www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Мітчелл народилася 1 серпня 1818 року на острові Нантакет США померла 28 червня 1889 року в Лінн перша жінка астро

Марія Мітчелл

Марія Мітчелл (народилася 1 серпня 1818 року на острові Нантакет, США, померла 28 червня 1889 року в Лінн) — перша жінка — астроном в США. У 1847 році вона відкрила комету під назвою 1847 VI (сучасне позначення C/1847 T1), яку пізніше назвали «кометою міс Мітчелл» на її честь.За своє відкриття вона отримала золоту медаль, яку їй подарував король Данії Крістіан VIII у 1848 році. Мітчелл була першою всесвітньо відомою жінкою, яка працювала як професійний астроном, так і професор астрономії після того, як прийняла посаду в коледжі Вассар. у 1865 році. Вона також була першою жінкою, обраною членом Американської академії мистецтв і наук і Американської асоціації сприяння розвитку науки.

Марія Мітчелл
англ. Maria Mitchell
Народилася 1 серпня 1818(1818-08-01)[…]
Нантакет, Nantucket[d], Массачусетс, США[4]
Померла 29 червня 1889(1889-06-29)[…] (70 років)
Лінн, Ессекс, Массачусетс, США
Поховання Prospect Hill Cemeteryd
Країна  США
Діяльність астроном, бібліотекарка, викладачка університету, письменниця, натураліст
Alma mater Коледж Вассара
Галузь астрономія, бібліотекознавство, природничі науки і педагогіка
Заклад Коледж Вассара
Членство Американське філософське товариство
Американська академія мистецтв і наук
AAAS
Батько Вільям Мітчелл
Родичі Mary Ann Albertsond
Нагороди

Національна зала слави жінок (1994)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Автограф
Особ. сторінка mariamitchell.org
 Марія Мітчелл у Вікісховищі

Ранні роки ред.

Марія Мітчелл народилася 1 серпня 1818 року в Нантакеті (що знаходиться в 30 милях від Кейп-Коду), штат Массачусетс, у сім'ї Лідії Коулман Мітчелл, працівника бібліотеки, і Вільяма Мітчелла, шкільного вчителя та астронома-любителя. Її батьки належали квакерам — релігійного товариства, які нетрадиційно, як на той час, давали їй виховання більш як для хлопчика, аніж для дівчинки. Пізніше Марія працювала бібліотекарем, а також займалася астрономією в обсерваторії свого батька. Третя з десяти дітей, Мітчелл та її брати й сестри, виховувалися в релігії квакерів, вірі, яка цінувала освіту та розумну працю. Її батько навчав усіх своїх дітей природі та астрономії, а робота матері в двох бібліотеках дала їм доступ до різноманітних знань. Мітчелл особливо виявив інтерес і талант до астрономії та передової математики. Батько навчив її керувати рядом астрономічних інструментів, включаючи хронометри, секстанти, прості телескопи-рефрактори та телескопи Долланда. Мітчелл часто допомагала своєму батькові в його роботі з місцевими моряками і в його спостереженнях за нічним небом.

Батьки Мітчелл, як і інші квакери, цінували освіту і наполягали на тому, щоб надати їй такий самий доступ до освіти, як і хлопчики. Їй пощастило, що її батько був відданим учителем державної школи, який цікавився математикою та астрономією; він подбав про те, щоб Мітчелл, який особливо виявляв інтерес і талант, і всі його діти були навчені знанням астрономії. Крім того, важливість Нантакету як китобійного порту означала, що дружини моряків залишалися місяцями, іноді роками, щоб керувати домашніми справами, поки їхні чоловіки були в морі, тим самим створюючи атмосферу відносної незалежності та рівності для жінок, які називали острів домом.

Після відвідування маленької школи Елізабет Гарднер у ранні роки її дитинства Мітчелл відвідувала Північну гімназію, де Вільям Мітчелл був першим директором. Через два роки після заснування цієї школи, коли їй було 11 років, її батько заснував власну школу на Говард-стріт. Там вона була студенткою, а також помічником свого батька. Вдома батько навчав її астрономії за допомогою свого особистого телескопа. У віці 12 років вона допомогла своєму батькові обчислити точний момент сонячного затемнення в 1831 році.

Школу її батька закрили, і згодом вона відвідувала школу для молодих дівчат унітарного міністра Сайруса Пірса до 16 років. Пізніше вона працювала на Пірса його помічником, перш ніж відкрила власну школу в 1835 році. Мітчелл розробила експериментальні методи навчання, які вона практикувала на своїх майбутніх викладацьких посадах. Вона прийняла рішення дозволити небілим дітям відвідувати її школу, що було суперечливим кроком, оскільки місцева державна школа на той час все ще була відокремлена.

Мітчелл почала працювати першим бібліотекарем Нантакетського Атенеуму в 1836 році і займала цю посаду протягом 20 років.Обмежений робочий час закладу дозволив їй допомогти батькові з серією астрономічних спостережень і географічних розрахунків для Берегові служби США і продовжити власну освіту. Мітчелл та її батько працювали в невеликій обсерваторії, збудованій на даху будівлі Pacific Bank із чотиридюймовим екваторіальним телескопом, наданим за результатами огляду. На додаток до пошуку туманностей і подвійних зірок, пара визначала широти і довготи, обчислюючи висоту зірок і відповідно кульмінацій і затемнень Місяця.

У 1843 році Мітчелл залишила віру квакерів і почала дотримуватися принципів унітарії, хоча фізично вона відвідувала унітаріанську церкву лише через двадцять років. Її відхід від квакерів не призвів до розриву з її родиною, з якою вона залишалася близькою. Ми мало знаємо про цей період, тому що залишилося небагато її особистих документів до 1846 року. Сім'я Мітчелл вважає, що вона була свідком особистих паперів інших мешканців Нантакету, рознесених вулицею Великою пожежою 1846 року, і через страх перед новою пожежею вона згоріла. її власні документи, щоб зберегти їх приватними.

Відкриття комети "Комета міс Мітчелл" ред.

Використовуючи телескоп, о 22:50 восени 1 жовтня 1847 року Марія виявила пізніше названу її ім'ям комету (комета 1847 VI, зараз C/1847 T1). Вона помітила, що невідомий об'єкт летить по небу в області, де вона раніше не помічала жодної іншої активності, і вважала, що це комета. Пізніше комета стала відома як «Комета міс Мітчелл». За кілька років перед тим король Данії Фрідріх VI встановив премію за кожного відкривача «телескопічних комет» (занадто слабких, щоб побачити неозброєним оком). Нагороду присвоювали першовідкривачеві кожної наступної комети (іноді деякі комети одночасно відкривали кілька незнайомих між собою людей). Зрештою Марія виграла одну з цих нагород, що дало їй міжнародну популярність.

6 жовтня 1848 року Мітчелл була нагороджена золотою медаллю за своє відкриття королем Данії Крістіаном VIII.Ця нагорода була раніше встановлена ​​королем Данії Фрідріхом VI на честь «першого відкривача» кожної нової телескопічної комети, комети, занадто слабкої, щоб її можна було побачити неозброєним оком. На її медалі було написано 257 рядок I книги Георгії Вергілія: «Non Frustra Signorum Obitus Speculamur et Ortus» (англ.: Недаремно ми спостерігаємо захід і схід [зірок]). Єдиними жінками, які відкрили комету, були астрономи Керолайн Гершель і Марія Маргарет Кірх. Хоча нагороду було надіслано листом у 1848 році, Мітчелл фізично не отримала нагороду в Нантакеті до березня 1849 року. Вона стала першою американкою, яка отримала цю медаль, і першою жінкою, яка отримала нагороду з астрономії.

Незабаром виникло непорозуміння, тому що Франческо де Віко виявив ту ж комету сам через два дні, але він швидше за Марію повідомив про це; однак справа була вирішена на користь Мітчелл. Вона була нагороджена в 1848 році новим королем Фрідріхом VII .

Мітчелл започаткувала щоденне спостереження за сонячними плямами. Вона виявила, що вони швидше обертаються вертикальними заглибленнями, а не хмарами в атмосфері, як вважалося раніше. У своїх роботі вона також досліджувала туманності, подвійні зірки, явища сонячного затемнення і супутники Сатурна та Юпітера.

Примітка: деякі джерела неправильно інтерпретують термін «першовідкривач телескопічних комет» і помилково стверджують, що Мітчелл є першою людиною в історії, яка відкрила комету за допомогою телескопа.

Кар'єра ред.

Марія Мітчелл була першою жінкою, яка стала членом Американської академії наук і мистецтв в 1848 році і Американської асоціації розвитку науки в 1850 році. Пізніше вона працювала в офісі Морського альманаху у Вашингтоні, де розрахувала позицію планети Венера. Вона також подорожувала по Європі разом з Натаніелем Хоторном і його сім'єю.

У 1865 році вона стала першим професором астрономії у Вассарському коледжі, а також була призначена директором обсерваторії Вассарського коледжу. Після певного часу роботи, незважаючи на репутацію та досвід, її зарплата була нижчою, ніж зарплата багатьох молодих професорів. Вона почала шукати підвищення зарплати і отримала її.

Професорство в Коледжі Вассар (1865–1888) ред.

Хоча сама Мітчелл не мала вищої освіти, її засновник Метью Вассар призначив професором астрономії в Коледжі Вассара в 1865 році і стала першою жінкою-професором астрономії. Мітчелл була першою особою, призначеною на факультет, а також була призначена директором обсерваторії коледжу Вассар, посаду, яку вона займала більше двох десятиліть. Мітчелл також редагувала астрономічну колонку Scientific American під час своєї професорської роботи. Частково завдяки вказівкам Мітчелла, Коледж Вассар зарахував більше студентів на математику та астрономію, ніж Гарвардський університет з 1865 по 1888 рік. У 1869 році Мітчелл приєдналася до Мері Сомервілл та Елізабет Кабот Агасіс, ставши однією з перших жінок, обраних до Американського філософського товариства. Ганноверський коледж, Колумбійський університет і жіночий коледж Рутгерса надали Мітчеллу почесні ступені.

Мітчелл підтримувала багато своїх нетрадиційних методів навчання на своїх уроках: вона не повідомляла ні оцінок, ні пропусків; вона виступала за невеликі класи та індивідуальну увагу; і вона включила технології та математику в свої уроки. Хоча можливості кар’єри її студентів були обмежені, вона ніколи не сумнівалася у важливості їх вивчення астрономії. «Я не можу розраховувати на створення астрономів, — сказала вона своїм учням, — але я сподіваюся, що ви підбадьорите свій розум, працюючи над здоровими способами мислення. Коли нас роздратують і турбують дрібні турботи, погляд на зірки покаже нам незначність наших власних інтересів».

Дослідницькі інтереси Мітчелл були досить різноманітними. Вона фотографувала планети, такі як Юпітер і Сатурн, а також їхні супутники, а також вивчала туманності, подвійні зірки та сонячні затемнення. Потім Мітчелл розробила теорії навколо своїх спостережень, таких як обертання однієї зірки навколо іншої у подвійних зіркових утвореннях і вплив відстані та хімічного складу на зміну кольору зірки. Мітчелл часто залучала своїх учнів до своїх астрономічних спостережень як у польових умовах, так і в обсерваторії коледжу Вассар. Хоча вона почала записувати сонячні плями на око в 1868 році, вона та її учні почали щодня фотографувати їх у 1873 році. Це були перші регулярні фотографії Сонця, і вони дозволили їй дослідити гіпотезу про те, що сонячні плями є порожнинами, а не хмарами на поверхні Сонця. Під час повного сонячного затемнення 29 липня 1878 року Мітчелл і п’ять помічників вирушили з 4-дюймовим телескопом до Денвера для спостережень.Її зусилля сприяли успіху випускників наук Вассара та астрономії, оскільки двадцять п’ять її студентів були представлені в «Хто є хто в Америці».

Викладаючи деякий час у Вассарі, вона дізналася, що, незважаючи на її репутацію та досвід, її зарплата була нижчою, ніж у багатьох молодих професорів-чоловіків. Мітчелл і Аліда Евері, єдина інша жінка на факультеті в той час, наполягали на підвищенні зарплати і отримали його.Вона викладала в коледжі до виходу на пенсію в 1888 році, за рік до смерті.

Посмертне визнання ред.

Мітчелл померла від хвороби мозку 28 червня 1889 року у віці 70 років у Лінні, штат Массачусетс. Її поховали на лоті 411, на кладовищі Проспект-Хілл, Нантакет. Організація, Асоціація Марії Мітчелл, була заснована в Нантакеті для збереження наук на острові та роботи Мітчелла. Асоціація керує музеєм природної історії, акваріумом, науковою бібліотекою, домашнім музеєм Марії Мітчелл та обсерваторією, названою на її честь, Обсерваторією Марії Мітчелл.

Мітчел стала лауреатом Національного місячника жіночої історії в 1989 році Національним проектом жіночої історії та була введена в Національну залу жіночої слави в 1994 році. Вона була тезкою корабля Liberty Другої світової війни, SS Maria Mitchell, і Приміська залізниця Нью-Йорка Метро Північна (з кінцевою точкою лінії Гудзона в Покіпсі біля коледжу Вассар) має потяг під назвою Комета Марії Мітчелл. На її честь названо також кратер на Місяці. 1 серпня 2013 року пошукова система Google нагородила Марію Мітчелл Google Doodle, на якому вона зображена у вигляді мультфільму на даху, яка дивиться в телескоп у пошуках комет.

Її унікальне місце на стику американської науки та культури було яскраво відображено в ряді останніх публікацій. У книзі Марії Попової «Фігурація», опублікованій у 2019 році, Марія Мітчелл служить основою, через яку Попова досліджує, як особисте життя жінок-вчених і митців взаємодіє з їхніми професійними пристрастями. Її життя також описано в дитячій книзі, написаній Хейлі Баррет та проілюстрованій Діаною Судкією під назвою «Що побачила міс Мітчелл».

Посилання ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. ↑ https://en.wikisource.org/wiki/Woman_of_the_Century/Maria_Mitchell
  5. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 2. — P. 901–904. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
    d:Track:Q28721132d:Track:Q16733642d:Track:Q1508259
  7. Shearer, Benjamin F. Shearer, Barbara Smith. (1997). Notable women in the physical sciences : a biographical dictionary. Greenwood Press. OCLC 644247606. 
  8. Shearer, Benjamin F. Shearer, Barbara Smith. (1997). Notable women in the physical sciences : a biographical dictionary. Greenwood Press. OCLC 644247606. 
  9. Gormley, Beatrice. Maria Mitchell The Soul of an Astronomer, pp 4–6. William B. Eerdmans Publishing Co, Grand Rapids, MI, (1995), ISBN 0-8028-5264-5.
  10. Fara, Patricia. (2007). Scientists anonymous : great stories of women in science. Icon. ISBN 9781840468403. OCLC 137222064. 
  11. Lisa Norling (2000). Captain Ahab Had a Wife: New England Women and the Whale Fishery, 1720–1870. UNC Press. с. 52. ISBN 0807848700. 
  12. Among The Stars: The Life of Maria Mitchell. Mill Hill Press, Nantucket, MA. 2007
  13. . 5.uua.org. Архів оригіналу за 3 травня 2009. Процитовано 4 серпня 2013. 
  14. Gormley, Beatrice. Maria Mitchell: The Soul of an Astronomer. Eerdmans Publishing Co, MI. 1995.
  15. Renée L. Bergland (2008). Maria Mitchell and the Sexing of Science: An Astronomer Among the American Romantics. Beacon Press. с. 29. ISBN 978-0807021422. 
  16. Encyklopedia Britannica. Ziemia i Wszechświat. Poznań: Wydawnictwo KURPISZ S.A. с. 94. ISBN 978-83-60563-25-0. 

Бібліографія ред.

Інтернет-джерела ред.

Книги ред.

  • Кендалл, Фібі Мітчелл. Марія Мітчелл; Життя, листи та журнали, (Бостон: Лі і Шепард, 1896)
  • M.W. Whitney, In Memoriam, (Паукіпсі, Нью-Йорк, 1889)
  • М. К. Баббіт, Марія Мітчелл, як її учні знали її, (Покіпсі, Нью-Йорк, 1912)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mariya Mitchell narodilasya 1 serpnya 1818 roku na ostrovi Nantaket SShA pomerla 28 chervnya 1889 roku v Linn persha zhinka astronom v SShA U 1847 roci vona vidkrila kometu pid nazvoyu 1847 VI suchasne poznachennya C 1847 T1 yaku piznishe nazvali kometoyu mis Mitchell na yiyi chest Za svoye vidkrittya vona otrimala zolotu medal yaku yij podaruvav korol Daniyi Kristian VIII u 1848 roci Mitchell bula pershoyu vsesvitno vidomoyu zhinkoyu yaka pracyuvala yak profesijnij astronom tak i profesor astronomiyi pislya togo yak prijnyala posadu v koledzhi Vassar u 1865 roci Vona takozh bula pershoyu zhinkoyu obranoyu chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk i Amerikanskoyi asociaciyi spriyannya rozvitku nauki Mariya Mitchellangl Maria MitchellNarodilasya 1 serpnya 1818 1818 08 01 1 2 Nantaket Nantucket d Massachusets SShA 4 Pomerla 29 chervnya 1889 1889 06 29 1 2 70 rokiv Linn Esseks Massachusets SShAPohovannya Prospect Hill Cemeteryd 3 Krayina SShADiyalnist astronom bibliotekarka vikladachka universitetu pismennicya naturalistAlma mater Koledzh VassaraGaluz astronomiya 5 bibliotekoznavstvo 5 prirodnichi nauki 5 i pedagogika 5 Zaklad Koledzh Vassara 6 Chlenstvo Amerikanske filosofske tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk AAASBatko Vilyam MitchellRodichi Mary Ann AlbertsondNagorodi Nacionalna zala slavi zhinok 1994 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d AvtografOsob storinka mariamitchell org Mariya Mitchell u Vikishovishi Zmist 1 Ranni roki 2 Vidkrittya kometi Kometa mis Mitchell 3 Kar yera 4 Profesorstvo v Koledzhi Vassar 1865 1888 5 Posmertne viznannya 6 Posilannya 7 Bibliografiya 7 1 Internet dzherela 7 2 Knigi 8 PosilannyaRanni roki red Mariya Mitchell narodilasya 1 serpnya 1818 roku v Nantaketi sho znahoditsya v 30 milyah vid Kejp Kodu shtat Massachusets u sim yi Lidiyi Koulman Mitchell pracivnika biblioteki i Vilyama Mitchella shkilnogo vchitelya ta astronoma lyubitelya 7 Yiyi batki nalezhali kvakeram religijnogo tovaristva yaki netradicijno yak na toj chas davali yij vihovannya bilsh yak dlya hlopchika anizh dlya divchinki 8 Piznishe Mariya pracyuvala bibliotekarem a takozh zajmalasya astronomiyeyu v observatoriyi svogo batka Tretya z desyati ditej Mitchell ta yiyi brati j sestri vihovuvalisya v religiyi kvakeriv viri yaka cinuvala osvitu ta rozumnu pracyu Yiyi batko navchav usih svoyih ditej prirodi ta astronomiyi a robota materi v dvoh bibliotekah dala yim dostup do riznomanitnih znan 9 10 Mitchell osoblivo viyaviv interes i talant do astronomiyi ta peredovoyi matematiki Batko navchiv yiyi keruvati ryadom astronomichnih instrumentiv vklyuchayuchi hronometri sekstanti prosti teleskopi refraktori ta teleskopi Dollanda Mitchell chasto dopomagala svoyemu batkovi v jogo roboti z miscevimi moryakami i v jogo sposterezhennyah za nichnim nebom Batki Mitchell yak i inshi kvakeri cinuvali osvitu i napolyagali na tomu shob nadati yij takij samij dostup do osviti yak i hlopchiki Yij poshastilo sho yiyi batko buv viddanim uchitelem derzhavnoyi shkoli yakij cikavivsya matematikoyu ta astronomiyeyu vin podbav pro te shob Mitchell yakij osoblivo viyavlyav interes i talant i vsi jogo diti buli navcheni znannyam astronomiyi Krim togo vazhlivist Nantaketu yak kitobijnogo portu oznachala sho druzhini moryakiv zalishalisya misyacyami inodi rokami shob keruvati domashnimi spravami poki yihni choloviki buli v mori tim samim stvoryuyuchi atmosferu vidnosnoyi nezalezhnosti ta rivnosti dlya zhinok yaki nazivali ostriv domom 11 Pislya vidviduvannya malenkoyi shkoli Elizabet Gardner u ranni roki yiyi ditinstva Mitchell vidviduvala Pivnichnu gimnaziyu de Vilyam Mitchell buv pershim direktorom Cherez dva roki pislya zasnuvannya ciyeyi shkoli koli yij bulo 11 rokiv yiyi batko zasnuvav vlasnu shkolu na Govard strit Tam vona bula studentkoyu a takozh pomichnikom svogo batka 12 Vdoma batko navchav yiyi astronomiyi za dopomogoyu svogo osobistogo teleskopa 13 U vici 12 rokiv vona dopomogla svoyemu batkovi obchisliti tochnij moment sonyachnogo zatemnennya v 1831 roci 14 Shkolu yiyi batka zakrili i zgodom vona vidviduvala shkolu dlya molodih divchat unitarnogo ministra Sajrusa Pirsa do 16 rokiv Piznishe vona pracyuvala na Pirsa jogo pomichnikom persh nizh vidkrila vlasnu shkolu v 1835 roci Mitchell rozrobila eksperimentalni metodi navchannya yaki vona praktikuvala na svoyih majbutnih vikladackih posadah Vona prijnyala rishennya dozvoliti nebilim dityam vidviduvati yiyi shkolu sho bulo superechlivim krokom oskilki misceva derzhavna shkola na toj chas vse she bula vidokremlena 15 Mitchell pochala pracyuvati pershim bibliotekarem Nantaketskogo Ateneumu v 1836 roci i zajmala cyu posadu protyagom 20 rokiv Obmezhenij robochij chas zakladu dozvoliv yij dopomogti batkovi z seriyeyu astronomichnih sposterezhen i geografichnih rozrahunkiv dlya Beregovi sluzhbi SShA i prodovzhiti vlasnu osvitu Mitchell ta yiyi batko pracyuvali v nevelikij observatoriyi zbudovanij na dahu budivli Pacific Bank iz chotiridyujmovim ekvatorialnim teleskopom nadanim za rezultatami oglyadu Na dodatok do poshuku tumannostej i podvijnih zirok para viznachala shiroti i dovgoti obchislyuyuchi visotu zirok i vidpovidno kulminacij i zatemnen Misyacya U 1843 roci Mitchell zalishila viru kvakeriv i pochala dotrimuvatisya principiv unitariyi hocha fizichno vona vidviduvala unitariansku cerkvu lishe cherez dvadcyat rokiv Yiyi vidhid vid kvakeriv ne prizviv do rozrivu z yiyi rodinoyu z yakoyu vona zalishalasya blizkoyu Mi malo znayemo pro cej period tomu sho zalishilosya nebagato yiyi osobistih dokumentiv do 1846 roku Sim ya Mitchell vvazhaye sho vona bula svidkom osobistih paperiv inshih meshkanciv Nantaketu roznesenih vuliceyu Velikoyu pozhezhoyu 1846 roku i cherez strah pered novoyu pozhezheyu vona zgorila yiyi vlasni dokumenti shob zberegti yih privatnimi Vidkrittya kometi Kometa mis Mitchell red Dokladnishe C 1847 T1Vikoristovuyuchi teleskop o 22 50 voseni 1 zhovtnya 1847 roku Mariya viyavila piznishe nazvanu yiyi im yam kometu kometa 1847 VI zaraz C 1847 T1 Vona pomitila sho nevidomij ob yekt letit po nebu v oblasti de vona ranishe ne pomichala zhodnoyi inshoyi aktivnosti i vvazhala sho ce kometa Piznishe kometa stala vidoma yak Kometa mis Mitchell Za kilka rokiv pered tim korol Daniyi Fridrih VI vstanoviv premiyu za kozhnogo vidkrivacha teleskopichnih komet zanadto slabkih shob pobachiti neozbroyenim okom Nagorodu prisvoyuvali pershovidkrivachevi kozhnoyi nastupnoyi kometi inodi deyaki kometi odnochasno vidkrivali kilka neznajomih mizh soboyu lyudej Zreshtoyu Mariya vigrala odnu z cih nagorod sho dalo yij mizhnarodnu populyarnist 6 zhovtnya 1848 roku Mitchell bula nagorodzhena zolotoyu medallyu za svoye vidkrittya korolem Daniyi Kristianom VIII Cya nagoroda bula ranishe vstanovlena korolem Daniyi Fridrihom VI na chest pershogo vidkrivacha kozhnoyi novoyi teleskopichnoyi kometi kometi zanadto slabkoyi shob yiyi mozhna bulo pobachiti neozbroyenim okom Na yiyi medali bulo napisano 257 ryadok I knigi Georgiyi Vergiliya Non Frustra Signorum Obitus Speculamur et Ortus angl Nedaremno mi sposterigayemo zahid i shid zirok Yedinimi zhinkami yaki vidkrili kometu buli astronomi Kerolajn Gershel i Mariya Margaret Kirh Hocha nagorodu bulo nadislano listom u 1848 roci Mitchell fizichno ne otrimala nagorodu v Nantaketi do bereznya 1849 roku Vona stala pershoyu amerikankoyu yaka otrimala cyu medal i pershoyu zhinkoyu yaka otrimala nagorodu z astronomiyi Nezabarom viniklo neporozuminnya tomu sho Franchesko de Viko viyaviv tu zh kometu sam cherez dva dni ale vin shvidshe za Mariyu povidomiv pro ce odnak sprava bula virishena na korist Mitchell Vona bula nagorodzhena v 1848 roci novim korolem Fridrihom VII Mitchell zapochatkuvala shodenne sposterezhennya za sonyachnimi plyamami Vona viyavila sho voni shvidshe obertayutsya vertikalnimi zagliblennyami a ne hmarami v atmosferi yak vvazhalosya ranishe U svoyih roboti vona takozh doslidzhuvala tumannosti podvijni zirki yavisha sonyachnogo zatemnennya i suputniki Saturna ta Yupitera 16 Primitka deyaki dzherela nepravilno interpretuyut termin pershovidkrivach teleskopichnih komet i pomilkovo stverdzhuyut sho Mitchell ye pershoyu lyudinoyu v istoriyi yaka vidkrila kometu za dopomogoyu teleskopa Kar yera red Mariya Mitchell bula pershoyu zhinkoyu yaka stala chlenom Amerikanskoyi akademiyi nauk i mistectv v 1848 roci i Amerikanskoyi asociaciyi rozvitku nauki v 1850 roci Piznishe vona pracyuvala v ofisi Morskogo almanahu u Vashingtoni de rozrahuvala poziciyu planeti Venera Vona takozh podorozhuvala po Yevropi razom z Natanielem Hotornom i jogo sim yeyu U 1865 roci vona stala pershim profesorom astronomiyi u Vassarskomu koledzhi a takozh bula priznachena direktorom observatoriyi Vassarskogo koledzhu Pislya pevnogo chasu roboti nezvazhayuchi na reputaciyu ta dosvid yiyi zarplata bula nizhchoyu nizh zarplata bagatoh molodih profesoriv Vona pochala shukati pidvishennya zarplati i otrimala yiyi Profesorstvo v Koledzhi Vassar 1865 1888 red Hocha sama Mitchell ne mala vishoyi osviti yiyi zasnovnik Metyu Vassar priznachiv profesorom astronomiyi v Koledzhi Vassara v 1865 roci i stala pershoyu zhinkoyu profesorom astronomiyi Mitchell bula pershoyu osoboyu priznachenoyu na fakultet a takozh bula priznachena direktorom observatoriyi koledzhu Vassar posadu yaku vona zajmala bilshe dvoh desyatilit Mitchell takozh redaguvala astronomichnu kolonku Scientific American pid chas svoyeyi profesorskoyi roboti Chastkovo zavdyaki vkazivkam Mitchella Koledzh Vassar zarahuvav bilshe studentiv na matematiku ta astronomiyu nizh Garvardskij universitet z 1865 po 1888 rik U 1869 roci Mitchell priyednalasya do Meri Somervill ta Elizabet Kabot Agasis stavshi odniyeyu z pershih zhinok obranih do Amerikanskogo filosofskogo tovaristva Gannoverskij koledzh Kolumbijskij universitet i zhinochij koledzh Rutgersa nadali Mitchellu pochesni stupeni Mitchell pidtrimuvala bagato svoyih netradicijnih metodiv navchannya na svoyih urokah vona ne povidomlyala ni ocinok ni propuskiv vona vistupala za neveliki klasi ta individualnu uvagu i vona vklyuchila tehnologiyi ta matematiku v svoyi uroki Hocha mozhlivosti kar yeri yiyi studentiv buli obmezheni vona nikoli ne sumnivalasya u vazhlivosti yih vivchennya astronomiyi Ya ne mozhu rozrahovuvati na stvorennya astronomiv skazala vona svoyim uchnyam ale ya spodivayusya sho vi pidbadorite svij rozum pracyuyuchi nad zdorovimi sposobami mislennya Koli nas rozdratuyut i turbuyut dribni turboti poglyad na zirki pokazhe nam neznachnist nashih vlasnih interesiv Doslidnicki interesi Mitchell buli dosit riznomanitnimi Vona fotografuvala planeti taki yak Yupiter i Saturn a takozh yihni suputniki a takozh vivchala tumannosti podvijni zirki ta sonyachni zatemnennya Potim Mitchell rozrobila teoriyi navkolo svoyih sposterezhen takih yak obertannya odniyeyi zirki navkolo inshoyi u podvijnih zirkovih utvorennyah i vpliv vidstani ta himichnogo skladu na zminu koloru zirki Mitchell chasto zaluchala svoyih uchniv do svoyih astronomichnih sposterezhen yak u polovih umovah tak i v observatoriyi koledzhu Vassar Hocha vona pochala zapisuvati sonyachni plyami na oko v 1868 roci vona ta yiyi uchni pochali shodnya fotografuvati yih u 1873 roci Ce buli pershi regulyarni fotografiyi Soncya i voni dozvolili yij dosliditi gipotezu pro te sho sonyachni plyami ye porozhninami a ne hmarami na poverhni Soncya Pid chas povnogo sonyachnogo zatemnennya 29 lipnya 1878 roku Mitchell i p yat pomichnikiv virushili z 4 dyujmovim teleskopom do Denvera dlya sposterezhen Yiyi zusillya spriyali uspihu vipusknikiv nauk Vassara ta astronomiyi oskilki dvadcyat p yat yiyi studentiv buli predstavleni v Hto ye hto v Americi Vikladayuchi deyakij chas u Vassari vona diznalasya sho nezvazhayuchi na yiyi reputaciyu ta dosvid yiyi zarplata bula nizhchoyu nizh u bagatoh molodih profesoriv cholovikiv Mitchell i Alida Everi yedina insha zhinka na fakulteti v toj chas napolyagali na pidvishenni zarplati i otrimali jogo Vona vikladala v koledzhi do vihodu na pensiyu v 1888 roci za rik do smerti Posmertne viznannya red Mitchell pomerla vid hvorobi mozku 28 chervnya 1889 roku u vici 70 rokiv u Linni shtat Massachusets Yiyi pohovali na loti 411 na kladovishi Prospekt Hill Nantaket Organizaciya Asociaciya Mariyi Mitchell bula zasnovana v Nantaketi dlya zberezhennya nauk na ostrovi ta roboti Mitchella Asociaciya keruye muzeyem prirodnoyi istoriyi akvariumom naukovoyu bibliotekoyu domashnim muzeyem Mariyi Mitchell ta observatoriyeyu nazvanoyu na yiyi chest Observatoriyeyu Mariyi Mitchell Mitchel stala laureatom Nacionalnogo misyachnika zhinochoyi istoriyi v 1989 roci Nacionalnim proektom zhinochoyi istoriyi ta bula vvedena v Nacionalnu zalu zhinochoyi slavi v 1994 roci Vona bula tezkoyu korablya Liberty Drugoyi svitovoyi vijni SS Maria Mitchell i Primiska zaliznicya Nyu Jorka Metro Pivnichna z kincevoyu tochkoyu liniyi Gudzona v Pokipsi bilya koledzhu Vassar maye potyag pid nazvoyu Kometa Mariyi Mitchell Na yiyi chest nazvano takozh krater na Misyaci 1 serpnya 2013 roku poshukova sistema Google nagorodila Mariyu Mitchell Google Doodle na yakomu vona zobrazhena u viglyadi multfilmu na dahu yaka divitsya v teleskop u poshukah komet Yiyi unikalne misce na stiku amerikanskoyi nauki ta kulturi bulo yaskravo vidobrazheno v ryadi ostannih publikacij U knizi Mariyi Popovoyi Figuraciya opublikovanij u 2019 roci Mariya Mitchell sluzhit osnovoyu cherez yaku Popova doslidzhuye yak osobiste zhittya zhinok vchenih i mitciv vzayemodiye z yihnimi profesijnimi pristrastyami Yiyi zhittya takozh opisano v dityachij knizi napisanij Hejli Barret ta proilyustrovanij Dianoyu Sudkiyeyu pid nazvoyu Sho pobachila mis Mitchell Posilannya red a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v Find a Grave 1996 d Track Q63056 https en wikisource org wiki Woman of the Century Maria Mitchell a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ogilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 2 P 901 904 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 Shearer Benjamin F Shearer Barbara Smith 1997 Notable women in the physical sciences a biographical dictionary Greenwood Press OCLC 644247606 Shearer Benjamin F Shearer Barbara Smith 1997 Notable women in the physical sciences a biographical dictionary Greenwood Press OCLC 644247606 Gormley Beatrice Maria Mitchell The Soul of an Astronomer pp 4 6 William B Eerdmans Publishing Co Grand Rapids MI 1995 ISBN 0 8028 5264 5 Fara Patricia 2007 Scientists anonymous great stories of women in science Icon ISBN 9781840468403 OCLC 137222064 Lisa Norling 2000 Captain Ahab Had a Wife New England Women and the Whale Fishery 1720 1870 UNC Press s 52 ISBN 0807848700 Among The Stars The Life of Maria Mitchell Mill Hill Press Nantucket MA 2007 Maria Mitchell 5 uua org Arhiv originalu za 3 travnya 2009 Procitovano 4 serpnya 2013 Gormley Beatrice Maria Mitchell The Soul of an Astronomer Eerdmans Publishing Co MI 1995 Renee L Bergland 2008 Maria Mitchell and the Sexing of Science An Astronomer Among the American Romantics Beacon Press s 29 ISBN 978 0807021422 Encyklopedia Britannica Ziemia i Wszechswiat Poznan Wydawnictwo KURPISZ S A s 94 ISBN 978 83 60563 25 0 Bibliografiya red Internet dzherela red Informaciya pro ogoloshennya nagorodi za pershovidkrivachiv komet Arhivovano 11 serpnya 2014 u Wayback Machine en Informaciya pro kometu pani Mitchell Arhivovano 12 serpnya 2014 u Wayback Machine en Skasuvannya nagorod za pershovidkrivachiv komet Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine en tak en Div Datsko prusska vijna Mariya Mitchell pracyuye na Project Gutenberg en Knigi red Kendall Fibi Mitchell Mariya Mitchell Zhittya listi ta zhurnali Boston Li i Shepard 1896 M W Whitney In Memoriam Paukipsi Nyu Jork 1889 M K Babbit Mariya Mitchell yak yiyi uchni znali yiyi Pokipsi Nyu Jork 1912 Posilannya red Biografiya na storinkah Britanskoyi enciklopediyi Arhivovano 9 serpnya 2014 u Wayback Machine en Maria Mitchell angl Arhiv originalu za 28 chervnya 2019 Procitovano 6 chervnya 2019 Maria Mitchell Historical Eclipce Chaser angl Arhiv originalu za 30 grudnya 2006 Procitovano 6 chervnya 2019 Biografiya na storinkah Lucidcafe Arhivovano 6 chervnya 2017 u Wayback Machine en Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mariya Mitchell amp oldid 40231726