Мектеб

Мектеб (араб. مكتب‎ мактаб) — мусульманська (як правило) початкова школа в країнах Сходу і Російській імперії. Переважно навчали дітей читання, письма, граматики та ісламу.

Вчитель і учні в османському мектебе.

Етимологія

Слово мектеб (араб. Мактаб) буквально перекладається як «там, де пишуть». Його вживають у значенні школи, а також письмового столу. У різних мовах воно звучить по-різному: мектеб, мактаб, мектеп, мактаб, мактап і т. д. Мектеб також відомі як куттаб (араб. школа). Попри те, що в арабському світі мектеб означає тільки початкову школу, в перських мовах це слово означає початкову і середню школу. Ібн Сіна також використовував цей термін.

Історія

У середньовічному ісламському світі мектеби відомі принаймні з X століття. Як і медресе (які належали до вищої освіти), мектеби зазвичай створювалися при медресе. У X столітті правознавець (факіха) шафіїтського мазхаба Ібн Хаджар аль-Хайт обговорював мектеби у своїх роботах. У відповідь на запит від колишнього судді, який керував початковою школою для сиріт Мадхаб (Madhab), аль-Хайт видав фатву, що описувала структуру навчання в мектебах, у якій заборонялася будь-яка фізична або економічна експлуатація сиріт.

В XI столітті знаменитий перський філософ і вчитель Ібн Сіна (відомий на Заході як Авіценна), в одній зі своїх книг написав главу про мектеби, яка має назву «Роль вчителя в навчанні та вихованні дитини», як керівництво вчителям, що працюють у мектебах. Він писав, що діти краще засвоюють знання та навички в класах, а не під час індивідуального навчання. Він доводив, що велике значення в процесі засвоєння нового матеріалу мають змагання і суперництво серед учнів, а також групове обговорення і дебати. Ібн Сіна описав навчальний план звичайного мектеба, розділивши його на дві стадії: початкову школу і середню.

Початкова освіта

Ібн Сіна писав, що дітей необхідно посилати в мектеби з 6 років і навчати початкової освіти до 14. У цей період вони повинні вчити Коран, ісламську метафізику, мову, літературу, ісламську етику, і навички звичайного життя.

Середня освіта

Ібн Сіна вважав середню освіту етапом спеціалізації, коли школярі повинні почати отримувати практичні навички, які були б корисні в їх майбутній роботі, незалежно від соціального статусу дитини. Він вважав, що діти після 14 повинні мати право вибору предметів навчання, які їм цікаві: читання, майстерність, поезія, духовна освіта, медицина, геометрія, торгівля і комерція, мистецтво, або будь-який інший предмет який був би їм корисний в їх майбутній професії. Він писав, що це проміжний етап і що необхідно бути гнучким, дозволяючи кожному учневі закінчувати школу у своєму темпі, враховуючи різну швидкість дорослішання і складність предметів.

Грамотність

У середньовіччі грамотність у мусульманському світі була однією з найвищих і цінність освіти зростала. Її можна порівняти з грамотністю населення давніх Афін. Поява мектебів і медресе відіграла в цьому величезну роль.

До засобів виховання в мектебах могли належати не тільки ляпаси, потиличники й кулаки, але також у широкому вжитку були палиці «чубуки», якими вчитель (ходжа, домулла) бив учня, що завинив. Одним з видів покарання були паличні удари по підошвах ніг (фалака). Вчителі переконували мусульман, що биті палицями місця дитини, якщо ті опиняться в раю, — засяють небесним світлом, а в пеклі ті місця не будуть горіти незгасним полум'ям. В кінці XIX — на початку XX століття під впливом джадидистів виникли напівсвітські початкові школи. У навчальний курс увійшли: рідна мова й література, історія, російська мова та інші світські дисципліни. З'явилися жіночі мектеби. Після революції 1917 року мектеби були закриті або перетворені у звичайні радянські школи.

Топоніми

На території Ногайського степу існують населені пункти, до назви яких входить слово мектеб: Тереклі-Мектеб — адміністративний центр Ногайського району Дагестану, Махмуд-Мектеб і Тукуй-Мектеб у Нефтекумському районі Ставропольського краю. Ці ногайські поселення були засновані при школах, що й увічнено в їхніх назвах.

Примітки

1. M. S. Asimov, Clifford Edmund Bosworth (1999). The Age of Achievement: Vol 4. Motilal Banarsidass. с. 33–4. ISBN 8120815963. 
2. Francis Robinson (2008). Review: Law and Education in Medieval Islam: Studies in Memory of Professor George Makdisi , Edited by Joseph E. Lowry, Devin J. Stewart and Shawkat M. Toorawa. Journal of the Royal Asiatic Society (Cambridge University Press) 18 (01): 98–100. doi:10.1017 / S1356186307007912. 
3. R. Kevin Jaques (2006). Review: Law and Education in Medieval Islam: Studies in Memory of Professor George Makdisi , Edited by Joseph E. Lowry, Devin J. Stewart and Shawkat M. Toorawa. Journal of Islamic Studies (Oxford University Press) 17 (3): 359–62. doi:10.1093 / jis / etl027. 
4. M. S. Asimov, Clifford Edmund Bosworth (1999). The Age of Achievement: Vol 4. Motilal Banarsidass. с. 34–5. ISBN 8120815963. 
5. Andrew J. Coulson. (PDF). Hoover Institution. с. 117. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 22 листопада 2008. 
6. Edmund Burke (June 2009). Islam at the Center: Technological Complexes and the Roots of Modernity. Journal of World History (University of Hawaii Press) 20 (2): 165-186 [178-82]. doi:10.1353 / jwh.0.0045. 
7. Ганкевич В. Ю., / http://turkolog.narod.ru/info/crt-33.htm Нарис історії кримськотатарського етноконфесійного мектебе (XIX — початок XX ст.). // Культура народів Причорномор'я: Науковий журнал Сімферополь , 1997. — № 2-грудень. (рос.)
8. Т. Н Корі-Ніёзій, Нариси з історії культури радянського Узбекистану [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.], Изд-во Академії наук СРСР, 1955. (рос.)