Комуністична партія Португалії

Комуністична партія Португалії (порт. Partido Comunista Português, PCP) — політична партія Португалії, займає ліву позицію, характеризуючись двома основними ідеологічними течіями — комунізмом, марксизмом-ленінізмом. Одна з найдавніших партій в історії країни. Організація партії базується також на демократичному централізмі, а саму партію вважають патріотичною і інтернаціоналістичною. В наш час^[коли?] має 6 місць у парламенті (при загальній кількості 230 депутатів). На законодавчих виборах, як правило, у списках проходить разом з «Зеленими», з якими утворює так звану Об'єднану демократичну коаліцію. Ця коаліція отримала 8,1% голосів на законодавчих виборах у 2011 році.

Комуністична Партія Португалії Partido Comunista Português, PCP
Країна	Португалія
Голова партії	Паулу Раймунду
Ген. секретар	Jerónimo de Sousa^d, Paulo Raimundo^d, Bento António Gonçalves^d, Júlio Fogaça^d, Алвару Куньял і Carlos Carvalhas^d
Дата заснування	1921
Штаб-квартира	Лісабон
Ідеологія	комунізм, марксизм-ленінізм
Членство в міжнародних організаціях	Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі
Кількість членів	54 280
Друкований орган	Газета «Avante!»
Офіційний сайт	http://www.pcp.pt/ (порт.)]

Видає щотижневу газету «Avante!» (з 1931 року), а також журнал «O Militante» (виходить раз на два місяці). Має депутатів у Європейському парламенті.

Лідером партії на посаді є металург з чотирма класами освіти Жероніму де Соуза (з 2004 року).

Історія

Партія була заснована у 1921 році як національна секція Комінтерну. Після військогового перевороту 1926 року партія була проголошена поза законом і перейшла на нелегальне становище. Вела боротьбу проти диктаторського режиму Олівейри Салазара під керівництвом Алвару Куньяла, а її керівники неодноразово заарештовувались і піддавалися постійному переслідуванню. ПКП використовувала як нелегальні, так і напівлегальні форми боротьби проти режиму. На момент Революції гвоздик 25 квітня 1974 року, 36 членів її центрального комітету назагал «відсиділи» понад 300 років у в'язниці. Після падіння диктаторського режиму Нової держави, у 1970—1980-і була однією з найбільших політичних сил країни. В 1974–1976 роках комуністи входили до складу уряду.

В 1978 році ПКП та Португальський демократичний рух створили коаліцію Об'єднаний народний альянс. У 1987 році коаліція розпалась. Після цього ПКП та екологічна партія «Зелені» створили Об'єднану демократичну коаліцію.

Сьогодні, як правило, значну кількість голосів набирає в індустріалізованих адміністративних округах Лісабона і Сетубала, а також у південній провінції Алентежу, де представники партії очолюють значну кількість муніципальних палат.

Генеральні секретарі партії

Жероніму де Соуза, генеральний секретар партії (2004-2022) 

• Бенту Гонсалвіш (1929–1942)
• Період без генерального секретаря (1942–1961)
• Алвару Куньял (1961–1992)
• Карлуш Карвальяш (1992–2004)
• Жероніму де Соуза (2004-2022)
• Паулу Раймунду з 2022 дотепер

Участь у виборах

Участь у президентських виборах

Результати президентських виборів
Рік	Кандидат	Отримав голосів	%	Обраний?
1976	Октавіу Родрігеш Пату	365,344	7,6%	Ні
1980	Карлуш Алфреду де Бріту	зняв кандидатуру	Ні
1986	Франсішку Салгаду Зенья	1,185,867	20,6%	Ні
1991	Карлуш Карвальяш	635,867	12,9%	Ні
1996	Жероніму де Соуза	зняв кандидатуру	Ні
2001	Антоніу Сімойш де Абреу	221,886	5,1%	Ні
2006	Жероніму де Соуза	466,428	8,6%	Ні

(Джерело: Національна Виборча Комісія Португалії [ 8 Квітня 2005 у Wayback Machine.])

Примітка:

• У 1980 році Карлуш Бріту зняв кандидатуру на користь Рамалью Еанеша.
• У 1986 році спочатку кандидатом був Анжелу Велозу, який пізніше зняв кандидатуру на користь Салгаду Зеньї.
• У 1986 році у другому турі партія підтримала Маріу Соареша.
• У 1996 році Жероніму де Соуза зняв кандидатуру на користь Жоржа Сампайю.

Участь у парламентських виборах разом у складі Об'єднаної демократичної коаліції.

Результати паррламентських виборів
Рік	Голосів	%	Мандатів
1987	685,109	12,2%	31
1991	501,840	8,8%	17
1995	504,007	8,6%	15
1999	483,716	9,0%	17
2002	379,870	6,9%	12
2005	433,369	7,5%	14
2009	446,174	7,9%	15

(Джерело: Національна Виборча Комісія Португалії [ 8 Квітня 2005 у Wayback Machine.])

Див. також

• Політичні партії та блоки Португалії
• Політичний устрій Португалії
• Революція гвоздик

Деякі сторінки з історії Комуністичної партії Португалії

Напис на стіні «Легалізація Комуністичної партії Португалії», 1974 рік	Алвару Куньял з товаришами під час демонстрації, 5 травня 1982 року у місті Порту	Португальські комуністи під час фестивалю Аванте у місті Алмаді, 2001 рік	Святкування 34-ї річниці Революції гвоздик у місті Лісабоні, 25 квітня 2008 року

Примітки

1. https://www.dn.pt/politica/pcp-cancela-comicio-dos-100-anos-a-6-de-marco-e-faz-100-acoes-no-pais--13340503.html
2. https://www.pcp.pt/secret%C3%A1rio-geral-do-pcp
3. Cunhal, Álvaro (1997). O caminho para o derrubamento do fascismo. Edições Avante! ISBN 972-550-262-0
4. Câmaras Municipais de Presidência CDU [ 11 Січня 2006 у Wayback Machine.], PCP

Посилання

• Офіційний вебсайт партії PCP [ 20 Лютого 2006 у Wayback Machine.] (порт.)
• Онлайн-видання газети «Avante!» [ 21 Квітня 2005 у Wayback Machine.]
• Денис Пілаш. Португалія: відлуння незавершеної революції (Лівиця у політичному житті Португалії) [ 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Спільне — 23.10.2019.