www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей садово паркового мистецтва Санкт Петербург Музей садово паркового мистецтва ліквідований музейний заклад що існува

Музей садово-паркового мистецтва (Санкт-Петербург)

Музей садово-паркового мистецтва — ліквідований музейний заклад, що існував у місті Санкт-Петербург на початку 20 ст.

Музей садово-паркового мистецтва
Тип музей
Країна  Російська імперія
Розташування Санкт-Петербург

Передісторія ред.

Історія садово-паркового мистецтва сягає у сиву давнину. Перші регулярні сади виникають у добу рабовласництва і мали широке розповсюдження у Стародавньому Єгипті.

E добу Стародавньої Греції існували сади двох типів — природні гаї, котрі оголосили священними гаями і втручання в котрі було бмеженим і сади штучні, тип котрих виник після знайомвства із садовою культурою азійських країн.

Власну сторінку садового мистецтва створили у добу розповсюдження арабо-мусульманського культурного просторую Сади мусульманського сходу увібрали досвід декілької попередніх століть і попередніх держав, що були підкорені арабами. Вони мали розповсюдження від Персії на сході до садів у Марокко та на півдні мусульманської тоді Іспанії. Королівський сад у Марокко, створений у 12 ст., випадково зберігся до 20 ст. через меліоративні роботи і постійну заміну старих дерев на молоді. Цей сад переважно фруктовий.

Витоки європейських садів бароко вбачають в мініатюрних садах мусульманської Іспанії. Використавши гідротехнічні навички стародавніх римлян та образну систему садів Передньої Азії, в мусульманській Іспанії створили свій тип саду. Найбільш відомі зразки, створені у Гранаді, Кордові, Толедо, більша частина яких знищена.

Генераліфе, Іспанія. Відновлена частина мусульманського саду

Зазвичай це невеликі сади, розплановані геометрично, зі стежками, квітами, невеликими будівлями. Перевагу надавали вічно зеленим рослинам або рослинам і кущам запашним. Сади стають невід'ємною частиною палаців можновладців, оточують палацові будівлі чи стають окрасою внутрішніх двориків. До елементів мусульманського саду Іспанії додали басейни з водою та невеличкі фонтани. Подібні сади пов'язували з садами мусульманського раю і навіть алегорією Корану. Найбільш уславлені зразки подібних садів серед збережених та реставрованих у Іспанії —

Унікальні естетичні якості монастирських і світських садів відродження, маньєризму і бароко почали мати відображення у мистецтві — в західноєвропйських живопису, в графіці, менше у рельєфах. Відтепер літературні описи були доповнені візуальними матеріалами і тематичними виданнями, що вивсвітлювали як теоретичні, так і практичні питання створення та догляду за плодовими і декоративними садами і палацовими парками. Створення садів і палацових парків віднесли в західноєвропейській культурній традиції до архітектури, а низка садівників-паркобудівників була архітекторами за фахом.

Музей садово-паркового мистецтва у Петербурзі ред.

Доменіко Трезіні. «Морський і Суходольний (піхотний) шпиталі» для Санкт-Петербурга, проект бл. 1715 р.

Тривалий час одним із центрів садово-паркового мистецтва був Санкт_Петрбург, де розвинувся власний центр аристократичної культури, обумовлений столичним сатусом міста і механічною спробою переносу досягнень західноєвропейської науки і кльтури у новий географічний регіон. Серед механічно перенесених були і сади бароко, принципи їх створення і навіть спроби вирощування у невідповідній географічній зоні південних садових рослин.

Помітному підвищенню рівня у створенні декоративних садів і парків палацового типу сприяли запрошення на працю у Санкт=Петербург іноземних фахівців і архітекторів, серед котрих

У столичному Петрбурзі перетнулися традиції декоративного садівництва Італії (Карло Бартоломео Растреллі, Ніколо Мікетті) та Франції (Олександр Леблон). В провінційних садиба магнатерії і дворян декоративні сади доби бароко мали спрощений планувальний характер і відносно невеликий перелік рослин і паркових споруд для їх створення. Винятків небагато, серед них — парк при зниклому палаці Анненгоф, парк при садибі Ярополець (садиба Чернишових), Кусково (Шеремєтєвих) тощо.

Створення серпантину в саду бароко. Британське видання Бетті Ленглі 1726 року.

Лише наприкінці 18 століття і зміні моди на пейзажні парки виникає і напрям національних пейзажних парків у творчості Андрія Болотова та Миколи Львова.

Ідея створення музею садово-паркового мистецтва виникає у середовищі митців товариства «Світ мистецтва» через ретроспективізм у їх творчості і схвальне намагання збереження здобутків дворянської культури минулих століть. Адже Санкт-Петербург тривалий час залишався центром паркобудування західноєвропейського типу.

Ідею створення музею садово-паркового мистецтва підхопив універсально обдарований науковець і мистецтвознавець Курбатов Володимир Якович (1878—1957). До новоствореного музею були передані старовинні видання паркової і садівничої тематики, рукописи, малюнки, велика кількість друкованої графіки із зображенням історичних і давно зниклих садів і палацових парків країн Західної Європи і Російської імперії. Музей тривалий час мав унікальний характер намаганням стати науковим центром з цільового вивчення історії садово-паркового мистецтва.

Ліквідація музею ред.

На хвилі реквізиції музейних скарбів у державний фонд і продажу музейно значущих та унікальних творів у 1920—1930х рр. була закрита і ліквідована низка музеїв-садиб у провінційних містах і столичних Москві та Санкт-Петербурзі. Серед ліквідованих був і єдиний у країні Музей садово-паркового мистецтва, директором котрого був Курбатов Володимир Якович.

Аналогійчний музей у Німеччині ред.

Аналогічний музей садово-паркового мистецтва був створений у Німеччині, котрий відкрили для відвідин 2002 року у замку Бернат під містом Дюссельдорф .

Живопис і друкована графіка садово-паркової тематики минулого (галерея) ред.

Фуртенбах, сади доби відродження, видання 1910 р.
Жак-Франсуа Блондель. Отель де Рокеле, Париж, 1754 р.
Замок-палац Вейсенштейн, генеральний план палацу і парку, гравюра 1728 р., видання 1910 р.
Курбатов В. Я. Видання «Сады и парки» 1913 р., обкладинка

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Музей шедевров садово-паркового искусства. Deutsche Welle. 20 квітня 2002. оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2022. 

Джерела ред.

  • В. Я. Курбатов, Сады и парки, П., 1916
  • Т. Б. Дубяго, Русские регулярные сады и парки, Л., 1963
  • Ландшафтная архитектура, Сборник, М., 1963
  • Ландшафтная архитектура, Сборник, М., 1963
  • Д. С. Лихачев, Поэзия садов, Л., 1962;
  • Горохов В. П. Лунц Л. Б. «Парки мира», М, Стройиздат, 1985
  • Вергунов А. П. Горохов В. А. «Русские сады и парки», М, «Наука», 1988
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muzej sadovo parkovogo mistectva likvidovanij muzejnij zaklad sho isnuvav u misti Sankt Peterburg na pochatku 20 st Muzej sadovo parkovogo mistectvaTip muzejKrayina Rosijska imperiyaRoztashuvannya Sankt Peterburg Zmist 1 Peredistoriya 2 Muzej sadovo parkovogo mistectva u Peterburzi 3 Likvidaciya muzeyu 4 Analogijchnij muzej u Nimechchini 5 Zhivopis i drukovana grafika sadovo parkovoyi tematiki minulogo galereya 6 Div takozh 7 Posilannya 8 Primitki 9 DzherelaPeredistoriya red Istoriya sadovo parkovogo mistectva syagaye u sivu davninu Pershi regulyarni sadi vinikayut u dobu rabovlasnictva i mali shiroke rozpovsyudzhennya u Starodavnomu Yegipti E dobu Starodavnoyi Greciyi isnuvali sadi dvoh tipiv prirodni gayi kotri ogolosili svyashennimi gayami i vtruchannya v kotri bulo bmezhenim i sadi shtuchni tip kotrih vinik pislya znajomvstva iz sadovoyu kulturoyu azijskih krayin Vlasnu storinku sadovogo mistectva stvorili u dobu rozpovsyudzhennya arabo musulmanskogo kulturnogo prostoruyu Sadi musulmanskogo shodu uvibrali dosvid dekilkoyi poperednih stolit i poperednih derzhav sho buli pidkoreni arabami Voni mali rozpovsyudzhennya vid Persiyi na shodi do sadiv u Marokko ta na pivdni musulmanskoyi todi Ispaniyi Korolivskij sad u Marokko stvorenij u 12 st vipadkovo zberigsya do 20 st cherez meliorativni roboti i postijnu zaminu starih derev na molodi Cej sad perevazhno fruktovij Vitoki yevropejskih sadiv baroko vbachayut v miniatyurnih sadah musulmanskoyi Ispaniyi Vikoristavshi gidrotehnichni navichki starodavnih rimlyan ta obraznu sistemu sadiv Perednoyi Aziyi v musulmanskij Ispaniyi stvorili svij tip sadu Najbilsh vidomi zrazki stvoreni u Granadi Kordovi Toledo bilsha chastina yakih znishena nbsp Generalife Ispaniya Vidnovlena chastina musulmanskogo saduZazvichaj ce neveliki sadi rozplanovani geometrichno zi stezhkami kvitami nevelikimi budivlyami Perevagu nadavali vichno zelenim roslinam abo roslinam i kusham zapashnim Sadi stayut nevid yemnoyu chastinoyu palaciv mozhnovladciv otochuyut palacovi budivli chi stayut okrasoyu vnutrishnih dvorikiv Do elementiv musulmanskogo sadu Ispaniyi dodali basejni z vodoyu ta nevelichki fontani Podibni sadi pov yazuvali z sadami musulmanskogo rayu i navit alegoriyeyu Koranu Najbilsh uslavleni zrazki podibnih sadiv sered zberezhenih ta restavrovanih u Ispaniyi sadi Heneralife sadi Algambri Unikalni estetichni yakosti monastirskih i svitskih sadiv vidrodzhennya manyerizmu i baroko pochali mati vidobrazhennya u mistectvi v zahidnoyevropjskih zhivopisu v grafici menshe u relyefah Vidteper literaturni opisi buli dopovneni vizualnimi materialami i tematichnimi vidannyami sho vivsvitlyuvali yak teoretichni tak i praktichni pitannya stvorennya ta doglyadu za plodovimi i dekorativnimi sadami i palacovimi parkami Stvorennya sadiv i palacovih parkiv vidnesli v zahidnoyevropejskij kulturnij tradiciyi do arhitekturi a nizka sadivnikiv parkobudivnikiv bula arhitektorami za fahom Muzej sadovo parkovogo mistectva u Peterburzi red nbsp Domeniko Trezini Morskij i Suhodolnij pihotnij shpitali dlya Sankt Peterburga proekt bl 1715 r Trivalij chas odnim iz centriv sadovo parkovogo mistectva buv Sankt Petrburg de rozvinuvsya vlasnij centr aristokratichnoyi kulturi obumovlenij stolichnim satusom mista i mehanichnoyu sproboyu perenosu dosyagnen zahidnoyevropejskoyi nauki i klturi u novij geografichnij region Sered mehanichno perenesenih buli i sadi baroko principi yih stvorennya i navit sprobi viroshuvannya u nevidpovidnij geografichnij zoni pivdennih sadovih roslin Pomitnomu pidvishennyu rivnya u stvorenni dekorativnih sadiv i parkiv palacovogo tipu spriyali zaproshennya na pracyu u Sankt Peterburg inozemnih fahivciv i arhitektoriv sered kotrih Domeniko Trezini arhitektor Karlo Bartolomeo Rastrelli arhitektor i skulptor Oleksandr Leblon poslidovnik Andre Lenotra Nikolo Miketti arhitektor U stolichnomu Petrburzi peretnulisya tradiciyi dekorativnogo sadivnictva Italiyi Karlo Bartolomeo Rastrelli Nikolo Miketti ta Franciyi Oleksandr Leblon V provincijnih sadiba magnateriyi i dvoryan dekorativni sadi dobi baroko mali sproshenij planuvalnij harakter i vidnosno nevelikij perelik roslin i parkovih sporud dlya yih stvorennya Vinyatkiv nebagato sered nih park pri zniklomu palaci Annengof park pri sadibi Yaropolec sadiba Chernishovih Kuskovo Sheremyetyevih tosho nbsp arh Vinola Plan Villi Dzhuliya Rim nbsp Nikolo Miketti Italijskij palac dilyanka z parterami i fontanami Sankt Peterburg nbsp Sadiba Yaropolec Chernishovih generalnij plan na drugu polovinu 18 st nbsp Hmelita nini Smolenska oblast Barokovij plan sadu kopiya nbsp Stvorennya serpantinu v sadu baroko Britanske vidannya Betti Lengli 1726 roku Lishe naprikinci 18 stolittya i zmini modi na pejzazhni parki vinikaye i napryam nacionalnih pejzazhnih parkiv u tvorchosti Andriya Bolotova ta Mikoli Lvova Ideya stvorennya muzeyu sadovo parkovogo mistectva vinikaye u seredovishi mitciv tovaristva Svit mistectva cherez retrospektivizm u yih tvorchosti i shvalne namagannya zberezhennya zdobutkiv dvoryanskoyi kulturi minulih stolit Adzhe Sankt Peterburg trivalij chas zalishavsya centrom parkobuduvannya zahidnoyevropejskogo tipu Ideyu stvorennya muzeyu sadovo parkovogo mistectva pidhopiv universalno obdarovanij naukovec i mistectvoznavec Kurbatov Volodimir Yakovich 1878 1957 Do novostvorenogo muzeyu buli peredani starovinni vidannya parkovoyi i sadivnichoyi tematiki rukopisi malyunki velika kilkist drukovanoyi grafiki iz zobrazhennyam istorichnih i davno zniklih sadiv i palacovih parkiv krayin Zahidnoyi Yevropi i Rosijskoyi imperiyi Muzej trivalij chas mav unikalnij harakter namagannyam stati naukovim centrom z cilovogo vivchennya istoriyi sadovo parkovogo mistectva Likvidaciya muzeyu red Na hvili rekviziciyi muzejnih skarbiv u derzhavnij fond i prodazhu muzejno znachushih ta unikalnih tvoriv u 1920 1930h rr bula zakrita i likvidovana nizka muzeyiv sadib u provincijnih mistah i stolichnih Moskvi ta Sankt Peterburzi Sered likvidovanih buv i yedinij u krayini Muzej sadovo parkovogo mistectva direktorom kotrogo buv Kurbatov Volodimir Yakovich Analogijchnij muzej u Nimechchini red Analogichnij muzej sadovo parkovogo mistectva buv stvorenij u Nimechchini kotrij vidkrili dlya vidvidin 2002 roku u zamku Bernat pid mistom Dyusseldorf 1 Zhivopis i drukovana grafika sadovo parkovoyi tematiki minulogo galereya red nbsp Furtenbah sadi dobi vidrodzhennya vidannya 1910 r nbsp Zhak Fransua Blondel Otel de Rokele Parizh 1754 r nbsp Zamok palac Vejsenshtejn generalnij plan palacu i parku gravyura 1728 r vidannya 1910 r nbsp Kurbatov V Ya Vidannya Sady i parki 1913 r obkladinka nbsp Montarzhi Franciya sadi napivkolom fiksacijnij plan Dyuserso 1576 r nbsp Dzhakomo della Porta Villa Aldobrandini Kaskad i nimfej vidannya 1910 r nbsp Sad baroko bilya zamku Gejdelberg na 1620 rik nbsp Graver Perye Parizh palac Lyuksemburg parkovij fasad vidannya 1910 r nbsp Korolivska rezidenciya Fontenblo gravyura 1680 roku vidannya 1910 r nbsp Gans Vredeman de Vris Gollandskij sadok gravyura 1583 roku nbsp Korolivskij park u misti Stokgolm Shveciya gravyura 1700 r nbsp Gollandskij sad dobi baroko gravyura 1614 r vidannya 1910 r nbsp Palac na forteci i sad dobi manyerizmu Dyuserso 1576 r vidannya 1910 r nbsp Villa Mondragone parter i rimski fontani 1691 r vidannya 1910 r Div takozh red Sad Starodavnogo Yegiptu Heneralife Algambra Prirodoohoronna ideologiya Sakralnij landshaft Panuvannya nad prirodoyu Kult dikoyi prirodi Kimnatne roslinnictvo Kurbatov Volodimir Yakovich Verhovi sadi Sad baroko Pejzazhnij park Venecianska skulptura 18 stolittya Muzej sadovo parkovogo mistectva Nimechchina Posilannya red nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Muzeyi nbsp Portal Istoriya Primitki red Muzej shedevrov sadovo parkovogo iskusstva Deutsche Welle 20 kvitnya 2002 Arhiv originalu za 21 veresnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2022 Dzherela red V Ya Kurbatov Sady i parki P 1916 T B Dubyago Russkie regulyarnye sady i parki L 1963 Landshaftnaya arhitektura Sbornik M 1963 Landshaftnaya arhitektura Sbornik M 1963 D S Lihachev Poeziya sadov L 1962 Gorohov V P Lunc L B Parki mira M Strojizdat 1985 Vergunov A P Gorohov V A Russkie sady i parki M Nauka 1988 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzej sadovo parkovogo mistectva Sankt Peterburg amp oldid 39618629