www.wikidata.uk-ua.nina.az

Апенніни Місяць Апенніни лат Montes Apenninus гірський хребет на видимому боці Місяця Тягнеться вздовж південно східної

Апенніни (Місяць)

Апенніни (лат. Montes Apenninus) — гірський хребет на видимому боці Місяця. Тягнеться вздовж південно-східної межі Моря Дощів і є частиною валу басейну цього моря. З боку моря має крутий схил, а з протилежного боку плавно переходить у низовини. Довжина — близько 750 км; висота найвищої вершини (гори Бредлі) — 5,4 км відносно сусідніх ділянок Моря Дощів та 3,42 км відносно місячного рівня відліку висот. Найбільш виразна та видовищна, хоча й не найбільша за абсолютною висотою гірська система Місяця.

Апенніни
Montes Apenninus
Мозаїка знімків зонда LRO
(ширина — 750 км)
Мозаїка знімків зонда LRO
(ширина — 750 км)
Найвища точка
 - висота 5400 м
 Апенніни у Вікісховищі

Розташування місячних Апеннін
Карта висот (жовте — височини, синє — низовини)
Карта регіону
Карта південно-західної частини
Північна частина Апеннін та борозна Хедлі. Знімок «Аполлона-15»
Гори Хедлі та Хедлі-Дельта. Панорама зі знімків «Аполлона-15»

1971 року північно-східний край Апеннін (район борозни Хедлі й гори Хедлі Дельта) був досліджений астронавтами «Аполлона-15».

Назва Редагувати

Ім'я земних Апеннін цим горам дав Ян Гевелій 1647 року. У нього ця назва мала вигляд Apenninus Mons. 1935 року вона була затверджена Міжнародним астрономічним союзом в англійському варіанті Apennines, а на початку 1960-х отримала нинішній латинізований вигляд Montes Apenninus.

Інші місячні картографи давнини називали ці гори інакше. П'єр Гассенді, що 1635–1637 року видав разом із колегами одну з найкращих на той час місячних карт, дав їм назву «Рифей» (лат. Riphaeus), що згодом перейшла на інший об'єкт. 1645 року Міхаель ван Лангрен назвав їх Австрійськими горами (Montes Austriaci). 1651 року Джованні Річчолі назвав Апенніни та їх світлі околиці Землею Снігів (Terra Nivium).

Деякі гори Апеннін мають власні імена (із заходу на схід): гора Вольфа, гора Ампера, гора Гюйгенса, гора Бредлі, гора Хедлі-Дельта та гора Хедлі.

Розташування Редагувати

Апенніни стоять між іншими хребтами, що складають вал басейну Моря Дощів: Карпатами на південному заході та Кавказом на північному сході. Координати їх центру — 19°52′ пн. ш. 0°02′ сх. д. / 19.87° пн. ш. 0.03° сх. д. / 19.87; 0.03 (Апенніни). Їх північна частина межує східним краєм із Гемськими горами, а центральна північно-західним краєм — із горами Архімеда. Південно-західний кінець Апеннін відділяє Море Дощів від Затоки Спеки, а північно-східний (мис Френеля) — від Моря Ясності. З північно-західного боку Апеннін лежать Море Дощів та Болото Гниття, а з південно-східного — Море Парів із Затокою Вірності, Озеро Щастя та Озеро Ненависті. На південному заході Апенніни межують із 59-кілометровим кратером Ератосфен, а на східному схилі центральної частини хребта лежить 21-кілометровий кратер Конон. Біля північної частини Апеннін, у районі гори Хедлі-Дельта, в Болоті Гниття тягнеться довга звивиста борозна Хедлі.

Опис Редагувати

Апенніни — найбільш видовищна гірська система Місяця, бо вони здіймаються над найближчими околицями на велику висоту. Однак абсолютна висота в них не рекордна: на видимому боці Місяця їх перевищують безіменні узвишшя поблизу Моря Нектару та в південній полярній області, а на зворотному боці значну частину площі займають ще вищі ділянки.

Апенніни разом із Карпатами, Кавказом, Альпами та деякими окремими горами складають головний вал басейну Моря Дощів. Таким чином, вони з'явилися разом із цим басейном — на початку ранньоімбрійської епохи, 3,7–3,9 млрд років тому. До появи згаданого басейну на їх місці був «материковий» регіон, поряд із яким вже існував басейн Моря Ясності та гіпотетичні басейни Моря Островів та Затоки Спеки. Ці просторі западини вплинули на утворення Апеннін, зокрема на розташування їх кінців.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ За альтиметричними даними супутника Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Elger T. G. The Moon. A Full Description and Map of its Principal Physical Features. — London : Georg Philip & Son, 1895. — P. 17–18. (В цій книзі за тодішньою термінологією схід на Місяці зветься заходом і навпаки).
  3. Hevelius J. Selenographia sive Lunae descriptio. — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–235. — DOI:10.3931/e-rara-238. (Apenninus Mons — у списку назв на с.229 [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.])
  4. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 66, 202, 209. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  5. Blagg, M. A.; Müller, K.; Wesley, W. H.; Saunder, S. A.; Franz, J. Named Lunar Formations. — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 35. — Bibcode:1935nlf..book.....B. з джерела 30 травня 2018
  6. Transactions of the IAU Vol. XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. D. H. Sadler. — Academic Press, 1962. Архівовано з джерела 17 квітня 2015
  7. Transactions of the IAU Vol. XII B. Proceedings of the 12th General Assembly (Hamburg, 1964) / Ed. J.-C. Pecker. — Academic Press, 1966. — P. 202–205. Архівовано з джерела 16 квітня 2015
  8. ↑ Montes Apenninus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015. 
  9. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 29–33. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  10. Карта Місяця, складена Міхаелем ван Лангреном (1645)
  11. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 66, 200. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  12. Карта Місяця, складена Франческо Грімальді та Джованні Річчолі (1651)
  13. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 66. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  14. Spudis, P.; Head, J. W. (1977). Geology of the Imbrium Basin Apennine Mountains and relation to the Apollo 15 landing site. Lunar Science Conference, 8th, Houston, Tex., March 14-18, 1977, Proceedings. Volume 3. (A78-41551 18-91) New York, Pergamon Press, Inc.: 2785–2797. Bibcode:1977LPSC....8.2785S. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Апенніни
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Apennini lat Montes Apenninus girskij hrebet na vidimomu boci Misyacya Tyagnetsya vzdovzh pivdenno shidnoyi mezhi Morya Doshiv i ye chastinoyu valu basejnu cogo morya Z boku morya maye krutij shil a z protilezhnogo boku plavno perehodit u nizovini Dovzhina blizko 750 km visota najvishoyi vershini gori Bredli 5 4 km vidnosno susidnih dilyanok Morya Doshiv ta 3 42 km vidnosno misyachnogo rivnya vidliku visot 1 Najbilsh virazna ta vidovishna 2 hocha j ne najbilsha za absolyutnoyu visotoyu girska sistema Misyacya Apennini Montes ApenninusMozayika znimkiv zonda LRO shirina 750 km Mozayika znimkiv zonda LRO shirina 750 km Najvisha tochka visota 5400 m Apennini u VikishovishiRoztashuvannya misyachnih Apennin Karta visot zhovte visochini sinye nizovini Karta regionuKarta pivdenno zahidnoyi chastiniPivnichna chastina Apennin ta borozna Hedli Znimok Apollona 15 Gori Hedli ta Hedli Delta Panorama zi znimkiv Apollona 15 1971 roku pivnichno shidnij kraj Apennin rajon borozni Hedli j gori Hedli Delta buv doslidzhenij astronavtami Apollona 15 Zmist 1 Nazva 2 Roztashuvannya 3 Opis 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaNazva RedaguvatiIm ya zemnih Apennin cim goram dav Yan Gevelij 1647 roku U nogo cya nazva mala viglyad Apenninus Mons 3 4 1935 roku vona bula zatverdzhena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom v anglijskomu varianti Apennines 5 a na pochatku 1960 h otrimala ninishnij latinizovanij viglyad Montes Apenninus 6 7 8 Inshi misyachni kartografi davnini nazivali ci gori inakshe P yer Gassendi sho 1635 1637 roku vidav razom iz kolegami odnu z najkrashih na toj chas misyachnih kart dav yim nazvu Rifej lat Riphaeus 9 sho zgodom perejshla na inshij ob yekt 1645 roku Mihael van Langren nazvav yih Avstrijskimi gorami Montes Austriaci 10 11 1651 roku Dzhovanni Richcholi nazvav Apennini ta yih svitli okolici Zemleyu Snigiv Terra Nivium 12 13 Deyaki gori Apennin mayut vlasni imena iz zahodu na shid gora Volfa gora Ampera gora Gyujgensa gora Bredli gora Hedli Delta ta gora Hedli Roztashuvannya RedaguvatiApennini stoyat mizh inshimi hrebtami sho skladayut val basejnu Morya Doshiv Karpatami na pivdennomu zahodi ta Kavkazom na pivnichnomu shodi Koordinati yih centru 19 52 pn sh 0 02 sh d 19 87 pn sh 0 03 sh d 19 87 0 03 Apennini 8 Yih pivnichna chastina mezhuye shidnim krayem iz Gemskimi gorami a centralna pivnichno zahidnim krayem iz gorami Arhimeda Pivdenno zahidnij kinec Apennin viddilyaye More Doshiv vid Zatoki Speki a pivnichno shidnij mis Frenelya vid Morya Yasnosti Z pivnichno zahidnogo boku Apennin lezhat More Doshiv ta Boloto Gnittya a z pivdenno shidnogo More Pariv iz Zatokoyu Virnosti Ozero Shastya ta Ozero Nenavisti Na pivdennomu zahodi Apennini mezhuyut iz 59 kilometrovim kraterom Eratosfen a na shidnomu shili centralnoyi chastini hrebta lezhit 21 kilometrovij krater Konon Bilya pivnichnoyi chastini Apennin u rajoni gori Hedli Delta v Boloti Gnittya tyagnetsya dovga zvivista borozna Hedli Opis RedaguvatiApennini najbilsh vidovishna girska sistema Misyacya 2 bo voni zdijmayutsya nad najblizhchimi okolicyami na veliku visotu Odnak absolyutna visota v nih ne rekordna na vidimomu boci Misyacya yih perevishuyut bezimenni uzvishshya poblizu Morya Nektaru ta v pivdennij polyarnij oblasti a na zvorotnomu boci znachnu chastinu ploshi zajmayut she vishi dilyanki 1 Apennini razom iz Karpatami Kavkazom Alpami ta deyakimi okremimi gorami skladayut golovnij val basejnu Morya Doshiv Takim chinom voni z yavilisya razom iz cim basejnom na pochatku rannoimbrijskoyi epohi 3 7 3 9 mlrd rokiv tomu Do poyavi zgadanogo basejnu na yih misci buv materikovij region poryad iz yakim vzhe isnuvav basejn Morya Yasnosti ta gipotetichni basejni Morya Ostroviv ta Zatoki Speki Ci prostori zapadini vplinuli na utvorennya Apennin zokrema na roztashuvannya yih kinciv 14 Div takozh RedaguvatiSpisok gir na MisyaciPrimitki Redaguvati a b Za altimetrichnimi danimi suputnika Lunar Reconnaissance Orbiter otrimanimi cherez programu JMARS Arhivovano 22 sichnya 2019 u Wayback Machine a b Elger T G The Moon A Full Description and Map of its Principal Physical Features London Georg Philip amp Son 1895 P 17 18 V cij knizi za todishnoyu terminologiyeyu shid na Misyaci zvetsya zahodom i navpaki Hevelius J Selenographia sive Lunae descriptio Gedani Hunefeld 1647 P 226 235 DOI 10 3931 e rara 238 Apenninus Mons u spisku nazv na s 229 Arhivovano 27 listopada 2020 u Wayback Machine Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 66 202 209 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Blagg M A Muller K Wesley W H Saunder S A Franz J Named Lunar Formations London P Lund Humphries amp Co Ltd 1935 P 35 Bibcode 1935nlf book B Arhivovano z dzherela 30 travnya 2018 Transactions of the IAU Vol XI B Proceedings of the 11th General Assembly Berkeley 1961 Ed D H Sadler Academic Press 1962 Arhivovano z dzherela 17 kvitnya 2015 Transactions of the IAU Vol XII B Proceedings of the 12th General Assembly Hamburg 1964 Ed J C Pecker Academic Press 1966 P 202 205 Arhivovano z dzherela 16 kvitnya 2015 a b Montes Apenninus Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 18 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2015 Procitovano 18 kvitnya 2015 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 29 33 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Karta Misyacya skladena Mihaelem van Langrenom 1645 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 66 200 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Karta Misyacya skladena Franchesko Grimaldi ta Dzhovanni Richcholi 1651 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 66 ISBN 9780521544146 Bibcode 2003mnm book W Spudis P Head J W 1977 Geology of the Imbrium Basin Apennine Mountains and relation to the Apollo 15 landing site Lunar Science Conference 8th Houston Tex March 14 18 1977 Proceedings Volume 3 A78 41551 18 91 New York Pergamon Press Inc 2785 2797 Bibcode 1977LPSC 8 2785S Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ApenniniKarta z aktualnimi nazvami detalej poverhni Arhivovano 22 veresnya 2019 u Wayback Machine Apennini Arhivovano 28 serpnya 2015 u Wayback Machine na The Moon Wiki The Mighty Apennine Mountain Range Apollo Image Archive 30 veresnya 2008 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 19 kvitnya 2015 Apennini Arhivovano 14 lyutogo 2015 u Wayback Machine na znimkah aparativ seriyi Lunar Orbiter Znimki Apollona 15 ta Apollona 17 Arhivovano 14 lyutogo 2015 u Wayback Machine Apennini na karti LM41 1976 Arhivovano 17 lyutogo 2017 u Wayback Machine Selenologichna karta okolic gir 1966 Arhivovano 30 travnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Apennini Misyac amp oldid 37448075