www.wikidata.uk-ua.nina.az

Никита Будка Блаженний Ники та Бу дка 7 червня 1877 Добромірка 1 жовтня 1949 табір в Караганді Казахська РСР церковний д

Никита (Будка)

Блаженний Ники́та Бу́дка (7 червня 1877, Добромірка — 1 жовтня 1949, табір в Караганді, Казахська РСР) — церковний діяч, перший єпископ УГКЦ в Канаді, священномученик, проголошений блаженним 2001 року.

Никита (Будка)
1929 — 1 жовтня 1949
Обрання: 1929
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
15 липня 1912 — 1 жовтня 1949
Обрання: 15 липня 1912
Попередник: Luigi M. Cannavò (Canavo), O.F.M. Cap.
Наступник: Vincenzo Maria Jacono
Екзарх Канади
15 липня 1912 — 9 листопада 1928
Обрання: 15 липня 1912
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Наступник: Василь Ладика
 
Альма-матер: Віденський університет і Єзуїтська колегія Canisianum в Інсбруку
Діяльність: греко-католицький священник
Народження: 7 червня 1877(1877-06-07)
с. Добромірка, нині Збаразький район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 1 жовтня 1949(1949-10-01) (72 роки)
табір в Караганді, КРСР
Священство: 14 жовтня 1905
Єп. хіротонія: 13 жовтня 1912

 Никита у Вікісховищі

Ники́та Бу́дка

Дитинство, школи, університети ред.

Народився 7 червня 1877 року в селі Добромірка (Збаразький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Збаразький район, Тернопільська область, Україна) у селянській родині.

Початкову освіту здобув у рідному селі, згодом навчався у Першій класичній гімназії в Тернополі, яку закінчив у 1897 р. з відзнакою. Був вихователем дітей князя П. Сапіги в с. Більче-Золоте (нині Борщівського району). 1902 р. у Відні відбував військову службу.

Вивчав право у Львівському університеті, богослов'я у Львівській Духовній семінарії та в Університеті «Канізіанум» (Інсбрук, Австрія). 14 жовтня 1905 р. отримав священичі свячення з рук Митрополита Андрея (Шептицького). Потім здобув ступінь доктора богослов'я у Віденському університеті (1909 — Діссертация докторска: Дисциплїна Грецкої Церкви в сьвітлі полєміки за часів Фотия). Під час студій (1907 р.) організував філію австрійського Товариства св. Рафаїла для охорони українських емігрантів з Галичини та Буковини: працював у цій організації п'ять років.

Священниче й єпископське життя ред.

Після закінчення теологічних студій у Відні та Інсбруці отримав 14 жовтня 1905 року священничі свячення з рук митрополита Андрея Шептицького.

Був префектом Духовної семінарії у Львові, радником подружнього трибуналу та референтом імміграційних справ, засновником і редактором місячника «Емігрант» (1910—1912). Опікувався українськими емігрантами в Австрії, Німеччині, Бразилії, Аргентині, Канаді та Боснії.

15 липня 1912 року Папою Пієм XI призначений єпископом для українців-католиків у Канаді й титулярним єпископом Патари. В Канаді він організував активну душпастирську діяльність та заклав основу для подальшого розвитку української греко-католицької митрополії.

Єпископська хіротонія відбулася у Львові 13 жовтня 1912 р.(за іншими даними 14 жовтня).

Засновує в Канаді гуртожитки для української молоді. За час перебування в Канаді організовував парафії, будував церкви і школи, засновував бурси: імені Митрополита Андрея Шептицького в Сен-Боніфас (Манітоба) та імені Тараса Шевченка в Едмонтоні (Альберта); Дівочу академію Пресвятого Серця Христового в Йорктоні (Саскачеван), притулки для сиріт (у селах Мондер й Айтуна), народні доми, осередки «Просвіти», допомогові товариства, започаткував часопис «Канадійський Українець», видав молитовник, боровся проти сектантства. У 1913 р. організував Собор, на якому затверджено правила Русько-Католицької Церкви в Канаді.

Сучасники критикували єпископа Будку за догматизм, негнучкість позиції, невміння вчасно давати відповіді на гострі питання свого часу. Зокрема, єпископ мав тривалий конфлікт з національно налаштованими вчителями, яких звинувачував у секулярізації освіти (а ті його, в свою чергу, у тому, що він ставив інтереси далекого Риму вище за національні інтереси українців). За кілька тижнів до початку 1-ї світової війни єпископ зробив контроверсійну заяву, закликавши українців Канади підтримати «нашу Австрію» проти Сербії, що згодом канадська влада використала як один з приводів для інтернування етнічних українців. У кінці війни, 1918 р., серед українських греко-католиків Канади стався розкол, і частина їх відійшла від греко-католицької церкви, заснувавши спільно з православними Українську греко-православну церкву у м. Саскатун.

У 1918 р. прийняв канадське громадянство. Того ж року організував два просвітньо-фермерських з'їзди, а в 1919 році заснував Українську народну раду у Вінніпезі. У 1924 році в Йорктоні скликає перший собор греко-католицького духовенства. В 1927 році подав у відставку з посади правлячого єпископа, за ним було збережено титул почесного єпископа.

У 1928 р. через погіршення здоров'я повертається в Україну, та стає Генеральним Вікарієм Митрополичої Капітули у Львові. Займається відновленням санктуарію Богородиці в Зарваниці.

Арешти, заслання, смерть ред.

11 квітня 1945 року Никита Будка разом з іншими єпископами Української греко-католицької церкви арештований більшовицькою владою. Його звинувачено в тому, що він викладав у підпільній семінарії, відправляв в 1939 р. панахиди жертвам більшовицького терору, агітував за відокремлення України від СРСР. Засуджений до 8 років таборів особливого режиму і призначив відбування терміну ув'язнення в Казахстані.

Помер 1 жовтня 1949 р. «від серцевого нападу» у таборі Караганди, у 72-річному віці. Місце поховання — невідоме, хоч відомо, що воно знаходилось на одному із цвинтарів Карлагу, біля села Каражар. Але, хоча мешканці села нічого не знають і нічого не чули про табірний цвинтар, врешті-решт з'ясувалося, що він був на тому місці, де сьогодні розміщена свиноферма.

Беатифікація ред.

Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла II.

Примітки ред.

  1. Дмитро Б. Hierarchy of the Kyivan Church (861-1990) — С. 315, 348.
    d:Track:Q5285805d:Track:Q29705536
  2. ↑ GCatholic.org — 1997.
    d:Track:Q25932135
  3. Hryniuk, Stella. The Bishop Budka Controversy: A New Perspective // In: Canadian Slavonic Papers / Revue Canadienne des Slavistes, Vol. 23, No. 2 (June 1981), pp. 154—165 (12 pages). Published By: Taylor & Francis, Ltd.

Джерела ред.

  • Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8.
  • Боклінка Н. Мученик за віру християнську // Збараж — місто в Медоборах. — Т. : Джура, 2001. — С. 14—15.
  • Будка Микита (1877—1949) — церковний діяч, доктор богословія // Енциклопедія Українознавства / Під ред. В. Кубійовича. — Л., 1993. — Т. 1. — С. 184.
  • Будка Никита — релігійний діяч //«Журавлина» книга: Тернопільська українська західна діаспора: Слов. імен. А — Ї / Упор.-ред. Б. Мельничук, Х. Мельничук. — Т., 1999. — Ч. 1. — С. 75—76.
  • Головин Б., Комариця М (ЕСУ). Будка Никита (Микита) Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 194. — ISBN 966-528-197-6.
  • Гудеш Т. Святі посеред нас: [Папа Римський беатифікував 29 осіб — серед них єпископ Н. Будка] // Українське слово. — 2001. — 27 черв. — 4 лип. — С. 10.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Культурне життя в Україні. Західні землі: Док. і матеріали: 1939—1953. — К. : Наукова думка, 1995. — Т. 1. — 748 с.
  • Мовчан О. М. Будка Никита [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 390. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Нескорена церква: Українська греко-католицька церква у ХХ столітті: [У документі ЦК КП(б)У йдеться про проведення операції по арештах антирадянського духовенства греко-католицької церкви, зокрема про Н. Будку] // Людина і світ. — 1995. — № 3-4. — С. 9—14; № 5—6. — С. 6—11. — (Документи свідчать).
  • Перший український єпископ у Канаді // Головин Б. Мученики та ісповідники української церкви XX століття: Нариси. Ст. Дослідж.. — Т., 2000. — С. 77-81.
  • 125 років від дня народження Будки Никити (07.06.1877 — 01.10.1949) // Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2002 рік: Бібліогр. список. — Т., 2002. — С. 47—48.
  • Хаварівський У. Герби Львівських владик в Унії з Римом (1667—2007). — Тернопіль, 2008. — 112 с.
  • Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome, 1984. — 366 p. (англ.)
  • Blazejowskyj D. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Rome, 1988. — 284 p. (англ.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Blazhennij Niki ta Bu dka 7 chervnya 1877 Dobromirka 1 zhovtnya 1949 tabir v Karagandi Kazahska RSR cerkovnij diyach pershij yepiskop UGKC v Kanadi svyashennomuchenik progoloshenij blazhennim 2001 roku Nikita Budka Yepiskop pomichnik Lvivskoyi arhiyeparhiyi1929 1 zhovtnya 1949Obrannya 1929Cerkva Ukrayinska Greko Katolicka CerkvaTitulyarnij yepiskop Patari15 lipnya 1912 1 zhovtnya 1949Obrannya 15 lipnya 1912Poperednik Luigi M Cannavo Canavo O F M Cap Nastupnik Vincenzo Maria JaconoEkzarh Kanadi15 lipnya 1912 9 listopada 1928Obrannya 15 lipnya 1912Cerkva Ukrayinska Greko Katolicka CerkvaNastupnik Vasil Ladika Alma mater Videnskij universitet i Yezuyitska kolegiya Canisianum v InsbrukuDiyalnist greko katolickij svyashennikNarodzhennya 7 chervnya 1877 1877 06 07 s Dobromirka nini Zbarazkij rajon Ternopilska oblast UkrayinaSmert 1 zhovtnya 1949 1949 10 01 72 roki tabir v Karagandi KRSRSvyashenstvo 14 zhovtnya 1905Yep hirotoniya 13 zhovtnya 1912 Nikita u VikishovishiNiki ta Bu dka Zmist 1 Ditinstvo shkoli universiteti 2 Svyashenniche j yepiskopske zhittya 3 Areshti zaslannya smert 4 Beatifikaciya 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaDitinstvo shkoli universiteti red Narodivsya 7 chervnya 1877 roku v seli Dobromirka Zbarazkij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya nini Zbarazkij rajon Ternopilska oblast Ukrayina u selyanskij rodini Pochatkovu osvitu zdobuv u ridnomu seli zgodom navchavsya u Pershij klasichnij gimnaziyi v Ternopoli yaku zakinchiv u 1897 r z vidznakoyu Buv vihovatelem ditej knyazya P Sapigi v s Bilche Zolote nini Borshivskogo rajonu 1902 r u Vidni vidbuvav vijskovu sluzhbu Vivchav pravo u Lvivskomu universiteti bogoslov ya u Lvivskij Duhovnij seminariyi ta v Universiteti Kanizianum Insbruk Avstriya 14 zhovtnya 1905 r otrimav svyashenichi svyachennya z ruk Mitropolita Andreya Sheptickogo Potim zdobuv stupin doktora bogoslov ya u Videnskomu universiteti 1909 Dissertaciya doktorska Disciplyina Greckoyi Cerkvi v svitli polyemiki za chasiv Fotiya Pid chas studij 1907 r organizuvav filiyu avstrijskogo Tovaristva sv Rafayila dlya ohoroni ukrayinskih emigrantiv z Galichini ta Bukovini pracyuvav u cij organizaciyi p yat rokiv Svyashenniche j yepiskopske zhittya red Pislya zakinchennya teologichnih studij u Vidni ta Insbruci otrimav 14 zhovtnya 1905 roku svyashennichi svyachennya z ruk mitropolita Andreya Sheptickogo Buv prefektom Duhovnoyi seminariyi u Lvovi radnikom podruzhnogo tribunalu ta referentom immigracijnih sprav zasnovnikom i redaktorom misyachnika Emigrant 1910 1912 Opikuvavsya ukrayinskimi emigrantami v Avstriyi Nimechchini Braziliyi Argentini Kanadi ta Bosniyi 15 lipnya 1912 roku Papoyu Piyem XI priznachenij yepiskopom dlya ukrayinciv katolikiv u Kanadi j titulyarnim yepiskopom Patari V Kanadi vin organizuvav aktivnu dushpastirsku diyalnist ta zaklav osnovu dlya podalshogo rozvitku ukrayinskoyi greko katolickoyi mitropoliyi Yepiskopska hirotoniya vidbulasya u Lvovi 13 zhovtnya 1912 r za inshimi danimi 14 zhovtnya Zasnovuye v Kanadi gurtozhitki dlya ukrayinskoyi molodi Za chas perebuvannya v Kanadi organizovuvav parafiyi buduvav cerkvi i shkoli zasnovuvav bursi imeni Mitropolita Andreya Sheptickogo v Sen Bonifas Manitoba ta imeni Tarasa Shevchenka v Edmontoni Alberta Divochu akademiyu Presvyatogo Sercya Hristovogo v Jorktoni Saskachevan pritulki dlya sirit u selah Monder j Ajtuna narodni domi oseredki Prosviti dopomogovi tovaristva zapochatkuvav chasopis Kanadijskij Ukrayinec vidav molitovnik borovsya proti sektantstva U 1913 r organizuvav Sobor na yakomu zatverdzheno pravila Rusko Katolickoyi Cerkvi v Kanadi Suchasniki kritikuvali yepiskopa Budku za dogmatizm negnuchkist poziciyi nevminnya vchasno davati vidpovidi na gostri pitannya svogo chasu Zokrema yepiskop mav trivalij konflikt z nacionalno nalashtovanimi vchitelyami yakih zvinuvachuvav u sekulyarizaciyi osviti a ti jogo v svoyu chergu u tomu sho vin staviv interesi dalekogo Rimu vishe za nacionalni interesi ukrayinciv Za kilka tizhniv do pochatku 1 yi svitovoyi vijni yepiskop zrobiv kontroversijnu zayavu zaklikavshi ukrayinciv Kanadi pidtrimati nashu Avstriyu proti Serbiyi 3 sho zgodom kanadska vlada vikoristala yak odin z privodiv dlya internuvannya etnichnih ukrayinciv U kinci vijni 1918 r sered ukrayinskih greko katolikiv Kanadi stavsya rozkol i chastina yih vidijshla vid greko katolickoyi cerkvi zasnuvavshi spilno z pravoslavnimi Ukrayinsku greko pravoslavnu cerkvu u m Saskatun U 1918 r prijnyav kanadske gromadyanstvo Togo zh roku organizuvav dva prosvitno fermerskih z yizdi a v 1919 roci zasnuvav Ukrayinsku narodnu radu u Vinnipezi U 1924 roci v Jorktoni sklikaye pershij sobor greko katolickogo duhovenstva V 1927 roci podav u vidstavku z posadi pravlyachogo yepiskopa za nim bulo zberezheno titul pochesnogo yepiskopa U 1928 r cherez pogirshennya zdorov ya povertayetsya v Ukrayinu ta staye Generalnim Vikariyem Mitropolichoyi Kapituli u Lvovi Zajmayetsya vidnovlennyam sanktuariyu Bogorodici v Zarvanici Areshti zaslannya smert red 11 kvitnya 1945 roku Nikita Budka razom z inshimi yepiskopami Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi areshtovanij bilshovickoyu vladoyu Jogo zvinuvacheno v tomu sho vin vikladav u pidpilnij seminariyi vidpravlyav v 1939 r panahidi zhertvam bilshovickogo teroru agituvav za vidokremlennya Ukrayini vid SRSR Zasudzhenij do 8 rokiv taboriv osoblivogo rezhimu i priznachiv vidbuvannya terminu uv yaznennya v Kazahstani Pomer 1 zhovtnya 1949 r vid sercevogo napadu u tabori Karagandi u 72 richnomu vici Misce pohovannya nevidome hoch vidomo sho vono znahodilos na odnomu iz cvintariv Karlagu bilya sela Karazhar Ale hocha meshkanci sela nichogo ne znayut i nichogo ne chuli pro tabirnij cvintar vreshti resht z yasuvalosya sho vin buv na tomu misci de sogodni rozmishena svinoferma Beatifikaciya red Obryad beatifikaciyi vidbuvsya 27 chervnya 2001 r u m Lvovi pid chas Svyatoyi Liturgiyi u vizantijskomu obryadi za uchasti Ivana Pavla II Primitki red Dmitro B Hierarchy of the Kyivan Church 861 1990 S 315 348 d Track Q5285805d Track Q29705536 a b GCatholic org 1997 d Track Q25932135 Hryniuk Stella The Bishop Budka Controversy A New Perspective In Canadian Slavonic Papers Revue Canadienne des Slavistes Vol 23 No 2 June 1981 pp 154 165 12 pages Published By Taylor amp Francis Ltd Dzherela red Blazhejovskij D Iyerarhiya Kiyivskoyi Cerkvi 861 1990 Lviv Kamenyar 1996 567 s ISBN 5 7745 0687 8 Boklinka N Muchenik za viru hristiyansku Zbarazh misto v Medoborah T Dzhura 2001 S 14 15 Budka Mikita 1877 1949 cerkovnij diyach doktor bogosloviya Enciklopediya Ukrayinoznavstva Pid red V Kubijovicha L 1993 T 1 S 184 Budka Nikita religijnij diyach Zhuravlina kniga Ternopilska ukrayinska zahidna diaspora Slov imen A Yi Upor red B Melnichuk H Melnichuk T 1999 Ch 1 S 75 76 Golovin B Komaricya M ESU Budka Nikita Mikita Mihajlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 194 ISBN 966 528 197 6 Gudesh T Svyati posered nas Papa Rimskij beatifikuvav 29 osib sered nih yepiskop N Budka Ukrayinske slovo 2001 27 cherv 4 lip S 10 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kulturne zhittya v Ukrayini Zahidni zemli Dok i materiali 1939 1953 K Naukova dumka 1995 T 1 748 s Movchan O M Budka Nikita Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 390 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Neskorena cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva u HH stolitti U dokumenti CK KP b U jdetsya pro provedennya operaciyi po areshtah antiradyanskogo duhovenstva greko katolickoyi cerkvi zokrema pro N Budku Lyudina i svit 1995 3 4 S 9 14 5 6 S 6 11 Dokumenti svidchat Pershij ukrayinskij yepiskop u Kanadi Golovin B Mucheniki ta ispovidniki ukrayinskoyi cerkvi XX stolittya Narisi St Doslidzh T 2000 S 77 81 125 rokiv vid dnya narodzhennya Budki Nikiti 07 06 1877 01 10 1949 Literatura do znamennih i pam yatnih dat Ternopilshini na 2002 rik Bibliogr spisok T 2002 S 47 48 Havarivskij U Gerbi Lvivskih vladik v Uniyi z Rimom 1667 2007 Ternopil 2008 112 s Blazejovskyj D Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges and Seminaries Universities and Institutes of Central and Western Europe 1576 1983 AOSBM Sectio I Vol 43 Rome 1984 366 p angl Blazejowskyj D Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora 1751 1988 Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine Rome 1988 284 p angl Posilannya red Budka Nikita Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Vladika Nikita Budka Ukrayinska pastva v Kazahstani Detalnisha biografiya Nikita Budka 1877 1949 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kulish N S Nikita Budka yepiskop Velika ukrayinska enciklopediya Bishop Bl Nykyta Budka Arhivovano 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine The Hierarchy of the Catholic Church angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nikita Budka amp oldid 40629114