www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маріо Корсо італ Mario Corso 25 серпня 1941 Верона 20 червня 2020 італійський футболіст що грав на позиції флангового пі

Маріо Корсо

Маріо Корсо (італ. Mario Corso; 25 серпня 1941, Верона — 20 червня 2020) — італійський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Маріо Корсо
Маріо Корсо
Особисті дані
Народження 25 серпня 1941(1941-08-25) (82 роки)
  Верона, Італія
Смерть 20 червня 2020(2020-06-20) (78 років)
  Мілан, Італія
Поховання головний цвинтар Міланаd
Зріст 175 см
Вага 75 кг
Прізвисько Mariolino
Громадянство  Італія
Позиція фланговий півзахисник
Юнацькі клуби
1951-1956 «Аудаче Сан Мікеле»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1956–1957 «Аудаче Сан Мікеле» 15 (2)
1957–1973 «Інтернаціонале» 413 (75)
1973–1975 «Дженоа» 26 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1961–1971 Італія 23 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1978–1982 «Наполі» (дублери)
1982–1983 «Лечче»
1983 «Катандзаро»
1984–1985 «Інтернаціонале» (дублери)
1985–1986 «Інтернаціонале»
1987–1989 «Мантова»
1989–1990 «Барлетта»
1992 «Верона»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

 Маріо Корсо у Вікісховищі

Майже всю ігрову кар'єру провів в «Інтернаціонале», був частиною так званого Великого «Інтера» 1960-х років. Грав за національну збірну Італії.

Чотириразовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Кубка чемпіонів УЄФА. Дворазовий володар Міжконтинентального кубка.

Клубна кар'єра ред.

Корсо у формі «Інтера» на початку 1970-х

Народився 25 серпня 1941 року у Вероні. Вихованець футбольної школи місцевого клубу «Аудаче Сан Мікеле», за основну команду якого 1956 року дебютував у дорослому футболі.

Юного футболіста помітили представники міланського «Інтернаціонале», до складу якого він приєднався 1957 року. За основну команду нового клубу дебютував у липні того ж року у віці 16 років і 322 днів, вийшовши на поле у грі Кубка Італії проти «Комо». Цю гру «Інтер» виграв із рахунком 3:0, а Корсо став автором другого гола своєї команди, ставши таким чином наймолодшим автором забитого гола в історії «нерадзуррі». 23 листопада того ж 1957 року дебютував в іграх Серії A, після чого почав отримувати дедалі більше ігрового часу і в сезоні 1959/60 вже став стабільним гравцем основного складу міланського гранда.

1960 року на тренерський місток «Інтера» прийшов Еленіо Еррера, який почав побудову команди, якій судилося увійти в історію як Великий «Інтер» (італ. La Grande Inter). У тактичних побудовах тренера Корсо відводилося місце на лівому фланзі півзахисту, де він проривався до лицьової лінії, звідки здійснював навіси або простріли, які нерідко ставали гольовими передачами. Іноді міг переходити на правий фланг, звідки на підступах до воріт суперника зміщувався у центральну зону і наносив удар по воротах зі своєї сильної лівої ноги.

Протягом 1960-х років «Інтер» із Корсо у складі чотири рази виходив переможцем у чемпіонаті Італії, двічі поспіль, у розіграшах 1963/64 і 1964/65 років ставав володарем Кубка чемпіонів УЄФА, у ті ж роки вигравав й Міжконтинентальний кубок. З 1967 року, коли команду залишив Армандо Піккі, Корсо був її капітаном. Загалом за «Інтернаціонале» протягом шістнадцяти сезонів відіграв у більш ніж 500 офіційних матчах, включаючи 414 ігор Серії A, назавжди закріпивши за собою місце в історії міланського клубу.

Завершував ігрову кар'єру у «Дженоа», якій у сезоні 1973/74 не зміг допомогти залишитися у Серії A. Наступного сезону провів декілька ігор у Серії B, після чого 33-річний на той час гравець вирішив завершити виступи на футбольному полі.

Виступи за збірну ред.

Навесні 1961 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Згодом брав участь у матчах відбору на ЧС-1962, проте до заявки на фінальну частину мундіалю не потрапив через конфлікт із наставником італійської команди Едмондо Фаббрі. Однак з 1963 року тренер знову почав викликати Корсо до лав збірної, з 1967 року він отримував виклики вже від нового очільника тренерського штабу національної команди Ферруччо Валькареджі.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 23 матчі, забивши 4 голи. При цьому жодного разу не був включений до заявки італійців на великі міжнародні турніри, учасниками яких вони були протягом 1960-х років, включаючи переможний домашній Євро-1968.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1978 року, очоливши команду дублерів «Наполі», яку за результатами першого ж сезону роботи привів до першої у її історії перемоги в молодіжному чемпіонаті Італії.

1982 року став головним тренером команди «Лечче» із Серії B. На початку сезону 1983/84 був призначений головним тренером іншої друголігової команди, «Катандзаро», з якої був звільнений через незадовільні результати вже після дев'яти стартових турів першості.

1984 року повернувся до «Інтернаціонале», у структурі якого очолив команду дублерів, а в листопаді 1985 року, після одинадцяти турів сезону 1985/86, змінив Іларіо Кастаньєра на посаді головного тренера основної команди клубу. Під його керівництвом «нерадзуррі» завершили сезон на шостому місці у чемпіонаті. Результат не задовільнив керівництво клубу і вже у міжсезоння Корсо поступився посадою Джованні Трапаттоні.

Протягом 2 років, починаючи з 1987, був головним тренером команди «Мантова», яку за результатами першого сезону роботи привів до перемоги у Серії C2, четвертому італійському дивізіоні. Згодом працював з нижчоліговою «Барлеттою», а останнім місцем тренерської робти Корсо стала «Верона», команду якої він очолював протягом частини 1992 року у тандемі з Нільсом Лідгольмом.

Потому повернувся до «Інтера», де працював на адміністративних посадах.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1957–58 «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 1 1 - - - - - - 1 1
1958–59 A 18 4 КІ 4 1 КЯ 1 0 - - - 23 5
1959–60 A 31 7 КІ 1 3 - - - - - - 32 10
1960–61 A 31 10 КІ 3 1 КЯ 5 3 - - - 39 14
1961–62 A 30 9 - - - КЯ 2 0 - - - 32 9
1962–63 A 30 8 КІ 1 0 - - - - - - 31 8
1963–64 A 28+1 6+0 - - - КЧ 5 2 - - - 34 8
1964–65 A 30 8 КІ 2 0 КЧ 5 1 МКК 3 2 40 11
1965–66 A 30 3 - - - КЧ 4 1 МКК 2 0 36 4
1966–67 A 32 4 - - - КЧ 9 1 - - - 41 5
1967–68 A 24 2 КІ 7 1 - - - - - - 31 3
1968–69 A 27 4 - - - - - - - - - 27 4
1969–70 A 23 2 КІ 5 1 КЯ 8 0 - - - 36 3
1970–71 A 29 3 КІ 1 0 КЯ 2 0 АІК+МАП 3+4 0 39 3
1971–72 A 29 2 КІ 9 1 КЧ 2 0 - - - 40 3
1972–73 A 21 3 КІ 6 0 - - - - - - 27 3
Усього за «Інтер» 413+1 75+0 40 9 48 10 7 0 509 94
1973–74 «Дженоа» A 23 3 - - - - - - - - - 23 3
1974–75 B 3 0 - - - - - - - - - 3 0
Усього за «Дженоа» 26 3 - - - - - - 26 3
Усього за кар'єру 439+1 78+0 40 9 42 10 7 0 535 97

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
24-5-1961 Рим Італія  2 – 3  Англія товариський матч -
15-6-1961 Флоренція Італія  4 – 1  Аргентина товариський матч - 46'
15-10-1961 Тель-Авів Ізраїль  2 – 4  Італія Відбір до ЧС 1962 2
4-11-1961 Турин Італія  6 – 0  Ізраїль Відбір до ЧС 1962 1
27-3-1963 Стамбул Туреччина  0 – 1  Італія Відбір до ЧЄ 1964 -
12-5-1963 Мілан Італія  3 – 0  Бразилія товариський матч - 57'
9-6-1963 Відень Австрія  0 – 1  Італія товариський матч - 46'
13-10-1963 Москва СРСР  2 – 0  Італія Відбір до ЧЄ 1964 -
14-12-1963 Турин Італія  1 – 0  Австрія товариський матч -
10-5-1964 Лозанна Швейцарія  1 – 3  Італія товариський матч 1
4-11-1964 Генуя Італія  6 – 1  Фінляндія Відбір до ЧС 1966 -
13-3-1965 Гамбург ФРН  1 – 1  Італія товариський матч - 46'
18-4-1965 Варшава Польща  0 – 0  Італія Відбір до ЧС 1966 -
16-6-1965 Мальме Швеція  2 – 2  Італія товариський матч - 75'
19-3-1966 Париж Франція  0 – 0  Італія товариський матч -
18-6-1966 Мілан Італія  1 – 0  Австрія товариський матч -
1-11-1966 Мілан Італія  1 – 0  СРСР товариський матч -
26-11-1966 Неаполь Італія  3 – 1  Румунія Відбір до ЧЄ 1968 -
22-3-1967 Нікосія Кіпр  0 – 2  Італія Відбір до ЧЄ 1968 -
27-3-1967 Рим Італія  1 – 1  Португалія товариський матч -
10-5-1971 Дублін Ірландія  1 – 2  Італія Відбір до ЧЄ 1972 -
25-9-1971 Генуя Італія  2 – 0  Мексика товариський матч - 46'
9-10-1971 Мілан Італія  3 – 0  Швеція Відбір до ЧЄ 1972 - 81'
Усього Матчів 23 Голів 4

Титули і досягнення ред.

Як гравця ред.

Примітки ред.

  1. È morto Mario Corso, il fenomenale mancino della Grande Inter
  2. Матч за чемпіонський титул.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mario Korso ital Mario Corso 25 serpnya 1941 Verona 20 chervnya 2020 italijskij futbolist sho grav na poziciyi flangovogo pivzahisnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri trener Mario KorsoMario KorsoOsobisti daniNarodzhennya 25 serpnya 1941 1941 08 25 82 roki Verona ItaliyaSmert 20 chervnya 2020 2020 06 20 1 78 rokiv Milan ItaliyaPohovannya golovnij cvintar MilanadZrist 175 smVaga 75 kgPrizvisko MariolinoGromadyanstvo ItaliyaPoziciya flangovij pivzahisnikYunacki klubi1951 1956 Audache San Mikele Profesionalni klubi Roki Klub I g 1956 1957 Audache San Mikele 15 2 1957 1973 Internacionale 413 75 1973 1975 Dzhenoa 26 3 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1961 1971 Italiya 23 4 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1978 1982 Napoli dubleri 1982 1983 Lechche 1983 Katandzaro 1984 1985 Internacionale dubleri 1985 1986 Internacionale 1987 1989 Mantova 1989 1990 Barletta 1992 Verona Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Mario Korso u VikishovishiMajzhe vsyu igrovu kar yeru proviv v Internacionale buv chastinoyu tak zvanogo Velikogo Intera 1960 h rokiv Grav za nacionalnu zbirnu Italiyi Chotirirazovij chempion Italiyi Dvorazovij volodar Kubka chempioniv UYeFA Dvorazovij volodar Mizhkontinentalnogo kubka Zmist 1 Klubna kar yera 2 Vistupi za zbirnu 3 Kar yera trenera 4 Statistika vistupiv 4 1 Statistika klubnih vistupiv 4 2 Statistika vistupiv za zbirnu 5 Tituli i dosyagnennya 5 1 Yak gravcya 6 Primitki 7 PosilannyaKlubna kar yera red nbsp Korso u formi Intera na pochatku 1970 hNarodivsya 25 serpnya 1941 roku u Veroni Vihovanec futbolnoyi shkoli miscevogo klubu Audache San Mikele za osnovnu komandu yakogo 1956 roku debyutuvav u doroslomu futboli Yunogo futbolista pomitili predstavniki milanskogo Internacionale do skladu yakogo vin priyednavsya 1957 roku Za osnovnu komandu novogo klubu debyutuvav u lipni togo zh roku u vici 16 rokiv i 322 dniv vijshovshi na pole u gri Kubka Italiyi proti Komo Cyu gru Inter vigrav iz rahunkom 3 0 a Korso stav avtorom drugogo gola svoyeyi komandi stavshi takim chinom najmolodshim avtorom zabitogo gola v istoriyi neradzurri 23 listopada togo zh 1957 roku debyutuvav v igrah Seriyi A pislya chogo pochav otrimuvati dedali bilshe igrovogo chasu i v sezoni 1959 60 vzhe stav stabilnim gravcem osnovnogo skladu milanskogo granda 1960 roku na trenerskij mistok Intera prijshov Elenio Errera yakij pochav pobudovu komandi yakij sudilosya uvijti v istoriyu yak Velikij Inter ital La Grande Inter U taktichnih pobudovah trenera Korso vidvodilosya misce na livomu flanzi pivzahistu de vin prorivavsya do licovoyi liniyi zvidki zdijsnyuvav navisi abo prostrili yaki neridko stavali golovimi peredachami Inodi mig perehoditi na pravij flang zvidki na pidstupah do vorit supernika zmishuvavsya u centralnu zonu i nanosiv udar po vorotah zi svoyeyi silnoyi livoyi nogi Protyagom 1960 h rokiv Inter iz Korso u skladi chotiri razi vihodiv peremozhcem u chempionati Italiyi dvichi pospil u rozigrashah 1963 64 i 1964 65 rokiv stavav volodarem Kubka chempioniv UYeFA u ti zh roki vigravav j Mizhkontinentalnij kubok Z 1967 roku koli komandu zalishiv Armando Pikki Korso buv yiyi kapitanom Zagalom za Internacionale protyagom shistnadcyati sezoniv vidigrav u bilsh nizh 500 oficijnih matchah vklyuchayuchi 414 igor Seriyi A nazavzhdi zakripivshi za soboyu misce v istoriyi milanskogo klubu Zavershuvav igrovu kar yeru u Dzhenoa yakij u sezoni 1973 74 ne zmig dopomogti zalishitisya u Seriyi A Nastupnogo sezonu proviv dekilka igor u Seriyi B pislya chogo 33 richnij na toj chas gravec virishiv zavershiti vistupi na futbolnomu poli Vistupi za zbirnu red Navesni 1961 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Italiyi Zgodom brav uchast u matchah vidboru na ChS 1962 prote do zayavki na finalnu chastinu mundialyu ne potrapiv cherez konflikt iz nastavnikom italijskoyi komandi Edmondo Fabbri Odnak z 1963 roku trener znovu pochav viklikati Korso do lav zbirnoyi z 1967 roku vin otrimuvav vikliki vzhe vid novogo ochilnika trenerskogo shtabu nacionalnoyi komandi Ferruchcho Valkaredzhi Zagalom protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala 11 rokiv proviv u yiyi formi 23 matchi zabivshi 4 goli Pri comu zhodnogo razu ne buv vklyuchenij do zayavki italijciv na veliki mizhnarodni turniri uchasnikami yakih voni buli protyagom 1960 h rokiv vklyuchayuchi peremozhnij domashnij Yevro 1968 Kar yera trenera red Rozpochav trenersku kar yeru nevdovzi po zavershenni kar yeri gravcya 1978 roku ocholivshi komandu dubleriv Napoli yaku za rezultatami pershogo zh sezonu roboti priviv do pershoyi u yiyi istoriyi peremogi v molodizhnomu chempionati Italiyi 1982 roku stav golovnim trenerom komandi Lechche iz Seriyi B Na pochatku sezonu 1983 84 buv priznachenij golovnim trenerom inshoyi drugoligovoyi komandi Katandzaro z yakoyi buv zvilnenij cherez nezadovilni rezultati vzhe pislya dev yati startovih turiv pershosti 1984 roku povernuvsya do Internacionale u strukturi yakogo ocholiv komandu dubleriv a v listopadi 1985 roku pislya odinadcyati turiv sezonu 1985 86 zminiv Ilario Kastanyera na posadi golovnogo trenera osnovnoyi komandi klubu Pid jogo kerivnictvom neradzurri zavershili sezon na shostomu misci u chempionati Rezultat ne zadovilniv kerivnictvo klubu i vzhe u mizhsezonnya Korso postupivsya posadoyu Dzhovanni Trapattoni Protyagom 2 rokiv pochinayuchi z 1987 buv golovnim trenerom komandi Mantova yaku za rezultatami pershogo sezonu roboti priviv do peremogi u Seriyi C2 chetvertomu italijskomu divizioni Zgodom pracyuvav z nizhcholigovoyu Barlettoyu a ostannim miscem trenerskoyi robti Korso stala Verona komandu yakoyi vin ocholyuvav protyagom chastini 1992 roku u tandemi z Nilsom Lidgolmom Potomu povernuvsya do Intera de pracyuvav na administrativnih posadah Statistika vistupiv red Statistika klubnih vistupiv red Sezon Komanda Chempionat Nacionalnij kubok Kontinentalni kubki Inshi zmagannya UsogoLiga Igor Goliv Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Igor Goliv1957 58 nbsp Internacionale A 0 0 KI 1 1 1 11958 59 A 18 4 KI 4 1 KYa 1 0 23 51959 60 A 31 7 KI 1 3 32 101960 61 A 31 10 KI 3 1 KYa 5 3 39 141961 62 A 30 9 KYa 2 0 32 91962 63 A 30 8 KI 1 0 31 81963 64 A 28 1 2 6 0 KCh 5 2 34 81964 65 A 30 8 KI 2 0 KCh 5 1 MKK 3 2 40 111965 66 A 30 3 KCh 4 1 MKK 2 0 36 41966 67 A 32 4 KCh 9 1 41 51967 68 A 24 2 KI 7 1 31 31968 69 A 27 4 27 41969 70 A 23 2 KI 5 1 KYa 8 0 36 31970 71 A 29 3 KI 1 0 KYa 2 0 AIK MAP 3 4 0 39 31971 72 A 29 2 KI 9 1 KCh 2 0 40 31972 73 A 21 3 KI 6 0 27 3Usogo za Inter 413 1 75 0 40 9 48 10 7 0 509 941973 74 nbsp Dzhenoa A 23 3 23 31974 75 B 3 0 3 0Usogo za Dzhenoa 26 3 26 3Usogo za kar yeru 439 1 78 0 40 9 42 10 7 0 535 97Statistika vistupiv za zbirnu red Statistika matchiv i goliv za zbirnu nbsp Italiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki24 5 1961 Rim Italiya nbsp 2 3 nbsp Angliya tovariskij match 15 6 1961 Florenciya Italiya nbsp 4 1 nbsp Argentina tovariskij match nbsp 46 15 10 1961 Tel Aviv Izrayil nbsp 2 4 nbsp Italiya Vidbir do ChS 1962 24 11 1961 Turin Italiya nbsp 6 0 nbsp Izrayil Vidbir do ChS 1962 127 3 1963 Stambul Turechchina nbsp 0 1 nbsp Italiya Vidbir do ChYe 1964 12 5 1963 Milan Italiya nbsp 3 0 nbsp Braziliya tovariskij match nbsp 57 9 6 1963 Viden Avstriya nbsp 0 1 nbsp Italiya tovariskij match nbsp 46 13 10 1963 Moskva SRSR nbsp 2 0 nbsp Italiya Vidbir do ChYe 1964 14 12 1963 Turin Italiya nbsp 1 0 nbsp Avstriya tovariskij match 10 5 1964 Lozanna Shvejcariya nbsp 1 3 nbsp Italiya tovariskij match 14 11 1964 Genuya Italiya nbsp 6 1 nbsp Finlyandiya Vidbir do ChS 1966 13 3 1965 Gamburg FRN nbsp 1 1 nbsp Italiya tovariskij match nbsp 46 18 4 1965 Varshava Polsha nbsp 0 0 nbsp Italiya Vidbir do ChS 1966 16 6 1965 Malme Shveciya nbsp 2 2 nbsp Italiya tovariskij match nbsp 75 19 3 1966 Parizh Franciya nbsp 0 0 nbsp Italiya tovariskij match 18 6 1966 Milan Italiya nbsp 1 0 nbsp Avstriya tovariskij match 1 11 1966 Milan Italiya nbsp 1 0 nbsp SRSR tovariskij match 26 11 1966 Neapol Italiya nbsp 3 1 nbsp Rumuniya Vidbir do ChYe 1968 22 3 1967 Nikosiya Kipr nbsp 0 2 nbsp Italiya Vidbir do ChYe 1968 27 3 1967 Rim Italiya nbsp 1 1 nbsp Portugaliya tovariskij match 10 5 1971 Dublin Irlandiya nbsp 1 2 nbsp Italiya Vidbir do ChYe 1972 25 9 1971 Genuya Italiya nbsp 2 0 nbsp Meksika tovariskij match nbsp 46 9 10 1971 Milan Italiya nbsp 3 0 nbsp Shveciya Vidbir do ChYe 1972 nbsp 81 Usogo Matchiv 23 Goliv 4 Tituli i dosyagnennya red Yak gravcya red nbsp Chempion Italiyi 4 Internacionale 1962 1963 1964 1965 1965 1966 1970 1971 nbsp Volodar Kubka chempioniv UYeFA 2 Internacionale 1963 1964 1964 1965Volodar Mizhkontinentalnogo kubka 2 Internacionale 1964 1965Chempion Yevropi U 18 1958Primitki red E morto Mario Corso il fenomenale mancino della Grande Inter Match za chempionskij titul Posilannya red Mario Korso na sajti transfermarkt com angl Mario Korso na sajti National Football Teams com angl Mario Korso na sajti worldfootball net angl nim fr isp port ital nid pol Mario Korso na sajti Eu football info angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mario Korso amp oldid 36114668