www.wikidata.uk-ua.nina.az

Банту мови Мови банту мовна сім я бенуе конголезьких мов якою розмовляють народи банту 1 Мови банту утворюють найбільшу

Банту (мови)

Мови банту — мовна сім'я бенуе-конголезьких мов, якою розмовляють народи банту. Мови банту утворюють найбільшу та найчисельнішу підгрупу Південних бантоїдних мов[en]. Загальна кількість мов банту коливається, залежно від визначення «мова» чи «діалект», і налічує від 440 до 680 різних мов.

Банту
Bâ-ntu
Поширення мов банту в Африці.
Регіон Центральна Африка
Південна Африка
Південно-Східна Африка
Носії ~200 млн.
Писемність латиниця
Класифікація

Нігеро-конголезька макросім'я Бенуе-конголезька сім'я

Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 bnt

Поширені банту мови у центральній, південно-східній[en] та південній частинах Африки. Кількість осіб, що розмовляють мовами банту сягає 200 млн осіб.

Назва ред.

Термін банту був вперше згаданий (як Bâ-ntu) Вільгельмом Бліком у своїй праці «Порівняльна граматика» 1862 року.

Мовою зулу банту (Bâ-ntu) означає люди (му-нту — людина, ба-нту — люди).

Класифікація ред.

Приблизне розміщення 15 зон і додаткової зони J, введеної пізніше.

За класифікацією Малкольма Гасрі, група поділяється на 15 зон:

Характеристика ред.

Типологічно мови банту відносяться до мов аглютинативного ладу з елементами флексії, які проявляються в наявності граматично багатозначних морфем. Характерна риса граматичного ладу — наявність узгоджених іменних класів з префіксальними показниками. Кількість класів варіює за мовами: зулу — 13, суахілі — 15, ганда — 18 тощо. Класи поділяються на предметні («люди», «дерева», «речі» та ін.), граматичні (аугментативні, димінутивні, локативні, інфінітивні), предметно-граматичні (поряд з номінацією передають певну граматичну семантику).

Вивчення ред.

Ще у 1659 році Джасінто Брускіотто опублікував граматику мови конго, написану латиною. Становлення наукової бантуїстики відноситься до середини XIX ст. і пов'язане з появою порівняльних робіт Вільгельма Бліка[de]. Порівняльний метод до досліджень мов банту був використаний у фундаментальних працях Карла Майнгофа[de] та його послідовників, а також у працях Клемента Дока. Увагу сучасних бантуїстів приваблюють порівняльно-історичні аспекти дослідження, а також соціолінгвістична проблематика. В Інституті яфетології радянський вчений І. Л. Снєгірьов з 1922 року вивчав мови зулу та коса. Дещо пізніше в Ленінградському східному інституті Дмитро Ольдерогге почав викладання мови суахілі. Дослідження в області мов банту велись в Інституті мовознавства АН СРСР.

Примітки ред.

  1. Банту мови Універсальний словник-енциклопедія
  2. Станіслав Шумлянський. Державна мовна політика у багатомовних країнах: плюралістичний тип (на прикладі Південно-Африканської Республіки та Республіки Індія). Магістеріум. Випуск 10. Політичні студії. 2002. С. 92-100

Література ред.

  • Олена Авраменко. Запозичення з бантоїдних мов у мультикультурному англомовному просторі Південної Африки. Лінгвістичні студії. Випуск 41. 2021
  • Громова Н. В. Части речи в языках банту и принципы их разграничения. Москва. 1966(рос.)
  • Топорова И. Н. Типология фонологических систем языков банту. Москва. 1975(рос.)
  • Bleek W.H. A comparative grammar of South Africa languages. London. 1862-69(англ.)
  • Meihof C. Grundzuge einer vergleichenden Grammatik der Bantusprachen. Hamburg. 1948(нім.)
  • Doke C.M. The southern Bantu languages. London. 1954(англ.)
  • Guthrie M. The classification of the Bantu languages. London — New York. 1948(англ.)
  • Guthrie M. Comparative Bantu. London. 1967-71(англ.)
  • Bryan M. The Bantu langueges of Africa. London. 1959(англ.)
Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про Африку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Movi bantu movna sim ya benue kongolezkih mov yakoyu rozmovlyayut narodi bantu 1 Movi bantu utvoryuyut najbilshu ta najchiselnishu pidgrupu Pivdennih bantoyidnih mov en Zagalna kilkist mov bantu kolivayetsya zalezhno vid viznachennya mova chi dialekt i nalichuye vid 440 do 680 riznih mov BantuBa ntuPoshirennya mov bantu v Africi Region Centralna AfrikaPivdenna AfrikaPivdenno Shidna AfrikaNosiyi 200 mln Pisemnist latinicyaKlasifikaciya Nigero kongolezka makrosim ya Benue kongolezka sim ya Bantoyidna gilkaOficijnij statusKodi moviISO 639 2 bntPoshireni bantu movi u centralnij pivdenno shidnij en ta pivdennij chastinah Afriki 2 Kilkist osib sho rozmovlyayut movami bantu syagaye 200 mln osib Zmist 1 Nazva 2 Klasifikaciya 3 Harakteristika 4 Vivchennya 5 Primitki 6 LiteraturaNazva red Termin bantu buv vpershe zgadanij yak Ba ntu Vilgelmom Blikom u svoyij praci Porivnyalna gramatika 1862 roku Movoyu zulu bantu Ba ntu oznachaye lyudi mu ntu lyudina ba ntu lyudi Klasifikaciya red nbsp Priblizne rozmishennya 15 zon i dodatkovoyi zoni J vvedenoyi piznishe nbsp Za klasifikaciyeyu Malkolma Gasri grupa podilyayetsya na 15 zon A movi Kamerunu ta prikordonnih z nim krayin B movi Respubliki Kongo ta pivnichnih oblastej Demokratichnoyi Respubliki Kongo C movi Demokratichnoyi Respubliki Kongo ta Respubliki Kongo D movi Ruandi Burundi ta prikordonnih z nimi krayin E movi Ugandi Keniyi ta Tanzaniyi F movi centralnoyi Tanzaniyi G movi Tanzaniyi ostroviv Zanzibar ta Pemba H movi pivdnya Respubiki Kongo Demokratichnoyi Respubliki Kongo pivnichnoyi Angoli K movi pivdenno shidnoyi Angoli pivnichno zahidnoyi Zambiyi Botsvani L movi pivdnya Demokratichnoyi Respubliki Kongo Angoli Botsvani M movi Tanzaniyi Zambiyi Malavi Demokratichnoyi Respubliki Kongo N movi Tanzaniyi Malavi ta centralnogo Mozambiku P movi pivnichno shidnogo Mozambiku pivdenno shidnoyi Tanzaniyi R movi pivdenno zahidnoyi Angoli pivnichnoyi Namibiyi Botsvani S movi Zimbabve Mozambiku Pivdennoyi Afriki Botsvani Lesoto Svazilendu Harakteristika red Tipologichno movi bantu vidnosyatsya do mov aglyutinativnogo ladu z elementami fleksiyi yaki proyavlyayutsya v nayavnosti gramatichno bagatoznachnih morfem Harakterna risa gramatichnogo ladu nayavnist uzgodzhenih imennih klasiv z prefiksalnimi pokaznikami Kilkist klasiv variyuye za movami zulu 13 suahili 15 ganda 18 tosho Klasi podilyayutsya na predmetni lyudi dereva rechi ta in gramatichni augmentativni diminutivni lokativni infinitivni predmetno gramatichni poryad z nominaciyeyu peredayut pevnu gramatichnu semantiku Vivchennya red She u 1659 roci Dzhasinto Bruskiotto opublikuvav gramatiku movi kongo napisanu latinoyu Stanovlennya naukovoyi bantuyistiki vidnositsya do seredini XIX st i pov yazane z poyavoyu porivnyalnih robit Vilgelma Blika de Porivnyalnij metod do doslidzhen mov bantu buv vikoristanij u fundamentalnih pracyah Karla Majngofa de ta jogo poslidovnikiv a takozh u pracyah Klementa Doka Uvagu suchasnih bantuyistiv privablyuyut porivnyalno istorichni aspekti doslidzhennya a takozh sociolingvistichna problematika V Instituti yafetologiyi radyanskij vchenij I L Snyegirov z 1922 roku vivchav movi zulu ta kosa Desho piznishe v Leningradskomu shidnomu instituti Dmitro Olderogge pochav vikladannya movi suahili Doslidzhennya v oblasti mov bantu velis v Instituti movoznavstva AN SRSR Primitki red Bantu movi Universalnij slovnik enciklopediya Stanislav Shumlyanskij Derzhavna movna politika u bagatomovnih krayinah plyuralistichnij tip na prikladi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki ta Respubliki Indiya Magisterium Vipusk 10 Politichni studiyi 2002 S 92 100Literatura red Olena Avramenko Zapozichennya z bantoyidnih mov u multikulturnomu anglomovnomu prostori Pivdennoyi Afriki Lingvistichni studiyi Vipusk 41 2021 Gromova N V Chasti rechi v yazykah bantu i principy ih razgranicheniya Moskva 1966 ros Toporova I N Tipologiya fonologicheskih sistem yazykov bantu Moskva 1975 ros Bleek W H A comparative grammar of South Africa languages London 1862 69 angl Meihof C Grundzuge einer vergleichenden Grammatik der Bantusprachen Hamburg 1948 nim Doke C M The southern Bantu languages London 1954 angl Guthrie M The classification of the Bantu languages London New York 1948 angl Guthrie M Comparative Bantu London 1967 71 angl Bryan M The Bantu langueges of Africa London 1959 angl nbsp Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro Afriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bantu movi amp oldid 39635517