www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Бек У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бек Маруся 1 Євгенія 2 Ме рі Вірджинія Бек англ Mary V Beck

Марія Бек

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бек.

Маруся Євгенія (Ме́рі Вірджинія) Бек (англ. Mary V. Beck; 29 лютого 1908, Форд-Сіті, Пенсільванія, США — 30 січня 2005, Клінтон Тауншип, Мічиган, США) — українська юристка, журналістка, державна, політична й громадська діячка в українській діаспорі США, меценатка. Перша в Україні жінка серед адвокатів та журналістів, перша жінка в Раді Детройта (1949), її очільниця, перша жінка-мер Детройта (з 1958 по 1962). Докторка права (1932). Невтомно привертала увагу міжнародної спільноти до становища українського та інших народів, вимушених жити в умовах тоталітарного комуністичного режиму в СРСР. Ініціаторка створення жіночої преси, друкувалась під псевдонімом Маруся Синенька.

Маруся (Мері) Бек
Mary Virginia Beck
Псевдо Марія Бек
Народилася 29 лютого 1908(1908-02-29)
Форд-Сіті, Пенсільванія, США
Померла 30 січня 2005(2005-01-30) (96 років)
Клінтон Тауншип, Мічиган, США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Громадянство  США
Національність українка
Місце проживання США
Діяльність юристка, державна, політична, громадська діячка
Alma mater Університет Піттсбурга і University of Pittsburgh School of Lawd
Партія Демократична партія США
Батько Михайло Бек
Мати Анна Войтович Бек
Родичі Іван Бек (брат)
Нагороди

Зала слави жінок Мічигануd (1991)

Біографія Редагувати

Народилася 29 лютого 1908 року в Форд-Сіті (Пенсільванія, США) в родині з української діаспори. Походила з родини твердих лемків, її батьки переїхали до Америки з Лемківщини (нині Словаччина).

1921 року батьки відправили Марусю Бек на батьківщину в Україну, де вона навчалася в українській Чортківській гімназії, у 1925 році закінчила Коломийську гімназію. Протягом певного часу в 1920-х проживала в Бучачі, де в Місійному інституті імені святого Йосафата навчався її брат Іван, приятель Михайла Островерхи. Закінчила навчання в Пітсбурзькому університеті (з 1944 — доктор юриспруденції, перша жінка, яка удостоїлася звання в цьому університеті).

Юристка та політикиня Детройту Редагувати

Стала першою жінкою-адвокаткою серед діаспорян і почала практикувати в Детройті, розвиваючи зацікавленість політикою і вирішила увійти до Муніципальної Ради (Міської ради) Детройту. Проте це вдалося лише з 5 спроби, завдяки активній агітації землячок-українок на підтримку її кандидатури. Українська громада Детройту була невеликою, тому обрання Бек до ради було справжнім тріумфом: у 1949 році Марія Бек стала першою жінкою, обраною до міськради Детройту, за всі 250 років існування ради. «Я розумію, що на мене покладається велика відповідальність. Я також свідома того, що кожна моя дія буде впливати на імідж всіх жінок Детройту» — зазначила Марія Бек щодо свого обрання.

В раді Бек відразу запровадила нововведення: штрафи депутатів за нецензурну лексику, кошти з яких ішли на благодійність.

Через рік (1950) Марія Бек стала президенткою Ради. У 1950-ті, за десятиліття до руху Кінга, Бек призначила у Раду опікунів Детройта першу жінку-афроамериканку. У 1958 — 1962 рр. була мером Детройта. Також очолювала різні депутатські комісії. До завершення політичної діяльності у 1970 році Марія Бек зробила значний внесок у справу збереження історичних архітектурних пам'яток, турбувалася про поліпшення санітарно-побутових умов проживання в Детройті та екологію міста, розвивала молодіжний спорт, сприяла допомозі малозабезпеченим, лобіювала питання молоді та злочинності серед неповнолітніх (виступала за розширення програм, що попереджають дитячі та юнацькі правопорушення), а також американської зовнішньої політики щодо полонених народів, зокрема й українського.

Фото Марії Бек досі прикрашає Залу Слави місцевого самоврядування Детройта. Тут її називають «Леді з Перших» (the Lady of Many Firsts), оскільки вона багато в чому була першою.

Українська діаспорянка Редагувати

Марія Бек була визначною активісткою української діаспори, в якій її називали «борцем за свободу» за її невтомні зусилля привертати увагу міжнародної спільноти до становища українського та інших народів, вимушених жити в умовах тоталітарного комуністичного режиму в СРСР. Найбільшою турботою Бек був захист інтересів національних меншин.

Ще під в університеті вона організувала недільні дитячі школи українознавства. Ініціювала створення Українського павільйону в експозиції до сторіччя прогресу у Чикаго. Була віцепрезиденткою виконкому Українських Національних Зборів українського уряду, а пізніше директоркою закордонних справ. Виконавча директорка Українського інформаційного бюро в Детройті, голова Комітету з питань розвитку України в Мічигані. На цих посадах славилась діяльністю на захист українських дисидентів та популяризацією творчості українських митців в еміграції.

На видання історично-мемуарної збірки «Бучач і Бучаччина» разом з братом Іваном вплатила 100 $.

Двічі приїздила в Україну: в 1963 та 2003 році, коли отримала на VIII Світовому Конґресі Українців найвищу громадську відзнаку — Медаль святого Володимира за довічні досягнення.

Активістка жіночого руху Редагувати

Марія Бек допомагала організовувати нові відділення Української національної жіночої ліги Америки.

Від року заснування (1948) плідно працювала у Світовій федерації українських жіночих організацій, зокрема, була фундаторкою Літературних конкурсів (тепер її імені), які очолювала з 1959 до 2005 року. 1993 року в конкурсі брали участь і діти Незалежної України. Темою конкурсу стала 60-та річниця голодомору в Україні (твори видані окремим томом). В 10-ту річницю Чорнобильської катастрофи твори учасників конкурсу знову видані окремим томом.

Марія Бек була ініціаторкою створення жіночої преси. Її перша спроба — журнал «Жіночий світ», згодом «Наше життя» та «Українська Зоря». Також співпрацювала з канадським «Вільним словом», де друкувалася під псевдонімом Маруся Синенька. Під ним же вела рубрику в «Детройтських вістях». З ініціативи засновано Українську Літературну премію для жінок, якою нагороджують і нині.

Діяльність Марії Бек створила образ успішної американки українського походження.

Померла Марія Бек 30 січня 2005 року, за місяць до 97-го дня народження. Похована поряд з братом Іваном (якийсь час проживав у приміщеннях Бучацького монастиря ЧСВВ), який був їй духовним батьком та про якого казала, що «ціле життя стояв поряд мене». Як українка за походженням похована на православному Цвинтарі святого Андрія у Саут-Баунд-Бруку (штат Нью-Джерсі).

Відзнаки Редагувати

Нагороджена Хрестом Відродження — військовою відзнакою, запровадженою у 1977-му Урядом УНР в екзилі на честь 60-ліття організації збройних сил Української Народної Республіки (наказ № 47 від 15.8.1977, число нагороди — 5).

У 2003 році отримала на VIII Світовому Конґресі Українців найвищу громадську відзнаку — Медаль святого Володимира за довічні досягнення.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Теодосія Коцик. «Судженого і конем не об'їдеш» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 224.
  2. Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники… — С. 752.
  3. ↑ Дуда І. Бек Марія (Маруся-Євгенія, псевд. Маруся Синенька)… — С. 98.
  4. ↑ Островерха М. Обніжками на битий шлях [ 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Ню Йорк, 1957. — С. 30.
  5. ↑ Перша жінка-мер Детройту. Гендер в деталях. Процитовано 25 вересня 2023. 
  6. Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники… — С. 753.
  7. Тинченко Ярослав. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 11 жовтня 2018. 
  8. ЦДАВОУ. — Ф. 3235. — Оп. 1. — Спр. 1812. — Реєстр нагороджених Воєнним Хрестом

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bek Marusya 1 Yevgeniya 2 Me ri Virdzhiniya Bek angl Mary V Beck 29 lyutogo 1908 Ford Siti Pensilvaniya SShA 30 sichnya 2005 Klinton Taunship Michigan SShA ukrayinska yuristka zhurnalistka derzhavna politichna j gromadska diyachka v ukrayinskij diaspori SShA mecenatka Persha v Ukrayini zhinka sered advokativ ta zhurnalistiv persha zhinka v Radi Detrojta 1949 yiyi ochilnicya persha zhinka mer Detrojta z 1958 po 1962 Doktorka prava 1932 3 Nevtomno privertala uvagu mizhnarodnoyi spilnoti do stanovisha ukrayinskogo ta inshih narodiv vimushenih zhiti v umovah totalitarnogo komunistichnogo rezhimu v SRSR Iniciatorka stvorennya zhinochoyi presi drukuvalas pid psevdonimom Marusya Sinenka Marusya Meri BekMary Virginia BeckPsevdo Mariya BekNarodilasya 29 lyutogo 1908 1908 02 29 Ford Siti Pensilvaniya SShAPomerla 30 sichnya 2005 2005 01 30 96 rokiv Klinton Taunship Michigan SShAPohovannya Cvintar svyatogo AndriyaGromadyanstvo SShANacionalnist ukrayinkaMisce prozhivannya SShADiyalnist yuristka derzhavna politichna gromadska diyachkaAlma mater Universitet Pittsburga i University of Pittsburgh School of LawdPartiya Demokratichna partiya SShABatko Mihajlo BekMati Anna Vojtovich BekRodichi Ivan Bek brat Nagorodi Zala slavi zhinok Michiganud 1991 Zmist 1 Biografiya 1 1 Yuristka ta politikinya Detrojtu 1 2 Ukrayinska diasporyanka 1 3 Aktivistka zhinochogo ruhu 2 Vidznaki 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodilasya 29 lyutogo 1908 roku v Ford Siti Pensilvaniya SShA v rodini z ukrayinskoyi diaspori Pohodila z rodini tverdih lemkiv yiyi batki pereyihali do Ameriki z Lemkivshini nini Slovachchina 1921 roku batki vidpravili Marusyu Bek na batkivshinu v Ukrayinu de vona navchalasya 1 v ukrayinskij 4 Chortkivskij gimnaziyi 1 u 1925 roci zakinchila Kolomijsku gimnaziyu Protyagom pevnogo chasu v 1920 h prozhivala v Buchachi 3 de v Misijnomu instituti imeni svyatogo Josafata navchavsya yiyi brat Ivan priyatel Mihajla Ostroverhi 4 Zakinchila navchannya v Pitsburzkomu universiteti z 1944 doktor yurisprudenciyi persha zhinka yaka udostoyilasya zvannya v comu universiteti Yuristka ta politikinya Detrojtu Redaguvati Stala pershoyu zhinkoyu advokatkoyu sered diasporyan 5 i pochala praktikuvati v Detrojti rozvivayuchi zacikavlenist politikoyu i virishila uvijti do Municipalnoyi Radi Miskoyi radi Detrojtu Prote ce vdalosya lishe z 5 sprobi zavdyaki aktivnij agitaciyi zemlyachok ukrayinok na pidtrimku yiyi kandidaturi Ukrayinska gromada Detrojtu bula nevelikoyu tomu obrannya Bek do radi bulo spravzhnim triumfom u 1949 roci Mariya Bek stala pershoyu zhinkoyu obranoyu do miskradi Detrojtu za vsi 250 rokiv isnuvannya radi Ya rozumiyu sho na mene pokladayetsya velika vidpovidalnist Ya takozh svidoma togo sho kozhna moya diya bude vplivati na imidzh vsih zhinok Detrojtu zaznachila Mariya Bek shodo svogo obrannya 5 V radi Bek vidrazu zaprovadila novovvedennya shtrafi deputativ za necenzurnu leksiku koshti z yakih ishli na blagodijnist 5 Cherez rik 1950 Mariya Bek stala prezidentkoyu Radi U 1950 ti za desyatilittya do ruhu Kinga Bek priznachila u Radu opikuniv Detrojta pershu zhinku afroamerikanku U 1958 1962 rr bula merom Detrojta Takozh ocholyuvala rizni deputatski komisiyi Do zavershennya politichnoyi diyalnosti u 1970 roci Mariya Bek zrobila znachnij vnesok u spravu zberezhennya istorichnih arhitekturnih pam yatok turbuvalasya pro polipshennya sanitarno pobutovih umov prozhivannya v Detrojti ta ekologiyu mista rozvivala molodizhnij sport spriyala dopomozi malozabezpechenim lobiyuvala pitannya molodi ta zlochinnosti sered nepovnolitnih vistupala za rozshirennya program sho poperedzhayut dityachi ta yunacki pravoporushennya a takozh amerikanskoyi zovnishnoyi politiki shodo polonenih narodiv zokrema j ukrayinskogo Foto Mariyi Bek dosi prikrashaye Zalu Slavi miscevogo samovryaduvannya Detrojta Tut yiyi nazivayut Ledi z Pershih the Lady of Many Firsts oskilki vona bagato v chomu bula pershoyu Ukrayinska diasporyanka Redaguvati Mariya Bek bula viznachnoyu aktivistkoyu ukrayinskoyi diaspori v yakij yiyi nazivali borcem za svobodu za yiyi nevtomni zusillya privertati uvagu mizhnarodnoyi spilnoti do stanovisha ukrayinskogo ta inshih narodiv vimushenih zhiti v umovah totalitarnogo komunistichnogo rezhimu v SRSR Najbilshoyu turbotoyu Bek buv zahist interesiv nacionalnih menshin She pid v universiteti vona organizuvala nedilni dityachi shkoli ukrayinoznavstva Iniciyuvala stvorennya Ukrayinskogo paviljonu v ekspoziciyi do storichchya progresu u Chikago Bula viceprezidentkoyu vikonkomu Ukrayinskih Nacionalnih Zboriv ukrayinskogo uryadu a piznishe direktorkoyu zakordonnih sprav Vikonavcha direktorka Ukrayinskogo informacijnogo byuro v Detrojti golova Komitetu z pitan rozvitku Ukrayini v Michigani Na cih posadah slavilas diyalnistyu na zahist ukrayinskih disidentiv ta populyarizaciyeyu tvorchosti ukrayinskih mitciv v emigraciyi 5 Na vidannya istorichno memuarnoyi zbirki Buchach i Buchachchina razom z bratom Ivanom vplatila 100 6 Dvichi priyizdila v Ukrayinu v 1963 ta 2003 roci koli otrimala na VIII Svitovomu Kongresi Ukrayinciv najvishu gromadsku vidznaku Medal svyatogo Volodimira za dovichni dosyagnennya Aktivistka zhinochogo ruhu Redaguvati Mariya Bek dopomagala organizovuvati novi viddilennya Ukrayinskoyi nacionalnoyi zhinochoyi ligi Ameriki Vid roku zasnuvannya 1948 plidno pracyuvala u Svitovij federaciyi ukrayinskih zhinochih organizacij zokrema bula fundatorkoyu Literaturnih konkursiv teper yiyi imeni yaki ocholyuvala z 1959 do 2005 roku 1993 roku v konkursi brali uchast i diti Nezalezhnoyi Ukrayini Temoyu konkursu stala 60 ta richnicya golodomoru v Ukrayini tvori vidani okremim tomom V 10 tu richnicyu Chornobilskoyi katastrofi tvori uchasnikiv konkursu znovu vidani okremim tomom Mariya Bek bula iniciatorkoyu stvorennya zhinochoyi presi Yiyi persha sproba zhurnal Zhinochij svit zgodom Nashe zhittya ta Ukrayinska Zorya Takozh spivpracyuvala z kanadskim Vilnim slovom de drukuvalasya pid psevdonimom Marusya Sinenka Pid nim zhe vela rubriku v Detrojtskih vistyah Z iniciativi zasnovano Ukrayinsku Literaturnu premiyu dlya zhinok yakoyu nagorodzhuyut i nini Diyalnist Mariyi Bek stvorila obraz uspishnoyi amerikanki ukrayinskogo pohodzhennya 5 Pomerla Mariya Bek 30 sichnya 2005 roku za misyac do 97 go dnya narodzhennya Pohovana poryad z bratom Ivanom yakijs chas prozhivav u primishennyah Buchackogo monastirya ChSVV 1 yakij buv yij duhovnim batkom ta pro yakogo kazala sho cile zhittya stoyav poryad mene Yak ukrayinka za pohodzhennyam pohovana na pravoslavnomu Cvintari svyatogo Andriya u Saut Baund Bruku shtat Nyu Dzhersi Vidznaki RedaguvatiNagorodzhena Hrestom Vidrodzhennya vijskovoyu vidznakoyu zaprovadzhenoyu u 1977 mu Uryadom UNR v ekzili na chest 60 littya organizaciyi zbrojnih sil Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki nakaz 47 vid 15 8 1977 chislo nagorodi 5 7 8 U 2003 roci otrimala na VIII Svitovomu Kongresi Ukrayinciv najvishu gromadsku vidznaku Medal svyatogo Volodimira za dovichni dosyagnennya Primitki Redaguvati a b v g Teodosiya Kocik Sudzhenogo i konem ne ob yidesh Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 224 Shipilyavij S Mecenati fundatori i peredplatniki S 752 a b Duda I Bek Mariya Marusya Yevgeniya psevd Marusya Sinenka S 98 a b Ostroverha M Obnizhkami na bitij shlyah Arhivovano 23 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Nyu Jork 1957 S 30 a b v g d Persha zhinka mer Detrojtu Gender v detalyah Procitovano 25 veresnya 2023 Shipilyavij S Mecenati fundatori i peredplatniki S 753 Tinchenko Yaroslav Oficerskij korpus Armiyi UNR 1917 1921 kn 2 Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2018 CDAVOU F 3235 Op 1 Spr 1812 Reyestr nagorodzhenih Voyennim HrestomLiteratura RedaguvatiAnna Vahnyanin Persha zhinka mer Detrojtu Gender v detalyah 2019 Ablicov V Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Duda I Bek Mariya Marusya Yevgeniya psevd Marusya Sinenka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Zhinki Michiganu Zala slavi Meri Bek Arhivovano 19 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Shipilyavij S Mecenati fundatori i peredplatniki propam yatnoyi knigi Buchach i Buchachchina Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 752 753 Posilannya RedaguvatiPriirpinski nashadki Mariyi Bek pershoyi zhinki sho diyala yak mer Detrojtu Arhivovano 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mariya Bek amp oldid 40525457