www.wikidata.uk-ua.nina.az

Набережні Челни На бережні Челни 1 2 або На бережні Човни 3 рос Набережные Челны тат Яр Чаллы у 1982 1988 Бре жнєв місто

Набережні Челни

На́бережні Челни́, або На́бережні Човни́ (рос. Набережные Челны, тат. Яр Чаллы, у 1982–1988 — Бре́жнєв) — місто республіканського підпорядкування в Росії, у північно-східній частині Татарстану, на лівому березі річки Кама.

місто Набережні Челни
Набережные Челны
Яр Чаллы
Герб Прапор
Країна  Росія
Суб'єкт Російської Федерації Татарстан
Код ЗКАТУ: 92430000000
Код ЗКТМО: 92730000001
Основні дані
Час заснування 1626
Статус міста з 1930
Населення ▲ 524 444 (2015)
Площа 146 км²
Поштові індекси 423800
Телефонний код +7 +7 8552
Географічні координати: 55°42′ пн. ш. 52°20′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 52.333° сх. д. / 55.700; 52.333Координати: 55°42′ пн. ш. 52°20′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 52.333° сх. д. / 55.700; 52.333
Водойма Кама
Влада
Вебсторінка nabchelny.ru
Міський голова Ильдар Шафкатович Халиков(рос.)
Мапа

Набережні Челни

Набережні Челни

 Набережні Челни у Вікісховищі

Набережні Челни — головне місто поліцентрічної Нижньо-Камської (Набережночелнинсько-Нижньокамської) агломерації і центр Нижньо-Камського ТВК, тридцять друге за чисельністю населення місто в Росії (дані на 1 січня 2008 р.), друге за чисельністю населення і важливістю місто Татарстану.

Площа міста — 146 км²; по обох берегах Ками розташована велика (включає 19 районів) приміська зона.

Населення Редагувати

Населення міста — 519 025 мешканців (за переписом 2013 року) (35-е місце в РФ), що становить близько 13,5 % населення Татарстану; в тому числі: татар 47,4 %, росіян 44,9 %, чувашів 1,9 %, українців 1,3 %, башкирів 1,2 %, марійців, мордви і удмуртів 1,5 %. Нижньо-Камська агломерація має близько 900 тис. мешканців (22-е місце в РФ).

Історія Редагувати

У булгарських літописах Бахші Імана «Джагфар Таріхи» від 1680, згадується про заснування міста Яр Чалли у 1172 році (том 1, стор 317) за ініціативою мулли Мірхаджі Наккара, батька поета Мохаммеда Кул Галі.

На мапах італійських купців — братів Франсиско і Доменіко Піцігано 1367 року і Каталонського атласу 1375 року місто Набережні Човни позначене як «Жар» (у казанській говірці булгарської мови слово «Яр» вимовлялося як [җар]).

У період Волзько-Камської Булгарії сучасна територія Набережних Челнів і Тукаєвського району входила до складу цієї держави. Це підтверджують археологічні знахідки, численні залишки булгарської кераміки другої половини XIV століття, знайдені при розкопках на Елеваторній горі в 1992 році.

Назва міста — Набережні Челни, ймовірно, походить до неправильного перекладу першими слов'янськими поселенцями місцевої татарської (булгарської) назви — Яр Чалли, що означає «Червоний або Чалий (як червона масть коня) берег». Правильно переклавши слово «Яр», слово «чалли» було перекладено як «Човни», бо основна частина поселення (наразі т. н. Красные Челны) тоді дійсно розташовувалася на сильно висунутому в річку Кама червонувато-глинястому мисі, що нагадує ніс човна. Так виникла назва «Набережні Човни» (в енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона — «Челны-Бережные») — пристань на р. Кама Уфимської губернії. В дореволюційній Росії пристань спеціалізувалася на перевантаженні зерна на водний транспорт, після Першої світової війни на березі Ками німецькими та австро-угорськими військовополоненими побудований найбільший в Поволжі елеватор для зберігання і перевантаження зерна на баржі (нині Елеваторна Гора). У кінці 1960-х, розпочато будівництво найбільшого в СРСР автовелетня «КамАЗ» і Нижньокамської ГЕС.

За документами, збереженим в державних архівах, Набережні Човни в російських літописах вперше згадується в 1626 році. Статус міста отримав у 1930 році. 18 листопада 1982 року, після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Ілліча Брежнєва, місто перейменували на «Брежнєв». Колишню назву повернули в 1988 році.

Українська громада, яка проживає в Набережних Челнах «українізувала» назву міста — Набережні Човни (звідти вона відома і в Україні), що однак, враховуючи походження топоніму, є радше оригінальним нововведенням, ніж доцільним перекладом.

Адміністративний поділ Редагувати

Райони міста Редагувати

Згідно зі статтею 37 Федерального закону «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації», статтею 40 Статуту муніципального утворення місто Набережні Човни, у структуру виконавчого комітету входять його територіальні органи:

  • виконавчий комітет Автозаводського району,
  • виконавчий комітет Центрального району,
  • виконавчий комітет Комсомольського району.

Межі районів муніципального утворення міста Набережні Човни визначені згідно з рішенням Міської ради Муніципального утворення міста Набережні Човни «Про поділ території міста Набережні Човни на територіальні одиниці і встановлення меж районів міста».

До Комсомольського району входять селища ГЕС, ЗЯБ, Сидорівка, Орловка, Елеваторна гора. Район «Замелекесье», Суровка, 32 і 62 комплекси, БСІ, Енергорайон;

До Центрального району входять 1-8, 11-19, 31, 36-45, 56, 58, 59 комплекси, Медмістечко, промислові та комунальні об'єкти, розташовані на північний захід від автодороги № 2;

До Автозаводського району входять 20, 22-30, 46-54 комплекси, 50А, 66, 67А, 68, 70а, 71 райони малоповерхової житлової забудови, промислові та комунальні об'єкти, розташовані на північний схід від автодороги № 2, Тогаєвський кар'єр;

Межа між Комсомольським та Центральним районами проходять по автошляху № 4 до транспортної розв'язки «Орловське кільце», далі по автошляху № 1 до вулиці Корольова, далі по вулиці Корольова до проспекту Чулман, далі на південний захід по продовженню проспекту Чулман до продовження вулиці Наріманова, далі по продовженню вулиці Наріманова в бік річки Кама;

Межа між Автозаводським та Центральним районами проходять по автошляху № 2, далі по проспекту Х. Туфана до Московському проспекту, далі по Московському проспекту до проспекту Вахітова, далі по проспекту Вахітова до річки Кама.

Комплекси Редагувати

Згідно з традицією в Набережних Челнах житлові мікрорайони називаються комплексами. У місті наразі діє подвійна адресація: кожен будинок має номер по вулиці (ця адреса записується в графі реєстрації в паспорті) і так звана будівельна адреса («адреса комплексу»).

Мешканці міста користуються будівельними адресами (по комплексу), не рідкість, коли людина зовсім не знає своєї адреси по вулиці.

Наприклад: будинок 11 по вулиці Гідростроїтєлєй має також адресу 1/11 (11-й будинок в 1-му комплексі).

Але в Комсомольському районі і Центральному є комплекси з однаковими номерами, тому, щоб уникнути поштових колізій треба або використовувати адреса по вулиці, або додатково вказувати район міста.

Використання альтернативної адресації є свого роду унікальним явищем і найчастіше пояснюється стрімким зростанням міста в епоху соціалізму, а також великою кількістю серед населення будівельників, які використовують у побуті компактніші будівельні позначення об'єктів.

Економіка Редагувати

Промисловість Редагувати

Обсяг промислової продукції підприємств міста становить 20 % від загального обсягу випуску Татарстану.

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, виконаних робіт і послуг власними силами за видами обробні виробництва (великі і середні організації) в 2008 році склав 160,21 млрд руб. (виробництво транспортних засобів та обладнання-124, 2 млрд руб).

Основні галузі — машинобудування, електроенергетика, будівельна індустрія, переробна промисловість, харчова промисловість.

Підприємства — Група підприємств «КАМАЗ», ВАТ «Татэлектромаш», «Картонно-паперовий комбінат», АТ «Камгесэнергострой», корпорація «РАССТАЛ», ВАТ «ЗЯБ», Нижньокамська ГЕС потужністю 1248 МВт, ТЕЦ Набережних Челнів, а також розташована неподалік Заїнська ГРЕС .

У структурі промислового виробництва міста на 1 січня 2006 року машинобудування і металообробка займає 80,1 % (у 1995 — 62,69 %). В обсязі промислової продукції частка заводів ВАТ «КАМАЗ» — 75,2 %. Частина продукції машинобудування випускають ВАТ «Начало», ВАТ «Риат», ЗАТ "Камский завод «Автоагрегатцентр».

Харчова промисловість представлена 6 великими підприємствами: ТОВ «Челны-Бройлер», ВАТ «Челны-хлеб», Набережночовнинський молочний комбінат філія ВАТ «ВАМИН Татарстан», ВАТ «Челны-Холод», ВАТ «Булгарпиво», ТОВ «Челны-Мясо» .

Транспорт Редагувати

Залізничний Редагувати

Місто обслуговують дві залізничні станції — Кругле Поле та Набережні Челни[ru], Куйбишевської залізниці на меридіональній залізниці Агриз — Акбаш. Місцеве залізничне сполучення представлено двома щоденними рейсами по маршруту Іжевськ — Нижньокамськ..

Річковий Редагувати

Річковий порт Набережних Челнів дозволяє приймати під обробку суховантажні і пасажирські судна змішаного типу плавання «річка-море». Тут обладнано причал для переробки, зберігання тарно-штучних вантажів і контейнерів. Довжина його — 217 погонних метрів, проектні можливості з перевезення вантажів до 112 тисяч тонн за навігацію. У порту є і пасажирський річковий вокзал, де одночасно можуть пришвартуватися чотири судна. Інфраструктура вокзалу дозволяє обслужити до 200 тисяч пасажирів за навігацію.

Авіаційний Редагувати

Аеропорт Бегішево обслуговує міста і райони Нижньокамської агломерації і Нижньокамського ТПК.

Міський Редагувати

Міський транспорт представлений 15 маршрутами трамваю і близько 50 маршрутами автобусів та маршрутних таксі. Наразі маршрутне таксі практично витіснили автобуси. ВАТ «ПАТП» — офіційно оголошено банкрутом у 2008 році.

Див. також Редагувати

Виноски Редагувати

  1. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 5 листопада 2012. 
  2. УРЕ (Том 7, К. 1982, стор. 191)
  3. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 26 червня 2009. 
  4. Челны-Бережные // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Джерело Редагувати

Це незавершена стаття з географії Татарстану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Na berezhni Chelni 1 2 abo Na berezhni Chovni 3 ros Naberezhnye Chelny tat Yar Chally u 1982 1988 Bre zhnyev misto respublikanskogo pidporyadkuvannya v Rosiyi u pivnichno shidnij chastini Tatarstanu na livomu berezi richki Kama misto Naberezhni ChelniNaberezhnye ChelnyYar ChallyGerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi TatarstanKod ZKATU 92430000000Kod ZKTMO 92730000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1626Status mista z 1930Naselennya 524 444 2015 Plosha 146 km Poshtovi indeksi 423800Telefonnij kod 7 7 8552Geografichni koordinati 55 42 pn sh 52 20 sh d 55 700 pn sh 52 333 sh d 55 700 52 333 Koordinati 55 42 pn sh 52 20 sh d 55 700 pn sh 52 333 sh d 55 700 52 333Vodojma KamaVladaVebstorinka nabchelny ruMiskij golova Ildar Shafkatovich Halikov ros MapaNaberezhni Chelni Naberezhni Chelni Naberezhni Chelni u VikishovishiNaberezhni Chelni golovne misto policentrichnoyi Nizhno Kamskoyi Naberezhnochelninsko Nizhnokamskoyi aglomeraciyi i centr Nizhno Kamskogo TVK tridcyat druge za chiselnistyu naselennya misto v Rosiyi dani na 1 sichnya 2008 r druge za chiselnistyu naselennya i vazhlivistyu misto Tatarstanu Plosha mista 146 km po oboh beregah Kami roztashovana velika vklyuchaye 19 rajoniv primiska zona Zmist 1 Naselennya 2 Istoriya 3 Administrativnij podil 3 1 Rajoni mista 3 2 Kompleksi 4 Ekonomika 4 1 Promislovist 5 Transport 5 1 Zaliznichnij 5 2 Richkovij 5 3 Aviacijnij 5 4 Miskij 6 Div takozh 7 Vinoski 8 DzhereloNaselennya RedaguvatiNaselennya mista 519 025 meshkanciv za perepisom 2013 roku 35 e misce v RF sho stanovit blizko 13 5 naselennya Tatarstanu v tomu chisli tatar 47 4 rosiyan 44 9 chuvashiv 1 9 ukrayinciv 1 3 bashkiriv 1 2 marijciv mordvi i udmurtiv 1 5 Nizhno Kamska aglomeraciya maye blizko 900 tis meshkanciv 22 e misce v RF Istoriya RedaguvatiU bulgarskih litopisah Bahshi Imana Dzhagfar Tarihi vid 1680 zgaduyetsya pro zasnuvannya mista Yar Challi u 1172 roci tom 1 stor 317 za iniciativoyu mulli Mirhadzhi Nakkara batka poeta Mohammeda Kul Gali Na mapah italijskih kupciv brativ Fransisko i Domeniko Picigano 1367 roku i Katalonskogo atlasu 1375 roku misto Naberezhni Chovni poznachene yak Zhar u kazanskij govirci bulgarskoyi movi slovo Yar vimovlyalosya yak җar U period Volzko Kamskoyi Bulgariyi suchasna teritoriya Naberezhnih Chelniv i Tukayevskogo rajonu vhodila do skladu ciyeyi derzhavi Ce pidtverdzhuyut arheologichni znahidki chislenni zalishki bulgarskoyi keramiki drugoyi polovini XIV stolittya znajdeni pri rozkopkah na Elevatornij gori v 1992 roci Nazva mista Naberezhni Chelni jmovirno pohodit do nepravilnogo perekladu pershimi slov yanskimi poselencyami miscevoyi tatarskoyi bulgarskoyi nazvi Yar Challi sho oznachaye Chervonij abo Chalij yak chervona mast konya bereg Pravilno pereklavshi slovo Yar slovo challi bulo perekladeno yak Chovni bo osnovna chastina poselennya narazi t n Krasnye Chelny todi dijsno roztashovuvalasya na silno visunutomu v richku Kama chervonuvato glinyastomu misi sho nagaduye nis chovna Tak vinikla nazva Naberezhni Chovni v enciklopedichnomu slovniku Brokgauza i Yefrona Chelny Berezhnye 4 pristan na r Kama Ufimskoyi guberniyi V dorevolyucijnij Rosiyi pristan specializuvalasya na perevantazhenni zerna na vodnij transport pislya Pershoyi svitovoyi vijni na berezi Kami nimeckimi ta avstro ugorskimi vijskovopolonenimi pobudovanij najbilshij v Povolzhi elevator dlya zberigannya i perevantazhennya zerna na barzhi nini Elevatorna Gora U kinci 1960 h rozpochato budivnictvo najbilshogo v SRSR avtoveletnya KamAZ i Nizhnokamskoyi GES Za dokumentami zberezhenim v derzhavnih arhivah Naberezhni Chovni v rosijskih litopisah vpershe zgaduyetsya v 1626 roci Status mista otrimav u 1930 roci 18 listopada 1982 roku pislya smerti Generalnogo sekretarya CK KPRS Leonida Illicha Brezhnyeva misto perejmenuvali na Brezhnyev Kolishnyu nazvu povernuli v 1988 roci Ukrayinska gromada yaka prozhivaye v Naberezhnih Chelnah ukrayinizuvala nazvu mista Naberezhni Chovni zvidti vona vidoma i v Ukrayini sho odnak vrahovuyuchi pohodzhennya toponimu ye radshe originalnim novovvedennyam nizh docilnim perekladom Administrativnij podil RedaguvatiRajoni mista Redaguvati Zgidno zi statteyu 37 Federalnogo zakonu Pro zagalni principi organizaciyi miscevogo samovryaduvannya v Rosijskij Federaciyi statteyu 40 Statutu municipalnogo utvorennya misto Naberezhni Chovni u strukturu vikonavchogo komitetu vhodyat jogo teritorialni organi vikonavchij komitet Avtozavodskogo rajonu vikonavchij komitet Centralnogo rajonu vikonavchij komitet Komsomolskogo rajonu Mezhi rajoniv municipalnogo utvorennya mista Naberezhni Chovni viznacheni zgidno z rishennyam Miskoyi radi Municipalnogo utvorennya mista Naberezhni Chovni Pro podil teritoriyi mista Naberezhni Chovni na teritorialni odinici i vstanovlennya mezh rajoniv mista Do Komsomolskogo rajonu vhodyat selisha GES ZYaB Sidorivka Orlovka Elevatorna gora Rajon Zamelekese Surovka 32 i 62 kompleksi BSI Energorajon Do Centralnogo rajonu vhodyat 1 8 11 19 31 36 45 56 58 59 kompleksi Medmistechko promislovi ta komunalni ob yekti roztashovani na pivnichnij zahid vid avtodorogi 2 Do Avtozavodskogo rajonu vhodyat 20 22 30 46 54 kompleksi 50A 66 67A 68 70a 71 rajoni malopoverhovoyi zhitlovoyi zabudovi promislovi ta komunalni ob yekti roztashovani na pivnichnij shid vid avtodorogi 2 Togayevskij kar yer Mezha mizh Komsomolskim ta Centralnim rajonami prohodyat po avtoshlyahu 4 do transportnoyi rozv yazki Orlovske kilce dali po avtoshlyahu 1 do vulici Korolova dali po vulici Korolova do prospektu Chulman dali na pivdennij zahid po prodovzhennyu prospektu Chulman do prodovzhennya vulici Narimanova dali po prodovzhennyu vulici Narimanova v bik richki Kama Mezha mizh Avtozavodskim ta Centralnim rajonami prohodyat po avtoshlyahu 2 dali po prospektu H Tufana do Moskovskomu prospektu dali po Moskovskomu prospektu do prospektu Vahitova dali po prospektu Vahitova do richki Kama Kompleksi Redaguvati Zgidno z tradiciyeyu v Naberezhnih Chelnah zhitlovi mikrorajoni nazivayutsya kompleksami U misti narazi diye podvijna adresaciya kozhen budinok maye nomer po vulici cya adresa zapisuyetsya v grafi reyestraciyi v pasporti i tak zvana budivelna adresa adresa kompleksu Meshkanci mista koristuyutsya budivelnimi adresami po kompleksu ne ridkist koli lyudina zovsim ne znaye svoyeyi adresi po vulici Napriklad budinok 11 po vulici Gidrostroyityelyej maye takozh adresu 1 11 11 j budinok v 1 mu kompleksi Ale v Komsomolskomu rajoni i Centralnomu ye kompleksi z odnakovimi nomerami tomu shob uniknuti poshtovih kolizij treba abo vikoristovuvati adresa po vulici abo dodatkovo vkazuvati rajon mista Vikoristannya alternativnoyi adresaciyi ye svogo rodu unikalnim yavishem i najchastishe poyasnyuyetsya strimkim zrostannyam mista v epohu socializmu a takozh velikoyu kilkistyu sered naselennya budivelnikiv yaki vikoristovuyut u pobuti kompaktnishi budivelni poznachennya ob yektiv Ekonomika RedaguvatiPromislovist Redaguvati Obsyag promislovoyi produkciyi pidpriyemstv mista stanovit 20 vid zagalnogo obsyagu vipusku Tatarstanu Obsyag vidvantazhenih tovariv vlasnogo virobnictva vikonanih robit i poslug vlasnimi silami za vidami obrobni virobnictva veliki i seredni organizaciyi v 2008 roci sklav 160 21 mlrd rub virobnictvo transportnih zasobiv ta obladnannya 124 2 mlrd rub Osnovni galuzi mashinobuduvannya elektroenergetika budivelna industriya pererobna promislovist harchova promislovist Pidpriyemstva Grupa pidpriyemstv KAMAZ VAT Tatelektromash Kartonno paperovij kombinat AT Kamgesenergostroj korporaciya RASSTAL VAT ZYaB Nizhnokamska GES potuzhnistyu 1248 MVt TEC Naberezhnih Chelniv a takozh roztashovana nepodalik Zayinska GRES U strukturi promislovogo virobnictva mista na 1 sichnya 2006 roku mashinobuduvannya i metaloobrobka zajmaye 80 1 u 1995 62 69 V obsyazi promislovoyi produkciyi chastka zavodiv VAT KAMAZ 75 2 Chastina produkciyi mashinobuduvannya vipuskayut VAT Nachalo VAT Riat ZAT Kamskij zavod Avtoagregatcentr Harchova promislovist predstavlena 6 velikimi pidpriyemstvami TOV Chelny Brojler VAT Chelny hleb Naberezhnochovninskij molochnij kombinat filiya VAT VAMIN Tatarstan VAT Chelny Holod VAT Bulgarpivo TOV Chelny Myaso Transport RedaguvatiZaliznichnij Redaguvati Misto obslugovuyut dvi zaliznichni stanciyi Krugle Pole ta Naberezhni Chelni ru Kujbishevskoyi zaliznici na meridionalnij zaliznici Agriz Akbash Misceve zaliznichne spoluchennya predstavleno dvoma shodennimi rejsami po marshrutu Izhevsk Nizhnokamsk Richkovij Redaguvati Richkovij port Naberezhnih Chelniv dozvolyaye prijmati pid obrobku suhovantazhni i pasazhirski sudna zmishanogo tipu plavannya richka more Tut obladnano prichal dlya pererobki zberigannya tarno shtuchnih vantazhiv i kontejneriv Dovzhina jogo 217 pogonnih metriv proektni mozhlivosti z perevezennya vantazhiv do 112 tisyach tonn za navigaciyu U portu ye i pasazhirskij richkovij vokzal de odnochasno mozhut prishvartuvatisya chotiri sudna Infrastruktura vokzalu dozvolyaye obsluzhiti do 200 tisyach pasazhiriv za navigaciyu Aviacijnij Redaguvati Aeroport Begishevo obslugovuye mista i rajoni Nizhnokamskoyi aglomeraciyi i Nizhnokamskogo TPK Miskij Redaguvati Miskij transport predstavlenij 15 marshrutami tramvayu i blizko 50 marshrutami avtobusiv ta marshrutnih taksi Narazi marshrutne taksi praktichno vitisnili avtobusi VAT PATP oficijno ogolosheno bankrutom u 2008 roci Div takozh RedaguvatiDvadcyat dev yatij kompleksVinoski Redaguvati 109 p 7 v Naberezhni Chelni Ukrayinskij pravopis K Nauk dumka 2012 S 141 Arhiv originalu za 13 travnya 2013 Procitovano 5 listopada 2012 URE Tom 7 K 1982 stor 191 109 p 7 v Naberezhni Chovni Ukrayinskij pravopis K Nauk dumka 2007 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 26 chervnya 2009 Chelny Berezhnye Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Dzherelo RedaguvatiNaberezhni Chelni Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 7 K 1982 stor 191 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Tatarstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Naberezhni Chelni amp oldid 40153268