Мельничук Олена Олександрівна Олена Олександрівна Мельничу к нар 11 квітня 1922 Тоновка пом 21 січня 1992 Київ українськ

Мельничук Олена Олександрівна
Народилася	11 квітня 1922(1922-04-11) Тоновка^d, Q23897945?, Kirsanovsky District^d, Tambov Okrug^d, Центрально-Чорноземна область, РСФРР
Померла	21 січня 1992(1992-01-21) (69 років) Київ, Україна
Країна	СРСР Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Пензенське художнє училище^d (1945) і Київський державний художній інститут (1951)
Вчителі	Муравін Лев Давидович і Гельман Макс Ісайович
Членство	Національна спілка художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Мельничук.

Біографія ред.

Народилася 11 квітня 1922 року в селі Тоновці (нині Кирсановський район Тамбовської області, Росія). 1945 року закінчила Пензенське художнє училище; 1951 року — Київський художній інститут, де навчалася зокрема у Лева Муравіна, Макса Гельмана.

Жила у Києві, в будинку на Русанівській набережній, № 22, квартира № 20. Померла у Києві 21 січня 1992 року.

Працювала в галузях станкової (переважно портрет) та монументальної скульптури. Серед робіт:

«Модест Мусоргський» (1957, оргскло);
«Василь Боженко» (1960, дерево);
«Нескорений (Тарам Шевченко)» (1960, у співавторстві з Марією Короткевич; Шевченківський національний заповідник);
«С. Артем» (1963);
«Семен Гулак-Артемовський» (1964, дерево);
«Генерал-майор Іван Панфілов» (1966, дерево);
«Олександр Пархоменко» (1967);
«Засновник Києва Кий» (1971, кована мідь);

Пам'ятник у Тиманівкці.

Феліксу Дзержинському в смт Панютиному Харківської області (1970, кована мідь);
воїнам, загиблим у роки німецько-радянської війни у селі Тиманівкці Вінницької області (кована мідь, у співавторстві з Галиною Вороніною).

Брала участь у республіканських виставках з 1954 року, всесоюзних — з 1965 року.