Ма́ріу Албе́рту Но́брі Ло́піш Суа́ріш (порт. Mário Alberto Nobre Lopes Soares МФА: [ˈmaɾju alˈβɛɾtu ˈnɔβɾɨ ˈlɔpɨʃ suˈaɾɨʃ]; 7 грудня 1924, Лісабон — 7 січня 2017, Лісабон) — португальський державний і політичний діяч, соціаліст. 17-й Президент Португалії з 10 березня 1986 по 9 березня 1996 року. Був також двічі прем'єр-міністром Португалії, 5-м і 12-м після Революції гвоздик.
| Маріу Суаріш | |
|---|---|
| порт. Mário Soares | |
| | |
| 17-й президент Португалії | |
| 10 березня 1986 — 9 березня 1996 | |
| Попередник | Рамалью Іаніш (президент Португалії) |
| Наступник | Жорже Сампаю (президент Португалії) |
| прем'єр-міністр Португалії (5-й після Революції гвоздик) | |
| 23 липня 1976 — 28 серпня 1978 | |
| Попередник | Алмейда і Кошта |
| Наступник | Нобре да Кошта |
| прем'єр-міністр Португалії (12-й після Революції гвоздик) | |
| 9 червня 1983 — 6 листопада 1985 | |
| Попередник | Пінту Балсемау |
| Наступник | Каваку Сілва |
| Народився | 7 грудня 1924 Лісабон, Португалія |
| Помер | 7 січня 2017 (92 роки) Лісабон, Португалія |
| Похований | Prazeres Cemeteryd |
| Відомий як | політик, адвокат, письменник |
| Місце роботи | Університет Верхньої Бретані Ренн II |
| Країна | Португалія |
| Alma mater | Лісабонський університет |
| Політична партія | Соціалістична партія |
| Батько | João Lopes Soaresd |
| У шлюбі з | Maria Barroso |
| Діти | João Soaresd |
| Релігія | атеїзм і невідомо |
| Нагороди | |
| Підпис | |
| fmsoares.pt | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Син педагога, закінчив історично-філософський факультет Лісабонського університету (1951 рік), згодом юридичний факультет того ж університету (1957 рік). Суаріш ще студентом вступив в Комуністичну партію (вийшов у 1951 році) і брав активну участь у боротьбі проти диктаторського режиму Салазара. Суаріша неодноразово заарештовували, що позбавило його можливості працювати за фахом викладачем історії та географії і змусило його стати юристом. Суаріш брав активну участь у виборчих кампаніях опозиції, в тому числі і в президентській кампанії Умберту Делгаду в 1958 році. Поступово його погляди ставали менш комуністичними, і в квітні 1964 року він взяв участь у створенні в Женеві партії Соціалістична дія Португалії. У березні 1968 року Суаріш з родиною був висланий в Сан-Томе і Принсіпі, але вже через 8 місяців після приходу до влади Марселу Каетану йому було дозволено повернутися на батьківщину. У 1970 році Суаріш був змушений виїхати за кордон, де у 1973 році брав участь у створенні Соціалістичної партії Португалії і був обраний її Генеральним секретарем.
Політична діяльність після 1974 року Редагувати
За кілька днів (28 квітня 1974 року) після Революції гвоздик Суаріш повернувся на батьківщину, де став Міністром у справах заморських територій Ради національного порятунку, і, зокрема, вів на цій посаді переговори про незалежність Мозамбіку з лідером ФРЕЛІМО Саморою Машелом. Після перемоги соціалістів на парламентських виборах у 1976 році Суаріш сформував уряд меншості після невдалих переговорів про коаліцію з комуністами. Жорсткі заходи, вжиті Суарішом для стабілізації економіки країни зробили його непопулярним і змусили піти через два роки у відставку. Після перемоги лівих сил на парламентських виборах у 1983 році Суаріш знову став прем'єр-міністром, сформувавши коаліцію соціалістів і соціал-демократів. Головним його досягненням на цій посаді стала успішна підготовка до вступу Португалії в ЄС. У 1985 році Суаріш програв парламентські вибори соціал-демократам на чолі з Анібалом Каваку Сілвою, але в 1986 році, зумівши згуртувати ліві сили, здобув перемогу з незначною перевагою в другому турі президентських виборів над Діогу Фрейташем ду Амаралом, який лідирував у першому турі, а в 1991 році був переобраний в першому ж турі за підтримки як соціалістів, так і соціал-демократів.
У 1991 році заснував власну фундацію.
Після відходу з поста президента Республіки Суаріш був в 1999—2004 роках депутатом Європейського парламенту, а в 2006 році знову став офіційним кандидатом соціалістів на президентських виборах, де програв Анібалу Каваку Сілві та незалежному лівому Мануелові Алегре, набравши менше 15 % голосів.
Результати виборів Редагувати
Президентські вибори 1986 року Редагувати
Перший тур 26 січня 1986 року Редагувати
| Кандидат | Голосів | % |
| Діогу Фрейташ ду Амарал | 2.629.597 | 46,31 |
| Маріу Суаріш | 1.443.683 | 25,43 |
| Салгаду Зенья | 1.185.867 | 20,88 |
| Марія де Лурдеш Пінтасілгу | 418.961 | 7,38 |
| Анжелу Велозу | зняв кандидатуру | -- |
Другий тур 16 лютого 1986 року Редагувати
| Кандидат | Голосів | % |
| Діогу Фрейташ ду Амарал | 2.872.064 | 48,37 |
| Маріу Суаріш | 3.010.756 | 50,71 |
Президентські вибори 13 січня 1991 року Редагувати
| Кандидат | Голосів | % |
| Базіліу Орта | 696,379 | 14,16 |
| Маріу Суаріш | 3.459.521 | 70,35 |
| Карлуш Карвальяш | 635,373 | 12,92 |
| Карлуш Маркеш | 126,581 | 2,57 |
Президентські вибори 22 січня 2006 року Редагувати
| Кандидат | Голосів | % |
| Анібал Каваку Сілва | 2.746.689 | 50,6 |
| Мануел Алегре | 1.125.077 | 20,72 |
| Маріу Суаріш | 778.781 | 14,34 |
| Жероніму де Соуза | 466.507 | 8,59 |
| Франсішку Лоуса | 288.261 | 5,31 |
| Гарсія Перейра | 23.622 | 0,44 |
| Не брали участь у голосуванні | 3.303.972 | 37,39 |
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- В. І. Головченко. Суаріш Маріо // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Соареш // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Повна біографія на офіційному сайті Президенції Португальської Республіки [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite] (порт.)
- (порт.)
| Попередник: | Президенти Португалії 1986—1996 | Наступник: |
| Рамалью Іаніш 1976—1986 | Жорже Сампаю 1996—2006 |
| Попередник: | Прем'єр-міністри Португалії 1976—1978 | Наступник: |
| Алмейда і Кошта 1976 | Нобре да Кошта 1978 |
| Попередник: | Прем'єр-міністри Португалії 1983—1985 | Наступник: |
| Пінту Балсемау 1981—1983 | Каваку Сілва 1985—1995 |