Ігор Ігорович Матвієнко (нар.. 6 лютого 1960, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський і російський продюсер та композитор. Засновник декількох популярних російських груп «Любе», «Иванушки International», «Фабрика» та інших. Фігурант бази даних сайту "Миротворець" з формулюванням: "Свідоме порушення державного кордону України з метою проникнення до окупованого росією Криму. Участь у пропагандистських заходах, спрямованих на легалізацію анексії АР Крим Росією." [13].
| Матвієнко Ігор Ігорович | |
|---|---|
| рос. Игорь Игоревич Матвиенко | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 лютого 1960 (63 роки) |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Громадянство | Росія і СРСР |
| Професії | композитор, автор пісень, музичний продюсер, виробник, клавішник |
| Інструменти | клавішні музичні інструменти |
| Жанри | рок-музика і поп |
| Нагороди | |
| matvey.ru | |
| Файли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився 6 лютого 1960 року в Москві в родині військовослужбовця.
У 1980 роц і закінчив музичне училище імені М. М. Іпполітова-Іванова за спеціальністю хормейсте" [13]"[13]р. З 1981 року працював композитором, художнім керівником та виконавцем (клавішні) в різних музичних колективах — ВІА «Перший крок», ВІА «Здраствуй, пісне!», «Клас».
З 1987 по 1990 роки працював у Студії Популярної Музики «Рекорд», у 1987 році став її музичним редактором і тоді ж разом з вокалістом Миколою Расторгуєвим і поетом-піснярем Олександром Шагановим заснували гурт «Любе», для якого пише музику і робить аранжування. У 1991 році Ігор стає керівником продюсерського центру. У 2002 році стає продюсером і керівником музичного проекту Першого каналу «Фабрика Зірок-1», а в 2004 — «Фабрики Зірок-5».
У лютому 2014 року став музичним продюсером церемоній відкриття та закриття XXII Олімпійських Зимових ігор в Сочі. Для самої зворушливої сцени церемонії закриття «Дзеркальний світ» зробив аранжування, об'єднавчої композиції «Свой среди чужих, чужой среди своих» Едуарда Артем'єва і «До свидания, Москва» Олександри Пахмутової.
У березні 2014 року створив аранжування для церемонії відкриття паралімпійських ігор 2014, який включає в себе композиції «Давай за…» гурту Любе і «Последнее письмо» гурту Nautilus Pompilius, під яку виходила збірна Росії.
У 2018 році виступив за обмеження сучасних пісень, які потрапляють до молодіжних чартів, що пропагують наркотики і секс — жанрів хіп-хопу і репу.
Творчість ред.
Написав багато пісень у співпраці з Олександром Шагановим. Все почалося з часів ВІА «Здравствуй, песня», в якій Ігор виступав як клавішник. Пісня Дом на улице другой — одна з перших спільних пісень Матвієнка та Шаганова.
Співробітництво продовжилося в «Любе» — Атас, Комбат, Там, за туманами тощо, потім з Женею Бєлоусовим — У любви глаза разлуки, Девчонка-девчоночка, пізніше з «Иванушками» — Тучи, Кукла, Колечко, Безнадёга точка ру, Золотые облака. З «Фабрикою» — Девушки фабричные. Крім роботи з артистами Продюсерського центру Ігоря Матвієнка були написані пісні Володимира Асімова — Подари мне зимний вечер, Ночкой тёмной.
Регент Хору Стрітенського ставропігійного чоловічого монастиря Нікон Жила називає найпопулярнішою піснею з тих, що виконуються хором, «Коня» Матвієнка та Шаганова.
У 2016 році написаний гімн Сухопутних військ Російської Федерації «Вперед, пехота!».
Автор більшості оригінальних (не запозичених у інших композиторів) пісень «Любе», які здобули всенародну популярність, у тому числі, «Конь», «Дорога», «Самоволочка».
Ряд пісень було написано у співпраці з поетом Михайлом Андрєєвим, в тому числі (для різних ансамблів) Нетелефонный разговор, Первые стихи, Луна,Трамвай пятёрочка, Берёзы, Тополиный пух, Реви, Лодочка, Про любовь.
Для «Корней» — Это ты объявила войну. Серед інших поетів, вірші яких писав Матвієнко, (за алфавітом) Костянтин Арсенєв, Герман Вітку, Леонід Дербеньов, Павло Жагун, Наум Олєв, Віктор Пелєнягре, Ольга Ровная. У деяких піснях (Давай за…, За тебя, Родина-мать) сам виступив як автор слів.
Виконав пісню «Краса» («Ты неси меня река») для телевізійного серіалу «Кордон. Тайговий роман».
Гурти та виконавці ред.
- «Любе» — з 1989 року
- «Иванушки International» — з 1995 року
- «Корні» — з 2002 року
- «Фабрика» — з 2002 року
- «Мобільні блондинки» — з 2008 року
- «Город 312» — з 2010 року
- «Vенера» — Канал гурт VEHEPA на YouTube (з 2010 року)
- «Моя Мішель» — з 2015 року
- «ЛОVI» — з 2015 року
- Женя Бєлоусов (1991—1994)
- Наталя Лапіна (1991—1992)
- Михайло Гребенщиков (2002—2007)
- Вікторія Дайнеко (з 2004 року)
- Ірсон Кудикова (2004—2005)
- Юлія Бужилова — відео по темі Юлія Бужилова на YouTube (2002—2006)
- Саті Казанова (2010—2013)
- Людмила Соколова (2013-2015)
Композиторська фільмографія ред.
- 1994 — Зона Любе
- 2000-2005 — Убивча сила
- 2000 — Кордон. Тайговий роман
- 2002-2003 — Спецназ
- 2016 — Вікінг
Громадська діяльність ред.
6 лютого 2012 року був офіційно зареєстрований як довірена особа кандидата в Президенти Російської Федерації на третій термін Голови Уряду Росії Володимира Путіна.
29 серпня 2016 року обраний президентом авторського ради Російського авторського товариства.
З вересня 2017 року — Голова Громадської ради при Роскомнагляді.
У листопаді 2017 року створив проект «Жити.рф», метою якого була заявлена допомога людям, що опинилися у складній ситуації. За даними видання The Bell, проект також займався розкруткою в соціальних мережах руху Putin Team, який виступав на президентських виборах 2018 року на підтримку кандидата в президенти Володимира Путіна на четвертий термін.
Був членом ініціативної групи, що висунула Володимира Путіна кандидатом у президенти Росії на виборах 2018 року.
20 листопада 2018 року Ігор Матвієнко, згідно з Указом Президента Росії, включений до нового складу Ради при Президенті з культури і мистецтва.
Особисте життя ред.
За словами Ігоря, він був одружений чотири чи п'ять разів:
- Незареєстровані стосунки
- син — Станіслав Матвієнко
- Перша дружина — Євгенія (Джуна) Давіташвілі (шлюб тривав 24 години)
- Друга дружина — Лариса
- дочка Анастасія Матвієнко, вчилася в Англії на дизайнера одягу
- Третя дружина Анастасія Алексєєва
Визнання ред.
- Лауреат Премії МВС Росії
Примітки ред.
- Закриття Олімпійських ігор у Сочі: як проходила церемонія [ 5 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Ігор Матвієнко розкритикував сучасну музику, 20.02.2028 [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
- Постанова ЦВК РФ № 96/767-6, 6 лютого 2012 [ 26 грудня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Ігор Матвієнко обраний президентом авторського ради РАО [ 19 червня 2018 у Wayback Machine.] «NEWSru.com», 29.08.2016
- Головою Громадської ради при Роскомнагляді обраний продюсер Ігор Матвієнко, 27.09.2017 [ 17 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Просуванням Putin Team зайнявся продюсер «Любе» та гурту «Иванушки International» Ігор Матвієнко [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.] Meduza, 22.01.2018
- Петро Козлов, Єлизавета Фохт. «Нас переконувати не треба»: Путіна висунули в президенти без Путіна [ 20 червня 2019 у Wayback Machine.] Російська служба Бі-бі-сі, 26.12.2017
- Затверджено новий склад Ради з культури і мистецтва [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 3 січня 2011. Процитовано 5 листопада 2011.
- . Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 17 лютого 2019.
13. https://myrotvorets.center/criminal/matvienko-igor-igorevich/
Посилання ред.
- Продюсерський центр Ігоря Матвієнка [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Продюсерський центр Ігоря Матвієнка у соціальній мережі «Твіттер»
- Продюсерский центр Ігоря Матвиєнка у соцмережі «Facebook»
- Канал Продюсерського центру Ігоря Матвиієнка на YouTube
- Матвієнко Ігор Ігорович на сайті Last.fm (англ.)