Андрій Ількович Марійчин (псевдо: «Тютюнник») (12 грудня 1914, с. Мошківці, Калуський район, Івано-Франківська область — 16 квітня 1946, с. Дорогів, Галицький район, Івано-Франківська область) — командир сотні УПА «Вітрогони».
| Андрій Марійчин | |
|---|---|
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 12 грудня 1914 с. Мошківці, Калуський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Смерть | 16 квітня 1946 (31 рік) с. Дорогів, Галицький район, Станіславська область |
| Псевдо | «Тютюнник» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Українська держава (1941) |
| Вид ЗС | УПА |
| Формування | |
| Командування | |
| Командир сотні «Вітрогони» (відділ 82) в ТВ-23 «Магура» | |
Життєпис ред.
Народився 12 грудня 1914 року в селі Мошківці Калуського повіту Королівства Галичини та Володимирії (тепер Калуського району Івано-Франківської області) у селянській родині. Тут Андрій закінчив школу, в 1931 році поступив у Самбірську ремісничу школу, рік учився на коваля, далі повернувся додому і підробляв у місцевій кузні. У 1934-1936 рр. служив у Польському війську.
Брав активну участь у просвітницькій роботі в селі, був засновником «Пласту» і товариства «Відродження».
В 1939 р. мобілізований на польсько-німецьку війну, однак його частина була розбита і повернувся додому, уникаючи відступаючих польських військ. За «перших совітів» влаштувався на роботу в ремісничій школі в Калуші, тут вступив до місцевого осередку ОУН.
Ставши свідком розстрілу німцями підпільників ОУН 4 листопада 1943 р. на ринковій площі, вирішив іти в повстанці. Тоді у Войнилівських лісах формувалася сотня Ромка «Заграва», у якій був призначений бунчужним. Після закінчення старшинської школи «Олені» на Долинщині (другий випуск) Андрій Марійчин-«Тютюнник» отримав ступінь старшого булавного. 5.01.45 отримав завдання формувати сотню — так став командиром сотні «Вітрогони» (відділ 82).
Після року запеклих боїв 26 грудня 1945 року переведений у теренову мережу на організаційну роботу. Спочатку перебував у рідному селі у криївці станичного, далі перебрався в сусіднє село Дорогів. Тут загинув 16 квітня 1946 року в бою проти більшовиків під час облави.
Вшанування ред.
У квітні 1996 р. односельці на місці загибелі встановили й освятили хрест-пам'ятник Андрієві Марійчину. Щороку тут проводиться панахида.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Сотник Хмель. Відтинок «Магура» (Калуська округа), розділ 28. [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 3 — Калуш: ПП «Артекс», 2002. — С. 33-38 [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.].
- Збройна боротьба відділу УПА «Вітрогони» під командуванням сотенного Андрій Марійчина («Тютюнника») [ 15 грудня 2021 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |