www.wikidata.uk-ua.nina.az

Неживий Олексій Іванович Батько Посада Діти Помер Мати Дружина Чоловік Народився 9 березня 1957 1957 03 09 66 років Хитц

Неживий Олексій Іванович

Неживий Олексій Іванович
Народився 9 березня 1957(1957-03-09) (66 років)
Хитці, Полтавська область,  Україна
Помер 17 червня 2019(2019-06-17) (62 роки)
Полтава, Україна
Країна  СРСР →  Україна
Національність українець
Діяльність письменник, журналіст, науковець, викладач, літературознавець, фольклорист, викладач університету, literary scholar
Alma mater Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь мовознавство
Заклад Луганський національний університет ім. Т. Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Членство НСЖУ
НСПУ
У шлюбі з Нежива Людмила Львівна
Нагороди
 Неживий Олексій Іванович у Вікісховищі

Олексі́й Іва́нович Неживи́й, Олекса Неживий (9 березня 1957, с. Хитці, Полтавська область — 17 червня 2019, Полтава) — український письменник, літературознавець, вчений, журналіст, краєзнавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України.

Біографія Редагувати

Народився 9 березня 1957 року в селі Хитці Лубенського району Полтавської області. Закінчив 1974 року Калайденцівську середню школу. Потім заочно навчався в Харківському державному університеті (нині — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна), учителював, пройшов армійську службу.

З осені 1977 по 1980 рік викладав українську мову і літературу у Хитцівській восьмирічній школі.
У 1984 році закінчив українське відділення філологічного факультету Луганського державного педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. Працював на кафедрі філологічних дисциплін педагогічного інституту.
1993—1997 роки — викладач Луганського інституту внутрішніх справ МВС України.
У 1994 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Педагогічна спадщина Бориса Грінченка».
З 1997 року — доцент кафедри української літератури, член Національної спілки письменників України.
1999—2004 роки , та з 2018 р. — голова Луганської обласної організації НСПУ.
27 лютого 2013 року захистив першу в Україні докторську дисертацію за спеціальністю «10.01.09. — літературне джерелознавство і текстологія» у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за темою «Наукова біографія і творча спадщина Григора Тютюнника: джерелознавча і текстологічна проблематика».
У 2013 році рукоположений в сан диякона в Українській православній церкві Київського патріархату.

Останніми роками працював у Полтаві (Інститут післядипломної освіти учителів) після вимушеного переселення із окупованого Луганська.

Видання Редагувати

Автор книг:

  • «Григір Тютюнник і Луганщина» (1989);
  • «Луганщина літературна» (1993);
  • «Для рідного слова» (1994);
  • «Від слова до пісні» (1996);
  • «Споріднені творчістю» (1998);
  • «Освячені Шевченковим ім'ям» (1998);
  • підручники з літератури рідного краю для 9, 10, 11 класів (2001—2002);
  • «Григір Тютюнник: Образ України — здавна й по сьогодні»;
  • «З ім'ям Тараса Шевченка»;
  • «Життя у слові. Джерелознавча проблематика творчості Григора Тютюнника».
  • «Уклін рідній землі полтавській» (2015);
  • «Зізнання» (2018).

Олексій Неживий вбачав своє покликання в літературознавчих дослідженнях і наголошував: «Досліджувати письменника — це оприлюднювати та поширювати його творчий доробок». Свідченням цьому є понад 300 наукових і науково-популярних публікацій автора, а також виступи на радіо й телебаченні.

Нагороди Редагувати

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України», медаллю Бориса Грінченка Луганського обласного благодійного фонду «Благовіст», медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України.

Лауреат Всеукраїнських премій ім. Івана Огієнка (2005), «Благовіст» (2006), ім. Бориса Грінченка (2009), ім. Дмитра Нитченка (2011), Полтавської обласної премії ім. Панаса Мирного (2011), літературно-мистецьких премій ім. Володимира Сосюри, ім. Василя Симоненка, ім. Володимира Малика та обласної премії ім. «Молодої гвардії» (1990).

Вшанування Редагувати

  • В Дніпрі є вулиця імені Олексія Неживого.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 27 вересня 2014. 

Джерела Редагувати

  • Неживий О. "Ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя..." : 5 грудня виповнилося б 85 років нашому земляку Григору Тютюннику / О. Неживий // Вечірня Полтава. – 2016. – 7 груд. (№ 49). – С. 7. : фот.
  • Неживий О. [Оповідання] : [є біографія письменника] / О. Неживий // Калинове гроно. – Полтава : Полтавський літератор, 2010. – Т. 3. – С. 467-480. : фот.
  • Неживий О. Великі поминки неживівського хутора, або причастя рідним краєм : [про с. Хитці Лубенського р-ну] / О. Неживий // Лубенщина. – 2017. – 14 січ.. – С. 4. ; Лубенщина. – 2017. – 21 січ. – С. 4.
  • Неживий О. Зболена пам’ять : [спогади письменника, уродженця с. Хитці Лубенського р-ну] / О. Неживий // Рідний край. – 2000. – № 2. – С. 89-90.
  • Неживий О. І. Родовід Неживівського хутора / О. І. Неживий // Полтавщина - земля моя свята : збірник кращих матеріалів VII обласної краєзнавчої конференції учнівської молоді / Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавський обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді. – Полтава : Техсервіс, 2016. – С. 14-19.
  • Неживий О. Сини і пасинки луганської університетської освіти / О. Неживий // Слово Просвіти. – 2018. – 19-25 (№ 29). – С. 12.
  • Неживий Олексій Іванович // Неживий О. І. Луганщина - земля українська : літературно-краєзнавчі статті та нариси / О. І. Неживий. - 2-ге вид., доп. й перероб. – Полтава : Полтавський літератор, 2017. – С. 161-164. : фот.
  • Неживий Олексій Іванович // Степаненко М. І. Літературознавча Полтавщина : довідник / М. І. Степаненко. – Полтава : Шевченко Р. В., 2015. – С. 181-183. : фот.
  • Неживий Олексій Іванович // Степаненко М. І. Сучасні письменники Полтавщини : довідник / М. І. Степаненко. - 2-е вид., перероб. і доп. – Полтава : Гаража М. Ф., 2016. – С. 46-49. : фот.
  • Неживий Олексій Іванович : [біографія] // Зранена нація. Художня та історична правда в творах письменників Луганщини про голодомори в Україні ХХ століття / упоряд. О. І. Неживого. – Луганськ : ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2009. – С. 167.
  • Неживий Олексій Іванович : [біографія] // Неживий О. І. Усім дарована любов : краєзнавчий нарис, художні твори / О. І. Неживий. – Полтава : Полтавський літератор, 2016. – С. 100-103.
  • Олексій Іванович Неживий : [письменник; 1957-2019] // Слово і час. – 2019. – № 7. – С. 127. : фот.
  • Олексій Неживий : [біографія] // Ріднокрай. – 2008. – № 2. – С. 14. : фот.
  • Пішов із життя письменник, головний редактор "Полтавської криниці" Олексій Неживий // Полтавська криниця. – 2019. – № 1. – С. 133. : фот.
  • Про автора : [Неживий Олексій Іванович, літературознавець, член НСПУ, народився 9 берез. 1957 р. в с. Хитцях Лубенського р-ну Полтавської обл.] // Неживий О. Час неминущий : літературно-критичні статті та нариси / О. Неживий. – Луганськ : Світлиця, 2007. – С. 86-87 : фото.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Pomer Mati Druzhina Cholovik Nezhivij Oleksij IvanovichNarodivsya 9 bereznya 1957 1957 03 09 66 rokiv Hitci Poltavska oblast UkrayinaPomer 17 chervnya 2019 2019 06 17 62 roki Poltava UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennik zhurnalist naukovec vikladach literaturoznavec folklorist vikladach universitetu literary scholarAlma mater Luganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaGaluz movoznavstvoZaklad Luganskij nacionalnij universitet im T ShevchenkaVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filologichnih naukChlenstvo NSZhU NSPUU shlyubi z Nezhiva Lyudmila LvivnaNagorodi Poltavska oblasna premiya imeni Panasa Mirnogo Nezhivij Oleksij Ivanovich u VikishovishiOleksi j Iva novich Nezhivi j Oleksa Nezhivij 9 bereznya 1957 s Hitci Poltavska oblast 17 chervnya 2019 Poltava ukrayinskij pismennik literaturoznavec vchenij zhurnalist krayeznavec pedagog doktor filologichnih nauk profesor chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini ta Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini Zmist 1 Biografiya 2 Vidannya 3 Nagorodi 4 Vshanuvannya 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 9 bereznya 1957 roku v seli Hitci Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Zakinchiv 1974 roku Kalajdencivsku serednyu shkolu Potim zaochno navchavsya v Harkivskomu derzhavnomu universiteti nini Harkivskij nacionalnij universitet im V N Karazina uchitelyuvav projshov armijsku sluzhbu Z oseni 1977 po 1980 rik vikladav ukrayinsku movu i literaturu u Hitcivskij vosmirichnij shkoli U 1984 roci zakinchiv ukrayinske viddilennya filologichnogo fakultetu Luganskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im Tarasa Shevchenka Pracyuvav na kafedri filologichnih disciplin pedagogichnogo institutu 1993 1997 roki vikladach Luganskogo institutu vnutrishnih sprav MVS Ukrayini U 1994 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Pedagogichna spadshina Borisa Grinchenka Z 1997 roku docent kafedri ukrayinskoyi literaturi chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 1999 2004 roki ta z 2018 r golova Luganskoyi oblasnoyi organizaciyi NSPU 27 lyutogo 2013 roku zahistiv pershu v Ukrayini doktorsku disertaciyu za specialnistyu 10 01 09 literaturne dzhereloznavstvo i tekstologiya u Lvivskomu nacionalnomu universiteti im Ivana Franka za temoyu Naukova biografiya i tvorcha spadshina Grigora Tyutyunnika dzhereloznavcha i tekstologichna problematika U 2013 roci rukopolozhenij v san diyakona v Ukrayinskij pravoslavnij cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Ostannimi rokami pracyuvav u Poltavi Institut pislyadiplomnoyi osviti uchiteliv pislya vimushenogo pereselennya iz okupovanogo Luganska Vidannya RedaguvatiAvtor knig Grigir Tyutyunnik i Luganshina 1989 Luganshina literaturna 1993 Dlya ridnogo slova 1994 Vid slova do pisni 1996 Sporidneni tvorchistyu 1998 Osvyacheni Shevchenkovim im yam 1998 pidruchniki z literaturi ridnogo krayu dlya 9 10 11 klasiv 2001 2002 Grigir Tyutyunnik Obraz Ukrayini zdavna j po sogodni Z im yam Tarasa Shevchenka Zhittya u slovi Dzhereloznavcha problematika tvorchosti Grigora Tyutyunnika Uklin ridnij zemli poltavskij 2015 Ziznannya 2018 Oleksij Nezhivij vbachav svoye poklikannya v literaturoznavchih doslidzhennyah i nagoloshuvav Doslidzhuvati pismennika ce oprilyudnyuvati ta poshiryuvati jogo tvorchij dorobok Svidchennyam comu ye ponad 300 naukovih i naukovo populyarnih publikacij avtora a takozh vistupi na radio j telebachenni 1 Nagorodi RedaguvatiNagorodzhenij znakom Vidminnik osviti Ukrayini medallyu Borisa Grinchenka Luganskogo oblasnogo blagodijnogo fondu Blagovist medallyu Pochesna vidznaka Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Laureat Vseukrayinskih premij im Ivana Ogiyenka 2005 Blagovist 2006 im Borisa Grinchenka 2009 im Dmitra Nitchenka 2011 Poltavskoyi oblasnoyi premiyi im Panasa Mirnogo 2011 literaturno misteckih premij im Volodimira Sosyuri im Vasilya Simonenka im Volodimira Malika ta oblasnoyi premiyi im Molodoyi gvardiyi 1990 Vshanuvannya RedaguvatiV Dnipri ye vulicya imeni Oleksiya Nezhivogo Primitki Redaguvati Osvyacheni Shevchenkovim im yam Zustrich iz Oleksiyem Nezhivim LNU im Ivana Franka Arhiv originalu za 29 chervnya 2014 Procitovano 27 veresnya 2014 Dzherela RedaguvatiNezhivij O Idealom dlya mene zavzhdi buli j zalishayutsya dobrota samoviddanist i miloserdya 5 grudnya vipovnilosya b 85 rokiv nashomu zemlyaku Grigoru Tyutyunniku O Nezhivij Vechirnya Poltava 2016 7 grud 49 S 7 fot Nezhivij O Opovidannya ye biografiya pismennika O Nezhivij Kalinove grono Poltava Poltavskij literator 2010 T 3 S 467 480 fot Nezhivij O Veliki pominki nezhivivskogo hutora abo prichastya ridnim krayem pro s Hitci Lubenskogo r nu O Nezhivij Lubenshina 2017 14 sich S 4 Lubenshina 2017 21 sich S 4 Nezhivij O Zbolena pam yat spogadi pismennika urodzhencya s Hitci Lubenskogo r nu O Nezhivij Ridnij kraj 2000 2 S 89 90 Nezhivij O I Rodovid Nezhivivskogo hutora O I Nezhivij Poltavshina zemlya moya svyata zbirnik krashih materialiv VII oblasnoyi krayeznavchoyi konferenciyi uchnivskoyi molodi Departament osviti i nauki Poltavskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Poltavskij oblasnij centr turizmu i krayeznavstva uchnivskoyi molodi Poltava Tehservis 2016 S 14 19 Nezhivij O Sini i pasinki luganskoyi universitetskoyi osviti O Nezhivij Slovo Prosviti 2018 19 25 29 S 12 Nezhivij Oleksij Ivanovich Nezhivij O I Luganshina zemlya ukrayinska literaturno krayeznavchi statti ta narisi O I Nezhivij 2 ge vid dop j pererob Poltava Poltavskij literator 2017 S 161 164 fot Nezhivij Oleksij Ivanovich Stepanenko M I Literaturoznavcha Poltavshina dovidnik M I Stepanenko Poltava Shevchenko R V 2015 S 181 183 fot Nezhivij Oleksij Ivanovich Stepanenko M I Suchasni pismenniki Poltavshini dovidnik M I Stepanenko 2 e vid pererob i dop Poltava Garazha M F 2016 S 46 49 fot Nezhivij Oleksij Ivanovich biografiya Zranena naciya Hudozhnya ta istorichna pravda v tvorah pismennikiv Luganshini pro golodomori v Ukrayini HH stolittya uporyad O I Nezhivogo Lugansk DZ LNU imeni Tarasa Shevchenka 2009 S 167 Nezhivij Oleksij Ivanovich biografiya Nezhivij O I Usim darovana lyubov krayeznavchij naris hudozhni tvori O I Nezhivij Poltava Poltavskij literator 2016 S 100 103 Oleksij Ivanovich Nezhivij pismennik 1957 2019 Slovo i chas 2019 7 S 127 fot Oleksij Nezhivij biografiya Ridnokraj 2008 2 S 14 fot Pishov iz zhittya pismennik golovnij redaktor Poltavskoyi krinici Oleksij Nezhivij Poltavska krinicya 2019 1 S 133 fot Pro avtora Nezhivij Oleksij Ivanovich literaturoznavec chlen NSPU narodivsya 9 berez 1957 r v s Hitcyah Lubenskogo r nu Poltavskoyi obl Nezhivij O Chas neminushij literaturno kritichni statti ta narisi O Nezhivij Lugansk Svitlicya 2007 S 86 87 foto Posilannya RedaguvatiV Ostrozkij akademiyi obgovorili fenomen shistdesyatnictva Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Oleksij Nezhivij Skladayetsya vikrivlene rozuminnya molodogo pokolinnya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oleksij Nezhivij stav laureatom Premiyi imeni Panasa Mirnogo Arhivovano 6 bereznya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nezhivij Oleksij Ivanovich amp oldid 34896289