www.wikidata.uk-ua.nina.az

Неділько Будіса Nediljko Ned Budisa хорв Nediljko Budiša нар 21 листопада 1966 19661121 Шибеник Хорватія хорватський біо

Неділько Будіса

Nediljko «Ned» Budisa (хорв. Nediljko Budiša; нар. 21 листопада 1966(19661121), Шибеник, Хорватія) — хорватський біохімік, професор що обіймає науково-дослідну кафедру першого рівня (Canada Research Chair, CRC) в Канаді з хімічної синтетичної біології в Манітобському університеті . Як піонер у галузі інженерії генетичного коду та хімічної синтетичної біології (ксенобіологія), його дослідження мають широке коло застосувань у галузі біотехнології та інженерної біології загалом. Як міждисциплінарна наука, вона включає в себе біоорганічну і медичну хімію, структурну біологію, біофізику і молекулярну біотехнологію, а також метаболічну інженерію та інженерію біоматеріалів. Він є автором єдиного підручника в галузі досліджень: «Розробка генетичного коду: розширення репертуару амінокислот для створення нових білків».

Неділько Будиса
Nediljko Budiša
Народився 21 листопада 1966(1966-11-21) (57 років)
Шибеник, Хорватія
Діяльність хімік
Alma mater Природничий факультет Загребського університетуd
Галузь Біохімія, біоорганічна хімія, синтетична біологія
Заклад Берлінський технічний університет
Університет Манітоби
Науковий керівник Роберт Губер

Раннє життя, освіта та кар'єра ред.

Нед Будіса отримав диплом викладача хімії та біології в 1990 році, бакалавра з молекулярної біології та магістра в галузі біофізики в 1993 році в Загребському університеті. Він здобув науковий ступінь доктора наук у 1997 році в Мюнхенському технічному університеті, де його науковим керівником був професор Роберт Хубер. Він мочав викладати в Мюнхенському технічному університеті у 2005 році, а після цього працював молодшим керівником групи «Молекулярна біотехнологія» в Інституті біохімії ім. Макса Планка в Мюнхені. У період з 2007 по 2010 рік він був членом CIPSM у Мюнхені. Він обіймав посаду дійсного професора біокаталізу в Берлінському технічному університеті з 2010 до кінця 2018 року, коли він вступив на посаду CRC першого рівня з хімічної синтетичної біології в Манітобському університеті. Нед Будіса є членом кластеру «Об'єднуючі системи каталізу» (UniSysCat) і зберігає статус доцента в Берлінському технічному університеті. У 2014 році він заснував першу берлінську команду iGEM.

Наукова робота ред.

Нед Будіса застосовує метод селективного тиску (SPI) який дозволяє як одноразово, так і багаторазово включати у білки in vivo синтетичні (тобто неканонічні) аналоги амінокислот, переважно за допомогою перепризначення сенсорного кодону. Його методологія дозволяє здійснювати тонкі хімічні маніпуляції бічних ланцюгів амінокислот, переважно проліну, триптофану та метіоніну. Ці експерименти часто проводять за допомогою простої метаболічної інженерії.

Метою наукової роботи Неда є надання білкам живих клітин різних фізико-хімічних властивостей та біоортогональних хімічних реакцій (хіміоселективні зв'язування, такі як клік-хімія), а також особливих спектроскопічних особливостей (наприклад, синьої та золотистої флуоресценції або передачі енергії вібрації). Крім того, його метод дозволяє надавати живим клітинам властивості, специфічні для хімічного елемента (фтор, селен і телур).

Нед Будіса відомий завдяки розробці методу використання селен-вмісних неканонічних амінокислот для рентгенологічної кристалографії та аналогів фтору для 19F ЯМР-спектроскопії і дослідження складання білка. Він першим продемонстрував використання інженерії генетичного коду як інструменту для створення терапевтичних білків та синтезованих на рибосомах пептидних препаратів. Він успішно займався інноваційною інженерією біоматеріалів, зокрема фотоактивованих підводних клеїв на основі мідій. Нед Будіса зробив плідний внесок у розуміння ролі окислення метіоніну в агрегації пріонного білка та виявив роль конформацій бічного ланцюга проліну (ендо-екзо-ізомерія) у трансляції, згортанні та стабільності білків.

Разом зі своїм колегою Володимиром Кубишкіним та у співпраці з Анною Ульріх з Технологічного інституту Карлсруе була розроблена нова природна гідрофобна спіраль поліпроліну-II. Результати цього проекту сприяли розробці теорії «Аланін-Світ», яка пояснює хімічну етіологію 20 канонічних амінокислот у репертуарі стандартного генетичного коду.

У 2015 році команда під керівництвом Неда Будіси повідомила про успішне завершення тривалого експерименту з еволюції, який призвів до повної заміни усіх 20899 залишків триптофану тиєнопірол-аланіном у генетичному коді бактерії Escherichia coli . Це довело можливість еволюції життя на основі альтернативних будівельних блоків або альтернативної біохімії. У той же час, цей підхід може лягти в основу технології біобезпеки для розвитку біоконтейнерних синтетичних клітин, оснащених «генетичним брандмауером», яка перешкоджає їх виживанню поза техногенними природними середовищами. Подібні експерименти з фторованими аналогами триптофану як ксенобіотичними сполуками (у співпраці з Беате Кокш з Вільного університету Берліна) призвели до виявлення виняткової фізіологічної пластичності мікробних культур під час адаптаційної лабораторної еволюції, що робить їх потенційними екологічно чистими інструментами для нових методів біоремедіації.

Нед Будіса також бере активну участь у дискусіях про можливі суспільні, етичні та філософські впливи радикальної інженерії генетичного коду в контексті синтетичних клітин та життя, а також похідних технологій.

Вибрані нагороди та відзнаки ред.

  • 2004 р.: Премія BioFuture
  • 2017: Премія за публікацію Fluorine Chemistry

Див. також ред.

  • Біокон'югація
  • Біозахист
  • Біоортогональна хімія
  • Біобезпека
  • Біопідпис
  • Центральна догма молекулярноії біології
  • Спрямована еволюція
  • Розширений генетичний код
  • Генетичний код
  • Синтетичне життя
  • Ксенобіологія

Примітки ред.

  1. Budisa, Nediljko (2005). The book at the Wiley Online Library. ISBN 9783527312436. doi:10.1002/3527607188. 
  2. . Max Planck Institute. Архів оригіналу за 10 червня 2007. Процитовано 10 серпня 2017. 
  3. . Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2017. 
  4. . Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 10 серпня 2017. 
  5. . Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019. 
  6. . Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 17 серпня 2019. 
  7. . Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 10 серпня 2017. 
  8. Budisa, N. (2004). Prolegomena to future efforts on genetic code engineering by expanding its amino acid repertoire. Angewandte Chemie International Edition 43: 3387–3428. doi:10.1002/anie.20030064.  {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |doi-broken-date= (довідка)
  9. Lepthien, S.; Merkel, L.; Budisa, N. (2010). In Vivo Double and Triple Labeling of Proteins Using Synthetic Amino Acids. Angewandte Chemie International Edition 49 (32): 5446–5450. PMID 20575122. doi:10.1002/anie.201000439. 
  10. Bohlke, N.; Budisa, N. (2014). Sense codon emancipation for proteome-wide incorporation of noncanonical amino acids: rare isoleucine codon AUA as a target for genetic code expansion. FEMS Microbiology Letters 351 (2): 133–44. PMC 4237120. PMID 24433543. doi:10.1111/1574-6968.12371. 
  11. Völler, J.-S.; Budisa, N. (2017). Coupling genetic code expansion and metabolic engineering for synthetic cells. Current Opinion in Biotechnology 48: 1–7. PMID 28237511. doi:10.1016/j.copbio.2017.02.002. 
  12. Exner, M. P.; Kuenzl, S.; Schwagerus, S.; To, T.; Ouyang, Z.; Hoesl, M. G.; Lensen, M. C.; Hackenberger, C. P. R. та ін. (2017). Design of an S-Allylcysteine in situ production and incorporation system based on a novel pyrrolysyl-tRNA synthetase variant. ChemBioChem 18 (1): 85–90. PMID 27862817. doi:10.1002/cbic.201600537.  {{cite journal}}: рекомендується |displayauthors= (довідка)
  13. Lepthien, S.; Hoesl, M. G.; Merkel, L.; Budisa, N. (2008). Azatryptophans endow proteins with intrinsic blue fluorescence. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 105 (42): 16095–16100. Bibcode:2008PNAS..10516095L. PMC 2571030. PMID 18854410. doi:10.1073/pnas.0802804105. 
  14. Bae, J.; Rubini, M.; Jung, G.; Wiegand, G.; Seifert, M. H. J.; Azim, M. K.; Kim, J. S.; Zumbusch, A. та ін. (2003). . Journal of Molecular Biology 328 (5): 977–1202. PMID 12729742. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 9 вересня 2019.  {{cite journal}}: рекомендується |displayauthors= (довідка)
  15. Baumann, T.; Hauf, M.; Schildhauer, F.; Eberl, K.; Durkin, P. M.; Deniz, E.; Löffler, J. G.; Acevedo-Rocha, C. G. та ін. (2019). Site‐Resolved Observation of Vibrational Energy Transfer Using a Genetically Encoded Ultrafast Heater. Angewandte Chemie International Edition 58 (9): 2527–2903. PMID 30589180. doi:10.1002/anie.201812995.  {{cite journal}}: рекомендується |displayauthors= (довідка)
  16. Agostini, F.; Völler, J-S.; Koksch, B.; Acevedo-Rocha, C. G.; Kubyshkin, V.; Budisa, N. (2017). Biocatalysis with Unnatural Amino Acids: Enzymology Meets Xenobiology. Angewandte Chemie International Edition 56 (33): 9680–9703. PMID 28085996. doi:10.1002/anie.201610129. 
  17. Budisa, N.; Steipe, B.; Demange, P.; Eckerskorn, C.; Kellermann, J.; Huber, R. (1995). High level biosynthetic substitution of methionine in proteins by its analogues 2-aminohexanoic acid, selenomethionine, telluromethionine and ethionine in Escherichia coli. Eur. J. Biochem. 230 (2): 788–796. PMID 7607253. doi:10.1111/j.1432-1033.1995.0788h.x. 
  18. Seifert, M. H.; Ksiazek, D.; Smialowski, P.; Azim, M. K.; Budisa, N.; Holak, T. A. (2002). Slow Conformational Exchange Processes in Green Fluorescent Protein Variants evidenced by NMR Spectroscopy. J. Am. Chem. Soc. 124 (27): 7932–7942. PMID 12095337. doi:10.1021/ja0257725. 
  19. Budisa, N.; Minks, C.; Medrano, F. J.; Lutz, J.; Huber, R.; Moroder, L. (1998). Residue specific bioincorporation of non-natural biologically active amino acids into proteins as possible drug carriers. Structure and stability of per-thiaproline mutant or annexin V. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 95 (2): 455–459. PMC 18441. PMID 9435213. doi:10.1073/pnas.95.2.455. 
  20. Budisa, N. (2013). Expanded genetic code for the engineering of ribosomally synthetized and post-translationally modified peptide natural products (RiPPs). Current Opinion in Biotechnology 24 (4): 591–598. PMID 23537814. doi:10.1016/j.copbio.2013.02.026. 
  21. Hauf, M.; Richter, F.; Schneider, T.; Faidt, T.; Martins, B. M.; Baumann, T.; Durkin, P.; Dobbek, H. та ін. (2017). Photoactivatable mussel-based underwater adhesive proteins by an expanded genetic code. ChemBioChem 18 (18): 1819–1823. PMID 28650092. doi:10.1002/cbic.201700327.  {{cite journal}}: рекомендується |displayauthors= (довідка)
  22. Wolschner, C.; Giese, A.; Kretzschmar, H.; Huber, R.; Moroder, L.; Budisa, N. (2009). Design of anti- and pro-aggregation variants to assess the effects of methionine oxidation in human prion protein. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 106 (19): 7756–7761. Bibcode:2009PNAS..106.7756W. PMC 2674404. PMID 19416900. doi:10.1073/pnas.0902688106. 
  23. Steiner, T.; Hess, P.; Bae, J. H.; Moroder, L.; Budisa, N. (2008). Synthetic Biology of Proteins: Tuning GFP´s Folding and Stability with Fluoroproline. PLOS ONE 3 (2): e1680. Bibcode:2008PLoSO...3.1680S. PMC 2243022. PMID 18301757. doi:10.1371/journal.pone.0001680. 
  24. Doerfel, L. K.; Wohlgemuth, I.; Kubyshkin, V.; Starosta, A. L.; Wilson, D. N.; Budisa, N. (2015). Entropic Contribution of Elongation Factor P to Proline Positioning at the Catalytic Center of the Ribosome. J. Am. Chem. Soc. 137 (40): 12997–13006. PMID 26384033. doi:10.1021/jacs.5b07427. 
  25. Kubyshkin, V.; Grage, S. L.; Bürck, J.; Ulrich, A. S.; Budisa, N. (2018). Transmembrane Polyproline Helix. J. Phys. Chem. Lett. 9 (9): 2170–2174. PMID 29638132. doi:10.1021/acs.jpclett.8b00829. 
  26. Kubyshkin, V.; Budisa, N. (2019). Anticipating alien cells with alternative genetic codes: away from the alanine world!. Current Opinion in Biotechnology 60: 242–249. PMID 31279217. doi:10.1016/j.copbio.2019.05.006. 
  27. Kubyshkin, V.; Acevedo-Rocha, C. G.; Budisa, N. (2017). On universal coding events in protein biogenesis. Biosystems 164: 16–25. PMID 29030023. doi:10.1016/j.biosystems.2017.10.004. 
  28. Hoesl, M. G.; Oehm, S.; Durkin, P.; Darmon, E.; Peil, L.; Aerni, H.-R.; Rappsilber, J.; Rinehart, J. та ін. (2015). Chemical evolution of a bacterial proteome. Angewandte Chemie International Edition 54 (34): 10030–10034. PMC 4782924. PMID 26136259. doi:10.1002/anie.201502868.  {{cite journal}}: рекомендується |displayauthors= (довідка) NIHMSID: NIHMS711205
  29. Kubyshkin, V.; Budisa, N. (2017). Synthetic alienation of microbial organisms by using genetic code engineering: Why and how?. Biotechnology Journal 12 (8): 1600097. PMID 28671771. doi:10.1002/biot.201600097. 
  30. Diwo, C.; Budisa, N. (2019). Alternative Biochemistries for Alien Life: Basic Concepts and Requirements for the Design of a Robust Biocontainment System in Genetic Isolation. Genes 10 (1): 17. PMID 30597824. doi:10.3390/genes10010017. 
  31. Acevedo-Rocha, C. G.; Budisa, N. (2011). On the Road towards Chemically Modified Organisms Endowed with a Genetic Firewall. Angewandte Chemie International Edition 50 (31): 6960–6962. PMID 21710510. doi:10.1002/anie.201103010. 
  32. Agostini, F.; Sinn, L.; Petras, D.; Schipp, C. J.; Kubyshikin, V,; Berger, A. A.; Dorrestein, P. C,; Rappsilber, J.; Budisa, N.; Koksch, B. (2019). «Laboratory evolution of Escherichia coli enables life based on fluorinated amino acids». bioRxiv 665950.
  33. Schmidt, M.; Pei, L.; Budisa, N. (2018). Xenobiology: State-of-the-art, Ethics and Philosophy of new-to-nature organisms 162. с. 301–315. ISBN 978-3-319-55317-7. ISSN 0724-6145. PMID 28567486. doi:10.1007/10_2016_14. 
  34. . Архів оригіналу за 30 червня 2007. Процитовано 10 серпня 2017. 
  35. . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 16 жовтня 2017. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nediljko Ned Budisa horv Nediljko Budisa nar 21 listopada 1966 19661121 Shibenik Horvatiya horvatskij biohimik profesor sho obijmaye naukovo doslidnu kafedru pershogo rivnya Canada Research Chair CRC v Kanadi z himichnoyi sintetichnoyi biologiyi v Manitobskomu universiteti Yak pioner u galuzi inzheneriyi genetichnogo kodu ta himichnoyi sintetichnoyi biologiyi ksenobiologiya jogo doslidzhennya mayut shiroke kolo zastosuvan u galuzi biotehnologiyi ta inzhenernoyi biologiyi zagalom Yak mizhdisciplinarna nauka vona vklyuchaye v sebe bioorganichnu i medichnu himiyu strukturnu biologiyu biofiziku i molekulyarnu biotehnologiyu a takozh metabolichnu inzheneriyu ta inzheneriyu biomaterialiv Vin ye avtorom yedinogo pidruchnika v galuzi doslidzhen Rozrobka genetichnogo kodu rozshirennya repertuaru aminokislot dlya stvorennya novih bilkiv 1 Nedilko BudisaNediljko BudisaNarodivsya 21 listopada 1966 1966 11 21 57 rokiv Shibenik HorvatiyaDiyalnist himikAlma mater Prirodnichij fakultet Zagrebskogo universitetudGaluz Biohimiya bioorganichna himiya sintetichna biologiyaZaklad Berlinskij tehnichnij universitet Universitet ManitobiNaukovij kerivnik Robert Guber Zmist 1 Rannye zhittya osvita ta kar yera 2 Naukova robota 3 Vibrani nagorodi ta vidznaki 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaRannye zhittya osvita ta kar yera red Ned Budisa otrimav diplom vikladacha himiyi ta biologiyi v 1990 roci bakalavra z molekulyarnoyi biologiyi ta magistra v galuzi biofiziki v 1993 roci v Zagrebskomu universiteti Vin zdobuv naukovij stupin doktora nauk u 1997 roci v Myunhenskomu tehnichnomu universiteti de jogo naukovim kerivnikom buv profesor Robert Huber Vin mochav vikladati v Myunhenskomu tehnichnomu universiteti u 2005 roci a pislya cogo pracyuvav molodshim kerivnikom grupi Molekulyarna biotehnologiya 2 v Instituti biohimiyi im Maksa Planka v Myunheni U period z 2007 po 2010 rik vin buv chlenom CIPSM u Myunheni 3 Vin obijmav posadu dijsnogo profesora biokatalizu v Berlinskomu tehnichnomu universiteti z 2010 4 do kincya 2018 roku koli vin vstupiv na posadu CRC pershogo rivnya z himichnoyi sintetichnoyi biologiyi v Manitobskomu universiteti 5 Ned Budisa ye chlenom klasteru Ob yednuyuchi sistemi katalizu UniSysCat 6 i zberigaye status docenta v Berlinskomu tehnichnomu universiteti U 2014 roci vin zasnuvav pershu berlinsku komandu iGEM 7 Naukova robota red Ned Budisa zastosovuye metod selektivnogo tisku SPI 8 yakij dozvolyaye yak odnorazovo tak i bagatorazovo 9 vklyuchati u bilki in vivo sintetichni tobto nekanonichni analogi aminokislot perevazhno za dopomogoyu perepriznachennya sensornogo kodonu 10 Jogo metodologiya dozvolyaye zdijsnyuvati tonki himichni manipulyaciyi bichnih lancyugiv aminokislot perevazhno prolinu triptofanu ta metioninu Ci eksperimenti chasto provodyat za dopomogoyu prostoyi metabolichnoyi inzheneriyi 11 12 Metoyu naukovoyi roboti Neda ye nadannya bilkam zhivih klitin riznih fiziko himichnih vlastivostej ta bioortogonalnih himichnih reakcij himioselektivni zv yazuvannya taki yak klik himiya a takozh osoblivih spektroskopichnih osoblivostej napriklad sinoyi 13 ta zolotistoyi 14 fluorescenciyi abo peredachi energiyi vibraciyi 15 Krim togo jogo metod dozvolyaye nadavati zhivim klitinam vlastivosti specifichni dlya himichnogo elementa ftor selen i telur 16 Ned Budisa vidomij zavdyaki rozrobci metodu vikoristannya selen vmisnih nekanonichnih aminokislot dlya rentgenologichnoyi kristalografiyi 17 ta analogiv ftoru dlya 19F YaMR spektroskopiyi i doslidzhennya skladannya bilka 18 Vin pershim prodemonstruvav vikoristannya inzheneriyi genetichnogo kodu yak instrumentu dlya stvorennya terapevtichnih bilkiv 19 ta sintezovanih na ribosomah peptidnih preparativ 20 Vin uspishno zajmavsya innovacijnoyu inzheneriyeyu biomaterialiv zokrema fotoaktivovanih pidvodnih kleyiv na osnovi midij 21 Ned Budisa zrobiv plidnij vnesok u rozuminnya roli okislennya metioninu v agregaciyi prionnogo bilka 22 ta viyaviv rol konformacij bichnogo lancyuga prolinu endo ekzo izomeriya u translyaciyi zgortanni ta stabilnosti bilkiv 23 24 Razom zi svoyim kolegoyu Volodimirom Kubishkinim ta u spivpraci z Annoyu Ulrih z Tehnologichnogo institutu Karlsrue bula rozroblena nova prirodna gidrofobna 25 spiral poliprolinu II Rezultati cogo proektu spriyali rozrobci teoriyi Alanin Svit 26 yaka poyasnyuye himichnu etiologiyu 20 kanonichnih aminokislot u repertuari standartnogo genetichnogo kodu 27 U 2015 roci komanda pid kerivnictvom Neda Budisi povidomila pro uspishne zavershennya trivalogo eksperimentu z evolyuciyi yakij prizviv do povnoyi zamini usih 20899 zalishkiv triptofanu tiyenopirol alaninom u genetichnomu kodi bakteriyi Escherichia coli 28 Ce dovelo mozhlivist evolyuciyi zhittya na osnovi alternativnih budivelnih blokiv abo alternativnoyi biohimiyi 29 U toj zhe chas cej pidhid mozhe lyagti v osnovu tehnologiyi biobezpeki dlya rozvitku biokontejnernih sintetichnih klitin 30 osnashenih genetichnim brandmauerom yaka pereshkodzhaye yih vizhivannyu poza tehnogennimi prirodnimi seredovishami 31 Podibni eksperimenti z ftorovanimi analogami triptofanu 32 yak ksenobiotichnimi spolukami u spivpraci z Beate Koksh z Vilnogo universitetu Berlina prizveli do viyavlennya vinyatkovoyi fiziologichnoyi plastichnosti mikrobnih kultur pid chas adaptacijnoyi laboratornoyi evolyuciyi sho robit yih potencijnimi ekologichno chistimi instrumentami dlya novih metodiv bioremediaciyi Ned Budisa takozh bere aktivnu uchast u diskusiyah pro mozhlivi suspilni etichni ta filosofski vplivi radikalnoyi inzheneriyi genetichnogo kodu v konteksti sintetichnih klitin ta zhittya a takozh pohidnih tehnologij 33 Vibrani nagorodi ta vidznaki red 2004 r Premiya BioFuture 34 2017 Premiya za publikaciyu Fluorine Chemistry 35 Div takozh red Biokon yugaciya Biozahist Bioortogonalna himiya Biobezpeka Biopidpis Centralna dogma molekulyarnoiyi biologiyi Spryamovana evolyuciya Rozshirenij genetichnij kod Genetichnij kod Sintetichne zhittya KsenobiologiyaPrimitki red Budisa Nediljko 2005 The book at the Wiley Online Library ISBN 9783527312436 doi 10 1002 3527607188 Molecular Biotechnology Max Planck Institute Arhiv originalu za 10 chervnya 2007 Procitovano 10 serpnya 2017 List of CIPSM professors Arhiv originalu za 19 serpnya 2019 Procitovano 10 serpnya 2017 Website of the Biocatalysis group Arhiv originalu za 16 kvitnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2017 University of Manitoba welcoming Ned Budisa Arhiv originalu za 1 serpnya 2019 Procitovano 17 serpnya 2019 UniSysCat Cluster of Excellence Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 17 serpnya 2019 iGEM team Berlin Arhiv originalu za 14 lipnya 2021 Procitovano 10 serpnya 2017 Budisa N 2004 Prolegomena to future efforts on genetic code engineering by expanding its amino acid repertoire Angewandte Chemie International Edition 43 3387 3428 doi 10 1002 anie 20030064 b cite journal b Proignorovano nevidomij parametr doi broken date dovidka Lepthien S Merkel L Budisa N 2010 In Vivo Double and Triple Labeling of Proteins Using Synthetic Amino Acids Angewandte Chemie International Edition 49 32 5446 5450 PMID 20575122 doi 10 1002 anie 201000439 Bohlke N Budisa N 2014 Sense codon emancipation for proteome wide incorporation of noncanonical amino acids rare isoleucine codon AUA as a target for genetic code expansion FEMS Microbiology Letters 351 2 133 44 PMC 4237120 PMID 24433543 doi 10 1111 1574 6968 12371 Voller J S Budisa N 2017 Coupling genetic code expansion and metabolic engineering for synthetic cells Current Opinion in Biotechnology 48 1 7 PMID 28237511 doi 10 1016 j copbio 2017 02 002 Exner M P Kuenzl S Schwagerus S To T Ouyang Z Hoesl M G Lensen M C Hackenberger C P R ta in 2017 Design of an S Allylcysteine in situ production and incorporation system based on a novel pyrrolysyl tRNA synthetase variant ChemBioChem 18 1 85 90 PMID 27862817 doi 10 1002 cbic 201600537 b cite journal b rekomenduyetsya displayauthors dovidka Lepthien S Hoesl M G Merkel L Budisa N 2008 Azatryptophans endow proteins with intrinsic blue fluorescence Proc Natl Acad Sci USA 105 42 16095 16100 Bibcode 2008PNAS 10516095L PMC 2571030 PMID 18854410 doi 10 1073 pnas 0802804105 Bae J Rubini M Jung G Wiegand G Seifert M H J Azim M K Kim J S Zumbusch A ta in 2003 Expansion of the Genetic Code Enables Design of a Novel Gold Class of Green Fluorescent Proteins Journal of Molecular Biology 328 5 977 1202 PMID 12729742 Arhiv originalu za 11 serpnya 2017 Procitovano 9 veresnya 2019 b cite journal b rekomenduyetsya displayauthors dovidka Baumann T Hauf M Schildhauer F Eberl K Durkin P M Deniz E Loffler J G Acevedo Rocha C G ta in 2019 Site Resolved Observation of Vibrational Energy Transfer Using a Genetically Encoded Ultrafast Heater Angewandte Chemie International Edition 58 9 2527 2903 PMID 30589180 doi 10 1002 anie 201812995 b cite journal b rekomenduyetsya displayauthors dovidka Agostini F Voller J S Koksch B Acevedo Rocha C G Kubyshkin V Budisa N 2017 Biocatalysis with Unnatural Amino Acids Enzymology Meets Xenobiology Angewandte Chemie International Edition 56 33 9680 9703 PMID 28085996 doi 10 1002 anie 201610129 Budisa N Steipe B Demange P Eckerskorn C Kellermann J Huber R 1995 High level biosynthetic substitution of methionine in proteins by its analogues 2 aminohexanoic acid selenomethionine telluromethionine and ethionine in Escherichia coli Eur J Biochem 230 2 788 796 PMID 7607253 doi 10 1111 j 1432 1033 1995 0788h x Seifert M H Ksiazek D Smialowski P Azim M K Budisa N Holak T A 2002 Slow Conformational Exchange Processes in Green Fluorescent Protein Variants evidenced by NMR Spectroscopy J Am Chem Soc 124 27 7932 7942 PMID 12095337 doi 10 1021 ja0257725 Budisa N Minks C Medrano F J Lutz J Huber R Moroder L 1998 Residue specific bioincorporation of non natural biologically active amino acids into proteins as possible drug carriers Structure and stability of per thiaproline mutant or annexin V Proc Natl Acad Sci USA 95 2 455 459 PMC 18441 PMID 9435213 doi 10 1073 pnas 95 2 455 Budisa N 2013 Expanded genetic code for the engineering of ribosomally synthetized and post translationally modified peptide natural products RiPPs Current Opinion in Biotechnology 24 4 591 598 PMID 23537814 doi 10 1016 j copbio 2013 02 026 Hauf M Richter F Schneider T Faidt T Martins B M Baumann T Durkin P Dobbek H ta in 2017 Photoactivatable mussel based underwater adhesive proteins by an expanded genetic code ChemBioChem 18 18 1819 1823 PMID 28650092 doi 10 1002 cbic 201700327 b cite journal b rekomenduyetsya displayauthors dovidka Wolschner C Giese A Kretzschmar H Huber R Moroder L Budisa N 2009 Design of anti and pro aggregation variants to assess the effects of methionine oxidation in human prion protein Proc Natl Acad Sci USA 106 19 7756 7761 Bibcode 2009PNAS 106 7756W PMC 2674404 PMID 19416900 doi 10 1073 pnas 0902688106 Steiner T Hess P Bae J H Moroder L Budisa N 2008 Synthetic Biology of Proteins Tuning GFP s Folding and Stability with Fluoroproline PLOS ONE 3 2 e1680 Bibcode 2008PLoSO 3 1680S PMC 2243022 PMID 18301757 doi 10 1371 journal pone 0001680 Doerfel L K Wohlgemuth I Kubyshkin V Starosta A L Wilson D N Budisa N 2015 Entropic Contribution of Elongation Factor P to Proline Positioning at the Catalytic Center of the Ribosome J Am Chem Soc 137 40 12997 13006 PMID 26384033 doi 10 1021 jacs 5b07427 Kubyshkin V Grage S L Burck J Ulrich A S Budisa N 2018 Transmembrane Polyproline Helix J Phys Chem Lett 9 9 2170 2174 PMID 29638132 doi 10 1021 acs jpclett 8b00829 Kubyshkin V Budisa N 2019 Anticipating alien cells with alternative genetic codes away from the alanine world Current Opinion in Biotechnology 60 242 249 PMID 31279217 doi 10 1016 j copbio 2019 05 006 Kubyshkin V Acevedo Rocha C G Budisa N 2017 On universal coding events in protein biogenesis Biosystems 164 16 25 PMID 29030023 doi 10 1016 j biosystems 2017 10 004 Hoesl M G Oehm S Durkin P Darmon E Peil L Aerni H R Rappsilber J Rinehart J ta in 2015 Chemical evolution of a bacterial proteome Angewandte Chemie International Edition 54 34 10030 10034 PMC 4782924 PMID 26136259 doi 10 1002 anie 201502868 b cite journal b rekomenduyetsya displayauthors dovidka NIHMSID NIHMS711205 Kubyshkin V Budisa N 2017 Synthetic alienation of microbial organisms by using genetic code engineering Why and how Biotechnology Journal 12 8 1600097 PMID 28671771 doi 10 1002 biot 201600097 Diwo C Budisa N 2019 Alternative Biochemistries for Alien Life Basic Concepts and Requirements for the Design of a Robust Biocontainment System in Genetic Isolation Genes 10 1 17 PMID 30597824 doi 10 3390 genes10010017 Acevedo Rocha C G Budisa N 2011 On the Road towards Chemically Modified Organisms Endowed with a Genetic Firewall Angewandte Chemie International Edition 50 31 6960 6962 PMID 21710510 doi 10 1002 anie 201103010 Agostini F Sinn L Petras D Schipp C J Kubyshikin V Berger A A Dorrestein P C Rappsilber J Budisa N Koksch B 2019 Laboratory evolution of Escherichia coli enables life based on fluorinated amino acids bioRxiv 665950 Schmidt M Pei L Budisa N 2018 Xenobiology State of the art Ethics and Philosophy of new to nature organisms 162 s 301 315 ISBN 978 3 319 55317 7 ISSN 0724 6145 PMID 28567486 doi 10 1007 10 2016 14 BioFuture Award profile Arhiv originalu za 30 chervnya 2007 Procitovano 10 serpnya 2017 UniCat Publication Award Fluorine Chemistry Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2017 Posilannya red Domashnya storinka TU Berlin Arhivovano 25 listopada 2020 u Wayback Machine Profil UniCat Arhivovano 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Rozmova pro majbutnye ksenobiologiyi Zagalna rozmova pro genetichnu inzheneriyu kodu Arhivovano 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Vbudovani preparati mozhut vplivati na tkanini Arhivovano 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Genetichnij kod 2 0 3 sintetichni aminokisloti ob yednani v odin bilok Arhivovano 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Okislennya prizvodit do fatalnoyi strukturnoyi zmini prionnih bilkiv lyudini Arhivovano 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine iGEM Berlin Magnitna e Coli Profesor ta hobi bokser stattya nimeckoyu movoyu Arhivovano 12 serpnya 2017 u Wayback Machine Super klej vigotovlenij z kishkovih bakterij Arhivovano 21 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nedilko Budisa amp oldid 38198541