www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ма Джун їн 1910 після 1936 китайський мусульманський воєначальник з народу хуейцзу у 1930 х роках 1 Ма був полководцем п

Ма Джун'їн

Ма Джун'їн (1910 — після 1936) — китайський мусульманський воєначальник з народу хуейцзу у 1930-х роках. Ма був полководцем провінції Ганьсу Він уклав союз з Гомінданом і його війська, що складалися з китайських мусульман, перейшли під контроль Гоміндану як 36-та дивізія Національно-революційної армії. Йому було наказано скинути Цзінь Шуреня, губернатора Сіньцзяна. Після кількох перемог над провінційними та білоросійськими військами він спробував розширити свою територію на південь Сіньцзяну, розпочавши кампанії зі своєї бази в Ганьсу, але був зупинений сіньцзянським полководцем Шен Шицаєм за радянської підтримки в 1934 році .

Ма Джун'їн
трад. китайська: 馬仲英
Народився 1910
Лінься[d], Ланьчжоуська управаd, Ганьсу (Цін)d, Династія Цін
Помер 1936
невідомо
Країна  Династія Цін
 Республіка Китай (1912-1949)
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Академія Вампу[d]
Учасник Війна центральних рівнин, Кумульське повстанняd, Битва за Урумчіd, Радянське вторгнення у Сіньцзянd і Битва за Кашгар
Військове звання генерал
Партія Гоміндан
Конфесія іслам

Піднесення Ма Чжун'їна ред.

Ма Чжун'їн приєднався до мусульманського ополчення в 1924 році, коли йому було 14 років. Він брав участь у мусульманському повстанні проти сил Народної армії під командуванням Фен Юсяна у Ганьсу і навіть воював проти власних родичів, включаючи свого двоюрідного дядька Ма Ліня. Він також придушив повстання тибетців.

Ма Чжун'їн захопив Хечжоу і розгромив війська Ма Ліня, які були послані відбити Хечжоу. Однак його командир — який також був його дядьком — Ма Ку-чан, змінив його за те, що він діяв без наказу взяти Хечжоу. У квітні 1929 року Ма Чжун'їн захопив столицю Ганьсу — Ланьчжоу, але зрештою був переможений і вигнаний Народною армією.

Сили Ма Чжун'їна напали на хуейцзу, які належали до секти Сідаотан, і тибетців в Таочжоу.

Ма підняв повстання в період голоду та великих податків і захопив Хечжоу після облоги. Хоча більшість місцевих хуейцзу не брали участь у повстанні, вони забезпечували припасами та продовольством його армію, що складалася з багатьох військовозобов'язаних саларів. Чжао Сіпін (赵席聘), командир 17-ї дивізії Національної народної армії під командуванням Фен Юсяна (союзника уряду Хечжоу), у відповідь спалив місто, включаючи його дванадцять мечетей.

У 1929 році Ма навчався у Військовій академії Вампу в Нанкіні.

Ген. Ма Чжун'їн.

1930-ті роки ред.

Уйгурський воєначальник Юлбарс-хан попросив допомоги Ма Чжун'їна в поваленні губернатора Цзінь Шуреня після того, як Джин ліквідував Кумульське ханство. Ма деякий час воював у Сіньцзяні, був поранений і повернувся до Ганьсу, де змусив євангелістських місіонерок Мілдред Кейбл, Франческу та Єву Френч лікувати його рани. Він повернувся до Сіньцзяна влітку 1933 року.

Ма та 36-та дивізія вели бої проти сил губернатора Цзіня і білих росіян під час Кумульського повстання.


Офіцери хуейцзу з армії Ма вчиняли звірства проти ханьців та уйгурів у Сіньцзяні. Крім того, місцеві ханьці та уйгури були призвані в його війська та відправлені на передову, де вони зазнали сильного ворожого гарматного вогню. Радянська влада та Шен Шицай стверджували, що Ма підтримували японці. Незважаючи на це, Ма офіційно оголосив про свою вірність китайському уряду в Нанкіні.


У 1934 році китайський генерал Чжан Пейюань і його армія перейшли на бік Ма Чжун'іна, щоб воювати проти уряду провінції та росіян. Потім Ма Чжун'їн воював проти росіян під час радянського вторгнення в Сіньцзян.

Генерал Ма Чжун'їн, начальник 36-го дивізіону Гоміндана.

Особистий характер ред.

У своїй військовій формі Ма використовував гомінданівський символ Блакитне небо з білим сонцем і нарукавні пов'язки, щоб показати, що він є законним представником китайського уряду. Його війська співали китайські мусульманські марші. Сам він возив із собою фісгармонію і годинами грав на ній мусульманські гімни. Він носив пістолети Маузер і любив цитувати Чингісхана, Наполеона, Гінденбурга та Цзо Цзунтана.

Ма Чжун-ін мав дуже високі амбіції. Він мріяв про створення імперії, яка включала б всю радянську і китайську Центральну Азію.

Падіння ред.

У квітні 1934 року, після того, як його війська штурмували Кашгар під час битви за Кашгар (1934), Ма Чжунь'н сам прибув до міста та виголосив промову в мечеті Ід Ках, закликаючи уйгурів бути лояльними до уряду Гоміндану в Нанкіні.

Ма засудив Шен Шицая як радянську маріонетку та підтвердив свою вірність китайському уряду Нанкіна".

Під час радянського вторгнення в Сіньцзян Ма Чжун'їн відіграв важливу роль у боротьбі з загарбниками, але його військам доводилося постійно відступати. Остання лінія оборони була створена навколо міста Хотан. Вважалося, що передбачивши поразку, він втік на радянську територію і більше його не бачили в Сіньцзяні.

Проте, радянський агент НКВД Володимир Петров, який працював у Яркенді в 1937 році, пропонує іншу версію зникнення Ма Чжун'їна. У своїх мемуарах «Імперія страху», опублікованих у 1956 році після втечі на Захід, Петров описує, як Ма заманили на літак, який він вважав гомінданівським, але насправді там були радянські агенти, які викрали його та завезли у Яркендський штаб НКВД. За задумом, він мав віддавати фальшиві накази своїм військам, що залишилися в Хотані, що призвело б до їхньої поразки. Після відмови, його перевезли до Москви, де його доля невідома. Добровільної втечі до Радянського Союзу не було.

У книзі «Хто є хто в Китаї» помилково стверджується, що Ма Чжун'їн повернувся з Радянського Союзу в 1934 році в Тяньцзінь.

Британські телеграми з Індії в 1937 році повідомляли, що Ма Чжун'їн і Ма Гушань, досягли угоди з Радянським Союзом, з яким вони воювали раніше, оскільки японці почали повномасштабну війну з Китаєм. Дунгани на чолі з Ма Чжун'їном і Ма Гушань допомагали китайським військам у боротьбі з Японією, і що Ма Чжун'їн і Ма Гушань повернулися до Ганьсу.

Після 1936 року про Ма Чжун'їна більше нічого не було чутно. Є принаймні п'ять версій про кінець Ма:

  • Ма загинув у катастрофі перед Другою світовою війною.
  • Ма був страчений після вивезення до Москви в 1936 році.
  • Ма був ув'язнений у трудовому таборі, а потім страчений під час Великої чистки в 1937—1938 роках
  • Деякі письменники, наприклад генерал Червоної Армії. Костянтин Рокоссовський, стверджують, що Ма був спочатку заарештований під час Великої чистки, але потім був звільнений і брав участь у німецько-російській війні.
  • Відповідно до мемуарів Шен Шицая «Сіньцзян: пішак чи опора?» (Michigan University Press, 1958) Ма разом з усіма його співробітниками було страчено в Москві за наказом Йосипа Сталіна влітку або навесні 1937 року.

Примітки ред.

  1. James A. Millward (2007). Eurasian Crossroads: A History of Xinjiang. Columbia University Press. с. 193. ISBN 978-0-231-13924-3. Процитовано 28 червня 2010. 
  2. Who's Who in China; Biographies of Chinese Leaders. Shanghai: THE CHINA WEEKLY REVIEW. 1936. с. 184. Процитовано 24 квітня 2014. 
  3. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political History of Republican Sinkiang 1911—1949. Cambridge, England: CUP Archive. p. 52. ISBN 0-521-25514-7.
  4. Mueggler, Erik (2011). The Paper Road: Archive and Experience in the Botanical Exploration of West China and Tibet. A Philip e Lilienthal Book in Asian Studies, ACLS Humanities E-Book (вид. illustrated). University of California Press. с. 230. ISBN 978-0520269026. 
  5. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political Jistory of Republican Sinkiang 1911-1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 334. ISBN 0-521-25514-7. Процитовано 28 червня 2010. 
  6. Association for Asian Studies. Southeast Conference (1979). Annals, Volumes 1-5. The Conference. с. 51. Процитовано 24 квітня 2014. 
  7. Jonathan Neaman Lipman (1 липня 1998). Familiar Strangers: A History of Muslims in Northwest China. University of Washington Press. с. 196–197. ISBN 978-0-295-80055-4. 
  8. Erie, M. (2013). The Prophet And The Party: Shari'a And Sectarianism In China's Little Mecca. Cornell University (PHD Thesis): 67. 
  9. James A. Millward (2007). Eurasian Crossroads: A History of Xinjiang. New York: Columbia University Press. с. 193. ISBN 978-0-231-13924-3. 
  10. Michael Dillon (1999). China's Muslim Hui Community: Migration, Settlement and Sects. Surrey: Curzon Press. с. 89. ISBN 978-0-7007-1026-3. 
  11. Christian Tyler (2003). Wild West China: the taming of Xinjiang. New Brunswick, NJ: Rutgers University Press. с. 98. ISBN 978-0-8135-3533-3. 
  12. Ji, Xiaofeng; Shen, Youyi; 末次研究所; Suetsugu Kenkyūjo; 厦門大學. 圖書館 (1998). Zhonghua Minguo shi shi liao wai bian: qian Riben Mozi yan jiu suo qing bao zi liao : Ying wen shi liao 25 (вид. reprint). kuang-hsi shih fan ta hsüeh chʻu pan she. с. 278. ISBN 9787563320875. 
  13. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political History of Republican Sinkiang 1911-1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 98, 106. ISBN 0-521-25514-7. Процитовано 28 червня 2010. 
  14. Ai-ch'ên Wu, Aichen Wu (1940). Turkistan tumult. Methuen: Methuen. с. 71, 232. ISBN 978-0-19-583839-8. Процитовано 28 червня 2010. 
  15. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political History of Republican Sinkiang 1911-1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 108. ISBN 0-521-25514-7. Процитовано 28 червня 2010. 
  16. Christian Tyler (2004). Wild West China: the taming of Xinjiang. New Brunswick, New Jersey: Rutgers University Press. с. 109. ISBN 0-8135-3533-6. Процитовано 28 червня 2010. 
  17. D. W. Forbes, Andrew (1981). Muslim separatism in Northwest China during the Republican period, 1911-1949. University of Leeds. с. 151. 
  18. S. Frederick Starr (2004). Xinjiang: China's Muslim Borderland. M.E. Sharpe. с. 79. ISBN 0-7656-1318-2. Процитовано 28 червня 2010. 
  19. James A. Millward (2007). Eurasian Crossroads: A Jistory of Xinjiang. Columbia University Press. с. 200. ISBN 978-0-231-13924-3. Процитовано 28 червня 2010. 
  20. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political Jistory of Republican Sinkiang 1911-1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 124. ISBN 0-521-25514-7. Процитовано 28 червня 2010. 
  21. Andrew D.W. Forbes (1986). Warlords and Muslims in Chinese Central Asia: A Political Jistory of Republican Sinkiang 1911-1949. Cambridge, England: CUP Archive. с. 124. ISBN 0-521-25514-7. Процитовано 28 червня 2010. 
  22. Petrov, Vladimir and Evdokia (1956). Empire of Fear. London: Andre Deutsch. с. 62, 63. 
  23. China weekly review (1936). Who's who in China, Volume 3, Part 2. China weekly review. с. 184. Процитовано 6 червня 2011. 
  24. Who's Who in China (Biographies of Chinese). 4 of Who's who in China. 1973. с. 184. Процитовано 6 червня 2011. 
  25. The Silk Road. Taylor & Francis. 1973. с. 308. Процитовано 18 січня 2012. «Sino-Japanese hostilities,. . . and the Tungan military leaders. . . are now preparing to support the Chinese forces. . .General Ma Chung-yin. . . is proceeding to Kansu to assist the Chinese . . .His half-brother, General Ma Ho-san, who recently fled to Calbutta when the Tungan rebellion collapsed, has also been invited to assist the Chinese. His departure for Kansu is regarded as a certainty. . .The other Tungan general who is mentioned in the telegram from Delhi, the cavalry commander Ma Ho-san, who is not Ma Chung-yin's brother, though probably a relative, is also mentioned in Big Horse's Flight.» 
  26. Sven Hedin (2009). The Silk Road: Ten Thousand Miles Through Central Asia (вид. reprint, illustrated). I. B. Tauris. с. 308. ISBN 978-1-84511-898-3. Процитовано 18 січня 2012. «The other Tungan general who is mentioned in the telegram from Delhi, the cavalry commander Ma Ho-san, who is not Ma Chung-yin's brother, though probably a relative, is also mentioned in Big Horse's Flight.» 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ma Dzhun yin 1910 pislya 1936 kitajskij musulmanskij voyenachalnik z narodu huejczu u 1930 h rokah 1 Ma buv polkovodcem provinciyi Gansu Vin uklav soyuz z Gomindanom i jogo vijska sho skladalisya z kitajskih musulman perejshli pid kontrol Gomindanu yak 36 ta diviziya Nacionalno revolyucijnoyi armiyi Jomu bulo nakazano skinuti Czin Shurenya gubernatora Sinczyana Pislya kilkoh peremog nad provincijnimi ta bilorosijskimi vijskami vin sprobuvav rozshiriti svoyu teritoriyu na pivden Sinczyanu rozpochavshi kampaniyi zi svoyeyi bazi v Gansu ale buv zupinenij sinczyanskim polkovodcem Shen Shicayem za radyanskoyi pidtrimki v 1934 roci 2 Ma Dzhun yintrad kitajska 馬仲英Narodivsya 1910 Linsya d Lanchzhouska upravad Gansu Cin d Dinastiya CinPomer 1936 nevidomoKrayina Dinastiya Cin Respublika Kitaj 1912 1949 Diyalnist vijskovosluzhbovecAlma mater Akademiya Vampu d Uchasnik Vijna centralnih rivnin Kumulske povstannyad Bitva za Urumchid Radyanske vtorgnennya u Sinczyand i Bitva za KashgarVijskove zvannya generalPartiya GomindanKonfesiya islam Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Pidnesennya Ma Chzhun yina 1 1 1930 ti roki 2 Osobistij harakter 3 Padinnya 4 Primitki 5 PosilannyaPidnesennya Ma Chzhun yina red Ma Chzhun yin priyednavsya do musulmanskogo opolchennya v 1924 roci koli jomu bulo 14 rokiv 3 Vin brav uchast u musulmanskomu povstanni proti sil Narodnoyi armiyi pid komanduvannyam Fen Yusyana u Gansu i navit voyuvav proti vlasnih rodichiv vklyuchayuchi svogo dvoyuridnogo dyadka Ma Linya Vin takozh pridushiv povstannya tibetciv 4 Ma Chzhun yin zahopiv Hechzhou i rozgromiv vijska Ma Linya yaki buli poslani vidbiti Hechzhou Odnak jogo komandir yakij takozh buv jogo dyadkom Ma Ku chan zminiv jogo za te sho vin diyav bez nakazu vzyati Hechzhou 5 U kvitni 1929 roku Ma Chzhun yin zahopiv stolicyu Gansu Lanchzhou ale zreshtoyu buv peremozhenij i vignanij Narodnoyu armiyeyu 6 Sili Ma Chzhun yina napali na huejczu yaki nalezhali do sekti Sidaotan i tibetciv v Taochzhou 7 Ma pidnyav povstannya v period golodu ta velikih podatkiv i zahopiv Hechzhou pislya oblogi Hocha bilshist miscevih huejczu ne brali uchast u povstanni voni zabezpechuvali pripasami ta prodovolstvom jogo armiyu sho skladalasya z bagatoh vijskovozobov yazanih salariv Chzhao Sipin 赵席聘 komandir 17 yi diviziyi Nacionalnoyi narodnoyi armiyi pid komanduvannyam Fen Yusyana soyuznika uryadu Hechzhou u vidpovid spaliv misto vklyuchayuchi jogo dvanadcyat mechetej 8 U 1929 roci Ma navchavsya u Vijskovij akademiyi Vampu v Nankini 9 10 11 nbsp Gen Ma Chzhun yin 1930 ti roki red Ujgurskij voyenachalnik Yulbars han poprosiv dopomogi Ma Chzhun yina v povalenni gubernatora Czin Shurenya pislya togo yak Dzhin likviduvav Kumulske hanstvo Ma deyakij chas voyuvav u Sinczyani buv poranenij i povernuvsya do Gansu de zmusiv yevangelistskih misionerok Mildred Kejbl Franchesku ta Yevu French likuvati jogo rani Vin povernuvsya do Sinczyana vlitku 1933 roku 12 Ma ta 36 ta diviziya veli boyi proti sil gubernatora Czinya i bilih rosiyan pid chas Kumulskogo povstannya 13 14 Oficeri huejczu z armiyi Ma vchinyali zvirstva proti hanciv ta ujguriv u Sinczyani Krim togo miscevi hanci ta ujguri buli prizvani v jogo vijska ta vidpravleni na peredovu de voni zaznali silnogo vorozhogo garmatnogo vognyu Radyanska vlada ta Shen Shicaj stverdzhuvali sho Ma pidtrimuvali yaponci Nezvazhayuchi na ce Ma oficijno ogolosiv pro svoyu virnist kitajskomu uryadu v Nankini U 1934 roci kitajskij general Chzhan Pejyuan i jogo armiya perejshli na bik Ma Chzhun ina shob voyuvati proti uryadu provinciyi ta rosiyan Potim Ma Chzhun yin voyuvav proti rosiyan pid chas radyanskogo vtorgnennya v Sinczyan nbsp General Ma Chzhun yin nachalnik 36 go divizionu Gomindana Osobistij harakter red U svoyij vijskovij formi Ma vikoristovuvav gomindanivskij simvol Blakitne nebo z bilim soncem i narukavni pov yazki shob pokazati sho vin ye zakonnim predstavnikom kitajskogo uryadu 15 Jogo vijska spivali kitajski musulmanski marshi Sam vin voziv iz soboyu fisgarmoniyu i godinami grav na nij musulmanski gimni Vin nosiv pistoleti Mauzer i lyubiv cituvati Chingishana Napoleona Gindenburga ta Czo Czuntana 16 Ma Chzhun in mav duzhe visoki ambiciyi Vin mriyav pro stvorennya imperiyi yaka vklyuchala b vsyu radyansku i kitajsku Centralnu Aziyu 17 Padinnya red U kvitni 1934 roku pislya togo yak jogo vijska shturmuvali Kashgar pid chas bitvi za Kashgar 1934 Ma Chzhun n sam pribuv do mista ta vigolosiv promovu v mecheti Id Kah zaklikayuchi ujguriv buti loyalnimi do uryadu Gomindanu v Nankini 18 19 20 Ma zasudiv Shen Shicaya yak radyansku marionetku ta pidtverdiv svoyu virnist kitajskomu uryadu Nankina 21 Pid chas radyanskogo vtorgnennya v Sinczyan Ma Chzhun yin vidigrav vazhlivu rol u borotbi z zagarbnikami ale jogo vijskam dovodilosya postijno vidstupati Ostannya liniya oboroni bula stvorena navkolo mista Hotan Vvazhalosya sho peredbachivshi porazku vin vtik na radyansku teritoriyu i bilshe jogo ne bachili v Sinczyani Prote radyanskij agent NKVD Volodimir Petrov yakij pracyuvav u Yarkendi v 1937 roci proponuye inshu versiyu zniknennya Ma Chzhun yina U svoyih memuarah Imperiya strahu 22 opublikovanih u 1956 roci pislya vtechi na Zahid Petrov opisuye yak Ma zamanili na litak yakij vin vvazhav gomindanivskim ale naspravdi tam buli radyanski agenti yaki vikrali jogo ta zavezli u Yarkendskij shtab NKVD Za zadumom vin mav viddavati falshivi nakazi svoyim vijskam sho zalishilisya v Hotani sho prizvelo b do yihnoyi porazki Pislya vidmovi jogo perevezli do Moskvi de jogo dolya nevidoma Dobrovilnoyi vtechi do Radyanskogo Soyuzu ne bulo U knizi Hto ye hto v Kitayi pomilkovo stverdzhuyetsya sho Ma Chzhun yin povernuvsya z Radyanskogo Soyuzu v 1934 roci v Tyanczin 23 24 Britanski telegrami z Indiyi v 1937 roci povidomlyali sho Ma Chzhun yin i Ma Gushan dosyagli ugodi z Radyanskim Soyuzom z yakim voni voyuvali ranishe oskilki yaponci pochali povnomasshtabnu vijnu z Kitayem Dungani na choli z Ma Chzhun yinom i Ma Gushan dopomagali kitajskim vijskam u borotbi z Yaponiyeyu i sho Ma Chzhun yin i Ma Gushan povernulisya do Gansu 25 26 Pislya 1936 roku pro Ma Chzhun yina bilshe nichogo ne bulo chutno Ye prinajmni p yat versij pro kinec Ma Ma zaginuv u katastrofi pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Ma buv strachenij pislya vivezennya do Moskvi v 1936 roci Ma buv uv yaznenij u trudovomu tabori a potim strachenij pid chas Velikoyi chistki v 1937 1938 rokah Deyaki pismenniki napriklad general Chervonoyi Armiyi Kostyantin Rokossovskij stverdzhuyut sho Ma buv spochatku zaareshtovanij pid chas Velikoyi chistki ale potim buv zvilnenij i brav uchast u nimecko rosijskij vijni Vidpovidno do memuariv Shen Shicaya Sinczyan pishak chi opora Michigan University Press 1958 Ma razom z usima jogo spivrobitnikami bulo stracheno v Moskvi za nakazom Josipa Stalina vlitku abo navesni 1937 roku Primitki red James A Millward 2007 Eurasian Crossroads A History of Xinjiang Columbia University Press s 193 ISBN 978 0 231 13924 3 Procitovano 28 chervnya 2010 Who s Who in China Biographies of Chinese Leaders Shanghai THE CHINA WEEKLY REVIEW 1936 s 184 Procitovano 24 kvitnya 2014 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political History of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive p 52 ISBN 0 521 25514 7 Mueggler Erik 2011 The Paper Road Archive and Experience in the Botanical Exploration of West China and Tibet A Philip e Lilienthal Book in Asian Studies ACLS Humanities E Book vid illustrated University of California Press s 230 ISBN 978 0520269026 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political Jistory of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 334 ISBN 0 521 25514 7 Procitovano 28 chervnya 2010 Association for Asian Studies Southeast Conference 1979 Annals Volumes 1 5 The Conference s 51 Procitovano 24 kvitnya 2014 Jonathan Neaman Lipman 1 lipnya 1998 Familiar Strangers A History of Muslims in Northwest China University of Washington Press s 196 197 ISBN 978 0 295 80055 4 Erie M 2013 The Prophet And The Party Shari a And Sectarianism In China s Little Mecca Cornell University PHD Thesis 67 James A Millward 2007 Eurasian Crossroads A History of Xinjiang New York Columbia University Press s 193 ISBN 978 0 231 13924 3 Michael Dillon 1999 China s Muslim Hui Community Migration Settlement and Sects Surrey Curzon Press s 89 ISBN 978 0 7007 1026 3 Christian Tyler 2003 Wild West China the taming of Xinjiang New Brunswick NJ Rutgers University Press s 98 ISBN 978 0 8135 3533 3 Ji Xiaofeng Shen Youyi 末次研究所 Suetsugu Kenkyujo 厦門大學 圖書館 1998 Zhonghua Minguo shi shi liao wai bian qian Riben Mozi yan jiu suo qing bao zi liao Ying wen shi liao 25 vid reprint kuang hsi shih fan ta hsueh chʻu pan she s 278 ISBN 9787563320875 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political History of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 98 106 ISBN 0 521 25514 7 Procitovano 28 chervnya 2010 Ai ch en Wu Aichen Wu 1940 Turkistan tumult Methuen Methuen s 71 232 ISBN 978 0 19 583839 8 Procitovano 28 chervnya 2010 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political History of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 108 ISBN 0 521 25514 7 Procitovano 28 chervnya 2010 Christian Tyler 2004 Wild West China the taming of Xinjiang New Brunswick New Jersey Rutgers University Press s 109 ISBN 0 8135 3533 6 Procitovano 28 chervnya 2010 D W Forbes Andrew 1981 Muslim separatism in Northwest China during the Republican period 1911 1949 University of Leeds s 151 S Frederick Starr 2004 Xinjiang China s Muslim Borderland M E Sharpe s 79 ISBN 0 7656 1318 2 Procitovano 28 chervnya 2010 James A Millward 2007 Eurasian Crossroads A Jistory of Xinjiang Columbia University Press s 200 ISBN 978 0 231 13924 3 Procitovano 28 chervnya 2010 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political Jistory of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 124 ISBN 0 521 25514 7 Procitovano 28 chervnya 2010 Andrew D W Forbes 1986 Warlords and Muslims in Chinese Central Asia A Political Jistory of Republican Sinkiang 1911 1949 Cambridge England CUP Archive s 124 ISBN 0 521 25514 7 Procitovano 28 chervnya 2010 Petrov Vladimir and Evdokia 1956 Empire of Fear London Andre Deutsch s 62 63 China weekly review 1936 Who s who in China Volume 3 Part 2 China weekly review s 184 Procitovano 6 chervnya 2011 Who s Who in China Biographies of Chinese 4 of Who s who in China 1973 s 184 Procitovano 6 chervnya 2011 The Silk Road Taylor amp Francis 1973 s 308 Procitovano 18 sichnya 2012 Sino Japanese hostilities and the Tungan military leaders are now preparing to support the Chinese forces General Ma Chung yin is proceeding to Kansu to assist the Chinese His half brother General Ma Ho san who recently fled to Calbutta when the Tungan rebellion collapsed has also been invited to assist the Chinese His departure for Kansu is regarded as a certainty The other Tungan general who is mentioned in the telegram from Delhi the cavalry commander Ma Ho san who is not Ma Chung yin s brother though probably a relative is also mentioned in Big Horse s Flight Sven Hedin 2009 The Silk Road Ten Thousand Miles Through Central Asia vid reprint illustrated I B Tauris s 308 ISBN 978 1 84511 898 3 Procitovano 18 sichnya 2012 The other Tungan general who is mentioned in the telegram from Delhi the cavalry commander Ma Ho san who is not Ma Chung yin s brother though probably a relative is also mentioned in Big Horse s Flight Posilannya red Flags of Independence The Soviets in Xinjiang 1911 1949 by Mark Dickens Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ma Dzhun 27yin amp oldid 40587851