Мозаїка Александра, також Александрова мозаїка, Битва при Іссі — одна з найвідоміших античних римських мозаїк, датована близько 100 до н. е.. Знайдена 1831 року під час археологічних розкопок в Помпеях у, так званому, Будинку Фавна (Casa del Fauno).
| Мозаїка Александра | |
| Автор | невідомий (копія мозаїки Апеллеса або Філоксена з Еретрії) |
|---|---|
| Час створення | близько 100 до н. е. |
| Розміри | 582 см × 313 см |
| Техніка | мозаїка: opus vermiculatum |
| Місцезнаходження | Національний археологічний музей (Неаполь) |
Загальні відомості Редагувати
Розміри мозаїки Александра 582 см × 313 см. Щільність укладки фрагментів — 5-6 шт./см². Відтак, можна припустити, що для її створення майстер використав близько 1 мільйона тессер. Мозаїка створена в техніці opus vermiculatum, тобто тессери складались одна до одної за звивистими лініями, розмір однією тессери не перевищував 4 мм. Для зображення усіх фігур та деталей картини майстру знадобились тільки 4 кольори: білий, жовтий, червоний і чорний.
Дослідники вважають, що власне Мозаїка Александра, незалежно від того, в який час невідомий майстер виклав її в Будинку Фавна, виникла за прообразом ще більш ранньої картини. Оригінал міг належати роботі еретрійського художника 4 століття до н. е. Філоксена, учня Нікомаха Фіванського. Він створив мозаїку на замовлення Кассандра близько 300 до н. е., згідно зі свідченнями Плінія Молодшого. За іншою версією, Мозаїку Александра первісно створив маляр Апеллес з Колофона, що в Лідії.
Мозаїка Александра з 1843 року зберігається в Національному археологічному музеї Неаполя. У Помпеях з 2005 року експонується копія мозаїки, створена школою-майстернею мозаїки в Равенні, яка точно відтворює помпейський оригінал за матеріалом, кольоровою гамою, формою та розміром. Вартість робіт зі створення копії склала понад 500 тисяч євро.
Сюжет Редагувати
Мозаїка представляє кілька видів битви, яка відбулась між македонським царем Александром Великим та перським царем з династії Ахеменідів Дарієм ІІІ. Мозаїка змальовує Александра, який наздоганяючи Дарія, списом заколює його тілоохоронця, готовий вразити і самого перського володаря. Найчастіше цю сутечку визначають як битву при Іссі в Кілікії, яка відбулась 333 до н. е. Втім мозаїка може зображувати й епізод битви при Гавгамелах, в якій Александр та Дарій зустрілись 331 до н. е.
В центрі мозаїки композиційно домінує Дарій. Його широкі відкриті, налякані очі в рівній мірі направлені на Александра та загиблого охоронця, який за кілька кроків від царя перешкодив шлях Александру. Сам Дарій вже не бореться, а стає пасивним спостерігачем та навіть намагається розвернути свою колісницю для втечі. Александр Македонський, верхи на Букефалі, навпаки активно кидається в бій, пронизуючи списом тілоохоронця, навіть не глянувши на нього. Його погляд зосереджений на Дарії. Навіть очі Медузи Горгони з горгонейона, зображеного на обладунках Александра, дивляться на переможеного Дарія.
Саме зображення Александра Македонського відповідає, так званому, лісіппівському типу. Художник не ідеалізує царя, не уподібнює до тонких рис олімпійських богів, великого Зевса або Аполлона. Його обличчя зображене худорлявим, виражено м'язистими, зі зморшками, волосся Александра коротке, воно ледь прикриває вухо, а не довгі локони, як у традиційнішому обожнюваному варіанті.
Александра оточують його охоронці із гетайрів, їх можна впізнати за шоломами, схожими на ковпаки, хоча цей фрагмент мозаїки зберігся погано. Решту простору займають перси, одягнені в традиційні для Центральної Азії обладунки, схожі на панцирі із залізних прямокутних пластинок. Перед колісницею Дарія один з персів намагається розвернути наляканого коня, з якого впав уражений солдат. Обличчя останнього віддзеркалюється в щиті — це єдине обличчя на мозаїці, обернене поглядом на глядача.
Те, що Мозаїка Александра зображує саме переломний момент битви підкреслюється динамікою фігур, і особливо круглою формою колеса в центрі. Положення тіла Дарія, а також напрямленість списів персів все ще зберігають лінію наступу перського війська. Цим Мозаїка Александра докорінно відрізняється від картини Альбрехта Альтдорфера «Битва Александра», де Александр просто переслідує давно тікаючого Дарія.
Фрагменти мозаїки Редагувати
Примітки Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мозаїка Александра |
- ↑ . Архів оригіналу за 27 червня 2010. Процитовано 6 серпня 2010.
Література Редагувати
- Kleiner, Fred S. Gardner's Art Through the Ages: A Global History. — Cengage Learning, 2008. — С. 142. — ISBN 0495115495
- Bernard Andreae: Das Alexandermosaik. Reclam, Stuttgart 1967.
- Michael Pfrommer: Untersuchungen zur Chronologie und Komposition des Alexandermosaiks auf antiquarischer Grundlage. von Zabern, Mainz 1998 (Aegyptiaca Treverensia. Trierer Studien zum griechisch-römischen Ägypten 8), ISBN 3-8053-2028-0.
- Klaus Stähler: Das Alexandermosaik. Über Machterringung und Machtverlust. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 1999, ISBN 3-596-13149-9.
- Paolo Moreno, La Bataille d’Alexandre, Skira/Seuil, Paris, 2001.
Посилання Редагувати
- Александрова мозаика [ 14 серпня 2010 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)(італ.)(гр.)(тур.)(рос.)
- Traute Petersen. Das Alexandermosaik von Pompeji [ 27 червня 2010 у Wayback Machine.] // слайд-альбом під ред. Еберхардта Швальма: Історія, том 1. Ілюстрації для навчальних занять. Від ранніх високорозвинених культур до 16 століття. — Штутгарт: Klett-Perthes: 1993 — с. 24. (нім.)(англ.)(італ.)(гр.)(тур.)(рос.)