Миха́йло Петро́вич Наго́рний (рос. Михаил Петрович Нагорный) (1917–1972) — старший сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1944).
| Михайло Петрович Нагорний | |
|---|---|
| рос. Михаил Петрович Нагорный | |
| | |
| Народження | 28 листопада 1917 с. Фірсівка Ново-Воронцовська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія |
| Смерть | 22 листопада 1972 містоЗапоріжжя |
| Країна | СРСР Україна |
| Приналежність | Радянська армія |
| Вид збройних сил | Сухопутні війська |
| Рід військ | Кіннота |
| Роки служби | 1941—1944 |
| Звання | Старший сержант |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Біографія ред.
Михайло Нагорний народився 28 листопада 1917 року селі Фірсівка (нині — Нововоронцовський район Херсонської області України). Після закінчення шести класів школи працював трактористом у колгоспі. В 1941 році Нагірного призвали на службу в Робітничо-селянську червону армію. З листопада того ж року — на фронтах Великої Вітчизняної війни. До вересня 1943 року гвардії старший сержант Михайло Нагорний був помічником командира шабельного взводу 58-го гвардійського кавалерійського полку 16-ї гвардійської кавалерійської дивізії 7-го гвардійського кавалерійського корпусу Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.
28 вересня 1943 року взвод Нагорного переправився через Дніпро в районі села Нивки Брагінського району Гомельської області Білоруської РСР і взяв активну участь у боях за захоплення і утримання плацдарму на його західному березі, відбивши дві німецькі контратаки. У критичний момент бою Нагорний замінив собою командира взводу й успішно керував підрозділом. Під час бою за Нивки взвод Нагірного опинився в оточенні, але Нагорному вдалося організувати кругова оборону і відбити всі атаки, прорвавшись до своїх.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за «зразкове виконання бойового завдання командування в боротьбі з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії старший сержант Михайло Нагорний був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 3252.
Після закінчення війни Нагорний був демобілізований. Повернувся в рідне село, пізніше переїхав до Запоріжжя. Помер 22 листопада 1972 року.
Нагороджений також орденом Слави й медалями.
На честь Нагірного названа вулиця в селі Осокорівка Нововоронцовськог району Херсонської області.
Примітки ред.
- ↑ . Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — № 4 (264) (23 січня). — С. 1.
Література ред.
- Ахмаді Т. Х. Башкирська гвардійська кавалерійська. — М., 1999.
- Герої Соціалістичної Праці: біобібліогр. слів. Т.2. — Москва, 2008.
- Подвигом славні твої земляки. — Запоріжжя, 1962