www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марк Валерій Марціал У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Марк Валерій Марк Вале рій Марціа л лат Marcus V

Марк Валерій Марціал

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Марк Валерій.

Марк Вале́рій Марціа́л (лат. Marcus Valerius Martialis; близько 40 р. — 105 н. е., Більбіліс у тодішній іспанській провінції Тарракона) — один із найоригінальніших римських поетів, неперевершений майстер особливого жанру епіграм — ксеній.

Марк Валерій Марціал
Marcus Valerius Martialis
Народився не раніше березень 38 і не пізніше березень 41
Більбіліс (нині археологічний об'єкт "Римське поселення Більбіліс" поблизу міста Калатаюд, провінція Арагон, Іспанія)
Помер 104
Більбіліс
Країна Стародавній Рим
Національність римлянин за батьком, кельтібер за матір'ю
Діяльність поет
Сфера роботи епіграма
Мова творів латина
Напрямок сатира
Жанр епіграми, ксенії
Magnum opus Епіграми (Марціал)
Мати Flaccillad
У шлюбі з Marcellad
 Марк Валерій Марціал у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах

Біографічні відомості Редагувати

Народився 1 березня наприкінці 30-х років I ст. н. е. (різні історики надають рік народження Марціала як 38, 39, або 40 н. е.) у поселенні міського типу Більбіліс, у Тарраконській Испанії. У XXI столітті руїни Більбілісу відомі як археологічний об'єкт державного значення «Римське поселення Більбіліс» (ісп. Bilbilis pueblo romano) поблизу міста Калатаюд, провінція Арагон, Іспанія).

Здобув звичайну для тих часів освіту й у 20-річному віці переїхав до Риму. Відмовився від запропонованої йому адвокатури, а щоб мати гроші на життя, вирішив приєднатися до численної вже когорти клієнтів, тобто тих, хто годувався щоденними подачками покровителів-патронів. Як правило, їх цікавила не сама література, а лише похвальні вірші, що складалися на їхню честь клієнтами-поетами, які за це отримували гроші або корзинки з наїдками. Часто патрони виявлялися скнарами, до того ж дехто з них займався примітивним віршуванням і на поетичні вітання відповідав своїми творіннями. Згодом до влади прийшли нові імператори з династії Антонінів, які, як і попередні не славились щедрістю. Почалося життя, сповнене принижень, лицемірства й розчарувань. Марціал повною мірою усвідомлював своє принизливе становище, але відмовитись від нього вже не міг. Через певний час земляки Марціала — вчений Квінтіліан, відомий поет Сенека, батько поета Лукана, Анней Меллу та ін.— допомогли йому влаштуватися у Римі й познайомитися з впливовими аристократичними родинами, серед членів який були консули, й імператори.

Починаючи із 80-го р.н. е., видавши у світ першу збірку епіграм на відкриття Колізея із присвятою імператорові, Марціал стає у Римі відомим і починає отримувати соціальний статус завдяки декламації та письмовому розповсюдженню світ своїх дотепних, а інколи порнографічних епіграм.

Загалом Марціалові належать понад 1500 епіграм, написаних різними розмірами — елегійним двовіршем, ямбом, урізаним ямбом тощо — і вміщеними у 15 книг.

Першою книгою епіграм, що зробила Марціала відомим, вважають збірку «Про видовища» (лат. "De Spectaculis"), присвячену дню відкриття амфітеатру Флавіїв у Римі (80р.). Вона складалася з відверто підлабузницьких посвячень імператору Тіту Флавію та та епіграм про бої гладіаторів і цькування хижаків.

Згодом були написані ще 2 книги. «Частування» (лат. "Xenia") — коротенькі написи до подарунків гостям, що складалися переважно з живності й розсилалися гостям на свято Сатурналій. «Гостинці» (лат. "Apophoreta") становлять також невеличкі написи до багатих і дешевих подарунків — предметів домашнього вжитку, що їх отримували гості після обіду. Ці дві книги за традицією розміщують у сучасних виданнях творів Марціала наприкінці зібрання «Книжки Епіграм Марціала». У деяких виданнях вони означені як Книга XIII та Книга XIV. Збірку (або точніше Книгу) «Про видовища» за традицією розміщують напочатку зібрання, і вона не має номера.

Починаючи з 86 року Марціал публікує щорічно нову збірку дотепних епіграм, які виходять у світ під назвами «Книга епіграм I», «Книга епіграм II» (лат. Epigrammaton Liber I, Epigrammaton Liber II) і так включно до Книги XI.

Після приходу до влади Нерви і Траяна, Марціал не витримав лихої долі і повернувся до Іспанії, де й прожив останні роки свого життя. У цьому добровільному вигнанні їм була написана остання за часом, Дванадцята Книга епіграм (лат. Epigrammaton Liber XII), яка була відправлена до Риму і видана там у світ.

Пліній Молодший написав про його смерть:

Він був талановитою людиною, гострий, їдкий; у його віршах було багато солі та жовчі, але не менше щирості.

Творчість Редагувати

Як вже визначено, спадщину Марціала складають 15 книг епіграм на найрізноманітніші теми, взяті поетом з навколишнього життя.

Марціал не визнавав творів, що мали своєю основою міфи або якісь історичні події минулого, вважаючи їх нежиттєвими, непотрібними сучасникові, зануреному в повсякденні справи: «Ось ти читаєш про Лая й слабого на очі Фієста, Скіллу, Медею, — хіба це не потвори самі?…

Що тебе ваблять нікчемні злощасної хартії грашки?

Ось почитай-но, про що скаже життя: „Це моє!“

Вже не спіткаєш кентаврів отут, ні горгон або гарпій: Тхне бо людиною скрізь кожна сторінка у нас.»

(Переклад В. Державина. Х,4)

Поет поставив за мету розповідати про дрібні, але правдиві історії.

Спостережливий і проникливий, він умів спостерігати цікаві нюанси і побутовий дріб'язок, з яких складалися живі картини. Значне місце в епіграмах належить темам кохання, шлюбу й розпусти. Марціал описує також соціальну нерівність у римському суспільстві, зокрема він неодноразово показує страшне становище рабів, але ніколи не критикував впливових осіб, знаходив для них лише улесливі вирази. Його охоче читали сучасники й нащадки, його наслідували сатиричні поети Середньовіччя і Відродження, у XVII — XVIII ст. особливої популярності він набув у Німеччині.

Переклади українською Редагувати

  •  Антична література: Хрестоматія. Упорядник О. І. Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С.: 543—550.
  •  Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах. Л.: Світ, 2000. 328 с. — С.: 238—249.
  •  Марк Валерій Марціал. Епіграми. Переклад з латини Ващишин Назар, Андрій Содомора та ін. — Львів: видавництво «Апріорі», 2020. — 152 с. ISBN 978-617-629-500-6

Примітки Редагувати

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. LIBRIS
    d:Track:Q1798125

Джерела Редагувати

  • В. І. Пащенко, Н. І Пащенко. Антична Література. Видання третє стереотипне./Київ: «Либідь» 2008.
  • Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: Курс лекцій. — Чернівці: Книги ХХІ, 2005. — 680 с.: ілюстрації, карти.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марк Валерій Марціал
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марк Валерій Марціал
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Mark Valerij Mark Vale rij Marcia l lat Marcus Valerius Martialis blizko 40 r 105 n e Bilbilis u todishnij ispanskij provinciyi Tarrakona odin iz najoriginalnishih rimskih poetiv neperevershenij majster osoblivogo zhanru epigram ksenij Mark Valerij MarcialMarcus Valerius MartialisNarodivsya ne ranishe berezen 38 i ne piznishe berezen 41 Bilbilis nini arheologichnij ob yekt Rimske poselennya Bilbilis poblizu mista Kalatayud provinciya Aragon Ispaniya Pomer 104 1 2 BilbilisKrayina Starodavnij RimNacionalnist rimlyanin za batkom keltiber za matir yuDiyalnist poetSfera roboti epigramaMova tvoriv latinaNapryamok satiraZhanr epigrami kseniyiMagnum opus Epigrami Marcial Mati FlaccilladU shlyubi z Marcellad Mark Valerij Marcial u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Tvorchist 3 Perekladi ukrayinskoyu 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografichni vidomosti RedaguvatiNarodivsya 1 bereznya naprikinci 30 h rokiv I st n e rizni istoriki nadayut rik narodzhennya Marciala yak 38 39 abo 40 n e u poselenni miskogo tipu Bilbilis u Tarrakonskij Ispaniyi U XXI stolitti ruyini Bilbilisu vidomi yak arheologichnij ob yekt derzhavnogo znachennya Rimske poselennya Bilbilis isp Bilbilis pueblo romano poblizu mista Kalatayud provinciya Aragon Ispaniya Zdobuv zvichajnu dlya tih chasiv osvitu j u 20 richnomu vici pereyihav do Rimu Vidmovivsya vid zaproponovanoyi jomu advokaturi a shob mati groshi na zhittya virishiv priyednatisya do chislennoyi vzhe kogorti kliyentiv tobto tih hto goduvavsya shodennimi podachkami pokroviteliv patroniv Yak pravilo yih cikavila ne sama literatura a lishe pohvalni virshi sho skladalisya na yihnyu chest kliyentami poetami yaki za ce otrimuvali groshi abo korzinki z nayidkami Chasto patroni viyavlyalisya sknarami do togo zh dehto z nih zajmavsya primitivnim virshuvannyam i na poetichni vitannya vidpovidav svoyimi tvorinnyami Zgodom do vladi prijshli novi imperatori z dinastiyi Antoniniv yaki yak i poperedni ne slavilis shedristyu Pochalosya zhittya spovnene prinizhen licemirstva j rozcharuvan Marcial povnoyu miroyu usvidomlyuvav svoye prinizlive stanovishe ale vidmovitis vid nogo vzhe ne mig Cherez pevnij chas zemlyaki Marciala vchenij Kvintilian vidomij poet Seneka batko poeta Lukana Annej Mellu ta in dopomogli jomu vlashtuvatisya u Rimi j poznajomitisya z vplivovimi aristokratichnimi rodinami sered chleniv yakij buli konsuli j imperatori Pochinayuchi iz 80 go r n e vidavshi u svit pershu zbirku epigram na vidkrittya Kolizeya iz prisvyatoyu imperatorovi Marcial staye u Rimi vidomim i pochinaye otrimuvati socialnij status zavdyaki deklamaciyi ta pismovomu rozpovsyudzhennyu svit svoyih dotepnih a inkoli pornografichnih epigram Zagalom Marcialovi nalezhat ponad 1500 epigram napisanih riznimi rozmirami elegijnim dvovirshem yambom urizanim yambom tosho i vmishenimi u 15 knig Pershoyu knigoyu epigram sho zrobila Marciala vidomim vvazhayut zbirku Pro vidovisha lat De Spectaculis prisvyachenu dnyu vidkrittya amfiteatru Flaviyiv u Rimi 80r Vona skladalasya z vidverto pidlabuznickih posvyachen imperatoru Titu Flaviyu ta ta epigram pro boyi gladiatoriv i ckuvannya hizhakiv Zgodom buli napisani she 2 knigi Chastuvannya lat Xenia korotenki napisi do podarunkiv gostyam sho skladalisya perevazhno z zhivnosti j rozsilalisya gostyam na svyato Saturnalij Gostinci lat Apophoreta stanovlyat takozh nevelichki napisi do bagatih i deshevih podarunkiv predmetiv domashnogo vzhitku sho yih otrimuvali gosti pislya obidu Ci dvi knigi za tradiciyeyu rozmishuyut u suchasnih vidannyah tvoriv Marciala naprikinci zibrannya Knizhki Epigram Marciala U deyakih vidannyah voni oznacheni yak Kniga XIII ta Kniga XIV Zbirku abo tochnishe Knigu Pro vidovisha za tradiciyeyu rozmishuyut napochatku zibrannya i vona ne maye nomera Pochinayuchi z 86 roku Marcial publikuye shorichno novu zbirku dotepnih epigram yaki vihodyat u svit pid nazvami Kniga epigram I Kniga epigram II lat Epigrammaton Liber I Epigrammaton Liber II i tak vklyuchno do Knigi XI Pislya prihodu do vladi Nervi i Trayana Marcial ne vitrimav lihoyi doli i povernuvsya do Ispaniyi de j prozhiv ostanni roki svogo zhittya U comu dobrovilnomu vignanni yim bula napisana ostannya za chasom Dvanadcyata Kniga epigram lat Epigrammaton Liber XII yaka bula vidpravlena do Rimu i vidana tam u svit Plinij Molodshij napisav pro jogo smert nbsp Vin buv talanovitoyu lyudinoyu gostrij yidkij u jogo virshah bulo bagato soli ta zhovchi ale ne menshe shirosti nbsp Tvorchist RedaguvatiYak vzhe viznacheno spadshinu Marciala skladayut 15 knig epigram na najriznomanitnishi temi vzyati poetom z navkolishnogo zhittya Marcial ne viznavav tvoriv sho mali svoyeyu osnovoyu mifi abo yakis istorichni podiyi minulogo vvazhayuchi yih nezhittyevimi nepotribnimi suchasnikovi zanurenomu v povsyakdenni spravi Os ti chitayesh pro Laya j slabogo na ochi Fiyesta Skillu Medeyu hiba ce ne potvori sami Sho tebe vablyat nikchemni zloshasnoyi hartiyi grashki Os pochitaj no pro sho skazhe zhittya Ce moye Vzhe ne spitkayesh kentavriv otut ni gorgon abo garpij Thne bo lyudinoyu skriz kozhna storinka u nas Pereklad V Derzhavina H 4 Poet postaviv za metu rozpovidati pro dribni ale pravdivi istoriyi Sposterezhlivij i proniklivij vin umiv sposterigati cikavi nyuansi i pobutovij drib yazok z yakih skladalisya zhivi kartini Znachne misce v epigramah nalezhit temam kohannya shlyubu j rozpusti Marcial opisuye takozh socialnu nerivnist u rimskomu suspilstvi zokrema vin neodnorazovo pokazuye strashne stanovishe rabiv ale nikoli ne kritikuvav vplivovih osib znahodiv dlya nih lishe uleslivi virazi Jogo ohoche chitali suchasniki j nashadki jogo nasliduvali satirichni poeti Serednovichchya i Vidrodzhennya u XVII XVIII st osoblivoyi populyarnosti vin nabuv u Nimechchini Perekladi ukrayinskoyu Redaguvati Antichna literatura Hrestomatiya Uporyadnik O I Bileckij K Radyanska shkola 1968 2 ge vidannya 612 s S 543 550 Davnya rimska poeziya v ukrayinskih perekladah i perespivah L Svit 2000 328 s S 238 249 Mark Valerij Marcial Epigrami Pereklad z latini Vashishin Nazar Andrij Sodomora ta in Lviv vidavnictvo Apriori 2020 152 s ISBN 978 617 629 500 6Primitki Redaguvati SNAC 2010 d Track Q29861311 LIBRIS d Track Q1798125Dzherela RedaguvatiV I Pashenko N I Pashenko Antichna Literatura Vidannya tretye stereotipne Kiyiv Libid 2008 Baluh V O Kocur V P Istoriya Starodavnogo Rimu Kurs lekcij Chernivci Knigi HHI 2005 680 s ilyustraciyi karti Posilannya RedaguvatiMarcial Mark Valerij Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 130 ISBN 966 692 744 6 Epigrammaton libri Arhivovano 28 listopada 2012 u WebCite lat http www morev de who marcial html Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Epigrami Marciala Arhivovano 17 bereznya 2015 u Wayback Machine v ukrayinskih perekladahVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mark Valerij MarcialVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mark Valerij MarcialBibliografiya Mark Valerij Marcial Nimecka nacionalna biblioteka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mark Valerij Marcial amp oldid 39730909