www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мейсенський грош нім Meißner Groschen або широкий грош нім Breite Groschen мейсенсько саксонська срібна монета типу грош

Мейсенський грош

Мейсенський грош (нім. Meißner Groschen) або широкий грош (нім. Breite Groschen) — мейсенсько-саксонська срібна монета типу грош, що карбувалась у XIV—XV столітях і була в цей час головною регіональною валютою Мейсенського маркграфства. Вперше був викарбуваний маркграфом Фрідріхом II у 1338/39 роках за зразком празьких грошей. На початку XVI століття мейсенський грош поступився своїм значенням новій великій срібній монеті, що своєю вартістю дорівнювала золотому рейнському гульдену і спочатку отримала назву гульденгрош, а згодом — талер.

Мейсенський грош

нім. Meißner Groschen

Грош Фрідріха III, маркграфа Мейсена та ландграфа Тюрингії (1349-1381). (28mm, 2.08 g, 4h).
Територія обігу
Емітент з 1338/39 - Маркграфство Мейсен
з 1423 - Курфюрство Саксонія

Історія ред.

Маркграфи Мейсенські володіли великими родовищами срібла в Рудних горах. У 1338/39 роках маркграф Фрідріх II викарбував перший «широкий» грош (нім. Breite Groschen)  за зразком празьких грошей, що з'явились у сусідній Богемії в 1300 році. У перші сто років мейсенські гроші чеканилися переважно на державному монетному дворі у Фрайберзі, який викарбував 301 298 марок (приблизно 70,5 тонн) чистого срібла. Оскільки срібла для карбування було багато, мейсенський грош використовувався не лише в маркграфстві Мейсен, а й поширювався за межі фактичної території, де він був законним платіжним засобом. Як і празький грош, мейсенський грош чвсто імітували та контрмаркували.

Спочатку мейсенський грош був власною монетою Мейсенського маркграфства. Але в 1422 в сусідньому герцогстві Саксен-Віттенберг зі смертю Альбрехта III перервалася династія Асканієв і в 1423 році Імператор Священної Римської імперії Сигізмунд Люксембург, в подяку за допомогу передав як вакантне герцогство Саксен-Віттенберг, так і титул курфюрста Саксонії маркграфу Мейсена Фрідріху IV, який став курфюстом Саксонії під іменем Фрідріх I. Таким чином, монети, які продовжували карбувати на монетному дворі Фрайберга, стали вже не тільки мейсенськими, а й саксонськими грошовими одиницями. В деяких джерелах вони продовжують позначатися саме як мейсенські гроші, тоді як в інших джерелах вони називаються саксонськими грошами.

До 1483 року на монетному дворі Фрайберга було випущено монет із понад 70 тонн чистого срібла. Мейсенські гроші поширилися далеко поза Саксонії у багатьох німецьких державах. Зі збільшенням розмірв видобутку срібла, на початку XVI століття з'явились нові великі срібні монети, що своєю вартістю дорівнювали рейнському гульдену, найпоширенішій в ті часи золотій монеті в Німеччині. Ці нові срібні монети. що отримали назву гульденгрош, а згодом — талер, витіснили в XVI столітті мейсенський грош з обігу.

Девальвація ред.

Грошова вартість мейсенсько-саксонського срібного гроша з часом зменшувалася (пор. закон Грешама-Коперника). У 1338 році з празької марки (приблизно 253,14 г срібла 888 проби) карбували 66 грошей, що мали загальну вагу 3,797 г., і містили 3,375 г. чистого срібла. До 1360 року пробу срібла в монетах було зменшено і з празької марки карбували вже 70 грошей, які тепер містили лише 2,788 г. В 1432 році з празької марки карбували 525 грошей, які тепер містили лише 0,48 г срібла.

Співвідношення з рейнським гульденом ред.

Встановлення співвідношення рейнського гульдена з срібним мейсенського грошем, основою регіональною монетою Мейсенського маркграфства, а пізніше і Саксонії відбулося вже з 1368—1369 роках, ще до утворення Рейнської монетної асоціації. У цей час «широкий» або мейсенський грош карбувався на державному монетному дворі Фрайберга і монетного двора Цвікау. З середини XV століття було встановлено фіксований обмінний курс між мейсенським грошем та рейнським гульденом. Спочатку один рейнський золотий гульден оцінювався в 20-21 мейсенський грош (відомий як зовнішня валюта — нім. Oberwähr). Пізніше зміст срібла в мейсенських монетах (відомих як внутрішня валюта — нім. Beiwähr) впав і за гульден давали вже 26 таких грошів.

Опис ред.

Мейсенські гроші карбувалися на монетних дворах Фрайберга, Цвікау, Лейпцига, Готи, Зангергаузена, Веймара та Кольдіца. До 1405 року на реверсі монети завжди зображувався мейсенський лев, звернутий ліворуч і латинський напис: GROSSUS MARCHIONNIS MISNENISIS (грош Мейсенської марки). На аверсі було вибито лілійний хрест в чотирилиснику і легенда зі скороченим титулом власника монетного двору: DEI GRATIA THURINGIAE LANDGRAVI (Божою милістю, ландграф Тюрінгії). Починаючи з 1457 року, дати часто переривалися (у серії 1465—1469 та 1490—1499).

Загальна кількість всіх типів мейсенських грошей складає кілька тисяч. Серед найпоширеніших варіантів:

Фюрстенгрошен (Fürstengroschen —«княжий грош»), Хелмгрошен (Helmgroschen — «грош з шоломом»), Шильдгрошен (Schildgroschen — «грош із щитом»), Юденкопфгрошен (Judenkopfgroschen — «грош з головою єврея»), Швертгрошен (Schwertgroschen — «грош із мечем»), Хорнгрошен (Horngroschen — «грош із рогом»), Кройцгрошен (Kreuzgroschen — «грош із хрестом»), Льовенгрошен (Löwengroschen — «грош із левом»), Бартгрошен (Bartgroschen — «грош із бородою») тощо.

Галерея ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • G. Krug: Die meißnisch-sächsischen Groschen 1338 bis 1500. Veröffentlichungen des Museums für Vorgeschichte Dresden 13, Berlin 1974.
  • Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numisatik. Berlin 1976.
  • Paul Arnold: ührer durch die ständige Ausstellung des Münzkabinetts.2nd expanded and improved edn. 1978, Staatliche Kunstsammlungen Dresden (ed.).

Примітки ред.

  1. ↑ Fengler et al. (1976), p. 281.
  2. ↑ Arnold (1978), pp. 14 ff.
  3. ↑ Ausstellungsführer: 7 Jahrhunderte Bergbau und Münzwesen in Sachsen und Thüringen 1168—1872. Gemeinschaftsausstellung des Staatl. Museums f. Mineralogie und Geologie und des Münzkabinetts der Staatl. Kunstsammlungen Dresden In: Blick ins Museum. Ausgabe 26, 1981.
  4. Фридрих I Воинственный // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  5. ↑ Das große Münzen-Lexikon (24 березня 2015). . web.archive.org. Архів оригіналу за 24 березня 2015. Процитовано 23 січня 2024.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. Arnold P., Quellmalz W. Jahrhunderte Bergbau und Münzwesen in Sachsen und Thüringen 1168—1872; Gemeinschaftsausstellung des Staatlichen Museums für Mineralogie und Geologie zu Dresden und des Münzkabinetts der Staatlichen Kunstsammlungen Dresden (нем.) // Blick ins Museum. — Staatliche Wissenschaftliche Museen Dresden, 1981. — Nr. 26. — S. 1—30.
  7. Gerhard Krug: Die meißnisch sächsischen Groschen 1338—1500, Berlin 1974, S. 114

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mejsenskij grosh nim Meissner Groschen abo shirokij grosh nim Breite Groschen mejsensko saksonska sribna moneta tipu grosh sho karbuvalas u XIV XV stolityah i bula v cej chas golovnoyu regionalnoyu valyutoyu Mejsenskogo markgrafstva Vpershe buv vikarbuvanij markgrafom Fridrihom II u 1338 39 rokah za zrazkom prazkih groshej 1 2 Na pochatku XVI stolittya mejsenskij grosh postupivsya svoyim znachennyam novij velikij sribnij moneti sho svoyeyu vartistyu dorivnyuvala zolotomu rejnskomu guldenu i spochatku otrimala nazvu guldengrosh a zgodom taler Mejsenskij groshnim Meissner GroschenGrosh Fridriha III markgrafa Mejsena ta landgrafa Tyuringiyi 1349 1381 28mm 2 08 g 4h Teritoriya obiguEmitent z 1338 39 Markgrafstvo Mejsenz 1423 Kurfyurstvo Saksoniya Zmist 1 Istoriya 2 Devalvaciya 3 Spivvidnoshennya z rejnskim guldenom 4 Opis 5 Galereya 6 Div takozh 7 Dzherela 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya red Markgrafi Mejsenski volodili velikimi rodovishami sribla v Rudnih gorah U 1338 39 rokah markgraf Fridrih II vikarbuvav pershij shirokij grosh nim Breite Groschen za zrazkom prazkih groshej sho z yavilis u susidnij Bogemiyi v 1300 roci 1 2 U pershi sto rokiv mejsenski groshi chekanilisya perevazhno na derzhavnomu monetnomu dvori u Frajberzi 2 3 yakij vikarbuvav 301 298 marok priblizno 70 5 tonn chistogo sribla 3 Oskilki sribla dlya karbuvannya bulo bagato mejsenskij grosh vikoristovuvavsya ne lishe v markgrafstvi Mejsen a j poshiryuvavsya za mezhi faktichnoyi teritoriyi de vin buv zakonnim platizhnim zasobom 2 Yak i prazkij grosh mejsenskij grosh chvsto imituvali ta kontrmarkuvali 2 Spochatku mejsenskij grosh buv vlasnoyu monetoyu Mejsenskogo markgrafstva Ale v 1422 v susidnomu gercogstvi Saksen Vittenberg zi smertyu Albrehta III perervalasya dinastiya Askaniyev i v 1423 roci Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Sigizmund Lyuksemburg v podyaku za dopomogu peredav yak vakantne gercogstvo Saksen Vittenberg tak i titul kurfyursta Saksoniyi markgrafu Mejsena Fridrihu IV yakij stav kurfyustom Saksoniyi pid imenem Fridrih I 4 Takim chinom moneti yaki prodovzhuvali karbuvati na monetnomu dvori Frajberga stali vzhe ne tilki mejsenskimi a j saksonskimi groshovimi odinicyami V deyakih dzherelah voni prodovzhuyut poznachatisya same yak mejsenski groshi 1 todi yak v inshih dzherelah voni nazivayutsya saksonskimi groshami 5 Do 1483 roku na monetnomu dvori Frajberga bulo vipusheno monet iz ponad 70 tonn chistogo sribla 6 Mejsenski groshi poshirilisya daleko poza Saksoniyi u bagatoh nimeckih derzhavah 5 Zi zbilshennyam rozmirv vidobutku sribla na pochatku XVI stolittya z yavilis novi veliki sribni moneti sho svoyeyu vartistyu dorivnyuvali rejnskomu guldenu najposhirenishij v ti chasi zolotij moneti v Nimechchini Ci novi sribni moneti sho otrimali nazvu guldengrosh a zgodom taler vitisnili v XVI stolitti mejsenskij grosh z obigu Devalvaciya red Groshova vartist mejsensko saksonskogo sribnogo grosha z chasom zmenshuvalasya por zakon Greshama Kopernika 1 U 1338 roci z prazkoyi marki priblizno 253 14 g sribla 888 probi karbuvali 66 groshej sho mali zagalnu vagu 3 797 g i mistili 3 375 g chistogo sribla 1 Do 1360 roku probu sribla v monetah bulo zmensheno i z prazkoyi marki karbuvali vzhe 70 groshej yaki teper mistili lishe 2 788 g V 1432 roci z prazkoyi marki karbuvali 525 groshej yaki teper mistili lishe 0 48 g sribla 1 Spivvidnoshennya z rejnskim guldenom red Vstanovlennya spivvidnoshennya rejnskogo guldena z sribnim mejsenskogo groshem osnovoyu regionalnoyu monetoyu Mejsenskogo markgrafstva a piznishe i Saksoniyi vidbulosya vzhe z 1368 1369 rokah she do utvorennya Rejnskoyi monetnoyi asociaciyi U cej chas shirokij abo mejsenskij grosh karbuvavsya na derzhavnomu monetnomu dvori Frajberga i monetnogo dvora Cvikau 7 Z seredini XV stolittya bulo vstanovleno fiksovanij obminnij kurs mizh mejsenskim groshem ta rejnskim guldenom 5 Spochatku odin rejnskij zolotij gulden ocinyuvavsya v 20 21 mejsenskij grosh vidomij yak zovnishnya valyuta nim Oberwahr 5 1 Piznishe zmist sribla v mejsenskih monetah vidomih yak vnutrishnya valyuta nim Beiwahr vpav i za gulden davali vzhe 26 takih groshiv 5 1 Opis red Mejsenski groshi karbuvalisya na monetnih dvorah Frajberga Cvikau Lejpciga Goti Zangergauzena Vejmara ta Koldica Do 1405 roku na reversi moneti zavzhdi zobrazhuvavsya mejsenskij lev zvernutij livoruch i latinskij napis GROSSUS MARCHIONNIS MISNENISIS grosh Mejsenskoyi marki 1 Na aversi bulo vibito lilijnij hrest v chotirilisniku i legenda zi skorochenim titulom vlasnika monetnogo dvoru DEI GRATIA THURINGIAE LANDGRAVI Bozhoyu milistyu landgraf Tyuringiyi 1 Pochinayuchi z 1457 roku dati chasto pererivalisya u seriyi 1465 1469 ta 1490 1499 1 Zagalna kilkist vsih tipiv mejsenskih groshej skladaye kilka tisyach Sered najposhirenishih variantiv 1 Fyurstengroshen Furstengroschen knyazhij grosh Helmgroshen Helmgroschen grosh z sholomom Shildgroshen Schildgroschen grosh iz shitom Yudenkopfgroshen Judenkopfgroschen grosh z golovoyu yevreya Shvertgroshen Schwertgroschen grosh iz mechem Horngroshen Horngroschen grosh iz rogom Krojcgroshen Kreuzgroschen grosh iz hrestom Lovengroshen Lowengroschen grosh iz levom Bartgroshen Bartgroschen grosh iz borodoyu tosho Galereya red nbsp Fyurstengroshen Furstengroschen Landgraf Baltazar Tyurinzkij monetnij dvir Frajberga aberviatura BALTH 1405 1406 nbsp Helmgroshen Helmgroschen Markgraf Fridriha I monetnij dvir Frajberga 1405 1411 nbsp Shildgroshen Schildgroschen Fridriha I monetnij dvir Gota pershij vipusk 1405 1412 rr However this identical shield penny was not minted until 1425 1428 nbsp Pfahlshildengroshen Pfahlschildgroschen kurfyursta Fridriha II landgrafa Fridriha Tyurinzkogo ta jogo brata Sigizmunda monetnij dvir Frajberga 1431 1436 nbsp Yudenkopfgroshen Judenkopfgroschen kurfyursta Fridriha II monetnij dvir Frajberga 1444 do 1451 nbsp Shvertgroshen Schwertgroschen kurfyursta Fridriha II 1457 to 1464 mint master s mark lily monetnij dvir Lejpciga with double ringlet mark nbsp Horngroshen Horngroschen Kurfyurst Ernest gercog Albert gercog Vilgelm III z 1466 r monetnij dvir Lejpciga nbsp Shpicgroshen Spitzgroschen Kurfyurst Ernest gercog Albert gercog Vilgelm III z kurfyurstinoyu Margaret 1475 1482 z 1475 r monetnij dvir Koldica Margarethengroschen nbsp Bartgroshen Bartgroschen Kurfyursta Fridirh III z Jogannom ta gercogom Georgom monetni dvori Cvikau ta Shneyeberga z 1492 r nbsp Sinsgroshen Zinsgroschen Kurfyurst Fridirh III z Joganom ta gercogom Albertom monetnij dvir Shneyeberga z 1498 r Div takozh red Grosh Prazkij grosh Mejsenskij gulden Rejnskij guldenDzherela red G Krug Die meissnisch sachsischen Groschen 1338 bis 1500 Veroffentlichungen des Museums fur Vorgeschichte Dresden 13 Berlin 1974 Heinz Fengler Gerhard Gierow Willy Unger Transpress Lexikon Numisatik Berlin 1976 Paul Arnold uhrer durch die standige Ausstellung des Munzkabinetts 2nd expanded and improved edn 1978 Staatliche Kunstsammlungen Dresden ed Primitki red a b v g d e zh i k l m n Fengler et al 1976 p 281 a b v g d Arnold 1978 pp 14 ff a b Ausstellungsfuhrer 7 Jahrhunderte Bergbau und Munzwesen in Sachsen und Thuringen 1168 1872 Gemeinschaftsausstellung des Staatl Museums f Mineralogie und Geologie und des Munzkabinetts der Staatl Kunstsammlungen Dresden In Blick ins Museum Ausgabe 26 1981 Fridrih I Voinstvennyj Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 a b v g d Das grosse Munzen Lexikon 24 bereznya 2015 Meissner Groschen web archive org Arhiv originalu za 24 bereznya 2015 Procitovano 23 sichnya 2024 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva 0 viznachena kilka raziv z riznim vmistom Arnold P Quellmalz W Jahrhunderte Bergbau und Munzwesen in Sachsen und Thuringen 1168 1872 Gemeinschaftsausstellung des Staatlichen Museums fur Mineralogie und Geologie zu Dresden und des Munzkabinetts der Staatlichen Kunstsammlungen Dresden nem Blick ins Museum Staatliche Wissenschaftliche Museen Dresden 1981 Nr 26 S 1 30 Gerhard Krug Die meissnisch sachsischen Groschen 1338 1500 Berlin 1974 S 114Posilannya red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mejsenskij grosh amp oldid 41753152