«Мойсей» — опера Мирослава Скорика на дві дії, лібрето Богдана Стельмаха та Мирослава Скорика за однойменною поемою Івана Франка. Прем'єра відбулася 23 червня 2001 року в Львівському національному академічному театрі опери і балету імені Соломії Крушельницької.
| Опера «Мойсей» | |
|---|---|
| Офіційна брошура Львівського оперного театру | |
| Композитор | Скорик Мирослав Михайлович |
| Автор лібрето | Скорик Мирослав Михайлович і Стельмах Богдан Михайлович |
| Мова лібрето | українська |
| Джерело сюжету | Мойсей |
| Кількість дій | 2 Дія (театр) |
| Кількість яв | 5 Ява |
| Перша постановка | 23 червня 2001 |
| Інформація у Вікіданих | |
| |
Прем'єра Редагувати
Початково оперу планувалося написати до 100-річчя Львівської опери, що відзначали у 2000 році. Проте згодом прем'єру було відкладено на один рік й приурочено іншій, більш знаковій події — візиту Папи Римського Івана Павла II до України, що відбувався 23-27 червня 2001 року. В умовах перманентного браку державних коштів колектив Львівського театру звернувся до Папи за фінансовою допомогою і врешті її отримав, створивши таким чином перший в Україні прецедент фінансової підтримки Ватиканом світської події.
Прем'єрну постановку здійснили режисер-постановник Збігнев Хшановський (Польща), головну роль виконав Олександр Громиш, диригував — автор. Ще до прем'єри було зроблено аудіо- та відеозаписи, знято телефільм про те, як створювалася опера, а також випущено буклет. Хоча 23-24 червня Папа служив у Києві, відтак не міг відвідати прем'єру, проте по прибутті до Львова 25 червня понтифік все ж знайшов можливість приїхати до Львівської опери й привітати творчий колектив з постановкою.
Сам композитор говорив про написання опери так:
«Для мене це була велика честь. Написати оперу, тим більше з глибокими філософськими ідеями, на біблійній основі, непросто, це дійсно величезна праця. Бо в цілому опера — жанр демократичний, то й музика в ній, попри все, має бути цікава слухачу. Тому потрібно було знайти якесь об'єднуюче зерно, синтезувати все. Стиль твору диктували сюжет і музичні тенденції сьогодення. Адже опера створювалася на початку XXI століття...»
Сюжет Редагувати
| Дійові особи | |
|---|---|
| Мойсей | бас |
| Авірон | бас |
| Датан | баритон |
| Поет | баритон |
| Єгошуа | тенор |
| Лія | сопрано |
| Йохаведда | мецо-сопрано |
| Азазель | тенор |
| Симеон | баритон |
Пролог Редагувати
Поет звертається до рідного народу з болючим запитанням:
і стверджує:
Дія І Редагувати
Єгошуа і Лія дивуються пісочній хатинці, що збудував їх малюк, адже народжений у пустелі, він ніколи не міг бачити хат.
Прибічники й супротивники Мойсея сперечаються щодо доцільності обраного Мойсеєм шляху пошуку обіцяного краю. Мойсей пояснює свою стратегію волею самого Єгови. Проте Авірон і Датан підбурюють народ до недовіри Мойсею, і, врешті, змушують його відійти в гори. Розпочинаються церемонія поклоніння Золотому тельцю.
Дія ІІ Редагувати
У розпачі Мойсей звертається до бога Єгови за порадою. Проте дух Азазель і Йохаведа переконують Мойсея, що Єгова одурив їхній народ. У свою чергу Єгова, дочекавшись на таке звинувачення вже з вуст самого Мойсея, здіймає бурю, в якій Мойсей гине. Шоковані загибеллю Мойсея Лія і Єгошуа підбурюють народ засудити Авірона і Датана до страти й продовжити похід шляхом, що вказав Мойсей.
Музична характеристика Редагувати
Критики сходяться в тому, що опера написана доступною для слухачів, нескладною музичною мовою.
Любов Кияновська розглядає цей твір з позицій естетики еґалітаризму і відзначає, що автор «свідомо відмовився від рафіновано-інтелектуальної мови, яка сформувалася на основі естетичних принципів ХХ ст. та сутність якої полягає у безнастанному пошуку оновлення засобів виразності» і наводить слова автора:
"В цій опері я втілив власне розуміння “сучасности в музиці” не в тому сенсі, в якому розуміють його деякі колеги, тобто у зверненні до рафіновано-авангардових прийомів виразу (вони вже перебриніли декілька десятиріч тому), а у відповідності до реального звукового світу, в якому ми живемо. Новоромантичне, сповнене прагнення до краси і чутливості, мистецтво щораз більше завойовує позиції, саме в ньому я вбачаю сучасність і майбутнє – не лише для професіоналів-музикантів, а насамперед для тих, хто прагне любити музику
Н. А. Бєлік-Золотарьова відзначає в опері домінування хорового начала, що надає опері рис ораторії. Хор при цьому персоніфікує ключові теми-символи опери.
Музикознавець Лідія Мельник відмічає в опері «сплав пізньоромантичних інтонацій, впізнаваних орієнтальних мотивів, неповторної української пісенності й навіть відзвуків бродвейського мюзиклу», а також використання традиційних оперних форм — інтродукцій і лейтмотивів, арії і любовних дуетів, хору і балету В інших статтях відзначаються також «прості мелодійно-ритмічні обороти» і «загальновідомі прийоми компонування, що впізнаються за три кроки», риси епічного соцреалізму тощо
Подальша сценічна доля Редагувати
Львівський оперний театр гастролював з прем'єрною постановкою опери на оперному фестивалі в Бидгощі, на сцені оперного театру Варшави. У 2006 році з нагоди 150-річчя І. Франка, Львівський театр побував з гастролями у Дніпропетровську, Харкові, Сімферополі та Севастополі.
Тоді ж, 2006 року «Мойсей» вперше поставлено на сцені Київської опери. Режисер — Анатолій Солов'яненко, диригент — Іван Гамкало, сценографія — Марії Левитської, хормейстер — Лев Венедиктов, балетмейстер — Аніко Рехвіашвілі.
Протягом наступних років «Мойсей» неодноразово виконувався на сцені Львівської та Київської опер, залишаючись єдиним твором сучасних українських авторів в репертуарі цих театрів. За висловом Василя Туркевича, опера «Мойсей» «репрезентує не тільки творчість відомого композитора Мирослава Скорика, але й той, з різних причин досить обмежений, доробок сучасних оперних композиторів, втілення творів яких в оперних театрах можна перелічити на пальцях однієї руки».
Література Редагувати
- Кияновська Л. Опера «Мойсей» та її творець [передмова] / Л. Кияновська // Мойсей [ноти]: опера на дві дії, п'ять картин із прологом та епілогом: М. Скорик, клавір / лібрето Б. Стельмаха і М. Скорика за однойменною
поемою І. Франка. — К.,2006. — С. 5-11
- Н. А. Бєлік-Золотарьова Дія та протидія в хоровій драматургії опери М. Скорика «Мойсей» [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.] / Н. А. Бєлік-Золотарьова. // Таврійські студії. Мистецтвознавство. — 2013. — № 4.
Примітки Редагувати
- ↑ http://opera.lviv.ua/en/repertuar/moses/
- ↑ Володимир Прохоренко. «Мойсей» — на українській оперній сцені [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Опера «Мойсей» народилася завдяки підтримці Папи Римського[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
- ↑ Лідія Мельник. Оперна сенсація: мade in Ukraine [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 1 травня 2016.
- Кияновська, Л. Музичне прочитання поезії Франка у вимірах сучасної естетики (на прикладі творчості львівських композиторів) [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] / Л. Кияновська. — С. 377-388
- Мельник Л., Кияновська Л. Притча про “Мойсея” // Політика і культура (ПіК). – 2001. – 3–9 липня. – С. 52
- Н. А. Бєлік-Золотарьова Дія та протидія в хоровій драматургії опери М. Скорика «Мойсей» [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.] / Н. А. Бєлік-Золотарьова. // Таврійські студії. Мистецтвознавство. — 2013. — № 4.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
- Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
- Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
- В. Туркевич Мойсей — особистість понад простором і часом [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- інформація[недоступне посилання з грудня 2021] на сайті Комітету з національної премії ім. Тараса Шевченка
- інформація [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Національної опери України