Марченко Олександр Олександрович (14 січня 1965, Рибчинці, Українська РСР — 7 березня 2022, Пуща-Водиця, Київ, Україна) — український підприємець та політичний діяч, народний депутат України 8-го скликання.
Марченко Олександр Олександрович | |
---|---|
Марченко у Верховній Раді | |
Ім'я при народженні | Олександр Олександрович Марченко |
Народився | 14 січня 1965 Рибчинці, Українська РСР |
Помер | 7 березня 2022 (57 років) Пуща-Водиця, Київ, Україна |
Поховання | Біла Церква |
Країна | Україна |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Alma mater | МАУП |
Учасник | Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (з 2022) і Битва за Київ (2022) |
Посада | народний депутат України |
Партія | ВО «Свобода» |
Нагороди | |
|
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
8-го скликання | |||
ВО «Свобода» | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
Освіта вища. Був генеральним директором ТДВ «Білоцерківський кар'єр», членом політичної партії ВО «Свобода». Жив у місті Біла Церква, Київська область.
З 27 листопада 2014 року по 29 серпня 2019 року — народний депутат України, обраний по Виборчому округу № 90, Київська область. Був головою підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
У політиці Редагувати
На виборах до Верховної Ради України 2012 року балотувався в окрузі № 90 (Біла Церква) від ВО «Свобода». За даними мокрих протоколів виборчих дільниць здобув перемогу на окрузі, випередивши провладного кандидата Віталія Чудновського, однак через фальсифікацію результатів на користь останнього окружною виборчою комісією так і не став депутатом попри судове оскарження фальсифікацій. На доцільність визнання результатів виборів недійсними на окрузі № 90 у той час вказували зокрема заступниця голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна та місія спостерігачів Світового конгресу Українців.
На позачергових парламентських виборах в Україні 2014 року знову балотувався за округом № 90 від ВО «Свобода», де здобув перемогу, отримавши 23,66 % голосів. Другий результат після Олександра Марченка здобув чинний на час виборів голова Київської обласної ради Микола Бабенко, висунутий партією «Блок Петра Порошенка», який отримав 20,60 % голосів.
Був головою підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Був учасником комбатантського об'єднання «Легіон Свободи». У 2014 році був бійцем 72-ї бригади. 10 серпня 2014 року внаслідок обстрілу українських позицій системою «Смерч» був поранений під Красним Лучем.
У травні 2015 року журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала випадково натрапив на Олександра Марченка у зоні АТО. Депутат працював на екскаваторі, облаштовуючи на передовій укріпрайон.
Політичні погляди Редагувати
Виступав за:
- скасування депутатської, суддівської та президентської недоторканності щодо кримінальних і економічних злочинів;
- скорочення та перебудову правоохоронних органів за грузинським зразком;
- спрощення податкової та дозвільної систем, зменшення бюрократії;
- відродження українського виробництва;
- встановлення візового режиму з Російською Федерацією та безвізового з Європейським Союзом.
Смерть Редагувати
З 2014 року Олександр Марченко захищав Україну у складі 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Отримав позивний «Каменяр». 7 березня 2022 року стало відомо про загибель Олександра Марченка у бою з окупантами під час російського вторгнення в Україну в районі київської Пущі-Водиці. Про це повідомив голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Згідно з повідомленнями, в цей день Олександр Марченко разом з іншими трьома бійцями прикривали відступ товаришів. 3 квітня 2022 року похований у місті Біла Церква, на кладовищі «Сухий яр» на Алеї Героїв.
Вшанування пам'яті Редагувати
- 28 липня 2022 року у місті Біла Церква вулицю Чайковського перейменували на вулицю Олександра Марченка.
- книга Миколи Дороша «Його позивний − „Каменяр“». — Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2023. — 104 с.
Відзнаки та нагороди Редагувати
- У квітні 2019 року відзначений медаллю «За оборону Авдіївки».
Примітки Редагувати
- Кандидати в депутати в одномандатному виборчому окрузі № 90 — Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року [ 8 листопада 2014 у Wayback Machine.] — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
- Злата Угрин. Члени ОВК № 90 в Київській області вносили на сервер ЦВК неправдиві дані [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] — Gazeta.ua, 01.11.2012.
- Мілан Лєліч. 90-ий округ: результат виборів визначають «спортивні журналісти» та сліпі судді [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 04.11.2012.
- Йов Йонний. Як засланий казачок вибори фальсифікував[недоступне посилання з червня 2019] — 06.11.2012.
- Київщина: Суд ухвалив рішення щодо позову Олександра Марченка [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.] — ОПОРА, 03.11.2012.
- ЦВК може ухвалити рішення про повторні вибори ще в чотирьох округах [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Корреспондент.net, 05.11.2012.
- UWC Observer Mission identifies falsified results on CEC web site and expresses grave concern over disregard for rule of law during the election count [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Ukrainian World Congress, 05.11.2012. (англ.)
- Марченко Олександр Олександрович — Відомості про кандидата в народні депутати України — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року [ 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
- ↑ Результати голосування на виборчих дільницях округу № 90 — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
- Бабенко Микола Вікторович — Відомості про кандидата в народні депутати України — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
- . 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
- ↑ . Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ (українською). Архів оригіналу за 14 грудня 2021.
- Передвиборче інтерв'ю. Олександр Марченко [ 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // ПроБЦ, 22.10.2014.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- З'явилися подробиці загибелі колишнього нардепа у війні проти окупанта[недоступне посилання]
Джерела Редагувати
- Олександр Марченко: усі відео [ 21 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Народний депутат України VIII скликання Марченко Олександр Олександрович [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]