www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мечеть Байракли Самоков Мечеть Байракли болг Байракли джамия тур Bayraklı Camii також Мечеть Йокуша болг джамия Йокуша 1

Мечеть Байракли (Самоков)

Мечеть Байракли (болг. Байракли джамия, тур. Bayraklı Camii), також Мечеть Йокуша (болг. джамия Йокуша) — одна з найстаріших мечетей та єдина збережена мечеть часів османського панування у болгарському місті Самоков, нині перетворена на музей. Є пам'яткою культури національного значення.

Мечеть Байракли
Байракли джамия
Мечеть Байракли у 2008 році
Мечеть Байракли у 2008 році
42°20′19″ пн. ш. 23°33′29″ сх. д. / 42.33861° пн. ш. 23.55806° сх. д. / 42.33861; 23.55806Координати: 42°20′19″ пн. ш. 23°33′29″ сх. д. / 42.33861° пн. ш. 23.55806° сх. д. / 42.33861; 23.55806
Країна Болгарія
Місто Самоков
Розташування вул. Трговська, 49
Конфесія мусульманство
Тип мечеть і пам'ятка історії
Тип будівлі Мечеть
Стиль Османська архітектура
Дата заснування XIX століття
Статус  Недіюча
Стан музей
Мечеть Байракли
Мечеть Байракли (Болгарія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія ред.

Будівництво та розпис мечеті Байракли були завершені у 1845 році. Археологи припускають, що споруда була збудована з фрагментів більш давньої мечеті XVI століття. Замовником був Коджа Мехмед Хюсрев Паша —капудан паша Оттоманської імперії, який згодом став великим візирем. Він вирішив збудувати храм в пам'ять своєї матері — болгарки з села Шишманово. За переказами, Хюсрев Мехмед-паша звелів поставити на купол мечеті і хрест, і півмісяць — на честь матері і щоб не образити батька. Ймовірно, будівниками були болгарські майстри. Про це говорить знайдений під час останньої реставрації під пластом штукатурки план храму разом з іменами Іван, Ристо і Косто. Вони ототожнюються з самоковськими художниками Іваном Іконописцем, Христо Йовевичем та Коста Вальовим, які могли розписувати мечеть.

Після звільнення Болгарії від влади Османської імперії у 1878 році в Самокові залишалося 12 мечетей. З них вціліли 4. До нашого часу збереглася лише мечеть Байракли. Діючою вона була не завжди: певний час у ній містилася мусульманська школа.

21 червня 1928 року храм було оголошено пам'яткою культури національного значення.

Восени 1941 року буря зламала частину мінарета.

У 1960—1966 роках мечеть була оновлена ​​за проектом архітектора Ніколи Мушанова. Художньою частиною робіт керував Георгі Белстойнев. Ремонт відбувався за державний кошт. Після цього в будівлі був відкритий музей.

Наразі витрати на утримання майна — мечеті та прилеглих будівель забезпечуються за рахунок муніципалітету Самокова. У 2013 році головний муфтій країни подавав позов у Софійський окружний суд щодо передачі мечеті у його відання. Був начатий збір підписів щодо зберження пам'ятки як державної власності. Було набрано більш, ниж 8000 голосів. Самоковців підтримав депутат Кирил Добрев. Позов був відхилений.

У 2014 році під час розгляду справи Софійським апеляційним судом, самоковці на чолі з мером міста Володимиром Георгієвим провели мовчазну акцію протесту перед Байракли, яка тривала близько півгодини.

Верховний суд не дозволив касаційного оскарження рішення Апеляційного суду щодо цієї справи. Мечеть Байракли, як і 1500 колишніх культових об'єктів залишилися у віданні держави та муніципалітетів.

Архітектура ред.

Інтер'єр мечеті у 2015 році

Мечеть має майже квадратну форму. Верхня частина будівлі виконана з дерева, основний об'єм - кам'яний. Молитовний зал має розмір 14 на 14,8 метрів. Перед ним розташований аркадний зал з поверхом для жіночого відділення. Чотири колони тримають дерев'яний купол. Храм зовні і всередині багато прикрашений орнаментом художників Самоковської школи. Декоративний стиль розпису зазнав впливу західноєвропейського бароко та рококо і представляє собою переважно зображення гірлянд, ваз із квітами та раковин. Стильові особливості настінного живопису дають підстави пов'язати його з ім'ям одного з найвідоміших художників Самокова — Христо Йовевича. Молитовна ніша мечеті, також багато прикрашена, орієнтована на мусульманські святині Мекку та Медіну. Біля входу в храм міститься відкритий ґанок. Вхід мечеті прикрашений колонами з дерева, які вписані в фасад з фресками, що створює ілюзію сцени в театрі. Мечеть має єдиний мінарет з північно-східного боку, прикрашений спіральним орнаментом, викладеним цеглою.

Розташування ред.

Мечеть Байракли розташована недалеко від центральної площі міста, біля автовокзалу. Адреса: Самоков, вул. Трговська 49.

Література ред.

  • Енциклопедия България, Том 1, Издателство на БАН, София, 1978.
  • Анна Рошковска «Байракли джамия. Самоков». Исторически музей. Самоков. 2006. 48 стор.

Примітки ред.

  1. ↑ Самоковська громада. Мечеть Байракли [1] [ 27 лютого 2012 у Wayback Machine.] (болг.)
  2. ↑ Мечеть Байракли-Джамія [2] (рос.)
  3. Стаття «Мечеть Байракли: укушене яблуко роздору» від 28 червня 2013 [3] (болг.)
  4. ↑ Портал Балканець.bg. Стаття «Кирило Добрев підтримав самоковців щодо мечеті Байракли» від 18 вересня 2013 [4] (болг.)
  5. Стаття Дмитра Балабанова «Справа № 360…» від 4 березня 2014 [5] [ 7 липня 2017 у Wayback Machine.] (болг.)
  6. Стаття «Самоковці стали на захист мечеті Байракли як пам'ятника культури» від 19 вересня 2013 [6] [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (болг.)
  7. Стаття «Самоковці захищали свою мечеть, готові до спільних дій з Дупницею і Кюстенділом» від 13 червня 2014 [7] (болг.)
  8. Стаття «Постанова суду: мечеть Байракли залишається самоковцям» від 3 лютого 2016 [8] [ 14 лютого 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
  9. Болгарський туристичний портал. Мечеть Байракли [9] [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
  10. Туристична інформація. Мечеть Байракли [10] (болг.)

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мечеть Байракли (Самоков)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mechet Bajrakli bolg Bajrakli dzhamiya tur Bayrakli Camii takozh Mechet Jokusha bolg dzhamiya Jokusha 1 odna z najstarishih mechetej ta yedina zberezhena mechet chasiv osmanskogo panuvannya u bolgarskomu misti Samokov nini peretvorena na muzej Ye pam yatkoyu kulturi nacionalnogo znachennya lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Mechet Bajrakli Bajrakli dzhamiyaMechet Bajrakli u 2008 roci Mechet Bajrakli u 2008 roci42 20 19 pn sh 23 33 29 sh d 42 33861 pn sh 23 55806 sh d 42 33861 23 55806 Koordinati 42 20 19 pn sh 23 33 29 sh d 42 33861 pn sh 23 55806 sh d 42 33861 23 55806Krayina BolgariyaMisto SamokovRoztashuvannya vul Trgovska 49Konfesiya musulmanstvoTip mechet i pam yatka istoriyiTip budivli MechetStil Osmanska arhitekturaData zasnuvannya XIX stolittyaStatus NediyuchaStan muzejMechet BajrakliMechet Bajrakli Bolgariya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Arhitektura 3 Roztashuvannya 4 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya red Budivnictvo ta rozpis mecheti Bajrakli buli zaversheni u 1845 roci Arheologi pripuskayut sho sporuda bula zbudovana z fragmentiv bilsh davnoyi mecheti XVI stolittya 2 Zamovnikom buv Kodzha Mehmed Hyusrev Pasha kapudan pasha Ottomanskoyi imperiyi yakij zgodom stav velikim vizirem Vin virishiv zbuduvati hram v pam yat svoyeyi materi bolgarki z sela Shishmanovo Za perekazami Hyusrev Mehmed pasha zveliv postaviti na kupol mecheti i hrest i pivmisyac na chest materi i shob ne obraziti batka Jmovirno budivnikami buli bolgarski majstri Pro ce govorit znajdenij pid chas ostannoyi restavraciyi pid plastom shtukaturki plan hramu razom z imenami Ivan Risto i Kosto 1 Voni ototozhnyuyutsya z samokovskimi hudozhnikami Ivanom Ikonopiscem Hristo Jovevichem ta Kosta Valovim yaki mogli rozpisuvati mechet Pislya zvilnennya Bolgariyi vid vladi Osmanskoyi imperiyi u 1878 roci v Samokovi zalishalosya 12 mechetej Z nih vcilili 4 Do nashogo chasu zbereglasya lishe mechet Bajrakli Diyuchoyu vona bula ne zavzhdi pevnij chas u nij mistilasya musulmanska shkola 3 21 chervnya 1928 roku hram bulo ogolosheno pam yatkoyu kulturi nacionalnogo znachennya 4 Voseni 1941 roku burya zlamala chastinu minareta 5 U 1960 1966 rokah mechet bula onovlena za proektom arhitektora Nikoli Mushanova Hudozhnoyu chastinoyu robit keruvav Georgi Belstojnev Remont vidbuvavsya za derzhavnij kosht Pislya cogo v budivli buv vidkritij muzej Narazi vitrati na utrimannya majna mecheti ta prileglih budivel zabezpechuyutsya za rahunok municipalitetu Samokova 4 U 2013 roci golovnij muftij krayini podavav pozov u Sofijskij okruzhnij sud shodo peredachi mecheti u jogo vidannya 6 Buv nachatij zbir pidpisiv shodo zberzhennya pam yatki yak derzhavnoyi vlasnosti Bulo nabrano bilsh nizh 8000 golosiv Samokovciv pidtrimav deputat Kiril Dobrev 4 Pozov buv vidhilenij U 2014 roci pid chas rozglyadu spravi Sofijskim apelyacijnim sudom samokovci na choli z merom mista Volodimirom Georgiyevim proveli movchaznu akciyu protestu pered Bajrakli yaka trivala blizko pivgodini 7 Verhovnij sud ne dozvoliv kasacijnogo oskarzhennya rishennya Apelyacijnogo sudu shodo ciyeyi spravi Mechet Bajrakli yak i 1500 kolishnih kultovih ob yektiv zalishilisya u vidanni derzhavi ta municipalitetiv 8 Arhitektura red nbsp Inter yer mecheti u 2015 rociMechet maye majzhe kvadratnu formu Verhnya chastina budivli vikonana z dereva osnovnij ob yem kam yanij Molitovnij zal maye rozmir 14 na 14 8 metriv Pered nim roztashovanij arkadnij zal z poverhom dlya zhinochogo viddilennya Chotiri koloni trimayut derev yanij kupol Hram zovni i vseredini bagato prikrashenij ornamentom hudozhnikiv Samokovskoyi shkoli Dekorativnij stil rozpisu zaznav vplivu zahidnoyevropejskogo baroko ta rokoko i predstavlyaye soboyu perevazhno zobrazhennya girlyand vaz iz kvitami ta rakovin Stilovi osoblivosti nastinnogo zhivopisu dayut pidstavi pov yazati jogo z im yam odnogo z najvidomishih hudozhnikiv Samokova Hristo Jovevicha 1 Molitovna nisha mecheti takozh bagato prikrashena oriyentovana na musulmanski svyatini Mekku ta Medinu 9 Bilya vhodu v hram mistitsya vidkritij ganok Vhid mecheti prikrashenij kolonami z dereva yaki vpisani v fasad z freskami sho stvoryuye ilyuziyu sceni v teatri 2 Mechet maye yedinij minaret z pivnichno shidnogo boku prikrashenij spiralnim ornamentom vikladenim cegloyu Roztashuvannya red Mechet Bajrakli roztashovana nedaleko vid centralnoyi ploshi mista bilya avtovokzalu 2 Adresa Samokov vul Trgovska 49 10 Literatura red Enciklopediya Blgariya Tom 1 Izdatelstvo na BAN Sofiya 1978 Anna Roshkovska Bajrakli dzhamiya Samokov Istoricheski muzej Samokov 2006 48 stor Primitki red a b v Samokovska gromada Mechet Bajrakli 1 Arhivovano 27 lyutogo 2012 u Wayback Machine bolg a b v Mechet Bajrakli Dzhamiya 2 ros Stattya Mechet Bajrakli ukushene yabluko rozdoru vid 28 chervnya 2013 3 bolg a b v Portal Balkanec bg Stattya Kirilo Dobrev pidtrimav samokovciv shodo mecheti Bajrakli vid 18 veresnya 2013 4 bolg Stattya Dmitra Balabanova Sprava 360 vid 4 bereznya 2014 5 Arhivovano 7 lipnya 2017 u Wayback Machine bolg Stattya Samokovci stali na zahist mecheti Bajrakli yak pam yatnika kulturi vid 19 veresnya 2013 6 Arhivovano 28 veresnya 2013 u Wayback Machine bolg Stattya Samokovci zahishali svoyu mechet gotovi do spilnih dij z Dupniceyu i Kyustendilom vid 13 chervnya 2014 7 bolg Stattya Postanova sudu mechet Bajrakli zalishayetsya samokovcyam vid 3 lyutogo 2016 8 Arhivovano 14 lyutogo 2016 u Wayback Machine bolg Bolgarskij turistichnij portal Mechet Bajrakli 9 Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine bolg Turistichna informaciya Mechet Bajrakli 10 bolg Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mechet Bajrakli Samokov Mechet Bajrakli v Samokovi Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine bolg Muzeyi Samokova Mechet Bajrakli Arhivovano 1 lipnya 2017 u Wayback Machine bolg Stari svitlini Samokova Arhivovano 21 chervnya 2014 u Wayback Machine Interv yu z golovnim arhitektorom obshini Samokova shodo majbutnoyi rekonstrukciyi chastini mista prilegloyi do mecheti Bajrakli bolg Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mechet Bajrakli Samokov amp oldid 35936355