Мухаммед аль Бадр бін Ахмад Гамід ад Дін араб محمد البدر بن أحمد حميد الدين 15 лютого 1926 6 серпня 1996 зейдитський іма

Був старшим сином імама Ахмада. У різні періоди обіймав посаду намісника Ходейди, Сани, міністра внутрішніх і закордонних справ. 1955 року був проголошений спадкоємцем престолу. Після смерті імама Ахмада 18 вересня 1962 року був проголошений його імамат.

26 вересня 1962 року був повалений в результаті військового перевороту під керівництвом Абдалли ас-Саляля, призначеного самим же аль-Бадром начальником королівської гвардії. Мухаммед підняв на збройну боротьбу своїх прибічників на півночі країни й отримав підтримку з боку Саудівської Аравії, в результаті чого спалахнула громадянська війна, що тривала до 1970 року. 23 березня 1970 колишній імам закликав до встановлення національної згоди, після чого емігрував до Великої Британії, де й помер 1996 року.

Примітки Редагувати

Густерін П. В. Єменська республіка та її міста. М. 2006, стор. 45—46

Література Редагувати

Новітня історія арабських країн (1917—1966) — М. 1967
Новітня історія арабських країн Азії (1917—1985) — М. 1988

Посилання Редагувати

Encyclopedia of the Orient [ 21 жовтня 2006 у Wayback Machine.]

[1] Густерін П. В. Єменська республіка та її міста. М. 2006, стор. 45—46