендзу в 1901 році. Після Першої світової війни шість лож дивних стипендіатів працювали на польських землях: у Познані Космос-Логе в Іновроцлаві Астреа-Логе в Бидгощі Емануель Швейцер Гедехніц Логе в Гнєзно Фріденс-Логе в Торуні Коперник-Ложа і Грудзендз Остхайм-Логе. Більше того, в Гданську існували Геданія-Логе і табір Вісла-Лагер. На додаток до згаданих, у Нижній Сілезії було 18 лож IOOF, у тому числі цілих п'ять у Вроцлаві, Морс, Мольтке, Фенікс Фрейндшафт і Карітас. У 1925–1926 роках вони збудували нову, сучасну будівлю для своєї штаб-квартири. Його спроектував А. Радіг, і він стоїть на сьогоднішній вулиці Галлера у Вроцлаві. 

Незалежний орден дивних стипендіатів був офіційно заснований у Пуерто-Рико, коли 6 листопада 1899 р. Була заснована Ложа Boriken №1, за допомогою кількох членів з Флориди, Нью-Джерсі та Нью-Йорка Ложа IOOF. У країні також була сформована Naborias Rebekahs Lodge No1.

Вперше філіппінці сприйняли братерство дивних стипендіатів під час революційної ери як реакцію на сприйняття зловживань з боку їх іспанських колоністів, а до 1898 року створили кілька військових лож та Асоціацію дивних стипендіатів у Манілі. За їхніми власними даними, до початку членства в основному складалися військові офіцери та урядовці. Організація зазнала невдачі під час Другої світової війни і була реформована лише 21 листопада 2009 р. У 2019 році в різних містах та країнах країни діяло 25 лож дивних стипендіатів, 1 ложа Ревеки, 3 табори та 2 кантони войовничих патріархів.

Ложа № 1 Андалусії Ребека була заснована в 1995 році, а Костель Соль № 1 була заснована в країні членами IOOF з Данії та Норвегії в 2002 році.

Незалежний орден дивних стипендіатів у Швеції вперше був створений у Мальме, Швеція, у 1884 році, а Велика ложа Королівства Швеція була заснована в 1895 році. У 2012 році Швеція стала найсильнішим членом IOOF, маючи понад 174 чужих лож, 113 лож Ревекки та понад 40 000 членів.

Вперше Незалежний Орден Дивних стипендіатів був заснований у Швейцарії 19 червня 1871 р., коли в Цюріху доктором Морзе Каліфорнії та містерами Шаттлом та Бернхаймом, членами братства в Німеччині, було засновано Ложу Гельвеції №1. Велика ложа IOOF Швейцарії була створена 22 квітня 1874 р.

Перша ложа за незалежним орденом Дивних стипендіатів була створена в Уругваї 9 лютого 1966 року, відома як Artigas Lodge №1. Ребеки також були створені 19 листопада 1966 року, відомий як Amanecer Rebekah Lodge No.1. Додаткові ложі, Уругвайська ложа №2, Горизонт Ребека Ложа №2 та Ель Сейбо Ложа були створені, і 5 лож збираються в одному залі в Монтевідео.

Перша ложа в рамках Незалежного ордену чужих людей була заснована у місті Каракас, Венесуела, 2 серпня 1986 року, відома як Ложа Пакрітті №1.

Регіональні великі ложі

Ложі IOOF є щонайменше у 29 країнах: Кожна Велика ложа має ряд підлеглих лож, які звітують перед ними.

Регіон	Усього Гранд Ложі	Регіони / Юрисдикції / Країни (Дата встановлення)	Посилання
Африка	0	Ліберія (1874) *, Нігерія (2008) *,
Азія	0	Філіппіни (1872) *
Австралазія	6	Австраласія, Новий Південний Уельс (1836), Нова Зеландія (1843), Південна Австралія, Тасманія, Західна Австралія
Канада	8	Канада (1843), Альберта, Атлантичні провінції, Британська Колумбія (1864), Манітоба, Онтаріо, Квебек (1878), Саскачеван
Європа	13	Європа (2006), Австрія, Чехія (1877) *, Данія (1878), Естонія (1993) *, Фінляндія (1925), Франція (1884) *, Німеччина (1870), Ісландія (1897), Нідерланди та Бельгія (1911), Норвегія (1898), Польща (1938) *, Іспанія *, Швеція (1895 ), Швейцарія (1871)
Центральна Америка	2	Беліз *, Домініканська Республіка *, Куба (1883), Америка Латина (Куба), Мексика (1882), Пуерто-Рико (1999) *,
Південна Америка	1	Чилі (1874), Уругвай *, Венесуела,
Об'єднане Королівство	0	(IOOF у Сполученому Королівстві знаходиться під головним розділом «Манчестер Юніті». )
Сполучені Штати Америки	51	Sovereign Grand Lodge (1819), Алабама, Аризона (1884), Арканзас, Каліфорнія (1847), Колорадо (1860), Коннектикут, штат Делавер, округ Колумбія, Флорида, Джорджія, Гаваї (1846), Айдахо, Іллінойс (1838), Індіана, Айова, Канзас, Кентуккі, Луїзіана, Мен, Меріленд, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Міссісіпі, Міссурі (1834), Монтана, Небраска, Невада, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Мексико, Нью-Йорк (1806), Північна Кароліна, Північна Дакота, Огайо, Оклахома (1875), Орегон, Пенсильванія (1821), Род-Айленд, Південна Кароліна, Південна Дакота, Теннессі, Техас, Юта, Вермонт, Вірджинія, Вашингтон (1878), Західна Вірджинія, Вісконсин (1835), Вайомінг
Підсумки	81

Ступені та ініціація

У системі IOOF присвоюються різні ступені залежно від того, посвячений один у Дочок Ревеки чи власне Оддфеллов.

Для Оддфеллоу - чотири градуси ложі; на три вищі ступені таборування; і присвоєно один ступінь войовничих патріархів.

Для Ревек присвоюється один ступінь ложі, один ступінь таборування та один бойовий стан допоміжних патріархів дам (LAPM).

Стародавній містичний орден самарян (AMOS), тіло, що є додатком IOOF, присвоює два ступені. Дами Сходу (ЛОТО), придатне тіло дочок Ревекки, аналогічним чином присвоює два ступені.

Ступені Диваків

Ступені ложі

• Ініціативний (ступінь білого)
• Дружба (перший ступінь, рожевий ступінь)
• Братська любов (другий ступінь, блакитний ступінь)
• Істина (третій ступінь, червоний ступінь)

Ступінь таборування

• Патріарший (ступінь віри)
• Золоте правило (ступінь надії)
• Royal Purple (Благодійний ступінь)

Ступінь Бойові Патріархи

• Шевальє (ступінь Патріарх Бойовий)

Ступені Ревеки

Ложа

• Ступінь Ревека

Ступінь допоміжного табору для жінок (LEA)

• Ступінь LEA

Дами допоміжних патріархів войовничих (LAPM) ступеня

• Ступінь LAPM

AMOS

• Покірність (самарянський ступінь)
• Досконалість (ступінь шейха)

LOTO

• Переслідування
• Очищення

Символи та регалії

Доктор. Заступник медалі медалі Великого осередку Європи Джона Морса

Для того, щоб повністю зрозуміти цілі та принципи Дивних стипендій, навчання в церемоніальній формі поділяється на ступені. Ці ступені мають драматичну форму і мають на меті наслідувати та передавати принципи братства: Дружбу, Любов, Правду, Віру, Надію, Милосердя та Загальну Справедливість. Кожен ступінь складається із символів, які мають на меті навчити практичному моральному кодексу та спонукають членів Церкви жити і діяти відповідно до них, щоб впливати на світ позитивно. Раніше, коли більшість лож Дивних стипендіатів пропонували фінансові виплати хворим і страждаючим членам, такі символи, паролі та ручні знаки використовувались як доказ членства та для захисту коштів лож від самозванців. Ці символи, знаки та паролі були перенесені в сучасний час як традиція. Найбільш часто зустрічається символ IOOF - на знаках, будівлях та могильниках - це триланковий ланцюг («Ланцюг з трьома ланками», «Потрійні ланки») з ініціалами «F», «L» і «T» що означає Дружбу, Любов і Правду.

Жінки-помічники

Ложі Ревек були засновані 20 вересня 1851 р.,коли після значних дебатів Суверенна Велика Ложа Незалежного Ордену Дивних стипендіатів проголосувала за прийняття ступеня Ревеки, в основному завдяки зусиллям Шуйлера Колфакса. Перші ступені Ревеки були лише почесними нагородами, які присуджувались дружинам та дочкам Дивних стипендіатів на спеціальних засіданнях лож, а одержувачі були відомі як «Дочки Ревеки» взяті з біблійного характеру Ревеки.

Стародавній містичний орден самарян

Давній Містичний Орден Самарян (АМОС) - неофіційний допоміжний орган у східному стилі Незалежного Ордену Дивних Стипендіатів, сформованому в 1924 році шляхом об'єднання кількох попередніх тіл, датованих кінцем XIX століття. Тільки чоловіки Дивних стипендіатів, які мають добру репутацію та підпорядковані їм ложі, можуть брати участь. У 1950 році Суверенна Велика Ложа визнала АМОС «Дитячим майданчиком дивних товариств». В даний час АМОС працює лише в США та Канаді, хоча колись вона існувала також на Кубі та в зоні Панамського каналу.

Джуніор-ложа

Ложа для дітей була заснована в 1921 році спочатку під назвою «Вірні сини молодшого ордену дивних» для хлопчиків, зацікавлених у дивних спілкуваннях. Ритуал і церемонії контролював член старшого ордену. У 1970 р. було 4873 членів До участі можуть брати участь хлопці віком 8-21 років, девіз яких - «Честь і вірність», а символічні кольори - сріблястий і темно-синій.

Пам’ятник Балтимору

Стереоскопічне зображення пам'ятника Уайльді в Балтиморі, зроблене близько 1875 року.

У квітні 1865 року Уайлді в Балтиморі було встановлено пам'ятник, що складався зі статуї на вершині доричного стовпа висотою 52 фути. Пам’ятник розташований на 123 Північному Бродвеї на вулиці Ламлі (між вулицями Східного Балтимору та Східної Файєтти).

Помітні члени

Деякі відомі члени:

• Джеймс Ашман, міська рада Лос-Анджелеса
• Уоррен Остін, мер, сенатор (Вермонт 1931-1946), посол при ООН
• Г'юґо Блек, політик і юрист
• Оуен Брюстер, юрист, політик, губернатор, сенатор
• Уілбер М. Брукер, губернатор штату Мічиган (1931–1932)
• Елвуд Брунер, законодавець штату Каліфорнія у 1890-х
• Вільям Дженнінгс Браян, державний секретар США (1913–1915)
• Роберт К. Берд, американський сенатор (1959–2010)
• Едвін Хаббелл Чапін, міністр універсалізму, автор, викладач та соціальний реформатор
• Чарлі Чаплін, комедійний актор і кінорежисер
• Парлі П. Крістенсен, штат Юта та Каліфорнія, есперантист
• Ернест Е. Коул, уповноважений з питань освіти штату Нью-Йорк (1940–1942)
• Шуйлер Колфакс, віце-президент США (1869–1873)
• Джон Дж. Корнуел, губернатор (WV) та сенатор (MD)
• Уайетт Ерп, юрист з американського Старого Заходу
• Улісс С. Грант, 18-й президент США (1869–1877)
• Уоррен Гардінг, 29-й президент США (1921–1923)
• Резерфорд Хейс, 19-й президент США (1877–1881)
• Томас Хендрікс, 21-й віце-президент США
• Оранж Джейкобс, голова Верховного суду Вашингтонської території (1871-1875), конгресмен США з Вашингтонської території (1875-1879), мер Сіетла (1879-1880)
• Енсон Джонс, останній президент Республіки Техас
• Натан Келлі, архітектор Будинку штату Огайо
• Гудвін Найт, губернатор Каліфорнії
• Чарльз Ліндберг, американський авіатор, автор, винахідник, дослідник та ранній еколог
• Альберт Даттон Макдейд, сенатор штату Пенсильванія (1921-1929), суддя Пенсильванського суду із загальних клопотань, округ Делавер (1942-1948)
• Вільям Мак-Кінлі, 25-й президент США (1897–1901)
• Вільям Марш Райс, засновник Університету Райса
• Джон Бьюкенен Робінсон, конгресмен США з 6-го округу конгресу Пенсильванії (1891-1897)
• Франклін Д. Рузвельт, 32-й президент США (1933–1945)
• Джордж Б. Спаркман, 19-й та 22-й мер Тампи (1881–1883, 1887–1888)
• Леві та Матильда Стенлі, яких вважають королем і королевою циган ^{[джерело?]}
• Девід Івар Суонсон, член палати представників штату Іллінойс, починаючи з 1922 року
• Люсі Хоббс Тейлор, перша американська жінка-стоматолог
• Граф Уоррен, верховний суддя США (1953–1969)
• Альберт Вінн, генерал армії США (1810–1883)
• Джордж Вольф, політик Вісконсину
• Джон Сімпсон Чізум, скот барон у Техасі та Нью-Мексико (1824–1884)

Примітки

1. . IOOF. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 11 травня 2013. 
2. Volume four, p. 150, Encyclopedia of Newfoundland and Labrador, ISBN 0-9693422-1-7.
3. Mark A. Tabbert (2003) The Odd Fellows, Masonic Papers, first published Dec. 2003, "The Northern Light", Scottish Rite Freemasonry, Northern Masonic Jurisdiction, USA.
4. About. Ioof.org. 19 квітня 2013. Процитовано 9 грудня 2015. 
5. Deutscher Odd Fellow-Orden: Geschichte des Ordens. Oddfellows.de. Процитовано 9 грудня 2015. 
6. . The Oddfellows. Архів оригіналу за 7 October 2015. Процитовано 1 листопада 2016. 
7. . Freemasonry.london.museum. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 1 листопада 2016. 
8. The Grand United Order Of Odd Fellows In America And Jurisdiction. Guoofamerica.com. Процитовано 9 грудня 2015. 
9. Barry, Dan (26 серпня 2007). A Grand Gathering, but One With a Solemn Note. New York Times. «As with most matters of Odd Fellowship, nearly every aspect of the annual convention of the Sovereign Grand Lodge of the Independent Order of Odd Fellows must adhere to protocol. The dais for the officers’ banquet, for example, must be two-tiered and able to accommodate 50 people, important on the bottom, really important on the top. Seats for the sovereign grand master, the deputy sovereign grand master, the sovereign grand warden, the sovereign grand secretary and the sovereign grand treasurer. Seats for the leaders of the two uniformed branches, the Patriarchs Militant and its Ladies Auxiliaries. A seat for the president of the International Association of Rebekah Assemblies, established when the Odd Fellows long ago recognized “the need for a woman’s touch.”»  
10. PM Park, Clear Lake, Iowa contains a section summarizing the history of IOOF children's summer holiday camps established by the Patriarchs Militant.
11. Müller, Stephanie (2008): History of the Odd Fellows, from Concept and contents of Odd Fellowship [ 2020-08-05 у Wayback Machine.], Chapter 2 of Visit the Sick, Relieve the Distressed, Bury the Dead and Educate the Orphan: The Independent Order of Odd Fellows.
12. Burkley M. Gray (n.d.
13. The Morals of Odd-fellowship : a Discourse.
14. Journal of Proceedings of the ... Annual Communication of the Sovereign Grand Lodge of the Independent Order of Odd Fellows, Volume 98, Part 1922. 1922. Процитовано 26 травня 2017. 
15. Kaufman, Jason (2002)"For the Common Good?
16. Schmidt, Alvin J. Fraternal Organizations Westport, CT; Greenwood Press p.244-5
17. Grand Lodge of California, IOOF (n.d.
18. IOOF News, Volume 12, Issue 2, March–April 2009, p. 1 Editor: Richard G. ‘Dick’ Proulx, Publisher: The Sovereign Grand Lodge, I.O.O.F., Winston-Salem, NC, U.S.A. Retrieved 2009-11-11.
19. Most statements here can be found in Weinbren, D. (2010).
20. Rasmussen, V. (1998) "IOOF and Concordant Societies"
21. Stillson, H.L. (1900) "The official history of Odd Fellowship: The Three Link Fraternity".
22. . Ioofchile.cl. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 9 грудня 2015. 
23. Facebook. Facebook. Процитовано 9 грудня 2015. 
24. Nová stránka 1. Oddfellow.cz. Процитовано 9 грудня 2015. 
25. Odd fellow, Ordenen, Orden, Palæ og Storloge i Danmark - Odd fellow Ordenen. Oddfellow.dk. Процитовано 9 грудня 2015. 
26. Journal of Proceedings of the Sovereign Grand Lodge in 1879
27. Sovereign Grand Lodge Records.
28. Summary of the History of the Independent Order of Odd Fellows in Finland by Grand Sire Tapio Katajamäki
29. Journal of Proceedings of the Sovereign Grand Lodge in 2009
30. . oddfellow.no. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 28 травня 2021. 
31. First Canal Zone Odd Fellow Lodge. Panama Canal Record 1: 7. 4 вересня 1907. Процитовано 13 листопада 2014. 
32. Independiente Orden de Odd Fellows - Puerto Rico. Facebook. 
33. Sovereign Grand Lodge Data Base, Sovereign Grand Lodge Headquarters, Winston-Salem, North Carolina, U.S.A.
34. Coursey, O.W. (1903). History and Geography of the Philippine Islands. Educator School Supply Company. 
35. Sovereign Grand Lodge (1898–1899).
36. Sovereign Grand Lodge (2009–2010).
37. . Loge69.dk. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 9 грудня 2015. 
38. Sovereign Grand Lodge Journal of Proceedings
39. A lodge was instituted in Nigeria 2008, and a lodge was instituted in the Philippines on November 21, 2009, making a total of 29 countries with lodges.
40. Jurisdictions. Ioof.org. Winston-Salem, North Carolina: The Sovereign Grand Lodge Independent Order of Odd Fellows. 2010. Процитовано 28 червня 2006. 
41. . Oddfellows.nl. Grootloge voor Nederland en België (Grand Lodge of The Netherlands and Belgium). Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 28 червня 2010. 
42. . Ioofbc.org. Esquimalt, British Columbia: IOOF Grand Lodge of British Columbia. 29 травня 2010. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 28 червня 2010. 
43. There are no Independent Order of Odd Fellows lodges in the United Kingdom under the jurisdiction of the U.S. Sovereign Grand Lodge of the IOOF.
44. IOOF in Nigeria.
45. Independent Order of Odd Fellows Philippines : Homepage. Ioofphilippines.yolasite.com. Процитовано 9 грудня 2015. 
46. BORIKEN #1 LODGE of PUERTO RICO is a subordinate lodge, not a Grand Lodge.
47. . Ioofchile.cl. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 9 грудня 2015. 
48. Membership Manual of Odd Fellowship
49. In passed years, there were no telephones, and communication was very slow.
50. Our Rebekah History. Official website. Rebekah Assembly of Idaho. Процитовано 11 квітня 2010. 
51. Schmidt p.245
52. Youth. Ioof.org. 12 січня 2014. Процитовано 9 грудня 2015. 
53. Howard, George Washington (1873). The Monumental City, Its Past History and Present Resources. Baltimore: J. D. Ehrlers & Co. с. 70–1, 349. 
54. "Grand Encampment, I.O.O.F.," Los Angeles Herald, October 18, 1897, page 2
55. Odd Fellow politicians from Vermont, politicalgraveyard.com.
56. Odd Fellow politicians from Alabama, politicalgraveyard.com.
57. Odd Fellow politicians from Maine, politicalgraveyard.com.
58. Odd Fellow politicians from Michigan, politicalgraveyard.com.
59. References are in the Bruner article.
60. Odd Fellow politicians from North Carolina, politicalgraveyard.com.
61. "Death Takes Ex-Councilman Christensen, 84," February 11, 1954, page 26 – Library card required
62. Odd Fellow politicians from New York, politicalgraveyard.com.
63. Stephanie Müller (2008): Famous Odd Fellows [ 2020-08-05 у Wayback Machine.], Chapter 5 of Independent Order of Odd Fellows, Volume 10 of the "Cultural Studies in the Heartland of America" project, Wissenschaftlicher Verlag, Trier, Germany.
64. Odd Fellow politicians from West Virginia, politicalgraveyard.com.
65. Odd Fellow politicians from Maryland, politicalgraveyard.com.
66. Odd Fellow politicians from Indiana, politicalgraveyard.com.
67. Anson Jones^{[недоступне посилання]}, pp. 311–312 in William R. Denslow, Harry S. Truman (1957). 10,000 Famous Freemasons from A to J Part One, Kessinger Publishing's Rare Reprints, 2004, ISBN 1-4179-7578-4, ISBN 978-1-4179-7578-5 Retrieved on 2009-09-20.
68. News & Culture | The New Fraternals. Metroactive.com. Процитовано 9 грудня 2015. 
69. Eastman, Frank Marshall (1922). Courts and Lawyers of Pennsylvania: A History, 1693-1923, Volume 4. New York: The American Historical Society, Inc. с. 358. Процитовано 29 липня 2018. 
70. Rice, William Marsh in The Handbook of Texas History Online, Texas State Historical Association.
71. Jordan, John W. (1914). A History of Delaware County Pennsylvania and Its People. New York: Lewis Historical Publishing Company. с. 634–637. Процитовано 19 серпня 2018. 
72. George Bascom Sparkman - 19th And 22nd Mayor Of Tampa. City of Tampa (англ.). Процитовано 5 січня 2021. 
73. Madeleine B Stern (1971).
74. Ken Knott (n.d.
75. Harwood P. Hinton, Chisum, John Simpson, Texas History On Line.

Подальше читання

• Росс, Теодор (2003): Історія та посібник з дивних товариств. Сиг: видавництво Кессінгер.ISBN 0-7661-4557-3
• Сміт, Дон і Робертс, Уейн (1993): Братство трьох ланок - дивна стипендія в Каліфорнії. Липа: Видання Липи.
• Курсі, Оскар Вільям. Історія та географія Філіппінських островів. 1903 рік.ISBN 1-151-70112-2

Посилання

• Офіційний сайт
• Посібник з незалежного ордену чужих людей (IOOF), ложа Alturas No 80, 1858-1986. Каліфорнійська державна бібліотека, кімната історії Каліфорнії.
• IOOF Alturas Lodge № 80 колекція регалій [реалії]. Каліфорнійська державна бібліотека, кімната історії Каліфорнії.
• IOOF Capitol Lodge No 87, Сакраменто, Каліфорнія. Каліфорнійська державна бібліотека, кімната історії Каліфорнії.