www.wikidata.uk-ua.nina.az

Моріс де Вламінк фр Maurice de Vlaminck 4 квітня 1876 Париж 11 жовтня 1958 Рюей ла Гадельєр відомий французький живописе

Моріс де Вламінк

Моріс де Вламінк (фр. Maurice de Vlaminck; 4 квітня 1876, Париж — 11 жовтня 1958, Рюей-ла-Гадельєр) — відомий французький живописець — постмодерніст, малювальник й графік, засновник експресіонізму в середовищі фовістів, літератор. Учасник Всесвітньої виставки у Парижі 1937 року, бієнале у Венеції 1954 року. Автор двадцяти романів, еротичних оповідань, поем та есе.

Моріс де Вламінк
Maurice de Vlaminck

Народження 4 квітня 1876(1876-04-04)
Париж
Смерть 11 жовтня 1958(1958-10-11) (82 роки)
  Рюей-ла-Гадельєр
Поховання
Q110339555? : 

Національність француз
Країна  Франція
Жанр пейзаж
Навчання Анрі Рігаль, Андре Дерен
Діяльність художник, письменник, скульптор, поет, рисувальник, кераміст, художник-гравер
Напрямок живопис
Роки творчості 1893 — 1958
Відомі учні Rudolf Kronbergsd і Katsuzo Satomid
Твори Q17490906?, Q17490919? і Bouquets de pavotsd
У шлюбі з Berthe Combed
Діти Madeleine Berly-Vlaminckd
 Моріс де Вламінк у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія Редагувати

Молоді роки Редагувати

Моріс народився на вулиці П’єра Леско у Парижі. Його батько Едмонд Жульен, уроженець Фландрії, був викладачем скрипки, його мати Жозефін Каролін Грілле переїхала до Парижу з Лотарингії і викладала фортепіано. У 1878 році родина Вламінків переїздить до Везіна, неподалік від ріки Сени. Дитячі враження стосовно річки у подальшому відобразилися у творчості Моріса.

Батьки ж намагалися долучити майбутнього художника до музики. Він засвоїв музичну грамоту, навчився грати на скрипці.

У 1892 році, у 16 років, після закінчення навчання у школі Моріс вирішив займатися спортивною кар'єрою. Він стає велогонщиком. Однак після того, як Вламінк перехворів на тиф, він залишив заняття велосипедним спортом. Щоб заробити на життя, Моріс грає у циганському оркестрі, дає уроки музики, а в 1898—1899 роки пробує свої сили у журналістиці.

Живописець Редагувати

Вперше живописом де Вламінк починає займатися ще у 1893 році. Проте спеціальної освіти він не отримав. Пізніше Моріс брав уроки малювання у майстрів Анрі Рігаля та Робишона.

У ранніх роботах Вламінка відчувається вплив Ван Гога. Від нього Вламінк перейняв нервове спрямування штриха, пастоподібну манеру нанесення фарби на полотно. Це проявилося у картинах «Татечко Бужу» 1900 року, «Інтер'єр» (1900—1904 роки) та ін.

Деякий час Моріс працював з талановитим художником Андре Дереном. Вони зняли майстерню на острові Шату на Сені, створивши там так звану школу Шату. Моріс знайомиться тут з Анрі Матіссом. Разом з іншими художниками (Ж. Браком, Рауль Дюфі, О. Фрієзом) вони стають основою нового напрямку у живопису під назвою «фовізм» (з франц. фовісти = дикуни).

З 1904 року у своїх картинах, які зображували пейзажі, Вламінк (як і інші фовісти) подкоряв форму кольору. Він писав їх практично без контурів, начебто звільняючи колір, відмовлявся від традиційної перспективної побудови картин. Моріс де Вламінк почитає виставляти свої роботи у галереї Берти Вейль, осінньому салоні та «салоні Незалежних». Особливу увагу глядачів прикували картини «Оливкові дерева» (1905 рік), «Ландшафт з червоними деревами» (1906). Після цього Моріс став відомим. Багато картин Вламінка було придбано маршаном Амбруазом Волларом, відомим французом-власником художньої галереї. У 1907 році Воллар організував першу персональну виставку художника з метою популяризації митця і підвищення ціни на його твори.

У цей час Моріс Вламінк знайомиться з творчістю Поля Сезанна, під влпивом якого виробляє власний стиль. Він відрізнявся спрощеним геометризованим трактуванням зображуваних предметів із використанням яскравих контрастних кольорів. У цій манері виконані картини пейзаж «Шату» (1907), « Будинок з тентом» (1920). Водночас у художника виникає інтерес до кубізму. У Вламінка починають домінувати уривчасті сині та зелені відтінки, а площина та простір стають уніфікованими («Автопортрет», 1910). Але незабаром Вламінк відходить від кубізму.

Участь у Першій світовій війні, пережиті страждання суттєво вплинули на світосприйняття Моріса де Вламінка. Він повертається до експресивної техніки живопису, яка більш відображала його темперамент. Комерційні виставки у галереї Дрюе у 1919 році приносять йому матеріальний успіх. Тоді картин було продано на 10 тисяч франків. Вламінк купує будинок у Вальмондуа, наподолік від Парижа, але вже у 1925 році переїздить до провінції у Рюей-ла-Гадельєр. У цей період поширеними сюжетами Варлінка стають путівці, поля пшениці, окремі будинки, вулички з поодинокими перехожими. Художник дедалі більше використовує кіновар, чорні та білі кольори, застосовує асиметричні композиції, дробові мазки, неспокійні та нервові ритмічні повтори («Продаж вина», 1924), «Старе дерево», 1939). Сюжетні мотиви із зазначеним контрастом світла викликали відчуття неспокою та нестійкості. Все це надавало картинам Вламінка трагічності, відчуття близької біди, незрозумілої тривоги.

Після окупації Франції фашистською Німеччиною у 1940 році Вламінк переїздить до Нормандії, але незабаром повертається до Рюей-ла-Гадельєра. Тут він вступає до Ліги антифашистів. У 1941 році Вламінк разом з іншими французькими художниками відвідав Німеччину. Після війни Вламінк представ перед Особливим судом, який звинуватив його у колабораціонізмі. І хоча Вламінка виправдали, він вже не мав колишнього авторитету.

Але художник продовжував працювати. У 1954 році до нього повернулася увага, йому навіть доручили представляти Францію на бієнале у Венеції. У 1956 році відбулася остання прижиттєва виставка Моріса де Вламінка.

Примітки Редагувати

  1. https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article3088
  2. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. Departmental archives of Eure-et-Loir
    d:Track:Q19606436
  4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
    d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075
  7. Clement, Russell T. (1994). Les Fauves: A Sourcebook (English). Greenwood Publishing Group. с. 341. ISBN 0-313-28333-8. 
  8. ↑ Melikian, Melikian (11 липня 2008.). "Vlaminck: Expressing mood with color". International Herald Tribune (English). 
  9. ↑ Freeman, Judi et al. (1990). The Fauve Landscape (English). Abbeville Press. с. 319. ISBN ISBN 1-55859-025-0. 

Джерела Редагувати

  • Melikian, Souren. «Vlaminck: Expressing mood with color», International Herald Tribune, 11 July 2008. Retrieved 13 July 2008.
  • Freeman, Judi, et al. The Fauve Landscape, Abbeville Press, 1990. ISBN 1-55859-025-0
  • Clement, Russell T. (1994). Les Fauves: A Sourcebook. Greenwood Publishing Group. ISBN 0-313-28333-8.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Moris de Vlamink fr Maurice de Vlaminck 4 kvitnya 1876 Parizh 11 zhovtnya 1958 Ryuej la Gadelyer vidomij francuzkij zhivopisec postmodernist malyuvalnik j grafik zasnovnik ekspresionizmu v seredovishi fovistiv literator Uchasnik Vsesvitnoyi vistavki u Parizhi 1937 roku biyenale u Veneciyi 1954 roku Avtor dvadcyati romaniv erotichnih opovidan poem ta ese Moris de VlaminkMaurice de VlaminckNarodzhennya 4 kvitnya 1876 1876 04 04 ParizhSmert 11 zhovtnya 1958 1958 10 11 82 roki Ryuej la GadelyerPohovannya Q110339555 1 Nacionalnist francuzKrayina FranciyaZhanr pejzazhNavchannya Anri Rigal Andre DerenDiyalnist hudozhnik pismennik skulptor poet risuvalnik keramist hudozhnik graverNapryamok zhivopisRoki tvorchosti 1893 1958Vidomi uchni Rudolf Kronbergsd i Katsuzo SatomidTvori Q17490906 Q17490919 i Bouquets de pavotsdU shlyubi z Berthe Combed 3 Diti Madeleine Berly Vlaminckd 4 Moris de Vlamink u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Biografiya 1 1 Molodi roki 1 2 Zhivopisec 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiMolodi roki Redaguvati Moris narodivsya na vulici P yera Lesko u Parizhi Jogo batko Edmond Zhulen urozhenec Flandriyi buv vikladachem skripki jogo mati Zhozefin Karolin Grille pereyihala do Parizhu z Lotaringiyi i vikladala fortepiano 7 U 1878 roci rodina Vlaminkiv pereyizdit do Vezina nepodalik vid riki Seni Dityachi vrazhennya stosovno richki u podalshomu vidobrazilisya u tvorchosti Morisa Batki zh namagalisya doluchiti majbutnogo hudozhnika do muziki 8 Vin zasvoyiv muzichnu gramotu navchivsya grati na skripci U 1892 roci u 16 rokiv pislya zakinchennya navchannya u shkoli Moris virishiv zajmatisya sportivnoyu kar yeroyu Vin staye velogonshikom Odnak pislya togo yak Vlamink perehvoriv na tif vin zalishiv zanyattya velosipednim sportom Shob zarobiti na zhittya Moris graye u ciganskomu orkestri daye uroki muziki a v 1898 1899 roki probuye svoyi sili u zhurnalistici Zhivopisec Redaguvati Vpershe zhivopisom de Vlamink pochinaye zajmatisya she u 1893 roci 9 Prote specialnoyi osviti vin ne otrimav Piznishe Moris brav uroki malyuvannya u majstriv Anri Rigalya ta Robishona U rannih robotah Vlaminka vidchuvayetsya vpliv Van Goga Vid nogo Vlamink perejnyav nervove spryamuvannya shtriha pastopodibnu maneru nanesennya farbi na polotno Ce proyavilosya u kartinah Tatechko Buzhu 1900 roku Inter yer 1900 1904 roki ta in Deyakij chas Moris pracyuvav z talanovitim hudozhnikom Andre Derenom Voni znyali majsternyu na ostrovi Shatu na Seni stvorivshi tam tak zvanu shkolu Shatu 9 Moris znajomitsya tut z Anri Matissom Razom z inshimi hudozhnikami Zh Brakom Raul Dyufi O Friyezom voni stayut osnovoyu novogo napryamku u zhivopisu pid nazvoyu fovizm z franc fovisti dikuni 9 Z 1904 roku u svoyih kartinah yaki zobrazhuvali pejzazhi Vlamink yak i inshi fovisti podkoryav formu koloru Vin pisav yih praktichno bez konturiv nachebto zvilnyayuchi kolir vidmovlyavsya vid tradicijnoyi perspektivnoyi pobudovi kartin 8 Moris de Vlamink pochitaye vistavlyati svoyi roboti u galereyi Berti Vejl osinnomu saloni ta saloni Nezalezhnih Osoblivu uvagu glyadachiv prikuvali kartini Olivkovi dereva 1905 rik Landshaft z chervonimi derevami 1906 Pislya cogo Moris stav vidomim Bagato kartin Vlaminka bulo pridbano marshanom Ambruazom Vollarom vidomim francuzom vlasnikom hudozhnoyi galereyi U 1907 roci Vollar organizuvav pershu personalnu vistavku hudozhnika z metoyu populyarizaciyi mitcya i pidvishennya cini na jogo tvori U cej chas Moris Vlamink znajomitsya z tvorchistyu Polya Sezanna 9 pid vlpivom yakogo viroblyaye vlasnij stil Vin vidriznyavsya sproshenim geometrizovanim traktuvannyam zobrazhuvanih predmetiv iz vikoristannyam yaskravih kontrastnih koloriv U cij maneri vikonani kartini pejzazh Shatu 1907 Budinok z tentom 1920 Vodnochas u hudozhnika vinikaye interes do kubizmu U Vlaminka pochinayut dominuvati urivchasti sini ta zeleni vidtinki a ploshina ta prostir stayut unifikovanimi Avtoportret 1910 Ale nezabarom Vlamink vidhodit vid kubizmu Uchast u Pershij svitovij vijni perezhiti strazhdannya suttyevo vplinuli na svitosprijnyattya Morisa de Vlaminka Vin povertayetsya do ekspresivnoyi tehniki zhivopisu yaka bilsh vidobrazhala jogo temperament Komercijni vistavki u galereyi Dryue u 1919 roci prinosyat jomu materialnij uspih Todi kartin bulo prodano na 10 tisyach frankiv Vlamink kupuye budinok u Valmondua napodolik vid Parizha ale vzhe u 1925 roci pereyizdit do provinciyi u Ryuej la Gadelyer U cej period poshirenimi syuzhetami Varlinka stayut putivci polya pshenici okremi budinki vulichki z poodinokimi perehozhimi Hudozhnik dedali bilshe vikoristovuye kinovar chorni ta bili kolori zastosovuye asimetrichni kompoziciyi drobovi mazki nespokijni ta nervovi ritmichni povtori Prodazh vina 1924 Stare derevo 1939 Syuzhetni motivi iz zaznachenim kontrastom svitla viklikali vidchuttya nespokoyu ta nestijkosti Vse ce nadavalo kartinam Vlaminka tragichnosti vidchuttya blizkoyi bidi nezrozumiloyi trivogi Pislya okupaciyi Franciyi fashistskoyu Nimechchinoyu u 1940 roci Vlamink pereyizdit do Normandiyi ale nezabarom povertayetsya do Ryuej la Gadelyera Tut vin vstupaye do Ligi antifashistiv U 1941 roci Vlamink razom z inshimi francuzkimi hudozhnikami vidvidav Nimechchinu Pislya vijni Vlamink predstav pered Osoblivim sudom yakij zvinuvativ jogo u kolaboracionizmi I hocha Vlaminka vipravdali vin vzhe ne mav kolishnogo avtoritetu Ale hudozhnik prodovzhuvav pracyuvati U 1954 roci do nogo povernulasya uvaga jomu navit doruchili predstavlyati Franciyu na biyenale u Veneciyi U 1956 roci vidbulasya ostannya prizhittyeva vistavka Morisa de Vlaminka Primitki Redaguvati https www landrucimetieres fr spip spip php article3088 a b v RKDartists d Track Q17299517 Departmental archives of Eure et Loir d Track Q19606436 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 Clement Russell T 1994 Les Fauves A Sourcebook English Greenwood Publishing Group s 341 ISBN 0 313 28333 8 a b Melikian Melikian 11 lipnya 2008 Vlaminck Expressing mood with color International Herald Tribune English accessdate vimagaye url dovidka a b v g Freeman Judi et al 1990 The Fauve Landscape English Abbeville Press s 319 ISBN ISBN 1 55859 025 0 Dzherela RedaguvatiMelikian Souren Vlaminck Expressing mood with color International Herald Tribune 11 July 2008 Retrieved 13 July 2008 Freeman Judi et al The Fauve Landscape Abbeville Press 1990 ISBN 1 55859 025 0 Clement Russell T 1994 Les Fauves A Sourcebook Greenwood Publishing Group ISBN 0 313 28333 8 Posilannya RedaguvatiWorks by Maurice de Vlaminck Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moris de Vlamink amp oldid 38914952