Сіма Ісаакович Мінаш (нар. 17 грудня 1877, Мелітополь — пом. 1945, Іран) — російський цивільний інженер, архітектор, караїм за походженням.
| Мінаш Сіма Ісаакович | |
|---|---|
| Народився | 17 (29) грудня 1877 Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | вересень 1945 (67 років) Іран |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | архітектор, художник |
| Alma mater | Інститут цивільних інженерівd (1902) |
| Напрямок | неокласицизм і архітектура модерну |
|
Був одружений на Фані Мінаш, кримській караїмці, все життя прожила з ним і яка померла в Персії (Іран). Сіма Мінаш писав маслом. У Празі, у приватній колекції Хорлінгерів-Петру, зберігаються парадні портрети членів цієї сім'ї роботи С. Мінаша. Його дочка — Женя стала відомою художницею, засновником жіночого союзу художниць Франції.
У 1895 р. закінчив Мелітопольське реальне училище з атестатом 1-й ст. і у 1902 р. в Петербурзі — Інститут цивільних інженерів із золотою медаллю і з написом в актовому залі золотими літерами на мармуровій дошці. Після закінчення Інституту C. І. Мінаш оселився в Петербурзі.
Під час громадянської війни родина залишила Росію; кілька місяців прожила в Константинополі. У 1917 р. Сіма Ісаакович приїхав до Парижа.
Мінаш винайшов особливий будівельний матеріал з очерету, так званий «муралей», який замінює цеглу. З нього дуже швидко споруджуються переносні (з американського способу) будівлі. С. І. Мінаш відомий ще своїми науковими статтями, які він поміщав у періодичному виданні архітекторів-інженерів у Петербурзі.