www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мікенська мова Стаття з серії Грецька мова Прагрецька мова Давньогрецька мова Койне Середньогрецька мова Новогрецька мов

Мікенська мова

Мікенська мова (грец. Μυκηναϊκή διάλεκτος — мікенський діалект) — найдавніша серед засвідчених форма грецької мови, поширена на материковій частині Греції і на Криті з XVI по XI століття до н. е. до дорійського вторгнення.

Дослідження

Мікенська мова збереглась у вигляді написів, виконаних лінійною писемністю Б — писемністю, винайденою на Криті раніше 14 століття до н. е. Більшість пам'яток цієї писемності збереглося у формі глиняних табличок, знайдених в Кноссі (центральному Крит), і в Пілосі, розташованому на південному заході Пелопоннесу британським археологом Артуром Евансом. Сама ж мова дістала назву за містом Мікени, де був знайдений перший палац, що належить до цієї епохи.

Таблички довгий час залишалися нерозшифрованими, висувалися найфантастичніші гіпотези щодо мови, на яких вони були написані, допоки 1952 року писемність не була розшифрована Майклом Вентрісом і не було доведено, що таблички написані прадавньою формою грецької мови. Тексти на табличках є в основному списками і описами господарського характеру. Попри це, вдалось отримати багато інформації про мікенську цивілізацію, яка існувала на зорі так званих Темних століть Греції.

Пам'ятки

Пам'ятки грецької писемності мікенської епохи складаються із близько 6 000 глиняних табличок і черепків, написаних лінійним письмом Б в період приблизно з 1400 по 1230 до н. е. Дотепер не знайдено монументальних написів, зроблених цим письмом, як і записів мікенської мови за допомогою інших писемнностей.

У випадку автентичності, кафканський камінь[en], датований 17 століттям до н. е., є найстаршою з усіх відомих пам'яток мікенської письменності, а отже, найдавнішою пам'яткою грецької мови.

Орфографія

Лінійна писемність В складається з приблизно 200 складових знаків та логограм. Оскільки лінійна писемність B походить від лінійної писемності А (писемності нерозшифрованої досі мінойскої мови, ймовірно, не пов'язаної з грецькою мовою), воно не повністю відбиває фонетику мікенської мови. По суті, обмеженим числом складових знаків записувалась значно більша кількість складів, що зручніше було б записувати літерами алфавіту, у зв'язку з чим повинні були бути вироблені спрощення орфографії. Нижче наведено основні з них:

  • Немає розрізнення грецьких фонетичних категорій дзвінкості і придихання, за винятком зубних d і t. (E-ko може позначати і як egō, так і як ekhō).
  • m або n перед приголосними та l, m, n, r, s наприкінці складу опускаються. (Pa-ta — panta; ka-ko — khalkos).
  • Сполучення приголосних можуть на письмі розбиватися додатковими голосними. (Po-to-li-ne — ptolin).
  • r та l не розрізняються. (Pa-si-re-u — basileus).
  • початкове придихання не позначається. (A-ni-ja — hāniai).
  • довгота голосних не вказується.
  • Z використовується на позначення *dy, початкових y, *ky, *gy.
  • q є лабіо-велярним kw або gw, а в деяких випадках w(Qo-u-ko-ro — gwoukoloi, класичне boukoloi).
  • Початкова s перед приголосним не пишеться. (Ta-to-mo — stathmos).
  • Подвійні приголосні не пишуться (Ko-no-so — Knōsos, класичне Knossos).

Крім того, знаки не є поліфонічними, вони позначають тільки один звук, але іноді можуть бути омофонічними (один звук може бути представлений декількома знаками). В довгих словах може опускатися середній або кінцевий знак.

Фонетика

На письмі розрізнялися п'ять голосних (a, e, i, o, u), напівголосні звуки w та j (яка також транскрибується як y), три сонорних приголосних m, n, r (r також позначала звук l), один свистячий s та шість смичних (p, t, d, k, q) (звичайна транскрипція для всіх лабіовелярних) і z (включає звуки [K ʲ], [р ʲ] и [D ʲ], пізніше перейшли в грецьке ζ).

Існував також звук /w/, який зберігався у деяких грецьких діалектах як дигамма, поки не був повністю втрачений, а також інтервокальний /h/.

В мікенській мові збереглося багато архаїчних рис індоєвропейської спадщини, таких як лабіовелярні приголосні, які до часу появи грецької абетки кілька сот років по тому піддалися контекстно-залежним змінам.

Морфологія

На відміну від інших форм грецької мови, у мікенській мові існувало сім відмінків:

Цікаво, що саме ці 7 відмінків використовує сучасна українська мова. Орудний та місцевий відмінки у класичній грецькій та новогрецькій мові вийшли з ужитку, збереглися тільки називний, знахідний, родовий та кличний відмінки.

Примітки

  1. Ventris and Chadwick (1973) pages 42-48.
  2. Andrew Garrett, «Convergence in the formation of Indo-European subgroups: Phylogeny and chronology», in Phylogenetic methods and the prehistory of languages, ed. Peter Forster and Colin Renfrew (Cambridge: McDonald Institute for Archaeological Research), 2006, p. 140, citing Ivo Hajnal, Studien zum mykenischen Kasussystem. Berlin, 1995, with the proviso that «the Mycenaean case system is still controversial in part».

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stattya z seriyi Grecka mova Pragrecka mova Mikenska mova Davnogrecka mova Kojne Serednogrecka mova Novogrecka mova Katarevusa Dimotika Mikenska mova grec Mykhnaikh dialektos mikenskij dialekt najdavnisha sered zasvidchenih forma greckoyi movi poshirena na materikovij chastini Greciyi i na Kriti z XVI po XI stolittya do n e do dorijskogo vtorgnennya Zmist 1 Doslidzhennya 2 Pam yatki 3 Orfografiya 4 Fonetika 5 Morfologiya 6 Primitki 7 PosilannyaDoslidzhennya RedaguvatiMikenska mova zbereglas u viglyadi napisiv vikonanih linijnoyu pisemnistyu B pisemnistyu vinajdenoyu na Kriti ranishe 14 stolittya do n e Bilshist pam yatok ciyeyi pisemnosti zbereglosya u formi glinyanih tablichok znajdenih v Knossi centralnomu Krit i v Pilosi roztashovanomu na pivdennomu zahodi Peloponnesu britanskim arheologom Arturom Evansom Sama zh mova distala nazvu za mistom Mikeni de buv znajdenij pershij palac sho nalezhit do ciyeyi epohi Tablichki dovgij chas zalishalisya nerozshifrovanimi visuvalisya najfantastichnishi gipotezi shodo movi na yakih voni buli napisani dopoki 1952 roku pisemnist ne bula rozshifrovana Majklom Ventrisom i ne bulo dovedeno sho tablichki napisani pradavnoyu formoyu greckoyi movi Teksti na tablichkah ye v osnovnomu spiskami i opisami gospodarskogo harakteru Popri ce vdalos otrimati bagato informaciyi pro mikensku civilizaciyu yaka isnuvala na zori tak zvanih Temnih stolit Greciyi Pam yatki RedaguvatiDokladnishe Linijne pismo BPam yatki greckoyi pisemnosti mikenskoyi epohi skladayutsya iz blizko 6 000 glinyanih tablichok i cherepkiv napisanih linijnim pismom B v period priblizno z 1400 po 1230 do n e Doteper ne znajdeno monumentalnih napisiv zroblenih cim pismom yak i zapisiv mikenskoyi movi za dopomogoyu inshih pisemnnostej U vipadku avtentichnosti kafkanskij kamin en datovanij 17 stolittyam do n e ye najstarshoyu z usih vidomih pam yatok mikenskoyi pismennosti a otzhe najdavnishoyu pam yatkoyu greckoyi movi Orfografiya RedaguvatiLinijna pisemnist V skladayetsya z priblizno 200 skladovih znakiv ta logogram Oskilki linijna pisemnist B pohodit vid linijnoyi pisemnosti A pisemnosti nerozshifrovanoyi dosi minojskoyi movi jmovirno ne pov yazanoyi z greckoyu movoyu vono ne povnistyu vidbivaye fonetiku mikenskoyi movi Po suti obmezhenim chislom skladovih znakiv zapisuvalas znachno bilsha kilkist skladiv sho zruchnishe bulo b zapisuvati literami alfavitu u zv yazku z chim povinni buli buti virobleni sproshennya orfografiyi Nizhche navedeno osnovni z nih 1 Nemaye rozriznennya greckih fonetichnih kategorij dzvinkosti i pridihannya za vinyatkom zubnih d i t E ko mozhe poznachati i yak egō tak i yak ekhō m abo n pered prigolosnimi ta l m n r s naprikinci skladu opuskayutsya Pa ta panta ka ko khalkos Spoluchennya prigolosnih mozhut na pismi rozbivatisya dodatkovimi golosnimi Po to li ne ptolin r ta l ne rozriznyayutsya Pa si re u basileus pochatkove pridihannya ne poznachayetsya A ni ja haniai dovgota golosnih ne vkazuyetsya Z vikoristovuyetsya na poznachennya dy pochatkovih y ky gy q ye labio velyarnim kw abo gw a v deyakih vipadkah w Qo u ko ro gwoukoloi klasichne boukoloi Pochatkova s pered prigolosnim ne pishetsya Ta to mo stathmos Podvijni prigolosni ne pishutsya Ko no so Knōsos klasichne Knossos Krim togo znaki ne ye polifonichnimi voni poznachayut tilki odin zvuk ale inodi mozhut buti omofonichnimi odin zvuk mozhe buti predstavlenij dekilkoma znakami V dovgih slovah mozhe opuskatisya serednij abo kincevij znak Fonetika RedaguvatiNa pismi rozriznyalisya p yat golosnih a e i o u napivgolosni zvuki w ta j yaka takozh transkribuyetsya yak y tri sonornih prigolosnih m n r r takozh poznachala zvuk l odin svistyachij s ta shist smichnih p t d k q zvichajna transkripciya dlya vsih labiovelyarnih i z vklyuchaye zvuki K ʲ r ʲ i D ʲ piznishe perejshli v grecke z Isnuvav takozh zvuk w yakij zberigavsya u deyakih greckih dialektah yak digamma poki ne buv povnistyu vtrachenij a takozh intervokalnij h V mikenskij movi zbereglosya bagato arhayichnih ris indoyevropejskoyi spadshini takih yak labiovelyarni prigolosni yaki do chasu poyavi greckoyi abetki kilka sot rokiv po tomu piddalisya kontekstno zalezhnim zminam Morfologiya RedaguvatiNa vidminu vid inshih form greckoyi movi u mikenskij movi isnuvalo sim vidminkiv nazivnij rodovij davalnij znahidnij orudnij miscevij klichnij Cikavo sho same ci 7 vidminkiv vikoristovuye suchasna ukrayinska mova Orudnij ta miscevij vidminki u klasichnij greckij ta novogreckij movi vijshli z uzhitku zbereglisya tilki nazivnij znahidnij rodovij ta klichnij vidminki 2 Primitki Redaguvati Ventris and Chadwick 1973 pages 42 48 Andrew Garrett Convergence in the formation of Indo European subgroups Phylogeny and chronology in Phylogenetic methods and the prehistory of languages ed Peter Forster and Colin Renfrew Cambridge McDonald Institute for Archaeological Research 2006 p 140 citing Ivo Hajnal Studien zum mykenischen Kasussystem Berlin 1995 with the proviso that the Mycenaean case system is still controversial in part Posilannya RedaguvatiMikenologiya Mikenskij dialekt Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 324 ISBN 978 966 439 921 7 Markos Gavalas Mikensko anglijskij slovnik Mova krito mikenskih napisiv linijnoyu pisemnistyu V Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikenska mova amp oldid 28456751