www.wikidata.uk-ua.nina.az

Місто людей кімерійських 2 городище Дикий Сад зустрічаються також умовні назви Кімерополіс і Алібант 3 4 поселення доби

Місто людей кімерійських

Місто людей кімерійських; городище Дикий Сад (зустрічаються також умовні назви Кімерополіс і Алібант) — поселення доби білозерської культури, що існувало на території сучасного Миколаєва близько 1250—925 років до н. е. Поселення вважають найстарішим містом на території України, що згадується у писемних джерелах. На сьогодні археологічне городище знаходиться у заповіднику Дикий Сад.

Реконструкція «Міста кімерійського» на основі археологічних досліджень (зображено лише розкопані будівлі)

Розташування та структура міста Редагувати

Городище «Дикий Сад» — це унікальна місцевість. Вона знаходиться між сучасними вулицями Адміральською, Набережною, Пушкінською та Артилерійською. А колись тут жили кіммерійці. Від історії цієї місцини просто перехоплює подих. Бо вона надзвичайна.

Залишки поселення розташовані в історичному центрі сучасного міста Миколаєва, біля місця злиття річок Південний Буг та Інгул. За обрисами мало форму овалу, витягнутого по осі Пд-С–Пн-З. Площа городища 6—7 га. Будівлі були розташовані вздовж річки Інгул в три-чотири ряди і примикали одне до одного, створюючи таким чином єдиний архітектурний комплекс, який розкинувся у формі дуги.

Археологами знайдені залишки споруд різного призначення: господарські сховища, ремісничі майстерні (гончарні, металургійні, косторізні), ритуальні будівлі та системи укріплень, також в центральній частині міста існувала незабудована площа для народних зібрань. Будівлі були зведені з кам'яних плит, кам'яної кладки, вапняку та глини.

Структурно поселення складалося з трьох частин: «цитаделі», «передмістя» та «посаду», розташованого за зовнішнім ровом. також археологи передбачають наявність «слобідки» і «некрополя». Оборонна стіна цитаделі міста мала 2-2,5 м у висоту і 3 м завширшки.

Населення міста складало близько однієї тисячі мешканців.

На території «цитаделі» жила еліта. Про це свідчать залишки потужних кам'яних фундаментів і невелика кількість господарських ям. Еліта не «засмічувала» свої будинки сховищами для продуктів і кухнями — їжу готували в «передмісті» й приносили в будинки знаті. У той же час у передмісті господарських ям набагато більше, а кам'яних кладок тут нема. Звідси висновок — тут жили бідніші люди.

На основі знахідок останніх десятьох років учені зробили ще один цікавий висновок: елітою в городищі були не військові вожді, а майстри, які володіли ремісничими навичками і знаннями. Про це свідчать розкопані на території цитаделі майстерні: косторізна, гончарна, ливарна.

Історія Редагувати

Поселення існувало в XIII—X ст. до н. е. Сюди водними шляхами стікалися люди і товари зі усього Причорномор'я та віддалених півничних земель, зокрема Прикарпаття. А за часів свого розквіту найпівнічніший чорноморський порт підтримував торгові зв'язки із Середземномор'ям та Близьким Сходом.

Свідчення про назву поселення і його мешканців в письмових джерелах не збереглися. Деякі дослідники ототожнюють його з «містом людей кімерійських», згаданим Гомером у поемі «Одіссея», хоча за припущенням більшості істориків кіммерійці у Причорномор'ї облаштувалися пізніше. Точного розташування цього «містом людей кімерійських» Гомер не називав, зазначивши лише, що країна і місто кімерійців знаходиться біля входу до потойбічного світу.

Закотилось сонце й покрилися тьмою усі шляхи, а судно наше досягло кінця глибокого океану. Там народ і місто людей кімерійських".

Хронологія археологічних розкопок Редагувати

  • 15 серпня 1927 року — городище відкрито археологом Феодосієм Камінським. В 1920-ті—1930-ті роки був проведений збір підйомного матеріалу.
  • 1956 рік — розпочато перші розкопки городища, які провели археологи КНУ імені Тараса Шевченка Лазар Славін та А. Мальований. Розкопки тривали до 1957 року. Основу знахідок склали уламки керамічного посуду, кістки тварин, залишки кам'яних фундаментів стін стародавніх приміщень, бронзовий посуд і знаряддя праці. Крім цього, були знайдені бронзовий ніж сабатинського типу та бронзовий казан кімерійського типу.
  • 1991 рік — розпочались регулярні розкопки на чолі з Юрієм Гребенніковим.
  • 1998 рік — експедицією керує Кирил Горбенко (МНУ імені Сухомлинського). На території поселення виявлені залишки оборонних, культових і господарських будівель.
  • Влітку 2008 року в городищі було знайдено скарб, що складається з 12 кельтських сокир.
  • У червні 2009 року в городищі «Дикий Сад» (на розі Набережної і Артилерійській) під час проведення досліджень в заповненні рову цитаделі городища був зафіксований кам'яний фундамент другого моста через рів. Ця знахідка є унікальною і остаточно підтверджує той факт, що місто було не просто поселенням ремісників, землеробів і скотарів, а регіональним центром кінця ІІ тисячоліття до нашої ери зі складною соціальною організацією. Нові відкриття дозволяють зробити висновок, що поселення могло бути своєрідною «столицею» території від Дунаю до Дніпра і від узбережжя Чорного моря до півночі сучасних Миколаївської, Одеської та частково Херсонської областей.
  • 22 лютого 2016 року Миколаївська міська рада опублікувала петицію про створення парку-музею просто неба городища «Дикий Сад».
  • В липні 2016 року розкопано будинок-майстерню ремісника-косторіза, площею 56 м². Всього на 2016 рік розкопано 50 об'єктів городища, а також встановлено, що місто мало свій план забудови.
  • 2017 року знайдено предмети з чорного базальту, серед яких розтиральник — пристрій для подрібнення. Оскільки на території Миколаєва чорного базальту немає, то дійшли висновку, що ці предмети завезені з Греції, країн Азії або Єгипту. Це ще раз вказує на тісні зв'язки жителів «Дикого саду» з іншими народами. Також, над кладкою зі східного боку одного з розкопаних приміщень були виявлені фрагменти античної амфори, датованої V століттям до нашої ери.
  • У вересні 2018 року на території розкопок городища було знайдено бронзовий серп.
  • Під час археологічного сезону 2019 року було знайдене бронзове шило, а загальна кількість предметів із бронзи досягла 85 одиниць. Хімічний аналіз предмету показав, що він був привезений з Прикарпатського регіону, що свідчить про торгові зв'язки через Південний Буг та Дністер. Загальна кількість знайдених артефактів досягла 1050 одиниць. Також на протилежному боці річки Інгул було знайдене городище «Дикий Сад-2».
  • Під час археологічного сезону 2021 року розпочаті розкопки на новій ділянці розміром 10 на 10 метрів. Виявлені «кладка з цікавою архітектурною спорудою», башта, скупчення каміння, яке може бути новим житловим будинком або фортифікаційною спорудою. У городищі знайдений «найстаріший у Східній Європі міст через фортечний рів. Він датується 1250 роком до н. е., тобто йому 3200 років. Трохи старший за віком міст є тільки у Греції…».

Галерея Редагувати

Зовнішній і внутрішній вигляд житла «міста кімерійців», комп'ютерна реконструкція 2006 року.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 17 червня 2016. 
  2. Черняков І. Т. Місто людей кімерійських // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 754. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  3. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.18-19
  4. https://svidok.info/uk/news/9444
  5. Известия Гомельского государственного университета имени Ф.Скорины, No 4 (85), 2014 УДК902.2 (477.73)Городище «Дикий Сад» в контексте социально-экономических и культурных связей балтийского и черноморского регионов XIII—XI вв. до н.э. К. В.ГОРБЕНКО
  6. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 17 червня 2016. 
  7. “Арт-перехрестя часів і народів” - 2021: програма, ідея та смачна родзинка фестивалю - mykolayivski.info (укр.). 4 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022. 
  8. . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017. 
  9. УДК 902.2(477.73) К. В. Горбенко м. Миколаїв Археологічні дослідження на території городища Дикий сад у 2013—2014 роках
  10. УДК 902.2 (477.73) К. ГОРБЕНКО АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ГОРОДИЩА ДИКИЙ САД В 2011—2012 рр.
  11. . Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017. 
  12. . Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016. 
  13. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 17 червня 2016. 
  14. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017. 
  15. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 червня 2016. 
  16. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017. 
  17. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018. 
  18. . Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019. 
  19. . Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 14 червня 2020. 
  20. Археологи розкопали на Миколаївщині міст кіммерійців, якому 3200 років [ 25 серпня 2021 у Wayback Machine.] // «Укрінформ», 25 серпня 2021

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Misto lyudej kimerijskih 2 gorodishe Dikij Sad zustrichayutsya takozh umovni nazvi Kimeropolis i Alibant 3 4 poselennya dobi bilozerskoyi kulturi sho isnuvalo na teritoriyi suchasnogo Mikolayeva blizko 1250 925 rokiv do n e 5 Poselennya vvazhayut najstarishim mistom na teritoriyi Ukrayini sho zgaduyetsya u pisemnih dzherelah 6 Na sogodni arheologichne gorodishe znahoditsya u zapovidniku Dikij Sad Rekonstrukciya Mista kimerijskogo na osnovi arheologichnih doslidzhen zobrazheno lishe rozkopani budivli 1 Zmist 1 Roztashuvannya ta struktura mista 2 Istoriya 3 Hronologiya arheologichnih rozkopok 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literaturaRoztashuvannya ta struktura mista RedaguvatiGorodishe Dikij Sad ce unikalna miscevist Vona znahoditsya mizh suchasnimi vulicyami Admiralskoyu Naberezhnoyu Pushkinskoyu ta Artilerijskoyu A kolis tut zhili kimmerijci Vid istoriyi ciyeyi miscini prosto perehoplyuye podih Bo vona nadzvichajna 7 Zalishki poselennya roztashovani v istorichnomu centri suchasnogo mista Mikolayeva bilya miscya zlittya richok Pivdennij Bug ta Ingul Za obrisami malo formu ovalu vityagnutogo po osi Pd S Pn Z Plosha gorodisha 6 7 ga 8 Budivli buli roztashovani vzdovzh richki Ingul v tri chotiri ryadi i primikali odne do odnogo stvoryuyuchi takim chinom yedinij arhitekturnij kompleks yakij rozkinuvsya u formi dugi Arheologami znajdeni zalishki sporud riznogo priznachennya gospodarski shovisha remisnichi majsterni goncharni metalurgijni kostorizni ritualni budivli ta sistemi ukriplen takozh v centralnij chastini mista isnuvala nezabudovana plosha dlya narodnih zibran Budivli buli zvedeni z kam yanih plit kam yanoyi kladki vapnyaku ta glini 9 Strukturno poselennya skladalosya z troh chastin citadeli peredmistya ta posadu roztashovanogo za zovnishnim rovom takozh arheologi peredbachayut nayavnist slobidki i nekropolya Oboronna stina citadeli mista mala 2 2 5 m u visotu i 3 m zavshirshki 10 Naselennya mista skladalo blizko odniyeyi tisyachi meshkanciv 11 Na teritoriyi citadeli zhila elita Pro ce svidchat zalishki potuzhnih kam yanih fundamentiv i nevelika kilkist gospodarskih yam Elita ne zasmichuvala svoyi budinki shovishami dlya produktiv i kuhnyami yizhu gotuvali v peredmisti j prinosili v budinki znati U toj zhe chas u peredmisti gospodarskih yam nabagato bilshe a kam yanih kladok tut nema Zvidsi visnovok tut zhili bidnishi lyudi Na osnovi znahidok ostannih desyatoh rokiv ucheni zrobili she odin cikavij visnovok elitoyu v gorodishi buli ne vijskovi vozhdi a majstri yaki volodili remisnichimi navichkami i znannyami Pro ce svidchat rozkopani na teritoriyi citadeli majsterni kostorizna goncharna livarna Istoriya RedaguvatiPoselennya isnuvalo v XIII X st do n e Syudi vodnimi shlyahami stikalisya lyudi i tovari zi usogo Prichornomor ya ta viddalenih pivnichnih zemel zokrema Prikarpattya A za chasiv svogo rozkvitu najpivnichnishij chornomorskij port pidtrimuvav torgovi zv yazki iz Seredzemnomor yam ta Blizkim Shodom 12 Svidchennya pro nazvu poselennya i jogo meshkanciv v pismovih dzherelah ne zbereglisya Deyaki doslidniki ototozhnyuyut jogo z mistom lyudej kimerijskih zgadanim Gomerom u poemi Odisseya hocha za pripushennyam bilshosti istorikiv kimmerijci u Prichornomor yi oblashtuvalisya piznishe Tochnogo roztashuvannya cogo mistom lyudej kimerijskih Gomer ne nazivav zaznachivshi lishe sho krayina i misto kimerijciv znahoditsya bilya vhodu do potojbichnogo svitu Zakotilos sonce j pokrilisya tmoyu usi shlyahi a sudno nashe dosyaglo kincya glibokogo okeanu Tam narod i misto lyudej kimerijskih 13 Hronologiya arheologichnih rozkopok Redaguvati15 serpnya 1927 roku gorodishe vidkrito arheologom Feodosiyem Kaminskim V 1920 ti 1930 ti roki buv provedenij zbir pidjomnogo materialu 1956 rik rozpochato pershi rozkopki gorodisha yaki proveli arheologi KNU imeni Tarasa Shevchenka Lazar Slavin ta A Malovanij Rozkopki trivali do 1957 roku Osnovu znahidok sklali ulamki keramichnogo posudu kistki tvarin zalishki kam yanih fundamentiv stin starodavnih primishen bronzovij posud i znaryaddya praci Krim cogo buli znajdeni bronzovij nizh sabatinskogo tipu ta bronzovij kazan kimerijskogo tipu 14 1991 rik rozpochalis regulyarni rozkopki na choli z Yuriyem Grebennikovim 1998 rik ekspediciyeyu keruye Kiril Gorbenko MNU imeni Suhomlinskogo Na teritoriyi poselennya viyavleni zalishki oboronnih kultovih i gospodarskih budivel Vlitku 2008 roku v gorodishi bulo znajdeno skarb sho skladayetsya z 12 keltskih sokir U chervni 2009 roku v gorodishi Dikij Sad na rozi Naberezhnoyi i Artilerijskij pid chas provedennya doslidzhen v zapovnenni rovu citadeli gorodisha buv zafiksovanij kam yanij fundament drugogo mosta cherez riv Cya znahidka ye unikalnoyu i ostatochno pidtverdzhuye toj fakt sho misto bulo ne prosto poselennyam remisnikiv zemlerobiv i skotariv a regionalnim centrom kincya II tisyacholittya do nashoyi eri zi skladnoyu socialnoyu organizaciyeyu Novi vidkrittya dozvolyayut zrobiti visnovok sho poselennya moglo buti svoyeridnoyu stoliceyu teritoriyi vid Dunayu do Dnipra i vid uzberezhzhya Chornogo morya do pivnochi suchasnih Mikolayivskoyi Odeskoyi ta chastkovo Hersonskoyi oblastej 22 lyutogo 2016 roku Mikolayivska miska rada opublikuvala peticiyu pro stvorennya parku muzeyu prosto neba gorodisha Dikij Sad 15 V lipni 2016 roku rozkopano budinok majsternyu remisnika kostoriza plosheyu 56 m Vsogo na 2016 rik rozkopano 50 ob yektiv gorodisha a takozh vstanovleno sho misto malo svij plan zabudovi 16 2017 roku znajdeno predmeti z chornogo bazaltu sered yakih roztiralnik pristrij dlya podribnennya Oskilki na teritoriyi Mikolayeva chornogo bazaltu nemaye to dijshli visnovku sho ci predmeti zavezeni z Greciyi krayin Aziyi abo Yegiptu Ce she raz vkazuye na tisni zv yazki zhiteliv Dikogo sadu z inshimi narodami Takozh nad kladkoyu zi shidnogo boku odnogo z rozkopanih primishen buli viyavleni fragmenti antichnoyi amfori datovanoyi V stolittyam do nashoyi eri 17 U veresni 2018 roku na teritoriyi rozkopok gorodisha bulo znajdeno bronzovij serp 18 Pid chas arheologichnogo sezonu 2019 roku bulo znajdene bronzove shilo a zagalna kilkist predmetiv iz bronzi dosyagla 85 odinic Himichnij analiz predmetu pokazav sho vin buv privezenij z Prikarpatskogo regionu sho svidchit pro torgovi zv yazki cherez Pivdennij Bug ta Dnister Zagalna kilkist znajdenih artefaktiv dosyagla 1050 odinic Takozh na protilezhnomu boci richki Ingul bulo znajdene gorodishe Dikij Sad 2 19 Pid chas arheologichnogo sezonu 2021 roku rozpochati rozkopki na novij dilyanci rozmirom 10 na 10 metriv Viyavleni kladka z cikavoyu arhitekturnoyu sporudoyu bashta skupchennya kaminnya yake mozhe buti novim zhitlovim budinkom abo fortifikacijnoyu sporudoyu U gorodishi znajdenij najstarishij u Shidnij Yevropi mist cherez fortechnij riv Vin datuyetsya 1250 rokom do n e tobto jomu 3200 rokiv Trohi starshij za vikom mist ye tilki u Greciyi 20 Galereya RedaguvatiZovnishnij i vnutrishnij viglyad zhitla mista kimerijciv komp yuterna rekonstrukciya 2006 roku Fajl Zhitlo Kimericiv 01 png Fajl Zhitlo Kimericiv 02 png Fajl Zhitlo Kimericiv 03 png Fajl Zhitlo Kimerijciv 04 png Fajl Zhitlo Kimericiv 05 png Fajl Zhitlo Kimericiv 06 pngDiv takozh RedaguvatiSpisok najbilshih mist na teritoriyi Ukrayini za rokami Kimerijci Bilozerska kulturaPrimitki Redaguvati Plan shema rozkopok Dikogo Sadu Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2016 Chernyakov I T Misto lyudej kimerijskih Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 754 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Mustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 18 19 https svidok info uk news 9444 Izvestiya Gomelskogo gosudarstvennogo universiteta imeni F Skoriny No 4 85 2014 UDK902 2 477 73 Gorodishe Dikij Sad v kontekste socialno ekonomicheskih i kulturnyh svyazej baltijskogo i chernomorskogo regionov XIII XI vv do n e K V GORBENKO KImmerIjcI Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2016 Art perehrestya chasiv i narodiv 2021 programa ideya ta smachna rodzinka festivalyu mykolayivski info ukr 4 grudnya 2022 Procitovano 4 grudnya 2022 Dikij sad suchasnik Troyi Chomu vin dosi ne stav muzeyem Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 30 listopada 2017 UDK 902 2 477 73 K V Gorbenko m Mikolayiv Arheologichni doslidzhennya na teritoriyi gorodisha Dikij sad u 2013 2014 rokah UDK 902 2 477 73 K GORBENKO ARHEOLOGIChNI DOSLIDZhENNYa NA TERITORIYi GORODIShA DIKIJ SAD V 2011 2012 rr Nikolaevskaya Troya perestala byt svalkoj i udivila sensacionnymi nahodkami Arhiv originalu za 2 grudnya 2017 Procitovano 2 grudnya 2017 Geografichne roztashuvannya davnogo mista Arhiv originalu za 9 serpnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2016 Kimerijci skifi ta sarmati Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2016 Dikij Sad rovesnik Troyi 2007 rik Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 25 sichnya 2017 Sozdanie parka muzeya pod otkrytym nebom gorodisha Dikij Sad Mikolayivska miska rada Oficijnij portal Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 chervnya 2016 V gorodishe Dikij sad nashli starinnoe zhile remeslennikov Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 25 sichnya 2017 Mikolayivski arheologi znajshli u Dikomu Sadu fragmenti antichnoyi amfori Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2018 Procitovano 23 zhovtnya 2018 Dikij Sad opyat udivil v gorodishe nashli novyj cennyj artefakt iz bronzy Arhiv originalu za 2 chervnya 2019 Procitovano 2 chervnya 2019 Gorodishe Dikij Sad novye otkrytiya novye sensacii Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 14 chervnya 2020 Arheologi rozkopali na Mikolayivshini mist kimmerijciv yakomu 3200 rokiv Arhivovano 25 serpnya 2021 u Wayback Machine Ukrinform 25 serpnya 2021Dzherela ta literatura RedaguvatiEskiznij proekt muzeyefikaciyi gorodisha Dikij Sad Arhivovano 2 chervnya 2019 u Wayback Machine Dikij sad suchasnik Troyi Arhivovano 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Misto lyudej kimerijskih amp oldid 39425682