Невельська операція — фронтова наступальна операція радянських військ правого крила Калінінського фронту, проведена 6-10 жовтня 1943 з метою визволення м. Невель і створення сприятливих умов для подальшого наступу в Білорусі та Прибалтиці.
| Невельська операція | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Німецько-радянська війна | ||||||
Оборонні позиції німецького Вермахту під Невелем | ||||||
| Координати: 56°02′ пн. ш. 29°55′ сх. д. / 56.033° пн. ш. 29.917° сх. д. | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Третій Рейх | СРСР | |||||
| Командувачі | ||||||
| Карл фон Офен | Єрьоменко А. І. Галицький К. М. Швецов В. І. Папивін М. П. | |||||
| Військові формування | ||||||
| XXXXIII АК (263-тя та 291-ша піхотні дивізії) II-й АвПК (2-га авіапольова дивізія) Резерви: 58-ма, 83-тя, 129-та піхотні дивізії, 281-ша дивізія охорони, 20-та танкова дивізія | Калінінський фронт (3-тя та 4-та ударні армії, 3-тя повітряна армія) | |||||
| Військові сили | ||||||
| точні дані невідомі | точні дані невідомі | |||||
| Втрати | ||||||
| понад 7400 о/с, 8 танків, 236 гармат, 215 мінометів, понад 600 автомашин | точні дані невідомі |
Зміст Редагувати
Невель — важливий вузол залізничних та шосейних доріг на стику німецьких груп армій «Північ» і «Центр» — був перетворений противником на потужний опорний пункт, який обороняли 5 дивізій 3-ї танкової і 16-ї польової армій. Противник, використовуючи прилягала до міста лісисто-болотисту місцевість з великою кількістю озер, побудував на міжозерних дефіле сильну, глибоко ешелоновану оборону.
За задумом Ставки ВГК війська правого крила (3-тя і 4-та ударні армії) Калінінського фронту (генерал-полковник А. І. Єременко) за підтримки авіації 3-ї повітряної армії (генерал-лейтенант авіації М. П. Папивін) повинні були прорвати ворожу оборону і стрімким ударом захопити Невель. 3-тя ударна армія (генерал-лейтенант К. М. Галицький) наступала з району західніше Жигари в загальному напрямку на Невель, 4-та Ударна армія (генерал-майор В. І. Швецов) — південніше Невеля. Операція розпочалася 6 жовтня. Бої відразу набули запеклого характеру. Знищуючи один за іншим опорні пункти противника на підступах до Невель, радянські війська до ранку 7 жовтня увірвалися в місто і звільнили його.
До 10 жовтня 3-тя і 4-та ударні армії просунулися на 25-30 км північніше й південніше міста. Щоб зупинити наступ радянських військ, німецьке командування перекинуло під Невель 4 піхотних і 1 танкову дивізії з інших ділянок фронту, а також значну частину авіації 6-го повітряного флоту. Розгорнулися запеклі бої з військами противника, що контратакували. Просування радянських військ було зупинено, 11 жовтня за згодою Ставки ВГК війська двох ударних армій перейшли до оборони.
В результаті проведеної операції радянські війська розгромили оборону противника в трикутнику Невель, Новосокольники, Великі Луки, перерізали залізницю Дно — Вітебськ, що зв'язувала німецькі групи армій «Північ» і «Центр», створили умови для наступу на Полоцькому і Вітебському напрямках.
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
| Карта Невельської операції |
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Галицкий К. Н. Годы суровых испытаний. М., 1973.
- Свердлов Ф., Невельская наступат. операция, «ВИЖ», 1968, № 11
Посилання Редагувати
- Невельская наступательная операция [ 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Белобородов А. П. Всегда в бою. — М.: Экономика, 1984. [ 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Ерёменко А. И. Годы возмездия. М., 1969. [ 27 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Хлебников Н. М. Под грохот сотен батарей. М., 1974. [ 27 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Невельская операция 1943 года
- Невельская операция [ 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- 7. Невельская операция
Примітки Редагувати
| Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |