www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міста Австралії Містами в Австралії вважаються усі населені пункти з чисельністю від 1 тис мешканців Найбільші міста Сід

Міста Австралії

Містами в Австралії вважаються усі населені пункти з чисельністю від 1 тис. мешканців. Найбільші міста: Сідней — столиця Нового Південного Уельсу, Мельбурн, Брисбен, Аделаїда, Перт, Ньюкасл, Вуллонгонг, Канберра, Гобарт, Джилонг. Перше місце за площею (12 367,7 км²) і чисельністю населення займає Сідней. Австралія — історично високоурбанізована країна. Причиною цьому слугують як непривабливі природні умови величезних територій, так й історичний момент стрімкого захоплення усіх сільськогосподарських угідь скваттерами. Найбільші міста слугують адміністративними, промисловими і культурними центрами штатів і територій. Австралійські міста молоді (найстарішим по 200 років), вони виникали на порожньому місці. Усі міста будувались за генеральним планом перпендикулярних вулиць зорієнтованих за сторонами світу, що прийнятий 1829 року. У більшості міст вокзали, будівлі легіслатур, суду, школи та лікарні збудовані за єдиним взірцем. Усі великі міста країни — це портові міста, у Сіднеї, Брисбені та Гобарті портові споруди знаходяться поблизу ділових та історичних центрів. Головна маса невеличких містечок з населенням менше 10 тис. мешканців виконують в сільській місцевості роль адміністративних та торгових центрів, центрів первинної переробки сільськогосподарської сировини. Такі старі містечка за два століття майже не розрослися, їхнє населення переважно похилого віку. На противагу їм великі міста приваблюють більшу частину переселенців і невпинно розростаються.

Карта Редагувати

Палмерстон
Банбері
Карнарвон
Манджера
Мікатарра
Том-Прайс
Вілуна
Есперанс
Гімпі
Вейпа
Гарві-Бей
Чартерс-Таверс
Мілд'юра
Суон-Гілл
Батерст
Гоулберн
Гриффіт
Міста Австралії
  •  — столиця федерації.
  •  — столиці штатів і територій.
  •  — інші міста

Примітки: на карті не позначені міста Калаундра, Намбор, Меріборо, Редкліфф у штаті Квінсленд та місто Вайонг у штаті Новий Південний Уельс.

Таблиця Редагувати

Столиця Редагувати

Канберра

Канберра — столиця Австралії, найбільший науковий і культурний центр. Назва міста на мові місцевих аборигенів звучить як «нганбіра, нганбра» і перекладається як «місто зустрічі». Місто було збудоване 1913 року посеред мальовничих пагорбів за проєктом американського архітектора Волтера Берлі Гріффіна як столиця федерації, місто-парк. Спеціально для цього було виділено федеральну столичну територію на півдні штату Новий Південний Уельс на півдорозі між найбільшими містами країни, Сіднеєм (на північ) та Мельбурном (на південь) — звідси й назва. В архітектурі міста превалює одно-, двоповерхова забудова. Уздовж транспортних магістралей висаджені дерева та кущі, що барвисто квітнуть у кожному районі різними кольорами. Посеред міста споруджено став імені головного архітектора із 70 м фонтаном посеред нього — «Джеймс Кук», що нагадує Женевський фонтан, та купленим у Лондоні містком «Ватерлоо». У місті знаходяться австралійські академії природничих, гуманітарних, соціальних та технічних наук, Австралійський національний університет, Інститут вивчення аборигенів, Національна бібліотека, федеральний Центр організації наукових і промислових досліджень, військовий музей. Промисловість міста обмежена друкарнями, підприємствами харчової та будівельної галузей. Розвиток міста розпланований через розбудову міст-супутників.

Найбільші міста Редагувати

Сідней Редагувати

Сідней

Найбільше місто Австралії, діловий, промисловий, науковий та культурний центр, столиця штату Новий Південний Уельс. У місті мешкає більша половина населення штату. Портове місто розкинулось на берегах глибокої бухти Порт-Джексон. У місті виділяють південну (торгівельну) та північну (промислову) частини. Промисловість міста представлена судно-, літако-, локомотиво- та машинобудуванням, електротехнічною, текстильною, взуттєвою, харчовою та поліграфічною галузями. У місті працює 3 університети, Центр атомних досліджень, ряд науково-дослідних центрів; національна художня школа, національна галерея, найстаріший музей, ряд театрів, найвідоміший з яких — Сіднейський оперний театр, збудований на розі, що глибоко вдається у морські води. Діловий центр міста розташований поблизу моря. У центральній частині міста велика кількість парків, садів та скверів з фонтанами. Навколо центра спальні райони, у передмісті котеджні містечка. 1932 року через гавань Порт-Джексон було перекинуто сталевий арочний міст довжиною 4 км, висотою 53 м — Гарбор-Брідж. Він сполучив 6 автомобільними рядами та 4 залізничними коліями дві частини міста. Поблизу міста чудові піщані пляжі — улюблене місце відпочинку городян. Екологічною проблемою для швидкозростаючого міста у другій половині XX століття стало забруднення навколишніх морських вод стічними водами.

Мельбурн Редагувати

Мельбурн

Друге за розмірами місто Австралії (у місті сконцентровано 3/4 населення штату), столиця штату Вікторія. Місто виникло на берегах бухти Порт-Філіпп як головний центр експорту сільськогосподарської продукції штату, головним чином вовни. З 1901 по 1927 рік місто слугувало столицею Австралійського Союзу. Найшвидшого зростання місто зазнало під час «золотої лихоманки», тоді воно слугувало брамою для усіх, хто приїздив до континенту в пошуках власної долі. Діловий центр міста розташований поблизу моря; у центральній частині міста велика кількість парків; навколо центра спальні райони; у передмісті котеджні містечка. Вулиці широкі довгі й прямі, Коллінз-стріт вважається найкращою вулицею країни. Головною окрасою міста слугує Мельбурнський ботанічний сад, відомий на увесь світ рідкісною колекцією рослин та науковими дослідженнями. Промисловість міста представлена нафтохімічною та хімічною (виготовлення мінеральних добрив) галузями, важким машинобудуванням, виготовленням сільськогосподарських машин, легкою та харчовою галузями. У місті працює 3 університети, Технологічний інститут, Інститут суспільних справ, консерваторія, музей сучасного мистецтва та дизайну, етнографічний музей, картинна галерея, ряд театрів.

Брисбен Редагувати

Брисбен

Третє за розмірами місто Австралії, столиця штату Квінсленд. Місто-порт розташоване на тихоокеанському узбережжі. Місто досить мальовниче, в ньому багато зелені, парків, скверів, зелених насаджень. Центр міста несе в собі риси вікторіанської епохи. Житло містяни будують на палях, це запобігає руйнуванню будинків від вологи й термітів. Вікна від тропічної спеки закривають жалюзі. Промисловість міста представлена підприємствами нафтопереробної (нафтогін з родовища Муні, портовий термінал), суднобудівної, хімічної (суперфосфатні добрива), залізничної та харчової галузей. У місті працюють 2 університети (штату й Гриффіта), аграрний коледж, обсерваторія, художня галерея, театр. У місті розташовані два ботанічні сади: міський і Маунт-Кут-Тха.

Перт Редагувати

Перт

Столиця штату Західна Австралія, головний діловий, торговий, адміністративний, промисловий та культурний центр штату. Місто було засноване 1829 року на березі річки Суон за 20 км від узбережжя Індійського океану. Перт — друге (після Гонолулу на Гавая) велике найбільш ізольоване місто у світі, найближче місто з населенням більше 100 тис. осіб (Аделаїда), знаходиться на відстані 2130 км. Забудова центральної частини міста зберегла вікторіанський стиль. Широкі вулиці прикрашають барвисто квітучі дерева. Ділова частина міста із залізобетонних хмарочосів розташована на північному березі річки Суон. Окрасою міста слугує королівський парк з ботанічним садом. У місті діє 2 університети, ряд спеціалізованих коледжів, науково-дослідних інститутів та бібліотек. Промисловість міста представлена підприємствами харчової, транспортної, машинобудівної, деревообробної галузей.

Аделаїда Редагувати

Аделаїда

Столиця штату Південна Австралія, четверте за розмірами місто країни. Важливий промисловий центр, портове місто, крупний залізничний вузол. Місто було засноване на місці впадіння річки Торренс до затоки Сент-Вінсент у 1830-х роках для експорту та переробки сільськогосподарської продукції (пшениці, винограду, вовни). Забудова міста переважно одно- та двоповерхова, вулиці широкі й прямі, багато зелені. Ділова частина міста, «даунтаун», забудований залізобетонними бізнес-центрами. Промисловість міста представлена машинобудуванням, автомобілебудуванням, виготовленням побутової техніки, радіоприладів, електродвигунів, рентгенівського обладнання. Місто залишається найстарішим науковим центром країни. Тут у 1870-х роках було відкрито перший університет, коледж вищої освіти, пізніше художня школа та галерея, Південноавстралійський музей науки. 1966 року в місті було відкрито другий університет. У місті працюють численні бібліотеки, обсерваторія, відділення федеральної Організації з наукових і промислових досліджень.

Гобарт Редагувати

Гобарт

Найбільше місто і столиця штату Тасманія, крупний промисловий, торговий і культурний центр, найбільший морський порт острова. Місто розташоване на берегах глибокого скелястого естуарію річки Деруент. Архітектура міста здебільшого староанглійська, більшість будівель невисокі, прикрашені вежами й верандами, що огорожені чавунними решітками. Навколо будинків розбивають сади й квітники. Промисловість міста представлена підприємствами текстильної, харчової, деревообробної галузей; у передмісті комплекси кольорової металургії. У місті працює університет, науково-дослідні центри, бібліотеки та геологічна служба.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Аничкин О. Н. и др., 1983.
  2. Australia, Government. Factbook.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mistami v Avstraliyi vvazhayutsya usi naseleni punkti z chiselnistyu vid 1 tis meshkanciv Najbilshi mista Sidnej stolicya Novogo Pivdennogo Uelsu Melburn Brisben Adelayida Pert Nyukasl Vullongong Kanberra Gobart Dzhilong Pershe misce za plosheyu 12 367 7 km i chiselnistyu naselennya zajmaye Sidnej Avstraliya istorichno visokourbanizovana krayina Prichinoyu comu sluguyut yak neprivablivi prirodni umovi velicheznih teritorij tak j istorichnij moment strimkogo zahoplennya usih silskogospodarskih ugid skvatterami Najbilshi mista sluguyut administrativnimi promislovimi i kulturnimi centrami shtativ i teritorij Avstralijski mista molodi najstarishim po 200 rokiv voni vinikali na porozhnomu misci Usi mista buduvalis za generalnim planom perpendikulyarnih vulic zoriyentovanih za storonami svitu sho prijnyatij 1829 roku 1 U bilshosti mist vokzali budivli legislatur sudu shkoli ta likarni zbudovani za yedinim vzircem Usi veliki mista krayini ce portovi mista u Sidneyi Brisbeni ta Gobarti portovi sporudi znahodyatsya poblizu dilovih ta istorichnih centriv Golovna masa nevelichkih mistechok z naselennyam menshe 10 tis meshkanciv vikonuyut v silskij miscevosti rol administrativnih ta torgovih centriv centriv pervinnoyi pererobki silskogospodarskoyi sirovini Taki stari mistechka za dva stolittya majzhe ne rozroslisya yihnye naselennya perevazhno pohilogo viku Na protivagu yim veliki mista privablyuyut bilshu chastinu pereselenciv i nevpinno rozrostayutsya Zmist 1 Karta 2 Tablicya 3 Stolicya 4 Najbilshi mista 4 1 Sidnej 4 2 Melburn 4 3 Brisben 4 4 Pert 4 5 Adelayida 4 6 Gobart 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaKarta Redaguvati nbsp nbsp Kanberra nbsp Sidnej nbsp Melburn nbsp Pert nbsp Gobart nbsp Darvin nbsp Adelayida nbsp Brisben nbsp Gold Kost nbsp Vullongong nbsp Nyukasl nbsp Sanshajn Kost nbsp Taunsvill nbsp Kerns nbsp Dzhilong nbsp Tuvumba nbsp Lonseston nbsp Ballarat nbsp Bendigo nbsp Olberi nbsp Alis Springs nbsp Palmerston nbsp Tennant Krik nbsp Berni nbsp Devonport nbsp Olbani nbsp Banberi nbsp Brum nbsp Dzheraldton nbsp Kalgurli nbsp Karnarvon nbsp Leonora nbsp Mandzhera nbsp Mikatarra nbsp Port Gedlend nbsp Tom Prajs nbsp Viluna nbsp Esperans nbsp Viktor Garbor nbsp Marri Bridzh nbsp Maunt Gambir nbsp Port Linkoln nbsp Port Ogasta nbsp Port Piri nbsp Vajalla nbsp Bandaberg nbsp Gimpi nbsp Gladston nbsp Ipsvich nbsp Makkaj nbsp Maunt Ajza nbsp Rokgempton nbsp Vejpa nbsp Garvi Bej nbsp Charters Tavers nbsp Brodford nbsp Latrob nbsp Mild yura nbsp Suon Gill nbsp Vodonga nbsp Shepparton nbsp Armidejl nbsp Baterst nbsp Broken Gill nbsp Gosford nbsp Goulbern nbsp Grafton nbsp Griffit nbsp Dabbo nbsp Katumba nbsp Koffs Garbor nbsp KvinbianMista Avstraliyi Umovni poznachennya nbsp stolicya federaciyi nbsp stolici shtativ i teritorij nbsp inshi mistaPrimitki na karti ne poznacheni mista Kalaundra Nambor Meriboro Redkliff u shtati Kvinslend ta misto Vajong u shtati Novij Pivdennij Uels Tablicya RedaguvatiRang Nazva Naselennya AdministraciyaOcinka 1991 Ocinka 1996 Ocinka 2001 Ocinka 2005 Perepis 20111 Sidnej 3097956 3276207 3502301 3774894 3908643 nbsp Novij Pivdennij Uels2 Melburn 2761995 2865329 3160171 3384671 3707529 nbsp Viktoriya3 Brisben 1145537 1291117 1508161 1683999 1874426 nbsp Kvinslend4 Pert 1018702 1096829 1176542 1234364 1627576 nbsp Zahidna Avstraliya5 Adelayida 957480 978100 1002127 1018557 1103979 nbsp Pivdenna Avstraliya6 Gold Kost 256275 311932 421557 473589 533659 nbsp Kvinslend7 Kanberra 276162 299243 311947 320303 391473 nbsp Avstralijska stolichna teritoriya8 Nyukasl 262331 270324 279975 286667 308307 nbsp Novij Pivdennij Uels9 Sentral Kost 197128 227657 255429 276810 297713 nbsp Novij Pivdennij Uels10 Vullongong 211417 219761 228846 235645 245943 nbsp Novij Pivdennij Uels11 Sanshajn Kost 126142 174088 169931 173769 209 263 nbsp Kvinslend12 Gobart 127134 126118 126048 126007 170977 nbsp Tasmaniya13 Taunsvill 101398 109914 119504 126618 157752 nbsp Kvinslend14 Dzhilong 126306 125382 130194 133570 143921 nbsp Viktoriya15 Kerns 64463 92273 98981 103845 133891 nbsp Kvinslend16 Darvin 67946 70251 71347 72085 103017 nbsp Pivnichna Teritoriya17 Tuvumba 75990 83350 89338 93728 96568 nbsp Kvinslend18 Ballarat 64980 64831 72999 79319 85936 nbsp Viktoriya19 Bendigo 57427 59936 68715 75667 82795 nbsp Viktoriya20 Olberi 63614 67316 69880 71664 77230 nbsp Novij Pivdennij Uels21 Makkaj 40250 44880 57649 66455 74221 nbsp Kvinslend22 Lonseston 66747 67701 68443 68944 74085 nbsp Tasmaniya23 Mejtlend 45209 50108 53470 56544 67133 nbsp Novij Pivdennij Uels24 Rokgempton 55768 57770 59475 60655 61725 nbsp Kvinslend25 Banberi 24003 24945 45299 50500 64384 nbsp Zahidna Avstraliya26 Bandaberg 38074 41025 44556 44025 49 752 nbsp Kvinslend27 Vogga Vogga 40875 42848 44451 45572 46 913 nbsp Novij Pivdennij Uels28 Shepparton 30511 31945 35828 38773 42 742 nbsp Viktoriya29 Port Makkuori 26798 33709 37982 41440 41 493 nbsp Novij Pivdennij UelsStolicya Redaguvati nbsp KanberraKanberra stolicya Avstraliyi najbilshij naukovij i kulturnij centr Nazva mista na movi miscevih aborigeniv zvuchit yak nganbira nganbra i perekladayetsya yak misto zustrichi 2 Misto bulo zbudovane 1913 roku posered malovnichih pagorbiv za proyektom amerikanskogo arhitektora Voltera Berli Griffina yak stolicya federaciyi misto park Specialno dlya cogo bulo vidileno federalnu stolichnu teritoriyu na pivdni shtatu Novij Pivdennij Uels na pivdorozi mizh najbilshimi mistami krayini Sidneyem na pivnich ta Melburnom na pivden zvidsi j nazva 1 V arhitekturi mista prevalyuye odno dvopoverhova zabudova Uzdovzh transportnih magistralej visadzheni dereva ta kushi sho barvisto kvitnut u kozhnomu rajoni riznimi kolorami Posered mista sporudzheno stav imeni golovnogo arhitektora iz 70 m fontanom posered nogo Dzhejms Kuk sho nagaduye Zhenevskij fontan ta kuplenim u Londoni mistkom Vaterloo 1 U misti znahodyatsya avstralijski akademiyi prirodnichih gumanitarnih socialnih ta tehnichnih nauk Avstralijskij nacionalnij universitet Institut vivchennya aborigeniv Nacionalna biblioteka federalnij Centr organizaciyi naukovih i promislovih doslidzhen vijskovij muzej 1 Promislovist mista obmezhena drukarnyami pidpriyemstvami harchovoyi ta budivelnoyi galuzej Rozvitok mista rozplanovanij cherez rozbudovu mist suputnikiv 1 Najbilshi mista RedaguvatiSidnej Redaguvati nbsp SidnejNajbilshe misto Avstraliyi dilovij promislovij naukovij ta kulturnij centr stolicya shtatu Novij Pivdennij Uels U misti meshkaye bilsha polovina naselennya shtatu Portove misto rozkinulos na beregah glibokoyi buhti Port Dzhekson U misti vidilyayut pivdennu torgivelnu ta pivnichnu promislovu chastini Promislovist mista predstavlena sudno litako lokomotivo ta mashinobuduvannyam elektrotehnichnoyu tekstilnoyu vzuttyevoyu harchovoyu ta poligrafichnoyu galuzyami 1 U misti pracyuye 3 universiteti Centr atomnih doslidzhen ryad naukovo doslidnih centriv nacionalna hudozhnya shkola nacionalna galereya najstarishij muzej ryad teatriv najvidomishij z yakih Sidnejskij opernij teatr zbudovanij na rozi sho gliboko vdayetsya u morski vodi 1 Dilovij centr mista roztashovanij poblizu morya U centralnij chastini mista velika kilkist parkiv sadiv ta skveriv z fontanami Navkolo centra spalni rajoni u peredmisti kotedzhni mistechka 1932 roku cherez gavan Port Dzhekson bulo perekinuto stalevij arochnij mist dovzhinoyu 4 km visotoyu 53 m Garbor Bridzh Vin spoluchiv 6 avtomobilnimi ryadami ta 4 zaliznichnimi koliyami dvi chastini mista Poblizu mista chudovi pishani plyazhi ulyublene misce vidpochinku gorodyan Ekologichnoyu problemoyu dlya shvidkozrostayuchogo mista u drugij polovini XX stolittya stalo zabrudnennya navkolishnih morskih vod stichnimi vodami 1 Melburn Redaguvati nbsp MelburnDruge za rozmirami misto Avstraliyi u misti skoncentrovano 3 4 naselennya shtatu stolicya shtatu Viktoriya Misto viniklo na beregah buhti Port Filipp yak golovnij centr eksportu silskogospodarskoyi produkciyi shtatu golovnim chinom vovni Z 1901 po 1927 rik misto sluguvalo stoliceyu Avstralijskogo Soyuzu 1 Najshvidshogo zrostannya misto zaznalo pid chas zolotoyi lihomanki todi vono sluguvalo bramoyu dlya usih hto priyizdiv do kontinentu v poshukah vlasnoyi doli Dilovij centr mista roztashovanij poblizu morya u centralnij chastini mista velika kilkist parkiv navkolo centra spalni rajoni u peredmisti kotedzhni mistechka 1 Vulici shiroki dovgi j pryami Kollinz strit vvazhayetsya najkrashoyu vuliceyu krayini Golovnoyu okrasoyu mista sluguye Melburnskij botanichnij sad vidomij na uves svit ridkisnoyu kolekciyeyu roslin ta naukovimi doslidzhennyami Promislovist mista predstavlena naftohimichnoyu ta himichnoyu vigotovlennya mineralnih dobriv galuzyami vazhkim mashinobuduvannyam vigotovlennyam silskogospodarskih mashin legkoyu ta harchovoyu galuzyami 1 U misti pracyuye 3 universiteti Tehnologichnij institut Institut suspilnih sprav konservatoriya muzej suchasnogo mistectva ta dizajnu etnografichnij muzej kartinna galereya ryad teatriv 1 Brisben Redaguvati nbsp BrisbenTretye za rozmirami misto Avstraliyi stolicya shtatu Kvinslend Misto port roztashovane na tihookeanskomu uzberezhzhi Misto dosit malovniche v nomu bagato zeleni parkiv skveriv zelenih nasadzhen Centr mista nese v sobi risi viktorianskoyi epohi Zhitlo mistyani buduyut na palyah ce zapobigaye rujnuvannyu budinkiv vid vologi j termitiv Vikna vid tropichnoyi speki zakrivayut zhalyuzi Promislovist mista predstavlena pidpriyemstvami naftopererobnoyi naftogin z rodovisha Muni portovij terminal sudnobudivnoyi himichnoyi superfosfatni dobriva zaliznichnoyi ta harchovoyi galuzej 1 U misti pracyuyut 2 universiteti shtatu j Griffita agrarnij koledzh observatoriya hudozhnya galereya teatr 1 U misti roztashovani dva botanichni sadi miskij i Maunt Kut Tha Pert Redaguvati nbsp PertStolicya shtatu Zahidna Avstraliya golovnij dilovij torgovij administrativnij promislovij ta kulturnij centr shtatu Misto bulo zasnovane 1829 roku na berezi richki Suon za 20 km vid uzberezhzhya Indijskogo okeanu 1 Pert druge pislya Gonolulu na Gavaya velike najbilsh izolovane misto u sviti najblizhche misto z naselennyam bilshe 100 tis osib Adelayida znahoditsya na vidstani 2130 km Zabudova centralnoyi chastini mista zberegla viktorianskij stil Shiroki vulici prikrashayut barvisto kvituchi dereva Dilova chastina mista iz zalizobetonnih hmarochosiv roztashovana na pivnichnomu berezi richki Suon Okrasoyu mista sluguye korolivskij park z botanichnim sadom 1 U misti diye 2 universiteti ryad specializovanih koledzhiv naukovo doslidnih institutiv ta bibliotek Promislovist mista predstavlena pidpriyemstvami harchovoyi transportnoyi mashinobudivnoyi derevoobrobnoyi galuzej 1 Adelayida Redaguvati nbsp AdelayidaStolicya shtatu Pivdenna Avstraliya chetverte za rozmirami misto krayini Vazhlivij promislovij centr portove misto krupnij zaliznichnij vuzol Misto bulo zasnovane na misci vpadinnya richki Torrens do zatoki Sent Vinsent u 1830 h rokah dlya eksportu ta pererobki silskogospodarskoyi produkciyi pshenici vinogradu vovni 1 Zabudova mista perevazhno odno ta dvopoverhova vulici shiroki j pryami bagato zeleni Dilova chastina mista dauntaun zabudovanij zalizobetonnimi biznes centrami Promislovist mista predstavlena mashinobuduvannyam avtomobilebuduvannyam vigotovlennyam pobutovoyi tehniki radiopriladiv elektrodviguniv rentgenivskogo obladnannya Misto zalishayetsya najstarishim naukovim centrom krayini 1 Tut u 1870 h rokah bulo vidkrito pershij universitet koledzh vishoyi osviti piznishe hudozhnya shkola ta galereya Pivdennoavstralijskij muzej nauki 1966 roku v misti bulo vidkrito drugij universitet U misti pracyuyut chislenni biblioteki observatoriya viddilennya federalnoyi Organizaciyi z naukovih i promislovih doslidzhen 1 Gobart Redaguvati nbsp GobartNajbilshe misto i stolicya shtatu Tasmaniya krupnij promislovij torgovij i kulturnij centr najbilshij morskij port ostrova 1 Misto roztashovane na beregah glibokogo skelyastogo estuariyu richki Deruent Arhitektura mista zdebilshogo staroanglijska bilshist budivel nevisoki prikrasheni vezhami j verandami sho ogorozheni chavunnimi reshitkami Navkolo budinkiv rozbivayut sadi j kvitniki Promislovist mista predstavlena pidpriyemstvami tekstilnoyi harchovoyi derevoobrobnoyi galuzej u peredmisti kompleksi kolorovoyi metalurgiyi U misti pracyuye universitet naukovo doslidni centri biblioteki ta geologichna sluzhba 1 Div takozh RedaguvatiAvstraliya TasmaniyaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh Anichkin O N i dr 1983 Australia Government Factbook Literatura RedaguvatiPosilannya RedaguvatiCity Population Arhivovano 3 grudnya 2017 u Wayback Machine angl Australia angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 3 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mista Avstraliyi amp oldid 36898343