Миргородський Дмитро Миколайович Дмитро Миколайович Миргородський 25 вересня 1939 Запоріжжя Українська РСР 20 липня 2001

Дмитро Миколайович Миргородський (25 вересня 1939, Запоріжжя, Українська РСР — 20 липня 2001, Київ, Україна) — український актор, член Національної спілки кінематографістів України, заслужений артист України (з 1998 року).

Дмитро Миколайович Миргородський

Народився	25 вересня 1939(1939-09-25) Запоріжжя, Українська РСР
Помер	20 липня 2001(2001-07-20) (61 рік) Київ, Україна злоякісна пухлина
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР Україна
Діяльність	актор театру, кіноактор
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1963) і Київський політехнічний інститут (1959)
Заклад	Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Мосфільм, Московський художній театр і Кіностудія ім. О. Довженка
Батьки	М. Д. Миргородський
Брати / сестри	Миргородський Валерій Миколайович^d і Сергій Миколайович Миргородський^d
Провідні ролі	«Нескорений»
IMDb	ID 0592348
Нагороди та премії
Заслужений артист України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Миргородський.

Біографія ред.

Народився 25 вересня 1939 року в Запоріжжі в родині службовців. У 1957–1959 роках навчався на металургійному факультеті Київського політехнічного інституту. У 1963 році закінчив театральне училище імені М. Щепкіна при МХАТі. У 1963–1964 роках був актором російського драматичного театру імені Лесі Українки, у 1964–1968 роках працював на кіностудії «Мосфільм», у 1968–1969 роках у МХАТі. З 1970 року — актор Київської кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка. Знімався в кіно з 1964 року.

Могила Дмитра Миргородського

Помер 20 липня 2001 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 29).

Фільмографія ред.

Грав у стрічках:

«Мир хатам, війна палацам»,
«Назад дороги немає»,
«Зоряний цвіт» (супутник),
«Будні карного розшуку» (Сапожников),
«Довга дорога в короткий день»,
«Чорний капітан» (Астраханцев),
«Нічний мотоцикліст» (Сараєв),
«Як гартувалась сталь» (Саламига),
«Схованка біля Червоних каменів» (Рахім),
«Не мине й року» (Свиридов),
«Дума про Ковпака» (Савченко),
«В бій ідуть лише «старі»» (комбат),
«Народжена революцією» (Отець Серафім, Кочетков),
«Тривожний місяць вересень»,
«Блакитний патруль» (Андрій Громов),
«Ми — російський народ» (Головачов),
«Рік як життя» (Георг Гервег),
«Постріл» (Минський),
«Червоний намет» (Каратті),
«Тачанка з півдня» (Аркадьєв),
«Змилуйся над нами» (капелан Іомантас, Литовська к/с),
«Вбитий при виконанні» (Ленфільм, Генріх Вентман),
«Море» (Бугровський),
«Підпільний обком діє» (Балицький),
«Квартет Гварнері» (Муратов),
«Розколоте небо» (Маріупольський),
«Змилуйся над нами» (капелан Йомантас),
«Вавилон-ХХ» (чоловік Мальви),
«Йди і не прощайся» (Калиба, ЧССР, уповноважений),
«Мільйони Ферфакса»,
«Страх» (Іванов),
«Житіє святих сестер»,
«На межі століть» (Крашевський),
«Довгий шлях у лабіринт» (Гулін),
«Все перемагає любов» (комбат),
«Зона» (Брус),
«Дорога нікуди» (Орт Галеран),
«Нам дзвони не грали, коли ми вмирали»,
«Фучжоу»,
«Амур і Демон»,
«Партитура на могильному камені»
«Нескорений» (Йосип Шухевич, батько Романа Шухевича)
«Молитва за гетьмана Мазепу» (Семен Палій)

та інші.

Література ред.

Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.105—106.