www.wikidata.uk-ua.nina.az

Межирів Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обго

Межирів

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2018)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (вересень 2018)

Межи́рів — село в Україні, у Жмеринському районі Вінницької області.

село Межирів
вид зі сходу
вид зі сходу
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район Жмеринський район
Рада Рівська сільська рада
Основні дані
Засноване XVI століття
Населення 376
Площа 1,002 км²
Густота населення 375,25 осіб/км²
Поштовий індекс 23136
Телефонний код +380 4332
Географічні дані
Географічні координати 49°04′36″ пн. ш. 28°00′22″ сх. д. / 49.07667° пн. ш. 28.00611° сх. д. / 49.07667; 28.00611Координати: 49°04′36″ пн. ш. 28°00′22″ сх. д. / 49.07667° пн. ш. 28.00611° сх. д. / 49.07667; 28.00611
Середня висота
над рівнем моря 		284 м
Водойми Рів і Думка
Найближча залізнична станція Межирів
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 23135, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Рів, вул. Пушкіна, 3
Карта
Межирів
Межирів
Мапа

 Межирів у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Жмеринської міської громади.

Через Межирів тече річка Рів (вона минає також через м. Бар, м. Браїлів та впливає в р. Південний Буг).

Історія ред.

Письмові документи про Межирів починаються з XVI ст. На час володіння Барським староством королевою Боною припадає спорудження в Межирові замку, залишки якого й досі називають Замчиськом.

До кінця XVI ст. Межирів був багатолюдним поселенням, котрому за клопотанням Барського старости Станіслава Ґольського було надано статус містечка й даровано у 1591 р. магдебурзьке право.

У період Литовсько-Польського панування ремісники містечка зазнавали феодального тиску. Щоб мати більші прибутки, феодали перевели їх з натурального оброку на грошовий. Це сприяло тому, що Межирів стає на Поділлі впливовим торговельним центром. Ремісники, міщани, ведучи жваву торгівлю, домоглися привілеїв для міста. Воно отримало магдебурзьке право і право на самоуправління, у той час як місто Вінниця таким правом не користувалось. Це був час найбільшого розквіту міста.

У 1612 р. Межирів був розорений татарами, але у майбутньому відновлений київським воєводою Станіславом Жолкєвським, причому були відновлені колишні привілеї міста і даровані нові.

У період турецького панування на Подільській території фортеця Межирова служила опорним пунктом для турків і кримських татар. Свідками того часу залишились підземні ходи-комори Межирова. До нашого часу трапляються провалля землі на рівних місцях. Старожили розповідають про дотепну свинячу знахідку. Господар випускав свиней пастись на спориш. А з часом помітив, що вони перестали після випасу і прогулянки їсти, хоч росли і поправлялись. Черговий раз, випускаючи їх, він пішов за ними і побачив: свинки зайшли в провалля, куди вів невеликий хід. Господар розкопав хід і виявив комору, у якій свині знайшли для себе поживу.

З 1640 р. Межирів стає ареною багатьох битв; ним володіють то козаки, то поляки, то росіяни, то турки. І всякий раз містечко піддавалось значним спустошенням.

Під час Визвольної війни 1648—1654 рр. до повсталих селян і козаків приєдналися межирівчани як складова Брацлавського полку. Командував ним полковник Данило Нечай, який загинув біля містечка Красне Тиврівського району, що за 25 км від Жмеринки. Після Переяславської Ради Межирів залишився під владою Польщі, а у 1672 р. став турецьким володінням.

У 1659 р. Межирів разом із Барським староством був дарований у довічне володіння козацькому гетьману Івану Виговському, але його син Остап у 1698 р. продав маєток князю Любомирському.

Панщина в Межирові і оточуючих селах почала запроваджуватися з 1552 року. Селяни втратили право на перехід до іншого пана або переселення без його волі. Литва запровадила майнові стани. Вони діяли тут із 1566 року. Шляхта і духовенство увійшли до привілейованого стану — вони не оподатковувались. Міщани і селяни відбували панщину чи платили оброк.

У Любомирських маєток викупив у 1784 р. Анджей Орловський.

Межирів колись був містом, але коли почали будувати залізницю, то вирішили трохи обминути Межирів і збудували залізницю через Жмеринку (яка у ті часи була селом). З появою в Жмеринці залізничного вокзалу село почало розвиватися і змінюватися в місто.

До 1934 р. Межирів був райцентром. Тут були школа, синагога, продуктові та промислові магазини, великий речовий ринок та базар на якому торгували свійською худобою.

За постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 7.03.1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ» були утворені райони: Станіславчицький: 14 сільських рад, Жмеринський: 11 сільських рад, Межирівський: 13 сільських рад (Біликовецька, Винниковецька, Дубівська, Коростовецька, Головчинецька, Лопатинецька, Лисогірська, Межирівська, Почапинецька, Северинівська, Сербинівська, Стодулецька, Чернятинська — усього 25 сіл). У 1932 р. Межирівський район був ліквідований.

Напередодні Німецько-радянської війни населення Межирова становило 1200 чоловік, з них євреїв — 400 чоловік. В період окупації село було поділено на дві частини по річці Рів. Права його сторона належала румунській владі, а саме містечко — німецькій. Як розповідав житель села Рову Захарчук Анатолій Степанович, у той період було розстріляно 150—200 євреїв. Мельник Лейба, коли прийшли німці, пустив по лотках воду на млинове колесо, а сам став біля нього. Не знайшовши мельника, вони залишили млин, а сім'ю знищили. Назва Межирів довго наводила страх на людей. Також із села утекло багато поляків, які тут проживали.

Сьогодні село не має школи. З Німецько-радянської війни від неї залишились лише стіни. Завдяки Мартинівському спиртзаводу, його колишньому директору М. Ф. Похилюку вона була відбудована і проіснувала до 1975 р. А із введенням Мартинівської середньої школи її ліквідували. З колишніх вчителів у Межирові проживав Панас Гордійович Саволюк — учитель-фронтовик, гвардієць, артилерист, капітан, учасник трьох воєн (1939 р. — похід на Західну Україну; 1940 р. — учасник прориву лінії «Манергейма» в Фінляндії; брав участь в обороні міста-героя Керчі, звільненні Кавказу, м. Новоросійська, Запоріжжя, Одеси). Заслужив подяку Верховного

Якийсь час економіку села підтримували корисні копалини. Для випалювання вапна з вапняків, поклади яких знаходяться навколо, на підгірках збудували кілька печей. Нині вони зруйновані.

На сьогодні це село вмирає, залишилися тільки пенсіонери і дачники.

Транспортне сполучення ред.

Поблизу села проходить магістральна електрифікована двоколійна залізниця напрямку Хмельницький-Жмеринка (далі на Вінницю, Київ та Одесу).

Курсують приміські електропоїзди сполученням Жмеринка — Хмельницький (кінцева зупинка — ст. Гречани у Хмельницькому) та зворотно.

На ст. Жмеринка можна здійснити пересадку до станцій:

  • Козятин (Вінниця, Калинівка)
  • Вапнярка (Рахни, Шпиків, Ярошенка)
  • Могилів-Подільський (Бар)

На ст. Гречани можна пересідати на електро- та дизель-поїзди:

  • до ст. Волочиськ, Підволочиськ
  • до ст. Старокостянтинів, Шепетівка
  • до ст. Ларга або Ленківці через Ярмолинці, Кам'янець-Подільський.

Електропоїзди на шляху від Жмеринки до Гречан проходять такі зупинки:

  • пл. Межирів
  • пл. Дубки
  • Сербинівці
  • пл. Стодульці
  • пл. Васютинці
  • пл. Гришки
  • пл. Радівці
  • Комарівці
  • пл. Кориченці
  • пл. Нова Гута
  • пл. Волоське
  • Деражня
  • пл. Літки
  • Коржівці
  • пл. Масівці
  • Богданівці
  • пл. Ракове
  • Хмельницький
  • пл. Речовий ринок

Пам'ятки ред.

  • Костел Вознесіння, побудований у 1794 р. за кошти Андрія Орловського. Належав до літинського деканату. На початок ХХ ст. парафія налічувала 1438 прихожан. Діяв він до 1945 року, потім там був колгоспний склад зерна.
  • Церква Олександра Невського, на початок ХХ ст. налічувала 1000 парафіян. Зараз знаходиться у дуже гарному стані
  • Польський цвинтар з руїнами каплиці
  • Руїни синагоги
  • Ландшафтний заказник місцевого значення Межирівські берізки.

У Межирові був колись замок, звідти і назва місцевості Замчище (Замчисько). Замку, не збереглося як і палацу.

Примітки ред.

  1. . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021. 

Джерела ред.

Література ред.

Посилання ред.


Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2018 Mezhi riv selo v Ukrayini u Zhmerinskomu rajoni Vinnickoyi oblasti selo Mezhirivvid zi shoduvid zi shoduKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Zhmerinskij rajonRada Rivska silska radaOsnovni daniZasnovane XVI stolittyaNaselennya 376Plosha 1 002 km Gustota naselennya 375 25 osib km Poshtovij indeks 23136Telefonnij kod 380 4332Geografichni daniGeografichni koordinati 49 04 36 pn sh 28 00 22 sh d 49 07667 pn sh 28 00611 sh d 49 07667 28 00611 Koordinati 49 04 36 pn sh 28 00 22 sh d 49 07667 pn sh 28 00611 sh d 49 07667 28 00611Serednya visotanad rivnem morya 284 mVodojmi Riv i DumkaNajblizhcha zaliznichna stanciya MezhirivVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 3 kmMisceva vladaAdresa radi 23135 Vinnicka obl Zhmerinskij r n s Riv vul Pushkina 3KartaMezhirivMezhirivMapa Mezhiriv u VikishovishiVidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Zhmerinskoyi miskoyi gromadi 1 Cherez Mezhiriv teche richka Riv vona minaye takozh cherez m Bar m Brayiliv ta vplivaye v r Pivdennij Bug Zmist 1 Istoriya 2 Transportne spoluchennya 3 Pam yatki 4 Primitki 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya red Pismovi dokumenti pro Mezhiriv pochinayutsya z XVI st Na chas volodinnya Barskim starostvom korolevoyu Bonoyu pripadaye sporudzhennya v Mezhirovi zamku zalishki yakogo j dosi nazivayut Zamchiskom Do kincya XVI st Mezhiriv buv bagatolyudnim poselennyam kotromu za klopotannyam Barskogo starosti Stanislava Golskogo bulo nadano status mistechka j darovano u 1591 r magdeburzke pravo U period Litovsko Polskogo panuvannya remisniki mistechka zaznavali feodalnogo tisku Shob mati bilshi pributki feodali pereveli yih z naturalnogo obroku na groshovij Ce spriyalo tomu sho Mezhiriv staye na Podilli vplivovim torgovelnim centrom Remisniki mishani veduchi zhvavu torgivlyu domoglisya privileyiv dlya mista Vono otrimalo magdeburzke pravo i pravo na samoupravlinnya u toj chas yak misto Vinnicya takim pravom ne koristuvalos Ce buv chas najbilshogo rozkvitu mista U 1612 r Mezhiriv buv rozorenij tatarami ale u majbutnomu vidnovlenij kiyivskim voyevodoyu Stanislavom Zholkyevskim prichomu buli vidnovleni kolishni privileyi mista i darovani novi U period tureckogo panuvannya na Podilskij teritoriyi fortecya Mezhirova sluzhila opornim punktom dlya turkiv i krimskih tatar Svidkami togo chasu zalishilis pidzemni hodi komori Mezhirova Do nashogo chasu traplyayutsya provallya zemli na rivnih miscyah Starozhili rozpovidayut pro dotepnu svinyachu znahidku Gospodar vipuskav svinej pastis na sporish A z chasom pomitiv sho voni perestali pislya vipasu i progulyanki yisti hoch rosli i popravlyalis Chergovij raz vipuskayuchi yih vin pishov za nimi i pobachiv svinki zajshli v provallya kudi viv nevelikij hid Gospodar rozkopav hid i viyaviv komoru u yakij svini znajshli dlya sebe pozhivu Z 1640 r Mezhiriv staye arenoyu bagatoh bitv nim volodiyut to kozaki to polyaki to rosiyani to turki I vsyakij raz mistechko piddavalos znachnim spustoshennyam Pid chas Vizvolnoyi vijni 1648 1654 rr do povstalih selyan i kozakiv priyednalisya mezhirivchani yak skladova Braclavskogo polku Komanduvav nim polkovnik Danilo Nechaj yakij zaginuv bilya mistechka Krasne Tivrivskogo rajonu sho za 25 km vid Zhmerinki Pislya Pereyaslavskoyi Radi Mezhiriv zalishivsya pid vladoyu Polshi a u 1672 r stav tureckim volodinnyam U 1659 r Mezhiriv razom iz Barskim starostvom buv darovanij u dovichne volodinnya kozackomu getmanu Ivanu Vigovskomu ale jogo sin Ostap u 1698 r prodav mayetok knyazyu Lyubomirskomu Panshina v Mezhirovi i otochuyuchih selah pochala zaprovadzhuvatisya z 1552 roku Selyani vtratili pravo na perehid do inshogo pana abo pereselennya bez jogo voli Litva zaprovadila majnovi stani Voni diyali tut iz 1566 roku Shlyahta i duhovenstvo uvijshli do privilejovanogo stanu voni ne opodatkovuvalis Mishani i selyani vidbuvali panshinu chi platili obrok U Lyubomirskih mayetok vikupiv u 1784 r Andzhej Orlovskij Mezhiriv kolis buv mistom ale koli pochali buduvati zaliznicyu to virishili trohi obminuti Mezhiriv i zbuduvali zaliznicyu cherez Zhmerinku yaka u ti chasi bula selom Z poyavoyu v Zhmerinci zaliznichnogo vokzalu selo pochalo rozvivatisya i zminyuvatisya v misto Do 1934 r Mezhiriv buv rajcentrom Tut buli shkola sinagoga produktovi ta promislovi magazini velikij rechovij rinok ta bazar na yakomu torguvali svijskoyu hudoboyu nbsp Vivtarna chastina kostelu nbsp nbsp ruyini kostelu nbsp pechi dlya vipalyuvannya vapna nbsp vid na ruyini sinagogi ta cerkvu nbsp Skifske gorodishe s MezhirivZa postanovoyu Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu vid 7 03 1923 r Pro administrativno teritorialnij podil buli utvoreni rajoni Stanislavchickij 14 silskih rad Zhmerinskij 11 silskih rad Mezhirivskij 13 silskih rad Bilikovecka Vinnikovecka Dubivska Korostovecka Golovchinecka Lopatinecka Lisogirska Mezhirivska Pochapinecka Severinivska Serbinivska Stodulecka Chernyatinska usogo 25 sil U 1932 r Mezhirivskij rajon buv likvidovanij Naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni naselennya Mezhirova stanovilo 1200 cholovik z nih yevreyiv 400 cholovik V period okupaciyi selo bulo podileno na dvi chastini po richci Riv Prava jogo storona nalezhala rumunskij vladi a same mistechko nimeckij Yak rozpovidav zhitel sela Rovu Zaharchuk Anatolij Stepanovich u toj period bulo rozstrilyano 150 200 yevreyiv Melnik Lejba koli prijshli nimci pustiv po lotkah vodu na mlinove koleso a sam stav bilya nogo Ne znajshovshi melnika voni zalishili mlin a sim yu znishili Nazva Mezhiriv dovgo navodila strah na lyudej Takozh iz sela uteklo bagato polyakiv yaki tut prozhivali Sogodni selo ne maye shkoli Z Nimecko radyanskoyi vijni vid neyi zalishilis lishe stini Zavdyaki Martinivskomu spirtzavodu jogo kolishnomu direktoru M F Pohilyuku vona bula vidbudovana i proisnuvala do 1975 r A iz vvedennyam Martinivskoyi serednoyi shkoli yiyi likviduvali Z kolishnih vchiteliv u Mezhirovi prozhivav Panas Gordijovich Savolyuk uchitel frontovik gvardiyec artilerist kapitan uchasnik troh voyen 1939 r pohid na Zahidnu Ukrayinu 1940 r uchasnik prorivu liniyi Manergejma v Finlyandiyi brav uchast v oboroni mista geroya Kerchi zvilnenni Kavkazu m Novorosijska Zaporizhzhya Odesi Zasluzhiv podyaku VerhovnogoYakijs chas ekonomiku sela pidtrimuvali korisni kopalini Dlya vipalyuvannya vapna z vapnyakiv pokladi yakih znahodyatsya navkolo na pidgirkah zbuduvali kilka pechej Nini voni zrujnovani Na sogodni ce selo vmiraye zalishilisya tilki pensioneri i dachniki Transportne spoluchennya red Poblizu sela prohodit magistralna elektrifikovana dvokolijna zaliznicya napryamku Hmelnickij Zhmerinka dali na Vinnicyu Kiyiv ta Odesu Kursuyut primiski elektropoyizdi spoluchennyam Zhmerinka Hmelnickij kinceva zupinka st Grechani u Hmelnickomu ta zvorotno Na st Zhmerinka mozhna zdijsniti peresadku do stancij Kozyatin Vinnicya Kalinivka Vapnyarka Rahni Shpikiv Yaroshenka Mogiliv Podilskij Bar Na st Grechani mozhna peresidati na elektro ta dizel poyizdi do st Volochisk Pidvolochisk do st Starokostyantiniv Shepetivka do st Larga abo Lenkivci cherez Yarmolinci Kam yanec Podilskij Elektropoyizdi na shlyahu vid Zhmerinki do Grechan prohodyat taki zupinki pl Mezhiriv pl Dubki Serbinivci pl Stodulci pl Vasyutinci pl Grishki pl Radivci Komarivci pl Korichenci pl Nova Guta pl Voloske Derazhnya pl Litki Korzhivci pl Masivci Bogdanivci pl Rakove Hmelnickij pl Rechovij rinokPam yatki red Kostel Voznesinnya pobudovanij u 1794 r za koshti Andriya Orlovskogo Nalezhav do litinskogo dekanatu Na pochatok HH st parafiya nalichuvala 1438 prihozhan Diyav vin do 1945 roku potim tam buv kolgospnij sklad zerna Cerkva Oleksandra Nevskogo na pochatok HH st nalichuvala 1000 parafiyan Zaraz znahoditsya u duzhe garnomu stani Polskij cvintar z ruyinami kaplici Ruyini sinagogi Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Mezhirivski berizki U Mezhirovi buv kolis zamok zvidti i nazva miscevosti Zamchishe Zamchisko Zamku ne zbereglosya yak i palacu Primitki red Kabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Dzherela red Mezyrow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 271 pol S 271 pol Literatura red Riv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 238 Mezhirov Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 Posilannya red http www mezyriv blogspot com Arhivovano 15 veresnya 2019 u Wayback Machine http ukraine kingdom kiev ua region 01 mezyriv php Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Rozklad ruhu primiskih elektropoyizdiv Arhivovano 8 bereznya 2017 u Wayback Machine http www castles com ua riv mezhyriv html Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Fotografiyi Mezhiriv Riv nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mezhiriv amp oldid 40432694