www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маєвтика μαιευτική se Τέχνη повивальне мистецтво запропоноване Сократом мистецтво витягувати приховане в людині правильн

Маєвтика

Маєвтика (μαιευτική se. Τέχνη — «повивальне мистецтво») — запропоноване Сократом мистецтво витягувати приховане в людині правильне знання за допомогою майстерних навідних питань.

Походження терміна Редагувати

Термін походить від грецького слова та буквально означає «акушерство», «повивальне мистецтво», але зазвичай уживається для назви бесід чи суперечок, які вів Сократ. Він розробив власний метод пошуку істинного знання — мистецтво народження істини.

Від Сократа не залишилося творів, думки його записані Платоном і Ксенофонтом. Тому маєвтика, як термін філософії Сократа, була засвідчена у праці Платона (в діалозі «Теетет»). У цьому діалозі маєвтика — як щось на зразок повивального мистецтва, яким займалася його мати Фенарета:

«Від мене вони нічому не можуть навчитися, просто самі в собі вони відкривають багато прекрасного, якщо, звичайно, мали, і виробляють його на світло. Сповиті ж цього винуватці — бог і я»

Відмінність лише в тому, що Сократ допомагає не народженню дитини, а народженню думки, і робить це в діалозі з допомогою питань і відповідей.

Суть методу Редагувати

Сократ ніколи не давав готових відповідей. Своїми питаннями та запереченнями він намагався навести співрозмовника на правильні розумовиводи та рішення. Сократичний метод — це дедуктивний прийом, що складається у визначенні понять шляхом виключень. Суть у протиставленні зовнішнього софістичного знання та внутрішнього філософського, якому навчити не можливо, але можна відкрити в собі самостійно.

Використання Сократом Редагувати

Сенс маєвтики Сократа — у протиставленні зовнішнього софістичного знання та внутрішнього філософського. Сократ не займався вчителюванням (бо сам він «нічого не знає»), його діяльність була схожа на повивальне мистецтво, яким займалася його матір Фенарета, відмінність лишень у тому, що Сократ допомагає не народженню дитини, а творенню думки, і робить це в діалозі за допомогою питань і відповідей.

Сократ сам не може народити ідею, але допомагає народженню знання через діалогову систему спілкування, сприяє встановленню істини, що існує в неявному вигляді, через її «очищення» шляхом спеціальних мистецьки сформульованих запитань про суть тих чи інших (передусім соціальних) феноменів та ідей.

Маєвтика завжди виступає поряд із іншими прийомами сократівського методу: іронією, яка оголює суперечність, або незнання; індукцією, що на підставі знання про окреме робить висновок про загальне; дефініцією як процесом уточнення поняття.

Мета маєвтики Редагувати

Сократ за допомогою маєвтики, через постановку питань, намагався сформулювати проблему («знання — незнання») й у такий спосіб стимулювати співрозмовника на самостійний пошук її розв'язання (знаходження істини).

Подальше використання Редагувати

Надалі маєвтика та похідний прикметник «маєвтичннй» використовують платоніки:

  • у шкільній класифікації платонівських творів: згідно з Альбіном і Діогеном Лаерт, до «маєвтичного» виду належить діалог «Алківіад I»;
  • пізніші неоплатоніки в коментарях на «маєвтичного» діалогу "Алківіад I "(Прокл, Олімпіодор) трактували маєвтику як перехід від незнання до істинного знання, укладеним у душі («сходження до мудрости»), і методологічно відрізняли її від «еротики» («сходження до краси») та «діалектики» («сходження до блага»), а в рамках розуміння структури діалогу — відрізняли маєвтику від спростування.

Маєвтика в різних науках Редагувати

  1. Маєвтика пов'язується з ґенезою евристики в науці та освіті.
  2. У філософії та логіці має зв'язок із елементарними індуктивними прийомами, пошуком загального в частковому, самопізнанні.
  3. У пізнанні історичному — прийом добування загального факту-ідеї, від одиничного історичного факту до «соціального» знання та історичного процесу.

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mayevtika maieytikh se Texnh povivalne mistectvo zaproponovane Sokratom mistectvo vityaguvati prihovane v lyudini pravilne znannya za dopomogoyu majsternih navidnih pitan Zmist 1 Pohodzhennya termina 2 Sut metodu 3 Vikoristannya Sokratom 4 Meta mayevtiki 5 Podalshe vikoristannya 6 Mayevtika v riznih naukah 7 Div takozh 8 Dzherela ta literatura 9 PosilannyaPohodzhennya termina RedaguvatiTermin pohodit vid greckogo slova ta bukvalno oznachaye akusherstvo povivalne mistectvo ale zazvichaj uzhivayetsya dlya nazvi besid chi superechok yaki viv Sokrat Vin rozrobiv vlasnij metod poshuku istinnogo znannya mistectvo narodzhennya istini Vid Sokrata ne zalishilosya tvoriv dumki jogo zapisani Platonom i Ksenofontom Tomu mayevtika yak termin filosofiyi Sokrata bula zasvidchena u praci Platona v dialozi Teetet U comu dialozi mayevtika yak shos na zrazok povivalnogo mistectva yakim zajmalasya jogo mati Fenareta Vid mene voni nichomu ne mozhut navchitisya prosto sami v sobi voni vidkrivayut bagato prekrasnogo yaksho zvichajno mali i viroblyayut jogo na svitlo Spoviti zh cogo vinuvatci bog i ya Vidminnist lishe v tomu sho Sokrat dopomagaye ne narodzhennyu ditini a narodzhennyu dumki i robit ce v dialozi z dopomogoyu pitan i vidpovidej Sut metodu RedaguvatiSokrat nikoli ne davav gotovih vidpovidej Svoyimi pitannyami ta zaperechennyami vin namagavsya navesti spivrozmovnika na pravilni rozumovivodi ta rishennya Sokratichnij metod ce deduktivnij prijom sho skladayetsya u viznachenni ponyat shlyahom viklyuchen Sut u protistavlenni zovnishnogo sofistichnogo znannya ta vnutrishnogo filosofskogo yakomu navchiti ne mozhlivo ale mozhna vidkriti v sobi samostijno Vikoristannya Sokratom RedaguvatiSens mayevtiki Sokrata u protistavlenni zovnishnogo sofistichnogo znannya ta vnutrishnogo filosofskogo Sokrat ne zajmavsya vchitelyuvannyam bo sam vin nichogo ne znaye jogo diyalnist bula shozha na povivalne mistectvo yakim zajmalasya jogo matir Fenareta vidminnist lishen u tomu sho Sokrat dopomagaye ne narodzhennyu ditini a tvorennyu dumki i robit ce v dialozi za dopomogoyu pitan i vidpovidej Sokrat sam ne mozhe naroditi ideyu ale dopomagaye narodzhennyu znannya cherez dialogovu sistemu spilkuvannya spriyaye vstanovlennyu istini sho isnuye v neyavnomu viglyadi cherez yiyi ochishennya shlyahom specialnih mistecki sformulovanih zapitan pro sut tih chi inshih peredusim socialnih fenomeniv ta idej Mayevtika zavzhdi vistupaye poryad iz inshimi prijomami sokrativskogo metodu ironiyeyu yaka ogolyuye superechnist abo neznannya indukciyeyu sho na pidstavi znannya pro okreme robit visnovok pro zagalne definiciyeyu yak procesom utochnennya ponyattya Meta mayevtiki RedaguvatiSokrat za dopomogoyu mayevtiki cherez postanovku pitan namagavsya sformulyuvati problemu znannya neznannya j u takij sposib stimulyuvati spivrozmovnika na samostijnij poshuk yiyi rozv yazannya znahodzhennya istini Podalshe vikoristannya RedaguvatiNadali mayevtika ta pohidnij prikmetnik mayevtichnnj vikoristovuyut platoniki u shkilnij klasifikaciyi platonivskih tvoriv zgidno z Albinom i Diogenom Laert do mayevtichnogo vidu nalezhit dialog Alkiviad I piznishi neoplatoniki v komentaryah na mayevtichnogo dialogu Alkiviad I Prokl Olimpiodor traktuvali mayevtiku yak perehid vid neznannya do istinnogo znannya ukladenim u dushi shodzhennya do mudrosti i metodologichno vidriznyali yiyi vid erotiki shodzhennya do krasi ta dialektiki shodzhennya do blaga a v ramkah rozuminnya strukturi dialogu vidriznyali mayevtiku vid sprostuvannya Mayevtika v riznih naukah RedaguvatiMayevtika pov yazuyetsya z genezoyu evristiki v nauci ta osviti U filosofiyi ta logici maye zv yazok iz elementarnimi induktivnimi prijomami poshukom zagalnogo v chastkovomu samopiznanni U piznanni istorichnomu prijom dobuvannya zagalnogo faktu ideyi vid odinichnogo istorichnogo faktu do socialnogo znannya ta istorichnogo procesu Div takozh RedaguvatiEvristika Metod SokrataDzherela ta literatura RedaguvatiL A Dubrovina Mayevtika Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 435 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 M Bulatov Majyevtika Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 354 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X MAJEVTIKA Arhivovano 23 chervnya 2013 u Wayback Machine ros Majevtika Arhivovano 3 listopada 2012 u Wayback Machine ros Platon Teetet 427 347 8 roki do n e Prisuhin S I Filosofiya navch posib K KNEU 2008 Spravi simejni FORMUVANNYa V UChNIV CINNISNOGO STAVLENNYa DO HIMIChNIH ZNAN Arhivovano 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Posilannya Redaguvati213 mode 1up view theater Mayevtika Pitalno vidpovidnij perebig dumki Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 7 213 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mayevtika amp oldid 40373066