На́р'ян-Мар (рос. На́рьян-Мар; нен. Няръяна мар — Червоне Місто) — адміністративний центр Ненецького автономного округу, Росія.
- Місто розташоване на березі річки Печора, за 110 км від Баренцового моря
- Нар'ян-Мар було засновано у 1929 році. У 1935 році йому було надано статус міста
- Населення — 25,2 тис. осіб (2020).
| місто Нар'ян-Мар | |
|---|---|
| рос. Нарьян-Мар ненець. Няръяна мар | |
| Країна | Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Ненецький автономний округ |
| Міський округ | Нарьян-Мар |
| Код ЗКАТУ: | 11 111 |
| Код ЗКТМО: | 11851000001 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1929 рік |
| Населення | ▲25 151 (2020) |
| Площа | 24 км² |
| Поштові індекси | 166000 |
| Телефонний код | +7 81853 |
| Географічні координати: | 67°38′16″ пн. ш. 53°00′24″ сх. д. / 67.63777777780578049° пн. ш. 53.00666666669477678° сх. д.Координати: 67°38′16″ пн. ш. 53°00′24″ сх. д. / 67.63777777780578049° пн. ш. 53.00666666669477678° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Висота над рівнем моря | 6.4 м |
| Водойма | річка Печора |
| Міста-побратими | * Каутокейно |
| Найближча залізнична станція | Усінськ |
| Відстань | |
| До залізничної станції: | 420 км |
| Влада | |
| Вебсторінка | adm-nmar.ru |
| Міський голова | Белак Олег Онуфрійович |
| Мапа | |
| Нар'ян-Мар Нар'ян-Мар | |
|
| |
| Нар'ян-Мар у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Літописні джерела свідчать, що вже з XII століття район Нижньої Печори був добре відомим. Тут жили племена югра, печера, які здійснювали обмінну торгівлю з росіянами. В 1499 р. було засноване селище Пустозерськ. В XVIII—XIX століттях на берегах Печори появилися нові села: Великовисочне, Оксіно, Тельвіска, Куя, — жителі яких займались рибальством, полюванням, розведенням оленів.
В 1860-і роки арктичні дослідники капітан П. І. Крузенштерн, купець В. М. Латкін і купець М. К. Сидоров детально вивчили фарватер річки Печора й організували Печорську компанію, яка займалась експортом печорського лісу. М. К. Сидоров мріяв побудувати на Печорі морський порт, а також місто з назвою «Югорськ». Протягом 16 років він намагався отримати шість десятин землі для побудови порту, але земля йому не була відведена.
В 1892 р. на Печорі в селі Куя з'явився перший однорамний лісопильний завод промисловця А. М. Сибирякова, але незабаром лісозавод згорів. В 1897 р. на березі Городецького шара навпроти села Йокуша був зведений лісопильний завод швецького товариства «Альфред Лідбек і К°». Однак цей завод також був знищений пожежею.
З 1897 р. Товариством Архангельсько-Мурманського пароплавства започатковані морські рейси між Архангельськом і дельтою Печори (село Куя).
В 1903 р. на території сучасного Нар'ян-Мара засновано Печорський лісозавод товариства «Стелла-Поляре», яке очолюав норвезький лісопромисловець Мартин Ульсен.
Економіка Редагувати
Промисловість Редагувати
- Морський порт
- Підприємства харчової промисловості
- АО «Ненецкая нефтяная компания»
- ОАО «Нарьян-Марсейсморазведка»
- ОАО «Нарьян-Марский объединённый авиаотряд»
- Газопровід від Васильківського родовища
Банки Редагувати
В місті розташовані відділення банків:
- «Сбербанк России»
- «Московский индустриальный банк»
- «Банк «Финансовая корпорация Открытие»
- «ВТБ 24»
Торгівля Редагувати
У місті діють підприємства торгівлі російських мереж:
- «DNS»
- «Евросеть»
- «Связной»
- «Л’Этуаль»
- «585*Золотой»
- «Аскона»
- «33 пингвина»
- «Sela»
- «Бристоль»
- «Позитроника»
Пам'ятки Редагувати
- Будівля адміністрації Ненецького автономного округа
- Ненецький краєзнавчий музей
- Будинок Шевельових (Музей-заповідник «Пустозерськ»)
- Будівля головпочтамта
- Пам'ятник до 500-річчя Пустозерська
- Літак капітана Тарасова
- Палац культури «Арктика»
- Пам'ятник екіпажу буксирного пароплава «Комсомолець»
- Пам'ятник «Подвигу участників оленно-транспортних батальйонів»
- Богоявленський собор
- Свято-Казанський храм (Православна поморська церква)
- Пам'ятник Нар'ян-Марським портовикам
- Обеліск Перемоги
- Пам'ятник Леніну
Транспорт Редагувати
Авіаційний Редагувати
Центр міста сполучений з аеропортом автомобільною дорогою загального користування федерального значення А381. Аеропорт Нар'ян-Мара приймає літаки Ан-24, Ан-26, Ан-12, Ту-134, Як-40, Як-42, Іл-18, Boeing 737, ATR 42, вертольоти усіх типів.
Міський Редагувати
З 1955 р. в місті діє автобусний транспорт, який зараз обслуговує 9 маршрутів.
Таксі Редагувати
В місті діють таксі «Альфа», «Тройка», «Метро», «НМ-такси», а також сервіси Яндекс.Такси, InDriver.
Міжміські сполучення Редагувати
З 1991 по 2008 р. здійснювалось будівництво дороги Нар'ян-Мар — Усинськ протяжністю 386 км, яке було зупинене через відсутність фінансування. В 2016 р. роботи були відновлені.
Клімат Редагувати
| Клімат На́р'ян-Мар | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 2,7 | 2,8 | 7,9 | 14,2 | 27,8 | 33,4 | 33,9 | 30,8 | 23,9 | 17,2 | 6,5 | 3,0 | 33,9 |
| Середній максимум, °C | −13,2 | −12,8 | −6,6 | −2 | 4,7 | 14,1 | 18,8 | 14,7 | 9,3 | 1,6 | −6,5 | −10,1 | 1,0 |
| Середня температура, °C | −17,2 | −16,9 | −10,9 | −6,6 | 0,6 | 8,8 | 13,5 | 10,5 | 5,8 | −0,8 | −9,6 | −14 | −3,1 |
| Середній мінімум, °C | −21,7 | −21,4 | −15,5 | −11,2 | −2,7 | 4,7 | 9,2 | 7,1 | 3,0 | −3,3 | −13,2 | −18,3 | −6,9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −47,4 | −46,5 | −45,4 | −36,3 | −23,7 | −7,2 | 0,0 | −4,3 | −7,8 | −26,4 | −40,2 | −47,6 | −47,6 |
| Норма опадів, мм | 29 | 24 | 26 | 29 | 37 | 48 | 55 | 70 | 60 | 52 | 37 | 36 | 503 |
| Кількість сонячних годин | 6,0 | 47,0 | 128,0 | 200,0 | 187,0 | 248,0 | 264,0 | 160,0 | 98,0 | 52,0 | 13,0 | 1,0 | |
| Кількість дощових днів | 3 | 2 | 3 | 7 | 14 | 20 | 20 | 25 | 24 | 16 | 6 | 4 | |
| Кількість сніжних днів | 24 | 22 | 23 | 17 | 11 | 2 | 0 | 0 | 1 | 12 | 20 | 24 | |
| Вологість повітря, % | 82 | 82 | 81 | 78 | 76 | 72 | 75 | 83 | 86 | 88 | 87 | 84 |
Нарьян-Мар у мистецтві Редагувати
Пісня "Нарьян-Мар, мой Нарьян-Мар" написана в 1964 р. на слова Інни Кашежевої, музика Григорія Пономаренка. Галина Шалькова стала першою виконавицею пісні. Надалі пісня набула популярності у виконанні Катерини Шавріної і Кола Бельди.
Фргамент першого куплета і приспів пісні:
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
- . Общественно-политическая газета Ненецкого АО - Няръяна вындер. 18 липня 2017. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
- old.nvinder.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 31 березня 2019.
- Ненецкий автономный округ. Энциклопедический словарь. — М. : Аванта+, 2001. — С. 304. — ISBN 5-8483-0040-2.
- (рос.). pustozersk-nao.ru. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
- М. Семёнова (31 мая 2016). . Новости НАО. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
- . УсинскОнлайн. 2 июня 2016. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 22 травня 2020.
- . old.nvinder.ru. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 31 березня 2019.
- . Региональный портал НАО info83.RU. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
Література Редагувати
- А. В. Чупров Нарьян-Мар. Заполярная столица: альбом. — Архангельск: Издательский дом «СК», 2004 — С. 216. — ISBN 5-901992-06-7.
- В. Ф. Толкачев Ненецкий край: сквозь вьюги лет: очерки, статьи, документы. — Архангельск ПомГУ, 2000. — С. 614. — ISBN 5-88086-187-2.
- Путешествия П. И. Крузенштерна к Северному Уралу в 1874—1876 годах. Для исследования водяного сообщения между притоками Печоры и Оби. «Славянская печатня» (И. В. Вернадского). Санкт-Петерубург. 1879.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт муніципального утворення «Міський округ „Місто Нар'ян-Мар“» [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Ради міського округа «Місто Нар'ян-Мар» [ 8 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Печорський край. Секунда історії" [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Ненецької центральної бібліотеки імені А. І. Пічкова [ 6 грудня 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |