www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мартін Маля портрет Martin Edward MaliaНародився 14 березня 1924 1924 03 14 Спрингфілд Массачусетс СШАПомер 19 листопада

Мартін Маля

Мартін Маля
Martin Edward Malia
Народився 14 березня 1924(1924-03-14)
Спрингфілд, Массачусетс,  США
Помер 19 листопада 2004(2004-11-19) (80 років)
Окленд, Каліфорнія,  США
Країна  США
Діяльність історик
Alma mater Єльський університет
Галузь історія Росії
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)
Вчителі Карпович Михайло Михайловичd
Відомі учні Terence Emmonsd
Нагороди

Мартін Маля (англ. Martin Edward Malia) (*14 березня 1924 — †19 листопада 2004) — історик, дослідник історії Росії. Викладав в Університеті Берклі з 1958 по 1991 рік.

Серед його співробітників у Берклі був відомий дослідник історії Росії Микола Рязановський. В офіційному некролозі Берклі, Рязановський сказав такі слова: «Він [М. Маля] був надзвичайним та популярним істориком, мав істотний вплив на сучасну міжнародну дискусію стосовно краху Радянського Союзу та значення цієї події як для історії, так і для майбутнього. Також він був яскравим письменником в інтелектуальній історії Європи та Росії.»

Маля також написав відоме есе «До Сталінського Мавзолею», як він підписав літерою Z. Також він написав передмову до англійської версії Чорної книги комунізму.

Праці Редагувати

«Радянська трагедія» Редагувати

Книга вийшла друком в 1994 році у видавництві «The Free Press». Оскільки Радянський Союз вже відійшов в історію, Маля зазначає: «Вперше Радянська історія перетворилась на історію, а її завершення дозволяє відстежити її схему, або логіку».

Згідно з «культурним» антикомунізмом, який погоджувався зі злочинністю радянської системи, успіх Марксизму-Ленінізму в 1917 році та тривалість існування режиму пояснюється особливостями Російської культури та історії. До провідних представників цієї доктрини належать Ричард Пайпс (англ. Richard Pipes) та Хелен Каре де-Енкаус (англ. Helene Carrere d'Encausse).

Маля дотримується іншого, менш поширеного тлумачення, згідно з яким, Марксизм-ленінізм лежить в основі діяльності Влади Рад. Марксизм-Ленінізм був так само ворожим до Російських традіцій, як і до Ангольських, Кубинських, Чеських — його було запроваджено силою, і на силу він спирався для свого захисту, він був недієвим не тому, що зазнавав шаленого опору, а тому, що був фундаментально хибним і недієздатним в принципі. Для Малі, ключем до розуміння жахів Радянської дійсності є марксистська мрія в розбудову вільного та заможного суспільства шляхом скасування приватної власності та ринку.

Маля наголошує на важливості періоду радянської історії до 1921 року, який отримав назву «воєнний комунізм». Як було доведено Полом Робертсом (англ. Paul Craig Roberts) та Петром Боєтке (англ. Peter Boettke) він не був небажаним наслідком громадянської війни, а був втіленням Марксистських вчень: скасування приватної власності, торгівлі, грошей тощо. Результати втілення цих вчень були настільки катастрофічними, що поставили під ризик збереження самої Влади Рад. Саме жахливими наслідками воєнного комунізму пояснюється тимчасовий відступ Леніна до змішаної економіки в Новій економічні політиці (НЕП). Але НЕП не був тим, заради чого комуністи виборювали владу. Разом зі здобуттям влади Сталіним, поновлюється спроба розбудови соціалізму. Запроваджується перший п'ятирічний план, починається колективізація на селі, й і так жахливий терор часів Леніна посилюється до небачених доті глибин. Маля наводить оцінки людських жертв сталінського терору, які збігаються з оцінками Роберта Конквеста та іншими дослідниками цього періоду: близько 20 000 000 смертей.

В протилежність воєнному комунізму, Сталінський план передбачав існування грошей, зарплат та цін; тобто, був тимчасовим відхиленням від соціалістичного ідеалу. Так само відхиленням були легальні приватні наділи землі та невеликі ринки для селян, та де-факто існуючий чорний ринок (або «тіньова економіка»). Однак, єдина галузь, де Радянська Влада спромоглася на успіх, був військово-промисловий комплекс, в розвиток якого вкладались значні ресурси. Маля згадує Людвіга фон Мізеса та його доведення неможливості соціалістичного планування, також згадано працю Петра Боетке на цю ж тему. Однак, схоже, Маля не усвідомлює, що саме це і є основною проблемою. Як було доведено Мізесом, раціональне економічне планування неможливе за відсутності цін на товари виробників, а ціни неможливі, коли весь товар належить державі.

Маля описує притаманні радянській ідеології обмеження та періодичні, але невдалі, спроби ці обмеження обійти. Однак, кожна з цих спроб тривала недовго: або політичний контроль придушував приватну ініціативу, або економічна свобода загрожувала монополії партії.

Горбачов розумів, що хитка соціалістична економіка неспроможна забезпечити базу для світової потуги. Тому було запроваджено перебудову, а разом з нею і гласність, обмежене послаблення для поширення критики системи. Сюрреалізм радянського суспільства не витримав випробування критикою, та після десятиліть свого існування впав.

Після колапсу Радянського Союзу, Росія опинилась в ситуації гіршій, в порівнянні з Іспанією після Франко, або Західна Німеччина в 1945. Попри диктатуру, громадянське суспільство в цих країнах не було повністю винищено, а, що важливіше, були збережені принципи та повага до приватної власності. Після радянського панування протягом трьох поколінь, Росія опинилась без громадянського суспільства, а замість поваги до приватної власності — з «войовничим егалітаризмом».

Маля допускає в книзі декілька помилок, зокрема, плутає німецького соціаліста Карла Лібкнехта з його батьком, Вільгельмом; та Франко-Російський Альянс з Антантою; невірно наводить перший рядок «Інтернаціоналу», та стверджує, що Франко мав підтримку Німеччини та Японії, а не Німеччини та Італії. До серйозніших недоліків належить його дотримання застарілого бачення Промислової революції, згідно з яким збіднілі від індустріалізації маси були врятовані лише завдяки профспілкам та «мережам соціального захисту» (які не існували ще протягом десятиліть після того, як рівень життя істотно зріс у країнах Заходу). Також Маля стверджує, що класичний Марксизм «не бачив проблеми в анархії ринку» — що спростовується в праці «Анти-Дюрінг» Енгельса та в інших працях класиків Марксизму.

Рецензії Редагувати

  • Michael Radu (Wntr. 1995). . ORBIS. Архів оригіналу за 26 червня 2010. Процитовано 13 квітня 2010. 

Бібліографія Редагувати

  • Russia under Western Eyes (1990)
  • The Soviet Tragedy: A History of Socialism in Russia, 1917—1991 (1994)
  • Alexander Herzen and the Birth of Russian Socialism, 1812—1855 (1961)

Переклади українською Редагувати

  • Мартін Маля. Радянська трагедія: історія соціалізму в Росії 1917-1991 = The Soviet Tragedy: A History of Socialism in Russia, 1917-1991. — "Мегатайп", 2000. — 606 с. — ISBN 5-85722-095-5.

Посилання Редагувати

  1. ↑ Raico
  2. ↑ Radu
  3. (Raico)


Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
portret Martin MalyaMartin Edward MaliaNarodivsya 14 bereznya 1924 1924 03 14 Springfild Massachusets SShAPomer 19 listopada 2004 2004 11 19 80 rokiv Oklend Kaliforniya SShAKrayina SShADiyalnist istorikAlma mater Yelskij universitetGaluz istoriya RosiyiZaklad Universitet Kaliforniyi Berkli Vchiteli Karpovich Mihajlo MihajlovichdVidomi uchni Terence EmmonsdNagorodi Grant GuggengajmaMartin Malya angl Martin Edward Malia 14 bereznya 1924 19 listopada 2004 istorik doslidnik istoriyi Rosiyi Vikladav v Universiteti Berkli z 1958 po 1991 rik Sered jogo spivrobitnikiv u Berkli buv vidomij doslidnik istoriyi Rosiyi Mikola Ryazanovskij V oficijnomu nekrolozi Berkli Ryazanovskij skazav taki slova Vin M Malya buv nadzvichajnim ta populyarnim istorikom mav istotnij vpliv na suchasnu mizhnarodnu diskusiyu stosovno krahu Radyanskogo Soyuzu ta znachennya ciyeyi podiyi yak dlya istoriyi tak i dlya majbutnogo Takozh vin buv yaskravim pismennikom v intelektualnij istoriyi Yevropi ta Rosiyi Malya takozh napisav vidome ese Do Stalinskogo Mavzoleyu yak vin pidpisav literoyu Z Takozh vin napisav peredmovu do anglijskoyi versiyi Chornoyi knigi komunizmu Zmist 1 Praci 1 1 Radyanska tragediya 1 1 1 Recenziyi 2 Bibliografiya 2 1 Perekladi ukrayinskoyu 3 PosilannyaPraci Redaguvati Radyanska tragediya Redaguvati Kniga vijshla drukom v 1994 roci u vidavnictvi The Free Press Oskilki Radyanskij Soyuz vzhe vidijshov v istoriyu Malya zaznachaye Vpershe Radyanska istoriya peretvorilas na istoriyu a yiyi zavershennya dozvolyaye vidstezhiti yiyi shemu abo logiku 1 Zgidno z kulturnim antikomunizmom yakij pogodzhuvavsya zi zlochinnistyu radyanskoyi sistemi uspih Marksizmu Leninizmu v 1917 roci ta trivalist isnuvannya rezhimu poyasnyuyetsya osoblivostyami Rosijskoyi kulturi ta istoriyi Do providnih predstavnikiv ciyeyi doktrini nalezhat Richard Pajps angl Richard Pipes ta Helen Kare de Enkaus angl Helene Carrere d Encausse 2 Malya dotrimuyetsya inshogo mensh poshirenogo tlumachennya zgidno z yakim Marksizm leninizm lezhit v osnovi diyalnosti Vladi Rad Marksizm Leninizm buv tak samo vorozhim do Rosijskih tradicij yak i do Angolskih Kubinskih Cheskih jogo bulo zaprovadzheno siloyu i na silu vin spiravsya dlya svogo zahistu vin buv nediyevim ne tomu sho zaznavav shalenogo oporu a tomu sho buv fundamentalno hibnim i nediyezdatnim v principi 2 Dlya Mali klyuchem do rozuminnya zhahiv Radyanskoyi dijsnosti ye marksistska mriya v rozbudovu vilnogo ta zamozhnogo suspilstva shlyahom skasuvannya privatnoyi vlasnosti ta rinku 1 Malya nagoloshuye na vazhlivosti periodu radyanskoyi istoriyi do 1921 roku yakij otrimav nazvu voyennij komunizm Yak bulo dovedeno Polom Robertsom angl Paul Craig Roberts ta Petrom Boyetke angl Peter Boettke vin ne buv nebazhanim naslidkom gromadyanskoyi vijni a buv vtilennyam Marksistskih vchen skasuvannya privatnoyi vlasnosti torgivli groshej tosho Rezultati vtilennya cih vchen buli nastilki katastrofichnimi sho postavili pid rizik zberezhennya samoyi Vladi Rad Same zhahlivimi naslidkami voyennogo komunizmu poyasnyuyetsya timchasovij vidstup Lenina do zmishanoyi ekonomiki v Novij ekonomichni politici NEP Ale NEP ne buv tim zaradi chogo komunisti viboryuvali vladu Razom zi zdobuttyam vladi Stalinim ponovlyuyetsya sproba rozbudovi socializmu Zaprovadzhuyetsya pershij p yatirichnij plan pochinayetsya kolektivizaciya na seli j i tak zhahlivij teror chasiv Lenina posilyuyetsya do nebachenih doti glibin Malya navodit ocinki lyudskih zhertv stalinskogo teroru yaki zbigayutsya z ocinkami Roberta Konkvesta ta inshimi doslidnikami cogo periodu blizko 20 000 000 smertej 1 V protilezhnist voyennomu komunizmu Stalinskij plan peredbachav isnuvannya groshej zarplat ta cin tobto buv timchasovim vidhilennyam vid socialistichnogo idealu Tak samo vidhilennyam buli legalni privatni nadili zemli ta neveliki rinki dlya selyan ta de fakto isnuyuchij chornij rinok abo tinova ekonomika Odnak yedina galuz de Radyanska Vlada spromoglasya na uspih buv vijskovo promislovij kompleks v rozvitok yakogo vkladalis znachni resursi Malya zgaduye Lyudviga fon Mizesa ta jogo dovedennya nemozhlivosti socialistichnogo planuvannya takozh zgadano pracyu Petra Boetke na cyu zh temu Odnak shozhe Malya ne usvidomlyuye sho same ce i ye osnovnoyu problemoyu Yak bulo dovedeno Mizesom racionalne ekonomichne planuvannya nemozhlive za vidsutnosti cin na tovari virobnikiv a cini nemozhlivi koli ves tovar nalezhit derzhavi 1 Malya opisuye pritamanni radyanskij ideologiyi obmezhennya ta periodichni ale nevdali sprobi ci obmezhennya obijti Odnak kozhna z cih sprob trivala nedovgo abo politichnij kontrol pridushuvav privatnu iniciativu abo ekonomichna svoboda zagrozhuvala monopoliyi partiyi 2 Gorbachov rozumiv sho hitka socialistichna ekonomika nespromozhna zabezpechiti bazu dlya svitovoyi potugi Tomu bulo zaprovadzheno perebudovu a razom z neyu i glasnist obmezhene poslablennya dlya poshirennya kritiki sistemi Syurrealizm radyanskogo suspilstva ne vitrimav viprobuvannya kritikoyu ta pislya desyatilit svogo isnuvannya vpav 1 Pislya kolapsu Radyanskogo Soyuzu Rosiya opinilas v situaciyi girshij v porivnyanni z Ispaniyeyu pislya Franko abo Zahidna Nimechchina v 1945 Popri diktaturu gromadyanske suspilstvo v cih krayinah ne bulo povnistyu vinisheno a sho vazhlivishe buli zberezheni principi ta povaga do privatnoyi vlasnosti Pislya radyanskogo panuvannya protyagom troh pokolin Rosiya opinilas bez gromadyanskogo suspilstva a zamist povagi do privatnoyi vlasnosti z vojovnichim egalitarizmom 1 Malya dopuskaye v knizi dekilka pomilok zokrema plutaye nimeckogo socialista Karla Libknehta z jogo batkom Vilgelmom ta Franko Rosijskij Alyans z Antantoyu nevirno navodit pershij ryadok Internacionalu ta stverdzhuye sho Franko mav pidtrimku Nimechchini ta Yaponiyi a ne Nimechchini ta Italiyi Do serjoznishih nedolikiv nalezhit jogo dotrimannya zastarilogo bachennya Promislovoyi revolyuciyi zgidno z yakim zbidnili vid industrializaciyi masi buli vryatovani lishe zavdyaki profspilkam ta merezham socialnogo zahistu yaki ne isnuvali she protyagom desyatilit pislya togo yak riven zhittya istotno zris u krayinah Zahodu Takozh Malya stverdzhuye sho klasichnij Marksizm ne bachiv problemi v anarhiyi rinku sho sprostovuyetsya v praci Anti Dyuring Engelsa ta v inshih pracyah klasikiv Marksizmu 3 Recenziyi Redaguvati Ralph Raico February 1995 Book Review The Soviet Tragedy A History of Socialism in Russia 1917 1991 by Martin Malia and Russia Under the Bolshevik Regime by Richard Pipes The Freeman 45 2 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2010 Procitovano 13 kvitnya 2010 Tismaneanu Vladimir January 1995 Tyranny and myth Journal of Democracy The Johns Hopkins University Press 6 1 pp 169 173 ISSN 1045 5736 doi 10 1353 jod 1995 0005 Robert Legvold May June 1994 The Soviet Tragedy A History of Socialism in Russia 1917 1991 Foreign Affairs Michael Radu Wntr 1995 The Soviet Tragedy A History of Socialism in Russia 1917 1991 book reviews ORBIS Arhiv originalu za 26 chervnya 2010 Procitovano 13 kvitnya 2010 Bibliografiya RedaguvatiRussia under Western Eyes 1990 The Soviet Tragedy A History of Socialism in Russia 1917 1991 1994 Alexander Herzen and the Birth of Russian Socialism 1812 1855 1961 Perekladi ukrayinskoyu Redaguvati Martin Malya Radyanska tragediya istoriya socializmu v Rosiyi 1917 1991 The Soviet Tragedy A History of Socialism in Russia 1917 1991 Megatajp 2000 606 s ISBN 5 85722 095 5 Posilannya Redaguvati a b v g d e Raico a b v Radu Raico http www berkeley edu news media releases 2004 11 19 malia shtml Arhivovano 17 lipnya 2019 u Wayback Machine https web archive org web 20081016115546 http www universityofcalifornia edu senate inmemoriam martinemalia htm Graubard Steven R Eastern Europe Central Europe Europe USA Westview Press Inc 1991 ISBN 0 8133 8150 9 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Martin Malya amp oldid 37424326