Матущенко (Матушенко) Семен Юхимович (30 травня 1924 — 22 вересня 1988) — учасник німецько-радянської війни, молодший сержант. Повний кавалер ордена Слави.
| Матущенко (Матушенко) Семен Юхимович | |
|---|---|
| Народження | 30 травня 1924 Банне |
| Смерть | 22 вересня 1988 (64 роки) Слов'янськ |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | РСЧА |
| Рід військ | артилерія |
| Роки служби | 1942–1945 |
| Звання | молодший сержант |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Біографія ред.
Народився 30 травня 1924 року в селі Банному ((нині м. Святогірськ, Слов'янський район Донецької області) в селянській родині. Українець. По закінченні середньої школи у 1941 році працював у колгоспі.
З початком німецько-радянської війни опинився на тимчасово окупованій території. У жовтні 1941 року вступив до Слов'янського партизанського загону під командуванням Карнаухова, був розвідником-провідником. За час перебування у загоні 18 разів брав участь у бойових операціях, за що був нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (15.06.1945).
У лавах РСЧА з жовтня 1942 року.
Навідник 76-мм гармати полкової артилерійської батареї 223-го кавалерійського полку 63-ї кавалерійської дивізії 5-го гвардійського кавалерійського корпусу козак С. Ю. Матущенко в бою за селище Вільшана Київської (нині — Черкаської) області 3 лютого 1944 року разом із обслугою підбив 1 танк і знищив 4 вогневі точки супротивника. 29 лютого 1944 року нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
25 жовтня 1944 року поблизу населеного пункту Надькалло (Угорщина) під час відбиття контратаки ворога, обслуга викотила гармату на відкриту позицію і влучним вогнем підбила 2 танки й до взводу автоматників. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року молодший сержант Матущенко С. Ю. нагороджений орденом Слави 1-го ступеня.
За особисту мужність і відвагу, виявлені у боях з німецько-фашистськими загарбниками при визволенні міста Тиргу-Окна (Румунія) у серпні 1944 року, 13 лютого 1969 року нагороджений орденом Слави 2-го ступеня.
У 1945 році закінчив прискорені курси при Московському військово-політичному училищі. Брав участь в Параді Перемоги в Москві, на Червоній площі в червні 1945 року. Демобілізований у 1945 році. Мешкав у місті Слов'янську Донецької області. Працював теслею на меблевій фабриці.
Помер 22 вересня 1988 року.
Нагороди ред.
Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985), Слави трьох ступенів і медалями.
Література ред.
- «Солдатская слава». — Донецк: Донбас, 1971, с. 57-61;
- Лобода В. Ф. «Солдатская слава». — М.: Воениздат, 1967, кн.2, с. 210—211;
- Дубров Б. И. «Солдатская слава». 3-є вид. — Киев, 1987, с. 312.
Примітки ред.
- Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 серпня 2014.
- Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 серпня 2014.
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 11.05.1945 р.(рос.). Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 29.08.2014.
- Портал про фронтовиків: Матущенко С. Ю. [ 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Інформація на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 29 серпня 2014.
Посилання ред.
- Біографія на «Az-libr.ru» [ 31 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Енциклопедія МО РФ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)