Гамільто́нова меха́ніка — одне з формулювань законів механіки, загалом аналогічне законам Ньютона, але зручне для узагальнень, використання в статистичній фізиці й для переходу до квантової механіки.
Функція Гамільтона Редагувати
Функція Гамільтона визначається через узагальнені координати і узагальнені імпульси виходячи з функції Лагранжа наступним чином:
Узагальнені імпульси вводяться як
Функція Гамільтона визначається формулою
Після цього всі узагальнені швидкості в виражаються через узагальнені імпульси й координати.
За своєю суттю функція Гамільтона є енергією системи, вираженою через координати й імпульси.
У випадку стаціонарних зв'язків і потенційних зовнішніх сил
тобто функція Гамільтона є сумою потенційної і кінетичної енергій, але при цьому кінетична енергія повинна бути виражена через імпульси, а не через швидкості.
Канонічні рівняння Гамільтона Редагувати
Рівняння еволюції динамічної системи записуються в Гамільтоновій механіці у вигляді
Ці рівняння називаються канонічними рівняннями Гамільтона. Вони повністю визначають еволюцію системи з часом у тому сенсі, що знаючи значення узагальнених координат і швидкостей в певний початковий момент часу, можна визначити їхні значення в будь-який наступний момент часу, розв'язуючи дану систему рівнянь.
Практичні використання Редагувати
Функція Гамільтона для заряду в електромагнітному полі Редагувати
Загалом сила Лоренца не є потенціальною силою, оскільки залежить від швидкості руху заряду. Проте її можна включити в Гамільтонову механіку записавши функцію Гамільтона зарядженої частинки в наступній формі (гаусова система одиниць):
де — заряд частинки, — електростатичний потенціал, — векторний потенціал.
В релятивістському випадку:
Функція Гамільтона в теорії відносності Редагувати
Функцію Гамільтона у релятивістському випадку можна отримати шляхом стандартної процедури, знаючи функцію Лагранжа (див. "Механіку" Ландау):
Як видно, її вираз повністю збігається із виразом для потенціальної енергії релятивістської частки, і не залежить у явній формі від імпульса. Знаючи релятивістський імпульс, цей вираз можна переписати у вигляді квадратичної форми:
з якої і отримуємо загальновизнаний вираз для функції Гамільтона:
Цей вираз для функції Гамільтона широко використовується в класичній та квантовій механіці.
Використання у квантовій механіці Редагувати
У квантовій механіці оператор енергії будується із класичної функції Гамільтона заміною узагальнених імпульсів на оператори імпульсу , де -- зведена стала Планка. Такий оператор називається гамільтоніаном, а процедура переходу від функції Гамільтона до гамільтоніану називається процедурою квантування.
Гамільтоніан є головним оператором у квантовій механіці, оскільки входить в головне рівняння квантової механіки — рівняння Шредінгера.
Механічний осцилятор Редагувати
У випадку класичного механічного осцилятора (без тертя) функція Гамільтона має такий вигляд:
де коефіцієнт жорсткості, а маса тіла.
Перше диференційне рівняння Гамільтона буде:
Друге диференційне рівняння Гамільтона має вигляд:
Звідси можна отримати рівняння руху:
Можна також привести значення "дії" на проміжку одного періоду коливань:
де амплітуда коливань, циклічна частота, а період.
Електричний осцилятор Редагувати
Для класичного контуру функція Гамільтона має вигляд:
де "магнітний імпульс" (фактично - магнітний потік).
Можна також привести значення "дії" на проміжку одного періоду коливань:
де амплітудне значення заряду, циклічна частота, а період коливань.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Єжов С. М., Макарець М. В., Романенко О. В. Класична механіка. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2008. — 480 с.
- Федорченко А. М. Теоретична механіка. — К. : Вища школа, 1975. — 516 с.
- Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Механика // Теоретическая физика. — М. : Физматлит, 2007. — Т. 1. — 224 с.
- Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Теория поля // Теоретическая физика. — М. : Физматлит, 2006. — Т. 2. — 536 с.
- тер Хаар Д. Основы гамильтоновой механики. — М. : Наука, 1974. — 224 с.